
707/465/18
2/707/48/19
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
07 серпня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді Соколишиної Л.Б
при секретарі Римській Я.О.
за участю представника відповідача, 3 особи 1 ОСОБА_1
представника 3 особи 1 ОСОБА_2
представника 3 особи 2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації про позбавлення права користування житловим приміщенням,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі кредитного договору № МL-F00/207/2007 від 29 cерпня 2007 року ним було надано третій особі 1 кредит у розмірі 42042 швейцарських франків зі сплатою 5,99 % річних за користування кредитом плюс процентна ставка FIDR, зі щомісячним графіком повернення кредиту з кінцевим строком погашення до 26 серпня 2022 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань у день укладення договору кредиту між ним та третьою особою 1 був укладений договір іпотеки № РСL-F00/207/2007 та РСL-F00/207/2007/а, відповідно до яких третя особа 1 передала йому в іпотеку жилий будинок та земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Зазначає, що станом на час подачі позову кредит не погашений. Відповідно до рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2014 року у цивільній справі № 707/2298/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з третьої особи 1 на його користь було стягнуто 538045 грн. 23 коп. Наголошує, що договір іпотеки не припинений, не розірваний, недійсним не визнавався. Звертає увагу, що згідно з п.п. «h» п. 5.2 ст. 5 указаних договорів іпотеки третя особа 1, як іпотекодавець зобов`язався не прописувати (не реєструвати) право проживання, крім себе та ОСОБА_5 , будь-яких інших осіб на території (площі) предмета іпотеки, без попередньо отриманої на те письмової згоди іпотекодержателя. Протягом всього часу дії договору іпотеки, ні банк, ні ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не надавали третій особі 1 жодного дозволу на реєстрацію права проживання будь-яких осіб у вказаному домоволодінні. Зазначає, що на даний час на примусовому виконанні Черкаського районного відділу ДВС перебуває виконавче провадження про стягнення з третьої особи 1 на його користь заборгованості за кредитним договором. У межах даного виконавчого провадження звертається стягнення на зазначені будинок та земельну ділянку. Однак, 21 лютого 2018 року на адресу Черкаського районного відділу ДВС надійшла довідка Леськівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, відповідно до якої у будинку, що є предметом іпотеки, зареєстровані ОСОБА_1 , який є третьою особою 1 по справі, ОСОБА_5 та неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є відповідачем по справі. На його думку, надання третьою особою 1 у користування відповідачу будинку, що є предметом іпотеки, без згоди іпотекодержателя не відповідає вимогам ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», суперечить умовам іпотечного договору та є протиправним. Реєстрація у будинку інших осіб без згоди стягувача ускладнює процес звернення стягнення на нього та істотно зменшує його вартість, що може привести до заподіяння збитків ТОВ «ОТП Факторинг Україна». На його думку, для поновлення своїх прав та законних інтересів, вважає, що необхідно відновити становище, яке існувало до порушення, тобто до надання третьою особою 1 права відповідачу на користування будинком, що є предметом іпотеки. Просить позбавити відповідача, який є ІНФОРМАЦІЯ_1 права користування домоволодінням АДРЕСА_1 .
Від представника третьої особи 1 до суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких він зазначив, що у додатку до договору про відступлення права вимоги від 27 квітня 2012 року вказано, що придбано право вимоги за договором іпотеки № PCL-F00/207/20007/a від 29 жовтня 2009 року. Однак, ніяких договорів 29 жовтня 2009 року третя особа 1 не укладав. Згідно договору іпотеки № PCL-F00/207/2007 від 29 серпня 2007 року, укладеного між третьою особою 1 та ПАТ «ОТП Банк» у разі порушення зобов`язань за статтею 5 цього договору іпотекодержатель має право на негайне виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань. На його думку, інших правових наслідків порушення умов договору іпотеки не передбачено. Наголошує, що позивач у позовній заяві не вказав, на якій правовій підставі і керуючись якими нормами права необхідно позбавляти неповнолітню особу права користування житловим приміщенням. Вважає, що оскільки відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на домоволодіння АДРЕСА_1 та немає виконавчого напису нотаріуса, тому позивач не має правових підстав для виселення, як власника житла, так і інших мешканців домоволодіння, у тому числі не має підстав позбавлення права користування житловим приміщенням неповнолітньої особи. Просить відмовити у позові.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіславши заяву на адресу суду про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що його син ОСОБА_4 проживає у домоволодінні АДРЕСА_1 від свого народження. Ходить поблизу до школи. Проживають вони разом, оскільки у сина виник конфлікт з теперішнім чоловіком його колишньої дружини, яка вдруге вийшла заміж. Вперше син був зареєстрований у будинку у 2002 році. Коли вони з дружиною розлучилися, зареєстрували сина за її місцем проживання, з метою отримання нею субсидії. А коли вона продала свій дім і переїхала до нового чоловіка, останній відмовився реєструвати сина у себе, у зв`язку з чим він знову зарєстрував сина у зазначеному домоволодінні. Наголошує, що усно попереджав представника банка про реєстрацію дитини, заперечень з боку представників банку не було. Тому вважав, що немає ніяких заборон з цього приводу. На момент укладення договору кредиту, він попередив банк, що разом з ним проживають двоє дітей, жодних заперечень не було. Зазначає, що іншого житла у сина немає.
У судовому засіданні представник третьої особи 1 - ОСОБА_2 заперечив проти позовних вимог та пояснив, що позивачем не було надано оригіналів документів на підтвердження викладених позовних вимог. У документах містяться виправлення. Наголосив, що звернення на іпотеку не було, тому виселити чи позбавити права користування неповнолітнього відповідача не можна. Зазначив, що наявність рішення суду про стягнення боргу не є підставою для втрати права користування житловим приміщенням неповнолітнім. На його думку, позивачем обрано неправильний спосіб захисту. Зазначив, що виконання договору іпотеки має певні правові наслідки, однак такого наслідку як позбавлення права користування немає.
У судовому засіданні представник третьої особи 2 заперечив проти виселення відповідача, оскільки дитина є неповнолітньою та завжди проживала у даному житлі.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до кредитного договору № МL-F00/207/2007 від 29 cерпня 2007 року ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було надано третій особі 1 кредит у розмірі 42042 швейцарських франків зі сплатою 5,99 % річних за користування кредитом плюс процентна ставка FIDR, зі щомісячним графіком повернення кредиту з кінцевим строком погашення до 26 серпня 2022 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань у день укладення указаного договору кредиту, а саме 29 серпня 2007 року був укладений договір іпотеки № РСL-F00/207/20007, відповідно до якого третя особа 1 передала ЗАТ «ОТП Банк» в іпотеку жилий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
29 серпня 2007 року на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та, у зв`язку з посвідченням даного договору іпотеки, приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу було накладено заборону відчуження зазначеного у договорі домоволодіння АДРЕСА_1 .
Як вбачається з договору відступлення права вимоги від 27 квітня 2012 року, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 27 квітня 2012 року між позивачем та ПАТ «ОТП Банк», за яким останній передав позивачу права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку № 1 до даного договору, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та позичальниками ПАТ «ОТП Банк», перелік яких міститься у додатку № 1 до даного договору, що забезпечений іпотекою/заставою за договорами Іпотеки/договорами застави, перелік яких міститься у додатку № 1 до даного договору, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та боржниками сторони домовились про наступне: ПАТ «ОТП Банк» передає та відступає ТОВ «ОТП Факторинг Україна», який є позивачем по справі, сукупність прав, належних ПАТ «ОТП Банк» за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись правом звертати стягнення на заставлене майно.
За даним договором до позивача перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» як сторони, що іменується «Іпотекодержатель»/«Заставодержатель» у зобов`язаннях, які виникли на підставі договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існували на момент набрання ним чинності, (включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки/застави).
З копії додатку № 1 до даного договору вбачається, що придбано право вимоги стосовно боржника ОСОБА_1 за договором іпотеки № PCL-F00/207/20007/a від 29 жовтня 2009 року.
Однак, у матеріалах справи міститься копія договору іпотеки, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та третьою особою 1 за № PCL-F00/207/20007, тобто без зазначення літери «а» в кінці, від 29 серпня 2007 року, а не від 29 жовтня 2009 року, як зазначено у додатку.
Жодних договорів від 29 жовтня 2009 року, укладених між первісним кредитором та третьою особою 1, позивачем на підтвердження позовних вимог надано не було.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2014 року було задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна», який є позивачем у даній справі до ОСОБА_1 , який є представником відповідача та третьою особою 1 у даній справі, про стягнення заборгованості.
Указаним рішенням суду з третьої особи 1 на користь позивача було стягнуто заборгованість у розмірі 538045 грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 3441 грн.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції від 11 вересня 2015 року на підставі виконавчого листа № 2/707/456/14, виданого Черкаським районним судом Черкаської області 25 серпня 2015 року, було відкрито виконавче провадження про стягнення з третьої особи 1 на користь позивача заборгованості у розмірі 541486 грн. 23 коп.
Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
У даному випадку відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на домоволодіння АДРЕСА_1 , та відсутній виконавчий напис нотаріуса.
Той факт, що у провадженні Черкаського районного відділу ДВС перебуває на виконанні виконавчий лист про стягнення з третьої особи 1 заборгованості за кредитним договором не є підставою для позбавлення права користування житловим приміщенням його неповнолітнього сина - відповідача по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені у ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя.
Частиною першою статті 405 ЦК України визначено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
За змістом цієї статті право членів сім`ї власника будинку користуватись жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якої вони є; з припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.
Отже, сама наявність сімейних зв`язків з власником житла, тобто дитини з батьками чи одним з них, надавала право дитині на користування указаним житлом.
Така ж правова позиція викладена у правовому висновку судді Верховного Суду України у справі за № 6-2918цс15.
Відповідно до пояснень представника відповідача, який є третьою особою 1 у справі, відповідач проживав з народження у домоволодінні АДРЕСА_1 . Періодично батьки знімали його з обліку за місцем реєстрації за указаною адресою. Однак, він продовжував проживати там постійно і проживає на даний час. Відвідує школу, що знаходиться поблизу. Іншого житла не має. Крім того, відповідач є неповнолітньою особою. Власником житла, як був, так і залишається батько відповідача.
Отож відповідач є членом сім`ї власника житла за адресою: АДРЕСА_1 , а саме його неповнолітнім сином, та у житловому приміщенні проживає постійно, тому відсутні підстави втрати ним права користування зазначеним житловим приміщенням.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, договір іпотеки № РСL-F00/207/20007, відповідно до якого третя особа 1 передала ЗАТ «ОТП Банк» в іпотеку жилий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , було укладено 29 серпня 2007 року, тобто після народження відповідача, датою народження якого є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, на час укладення договору іпотеки 29 серпня 2007 року, вже після народження відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, у нього уже існувало право на користування указаним житлом, внезалежності від відсутності реєстрації, тому факт подальшої реєстрації його місця проживання у домоволодінні без згоди іпотекодержателя не призвів до втрати ним права користування указаним житлом. Первісному кредитору було відомо про проживання у будинку відповідача, який є неповнолітньою особою.
Крім того, позбавлення права користування житловим приміщенням фактично б позбавило неповнолітню особу права на проживання у вказаному житлі.
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Враховуючи викладене, та те, що на час укладення договору іпотеки 29 серпня 2007 року, який було укладено після народження відповідача, батько відповідача був і є власником домоволодіння АДРЕСА_1 , в якому проживав і проживає постійно відповідач, а тому на час укладення договору іпотеки в нього вже існувало право на користування указаним житлом, місця проживання протягом життя останній не змінював, відповідач є неповнолітньою особою, іншого житла не має, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК Української РСР, керуючись ст.ст. 12, 263, 265 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації про позбавлення права користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду безпосередньо, або до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи через Черкаський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Повне судове рішення складено 09 серпня 2019 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» місце знаходження: місцезнаходження - вул. Лазарєва 6 м. Черкаси, Код ЄДРПОУ 36789421.
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , ІК НОМЕР_1 .
Треті особи без самостійних вимог: 1) ОСОБА_1 , прож. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; 2) Служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, місце знаходження: м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 157.
Суддя: Л. Б. Соколишина
Судове рішення № 83561143, Черкаський районний суд Черкаської області було прийнято 09.08.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 707/465/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: