Рішення № 83560013, 09.08.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"09" серпня 2019 р.

Справа № 642/3040/19ц

2/642/1156/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів») в складі:

головуючого судді Ольховського Є.Б.,

за участю секретаря Алімурадовій Т.Я.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 01.10.2018 року по справі №642/1589/18 щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної злочином, скасовано та призначено новий судовий розгляд цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.05.2019 року було відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріальної та моральної шкоди, завданою смертю фізичної особи, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 30.12.2017 приблизно о 00:20 год. в районі 483 км + 280 м автодороги «Київ-Харків-Довжанський», на території Холодногорського району м. Харкова, сталося зіткнення а/м «ВАЗ-21070» під керуванням ОСОБА_3 , 1964 р.н., з автомобілем «БМВ-325» р.н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , 1990 р.н., який керував технічно справним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, та рухався по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» (проспект Лозовенківський м. Харкова) з боку вул. Лагерна в напрямку вул. Клочківська. Під час руху зі швидкістю приблизно 100 км/год, в районі 483 км + 280 м даної автодороги, ОСОБА_2 , грубо порушив вимоги п.п. 12.1, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, втратив контроль над керованим транспортним засобом та виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21070» під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної події постраждав, в тому числі водій автомобіля «ВАЗ-2107» ОСОБА_3 , 1964 року народження, який, згідно висновку судово-медичної експертизи №3499-Дм/17 від 18.01.2018, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді несумісної з життям сукупної травми тіла, яка стала причиною смерті на місці події. Позивач вимагає стягнути з ОСОБА_2 461600 грн. моральної шкоди, з ПАТ «Страхова група «ТАС», ЄДРПОУ 30115243, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , 7 104 (сім тисяч сто чотири) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної із смертю ОСОБА_3 , а саме витрати по похованню померлого; 43 897 (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн. 25 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну потерпілого, пов`язану з фізичним знищенням транспортного засобу; 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю ОСОБА_3 оскільки її визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.

Вироком Ленінського районного суду міста Харкова по справі №642/1589/18, ОСОБА_2 було визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ "Страхова група "ТАС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ "Страхова група "ТАС" відмовлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції постановила Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної злочином, скасувати та призначити новий судовий розгляд цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

Обґрунтовуючи вказане рішення колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що всупереч вимогам ст. 374 КПК України, суд у вироку належним чином не обґрунтував свого висновку щодо відсутності договірних відносин між ПАТ «Страхова група ТАС та ОСОБА_2 . Колегія суддів звертає увагу, що в ситуації, коли матеріали справи містять копію страхового полісу на ім`я ОСОБА_5 , обвинувачений підтвердив факт купівлі автомобіля саме у цієї особи, представник ПАТ «Страхова група ТАС» частково визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , а згідно з ч. 1 ст. 20-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії, районний суд не міг зробити обґрунтований та беззаперечний висновок про безпідставність позовних вимог потерпілої до страхової компанії. При наявності спору щодо таких правовідносин, суду необхідно було більш повно та всебічно перевірити докази наявності між обвинуваченим та страховою компанією договірних правовідносин щодо страхування цивільної відповідальності у зв`язку з експлуатацією автомобіля.

Таким чином суд першої інстанції при розгляді цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 допустив неповноту судового розгляду, не прийняв до уваги докази, що могли мати суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, зробив передчасний висновок щодо ступеню доведеності зазначених обставин та належності відповідача.

Представником Позивача через канцелярію суду була подана заява про доручення до матеріалів справи доказів, а саме: інформаційної довідки Регіонального сервісного центру в Харківській області №31/20-2343 від 04.06.19 року в якій зазначено, ОСОБА_2 є власником автомобіля БМВ-325, у якого № куз. - НОМЕР_3 , та інформаційної довідки Регіонального сервісного центру в Харківській області №31/20-2476 від 12.06.19 року в якій зазначено, що автомобіля БМВ-325, № куз. НОМЕР_3 , належав ОСОБА_5 , а потім був перереєстрований на ОСОБА_2 шляхом перереєстрації ТЗ на нового власника по договору укладеному в Територіальному сервісному центрі 16.12.2017 року.

Відповідачем в особі представника за довіреністю Українця В.Б. було подано відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що жодного Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинного на момент ДТП , на транспортний засіб БМВ-325, державний номер НОМЕР_1 , між ПрАТ «Страхова Група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено не було, а тому Позивач не довела факт зміни власника забезпеченого транспортного засобу БМВ-325, державний номер НОМЕР_4 , та не підтвердила факту відчуження забезпеченого транспортного засобу БМВ-325, державний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_6 саме на користь ОСОБА_2 . Також вказує, що вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню оскільки Позивач не надала доказів, що вона є єдиною потерпілою особою внаслідок смерті її батька.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву на позов не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довеститі обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 30.12.2017 приблизно о 00:20 год. в районі 483 км + 280 м автодороги «Київ-Харків-Довжанський», на території Холодногорського району м. Харкова, сталося зіткнення а/м «ВАЗ-21070» під керуванням ОСОБА_3 , 1964 р.н., з автомобілем «БМВ-325» р.н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , 1990 р.н., який керував технічно справним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, та рухався по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» (проспект Лозовенківський м. Харкова) з боку вул. Лагерна в напрямку вул. Клочківська. Під час руху зі швидкістю приблизно 100 км/год, в районі 483 км + 280 м даної автодороги, ОСОБА_2 , грубо порушив вимоги п.п. 12.1, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, втратив контроль над керованим транспортним засобом та виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21070» під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної події постраждав, в тому числі водій автомобіля «ВАЗ-2107» ОСОБА_3 , 1964 року народження, який, згідно висновку судово-медичної експертизи №3499-Дм/17 від 18.01.2018, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді несумісної з життям сукупної травми тіла, яка стала причиною смерті на місці події. Позивач, ОСОБА_1 , є потерпілою у кримінальному провадженні.

Вироком Ленінського районного суду міста Харкова по справі №642/1589/18, ОСОБА_2 було визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ "Страхова група "ТАС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ "Страхова група "ТАС" відмовлено.

На підтвердження позовних вимог Позивачем було надано до матеріалів справи Інформаційну довідку Регіонального сервісного центру в Харківській області №31/20-2343 від 04.06.2019 року в якій зазначено, ОСОБА_2 є власником автомобіля БМВ-325, у якого № куз. - НОМЕР_3 .

Також в матеріалах справи міститься Інформаційна довідка Регіонального сервісного центру в Харківській області №31/20-2476 від 12.06.19 року в якій зазначено, що автомобіль БМВ-325, № куз. НОМЕР_3 , належав ОСОБА_5 , а потім був перереєстрований на ОСОБА_2 шляхом перереєстрації ТЗ на нового власника по договору укладеному в Територіальному сервісному центрі 16.12.2017 року.

Вищевказані докази підтверджують, що автомобіль БМВ-325, який належить ОСОБА_2 , мав номер кузова - НОМЕР_3 і цей автомобіль БМВ-325 з номером кузова - НОМЕР_3 , був переоформлений на ОСОБА_2 з ОСОБА_5 .

У відповідності до ч. 1 ст. 20-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії щодо нового власника.

Надаючи оцінку цим доказам, суд зазначає, що оскільки вищевказані документи підтверджують зміну власника автомобіля БМВ-325 з номером кузова - НОМЕР_3 , то Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК9425808 на ім`я ОСОБА_5 зберігав чинність для нового власника ОСОБА_2 , а тому вимоги до ПрАТ «Страхова Група «ТАС» є обґрунтованими.

З вищенаведеного вбачається безпідставність, вказаних у відзиві на позовну заяву, тверджень Відповідача щодо недоведеності чинності Полісу страхування автомобіля БМВ-325 яким володів ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 20-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачена чинність договору страхування у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон) у п.22.1 статті 22 встановлено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, відповідно до даного наявного в матеріалах справи страхового полісу, становить 200 000 гривень на одного потерпілого.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну, відповідно до даного наявного в матеріалах справи страхового полісу, становить 100 000 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 23 Закону шкода, пов`язана із смертю потерпілого є шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а отже підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п.27.1. ст. 27 Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

У разі смерті потерпілого, особи, які взяли на себе витрати з його поховання, мають право на відшкодування таких витрат (п. 27.1 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). При цьому під витратами на поховання маються на увазі витрати на забезпечення комплексу заходів та обов`язкових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Згідно з п.27.4. ст.27 Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року з послідуючими змінами п.24 - у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов`язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.

Позивачем було надано до позову договір-замовлення на організацію захоронення №34 від 03.01.2018 року та звіт про витрачання коштів на організацію та оплату захоронення згідно Договору-замовлення №34 від 03.01.2018 року з відміткою про оплату на загальну суму 7 104 грн. 00 коп., що спростовує твердження відповідача стосовно недоведеності понесення витрат на поховання, а тому в цій частині позовні вимоги також знайшли підтвердження.

Згідно статті 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно статті 30 Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Автомобіль «ВАЗ-2107» р.н. НОМЕР_5 , через ДТП зазнав значних пошкоджень та не підлягає ремонту.

Згідно зі Звітом №13/04/2014Ч від 19.04.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_5 , без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 145 657, 44 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 45 785,25 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 2170 перевищує його ринкову вартість на момент ДТП, а тому вказаний автомобіль є фізично знищеним.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку №4650/1 автотоварознавчого дослідження з визначення утилізаційної вартості КТЗ ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_5 , №4650/1 від 31.05.2018 року (міститься в матеріалах справи), утилізаційна вартість КТЗ ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_5 , пошкодженого при ДТП станом на 31.12.2017 року, може складати 1888,0 грн.

Таким чином, розрахунок суми страхового відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну потерпілого, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу складає 43 897,25 грн. (ринкова вартість ВАЗ 21070, д.н. НОМЕР_5 , на момент ДТП 45785,25 грн. - ринкова вартість ВАЗ 21070, д.н. НОМЕР_5 , після ДТП 1888,0 грн.)

У зв`язку із цим, позовні вимоги про стягнення шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого у розмірі 43 897,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.27.3. ст. 27 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01.01.2017 по 31.12.2017 рік розмір мінімальної заробітної плати становить - 3200 грн.

Розмір моральної шкоди, яку Позивач просить стягнути зі ПАТ «Страхова група «ТАС» розраховувалась наступним чином: 3200 х 12=38 400 грн.

ПАТ «Страхова група «ТАС» не надала доказів того, що окрім Позивача є інші особи які є потерпілими після смерті ОСОБА_3 , а тому вимога про стягнення моральної шкоди ПАТ «Страхова група «ТАС» у розмірі 38 400 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки суму моральної шкоди в розмірі 461600 грн. суд вважає згідно вимог п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27 березня 1992 року суму моральної шкоди. завищеною.

Разом з тим, враховуючи практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним - суд розцінює як суттєві моральні страждання - смерть батька, чисельні судові процеси та вважає можливим і достатнім стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 150000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 247, 274, 279, 280 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС», ЄДРПОУ 30115243, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , 7 104 (сім тисяч сто чотири) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної із смертю ОСОБА_3 , а саме витрати по похованню померлого; 43 897 (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн. 25 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну потерпілого, пов`язану з фізичним знищенням транспортного засобу; 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 суму моральної шкоди в розмірі 150000 грн.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя - Є.Б. Ольховський