Рішення № 83559846, 08.08.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1814/2019 Справа № 641/5643/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Вовк К.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання батьківства та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить визнати батьком ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відповідні відомості про батька дитини до актового запису № 838 від 16.09.2014 року, який вчинений Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про народження ОСОБА_3 , а саме: виключити відомості про « ОСОБА_4 », як батька, та вказати в графі батько « ОСОБА_2 », громадянин України, прізвище, імя, по батькові дитини – ОСОБА_3 не змінювати, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача понесені витрати на проведення експертного висновку про біологічне батьківство у розмірі 4343 грн., стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 768,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу з 2012 року до початку 2015 року, мали близькі сімейні стосунки, вели спільний побут, та від цього громадянського шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час народження дитини позивач з відповідачем проживали окремо, відповідач відмовився визнати себе батьком дитини та подати спільно з позивачем заяву в органи реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію батьківства. Відповідно запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводився за прізвищем матері – « ОСОБА_5 », батько дитини був записаний за вказівкою матері – « ОСОБА_6 ».

Також позивач повідомила, що на даний час відповідач ухиляється від утримання дитини, не надає матеріальну допомогу, не приймає участі у вихованні дитини.

Враховуючі вищевикладене позивач була вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.07.2019 року було відкрито провадження по справі № 641/5643/19 в загальному порядку та призначено в підготовче судове засідання з викликом сторін.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник третьої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання відповідачем позову.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 видане 16.09.2014 року Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00023348741 від 10.07.2019 року, що відомості про батька ОСОБА_4 дитини ОСОБА_3 внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

З експертного висновку про біологічне батьківство № MG19-70180 від 20.06.2019 року виданого Medical genomics вбачається, що біологічне батьківство батька ОСОБА_2 у відношенні дитини ОСОБА_3 не може бути виключено. Вірогідність батьківства: 99,99%.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Частиною першою ст. 126 СК України визначено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Згідно ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

У пункті 3 постанові Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі – Постанова) викладена позиція, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилась не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Пунктом 9 постанови встановлено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про те.

Пунктом 5 Постанови встановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до п. 6 вищезазначеної Постанови у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатися одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Згідно до ч.2 ст. 129 СК України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» ратифіковано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, перший протокол та протоколи №2, 4, 7, 11 до неї.

Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гронмарк проти Фінляндії» вказав, що він не може прийняти той факт, що національні органи влади дозволили юридичній реальності суперечити біологічній реальності, покладаючись на абсолютну природу строку позовної давності. Суд встановив, що навіть звертаючи увагу на межі розсуду держави, вважає, що застосування негнучкого строку позовної давності щодо справ зі встановлення батьківства, незважаючи на обставини конкретної справи і особливо обов`язок позивача вчинити певні дії у межах строку позовної давності, порушує основу права на повагу до особистого життя особи, закріпленого ст. 8 Конвенції.

У справі «Роман проти Фінляндії» (заява №13072/05 від 29 січня 2013 року) суд встановив, що негнучкі строки позовної давності або інші перешкоди щодо позовів з оскарження батьківства, які застосовуються без винятків, порушують ст. 8 Конвенції.

Частина 1 ст. 135 СК України передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Судом встановлено, що запис про батька дитини ОСОБА_4 зазначено зі слів матері відповідно до ст.135 СК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт батьківства ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є підтвердженим, та позовні вимоги позивача в частині визнання батьком ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесення відомостей про батька дитини до актового запису № 838 від 16.09.2014 року, вчинений Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про народження ОСОБА_3 , обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Одним із основних прав дитини є право на утримання. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, Держави – учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави – учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як в середині Держави – учасниці, так і за кордоном.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 17 Постанови вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають значення.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків.

Відповідно до ст. 183 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Згідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір на одну дитину не може бути менший ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, згідно до матеріалів справи інших утриманців або інших аліментних зобов`язань не має, доказів, які свідчать про наявність у нього захворювань та потреби в лікуванні не надано.

Доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину (доход дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби), відповідачем також не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.07.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.

Згідно до ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн., та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 4343 грн.

Згідно ч.1ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання батьківства та стягнення аліментів – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключити з актового запису № 838 від 16 вересня 2014 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції відомості про ОСОБА_4 як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести до актового запису № 838 від 16 вересня 2014 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Харків, як про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 4343 грн., а всього в розмірі 5111 (п`ять тисяч сто одинадцять) грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми виплат за 1 (один) місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідача – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, 11, код за ЄДРПОУ 41403982.

Суддя: М. Ю. Онупко