Ухвала суду № 83559563, 08.08.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2380/19

Провадження №2/628/1051/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2019 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Шиховцової А.О., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовська Світлана Олександрівна, про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовська Світлана Олександрівна, про визнання договору дарування недійсним.

Перед відкриттям провадження у справі суд перевіряє додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.2 ст.83, ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Вказаних вище вимог позивачем не дотримано, до позовної заяви не додано договір дарування на обґрунтування позовних вимог, який позивач просить визнати недійсним. Належним чином не засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви.

Позовна заява містить вимогу щодо визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , однак вказана особа є відповідачем, а не позивачем, тому така вимога не може бути заявлена з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Так, відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення із ОСОБА_4 10000 грн. моральної шкоди, однак дана особа не є учасником справи за пред`явленим позовом.

Отже, позивачу необхідно уточнити склад учасників справи, при цьому зазначити повне найменування учасників справи із зазначенням повної дати народження, що необхідно для направлення запиту щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Слід звернути увагу позивача на те, що позовна заява містить три вимоги: визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, стягнення моральної шкоди. Тобто заявлено одну вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем при зверненні до суду з вищезазначеною позовною заявою судовий збір сплачено у розмірі 768,40 грн., тобто лише за одну вимогу.

У позовній заяві не зазначена ціна позову щодо вимог майнового характеру.

Статтею 176 п. 2 ч.1, п. 9 ч.1 ЦПК України визначено, яким чином та по яким справам визначається ціна позову: 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна. Однак, позивачем не додано документів, які б підтверджували оцінку майна на час розгляду справи, на яке позивач просить визнати право власності.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768 грн. 40 коп. За подання заяви майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму.

Отже, враховуючи вище викладене, якщо позивач наполягає на своїх позовних вимогах, то виникає необхідність доплати судового збору.

Судовий збір в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір», сплачується при подачі позову до суду на такі реквізити: найменування суду: Куп`янський міськрайонний суд Харківської області, адреса суду: 63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. 1-го Травня, 27-а, ККД 22030101 «Судовий збір» : рахунок 31211206020013, Код ЄДРПОУ: 37813292, МФО 899998, отримувач : Куп`янське УК/м. Куп`янськ, банк отримувача : Казначейство України.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначається строк усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали справи суддя приходить до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, та вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням зазначених недоліків, вимог ст. ст. 175,177 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір».

Слід зазначити, що дотримання вимог ст. 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. 175,177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовська Світлана Олександрівна, про визнання договору дарування недійсним – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у 10-деннний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду необхідних доказів, а також квитанції про сплату судового збору. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.О.Шиховцова