Ухвала суду № 83560456, 31.07.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7199/18

Провадження № 2/645/615/19

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

при секретарі – Ляховій І.Ю.,

за участі представника Харківської місцевої прокуратури №3 – Сухорукової І.К.,

представника позивача – Артамонова О.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Коваленко Наталії Василівни в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Тетяна Анатоліївна та ОСОБА_4 , Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності на квартиру шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнання спадщини відумерлою та передачу спадкового майна у власність громади,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Фрунзенського районного суду м.Харкова знаходиться вказана цивільна справа.

28 березня 2019 року та 31 липня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в суді.

Крім того, ОСОБА_1 вказав, що Європейський Суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. V. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Представник Харківської місцевої прокуратури №3 – Сухорукова І.К. проти клопотання заперечувала, вказуючи, що звертаючись до суду, заступник прокурора діяв у межах повноважень, визначених ст.23 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи представництво інтересів Харківської міської ради, яка в даному випадку є позивачем.

Представник Харківської міської ради- Артамонов О.В. стосовно клопотання про залишення позову без розгляду заперечував у повному обсязі, оскільки порушено процесуальний порядок подання вищевказаного клопотання, Харківською міською радою не отримано зазначене клопотання, а тому по суті клопотання на даний час не може надати пояснення. Пояснення надані представником Харківської місцевої прокуратури №3 підтримує.

Відповідач - ОСОБА_3 , треті особи: приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Тетяна Анатоліївна та ОСОБА_4 , Департамент реєстрації Харківської міської ради в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Коваленко Н. через канцелярію суду надані пояснення, в яких остання вказує, що Харківська місцева прокуратура №3 заперечує проти вказаного клопотання, вважає його не обґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству з наступних підстав. У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах. Законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень. Звернення Харківської місцевої прокуратури №3 з відповідною позовною заявою обумовлено необхідністю захисту державних інтересів пов`язаних з реалізацією державної політики у сфері забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов. При наявності порушень інтересів держави та бездіяльності органу, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, прокурором встановлена наявність визначених ст.23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом. Таким чином, щоб інтереси держави в даному випадку не залишилися не захищеними, прокурор у даній справі виконує субсидіарну роль, замінюючи у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону неналежним чином здійснює захист інтересів держави. Разом з тим, зазначає, що в даному випадку відсутні правові підстави для застосування п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Обгрунтовуючи право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 посилався на те, що правильне застосування законодавства, його дотримання у цивільних правовідносинах незаперечно становить суспільний інтерес. У даному випадку суспільний інтерес полягає у забезпеченні визнання спадщини відумерлою та переходу майна у власність територіальної громади відповідно до механізму, встановленого національним законодавством, з метою його подальшого розподілу між особами, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням визначеної житловим законодавством черговості. Разом з тим, зазначає, що звернення прокурора до суду відповідає законній меті, оскільки спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо переходу майна, яке становить відумерлу спадщину, у власність територіальної громади. У зв`язку з цим, не порушується принцип справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи (а.с.6).

На підтвердження вказаних доводів до позовної заяви додано звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Скуратовича Р. до Харківського міського голови Кернеса Г.А., датоване 26.11.2018 р., в якому повідомляється, що Харківської місцевою прокуратурою №3 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12017220460002613 від 03.10.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, за фактом шахрайського заволодіння, зокрема квартирою АДРЕСА_1 , встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради. Виконуючи вимоги ст.23 Закону України «Про прокуратуру», повідомляє, що Харківської місцевою прокуратурою №3 будуть вжиті заходи представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до Фрунзенського районного суду м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності на квартиру шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнання спадщини відумерлою та передачу спадкового майна у власність громади (а.с.27-28).

Таким чином, про встановлення порушення відповідачами вимог чинного законодавства прокурор повідомив Харківського міського голову листом від 26.11.2018 р.

29.11.2018 р., тобто через два робочі дня, не отримавши результатів розгляду вказаного повідомлення, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Коваленко Н.В. вже звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Тетяна Анатоліївна та ОСОБА_4 , Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності на квартиру шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнання спадщини відумерлою та передачу спадкового майна у власність громади, позбавивши Харківську міську раду можливості самостійно звернутись до суду за захистом порушеного права.

Аналізуючи зміст звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №3 до Харківського міського голови, датоване 26.11.2018 р., можна зробити висновок про те, що в даному зверненні прокурор інформує про вже фактично прийняте ним рішення про звернення до суду з цивільним позовом, і з цього звернення ніяким чином не вбачається, що позов буде пред`явлений прокурором через те, що Харківська міська рада не може самостійно захистити інтереси територіальної громади.

Частиною 2 статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Разом з тим, ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.ч.3,4 ст. 56 ЦПК України у взаємозв`язку з ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі у цивільних справах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Згідно ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Менчінська проти Росії» (рішення від 15.01.2009), суд зауважив, що сама наявність прокурора в судовому процесі порушує ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки прокурор надаючи свої зауваження та міркування, таким чином стає союзником однієї із сторін, що створює відчуття нерівності у іншої сторони. Суд також зазначив, що, хоча прокурор згідно норм процесуального права і мав формальне право на участь у справі, проте дана справа не мала будь-яких особливих обставин, що виправдовувала його участь.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді спору.

Суд вважає, що звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 не з`ясував причин, які перешкоджають Харківській міській раді самостійно захистити інтереси Харківської міської ради, які збігаються з інтересами держави, та не повідомив про них суду, відтак, не підтвердив підстав для представництва інтересів держави, таким чином, у справі не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без розгляду, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Висновок суду відповідає правовим позиціям, висловленим у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 року у справі №918/323/17, від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17, від 08.02.2019 р. у справі №915/20/18 (ЄДРСРУ № 79687771), а також в ухвалах Верховного Суду від 07.05.2018 року у справі № 910/18283/17, від 16.05.2018 року у справі № 826/13768/16 та від 19.07.2018 року у справі №822/1169/17.

Керуючись ст.ст.189, 257, 260 ЦПК України, суд –

У Х В АЛ И В:

Клопотання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 – задовольнити.

Позовну заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Коваленко Наталії Василівни в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Тетяна Анатоліївна та ОСОБА_4 , Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності на квартиру шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнання спадщини відумерлою та передачу спадкового майна у власність громади– залишити без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення, через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження – після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя -