Постанова № 835597, 12.07.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" липня 2007 р. Справа № 5/3299-А

за позовом управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі, смт. Білогір'я

до приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Білогір'я

про стягнення 503,90 грн.

Суддя Грамчук І.В.

Представники сторін:

від позивача - Ткачук С. П. - за довіреністю № 1262/07 від 24.05.2007 р.

від відповідача - не з'явився

Постанова приймається 12.07.2007 р., оскільки у зв'язку з хворобою судді судове засідання 04.07.2007 р. не відбулось.

Суть спору:

Позивач - управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі, смт. Білогір'я, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Білогір'я, 503,90 грн. заборгованості, з яких 333,90 грн. - недоїмка по сплаті фіксованого розміру страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 170,00 грн. - фінансова санкція за неподання звітності до управління ПФУ.

Повноважний представник позивача у попередньому судовому засіданні 04.06.2007 р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї документах. А також, вказав на неможливість врегулювання спору до судового розгляду справи та необхідність закінчення підготовчого провадження.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце засідання суду (повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) № НОМЕР_1), повноважного представника не направив, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 16.05.2007 р. не виконав, письмового заперечення проти позову суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважав за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду (ухвала від 18.06.2007 р.).

04.07.2007 р. представник позивача до суду прибув, відповідач - не з'явився, направлений відповідачу конверт з ухвалою від 18.06.2007 р. та повісткою про виклик повернувся до господарського суду області з відміткою про причину невручення "адресат від отримання відмовилась".

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Відповідно до довідки державного реєстратора № НОМЕР_2 від 17.04.2007 р. ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, зареєстрована, як фізична-особа підприємець Білогірською районною державною адміністрацією 10.08.1994 р., будь-які дії щодо припинення підприємницької діяльності вказаної особи не проводились.

27.11.2001 р. за № НОМЕР_4 підприємець зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі, смт. Білогір'я, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Проведеною управлінням ПФУ в Білогірському районі перевіркою встановлено, що ПП ОСОБА_1. перебуває на загальній системі оподаткування, за 2006 р. повинна була подати до органу ПФУ у строк до 02.04.2007 р. звіт, здійснивши у ньому розрахунком сум страхових внесків за ставкою 31,8 відсотки від суми доходу заявленого в податковій декларації. Однак, вказаний розрахунок за 2006 р. підприємцем здійснено не було.

Відповідно до складеного за результатами перевірки акту № 1 від 24.04.2007 р. сума страхових внесків, яку необхідно сплатити за даними податкової декларації з чистого доходу становить - 333,90 грн. При цьому сума чистого доходу становить 1050,00 грн.(довідка ДПІ у Білогірському районі від 20.04.2007 р.

24.04.2007 р. управлінням ПФУ в Білогірському районі направлено відповідачу вимогу про сплату боргу на суму 333,90 грн. Вимогу відповідачем отримано 26.04.2007 р., не оскаржено, суму боргу не сплачено.

24.04.2007 р. позивачем також винесено рішення № 39 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, відповідно до якого до підприємця застосовано фінансові санкції у розмірі 170,00 грн. Рішення відповідачем отримано 26.04.2007 р. (повідомлення № 1790), не оскаржено, суму штрафної санкції не сплачено.

У зв'язку із відмовою відповідача погасити суму боргу у добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення останньої.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Згідно зі статтею 11 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( надалі Закону) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності ст.ст. 14, 15, 17 Закону відповідач є страхувальником, платником страхових внесків та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 1 ст. 19 та п.п. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із сум доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в межах максимальної величини, з якої справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 4.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р.№21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. № 64/8663) розмір мінімального страхового внеску становить 32 відсотки мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. вказаної Інструкції передбачено, що визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних у річних розрахунках, даних у розрахунку авансових сум страхових внесків, даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів, отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.

Страхові внески платники, крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (п.п. 5.3.2. п.5.3 Інструкції).

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32 відсотки. (абз.2 п.п. 5.3.2. п. 5.3 Інструкції).

Нормами ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити вказані суми.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону передбачено , що за неподання, несвоєчасне подання , подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Судом враховано, що вимога про сплату заборгованості в установленому законом порядку та рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржувалась та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі, смт. Білогір'я до приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Білогір'я про стягнення 503,90 грн заборгованості задоволити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі (смт. Білогір'я, вул. Шевченка, 70, код ЄДРПОУ 03057779 заборгованість в розмірі 503,90 грн. (п'ятсот три гривні 90 копійок).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим.:

1 -до справи,

2 -позивачу,

3 -відповідачу.