Постанова № 8355900, 04.03.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 березня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-186/10/2470

13 год. 17 хв. (№ 2а-1412/09/2470)

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді: Скакун О.П.

при секретарі судового засідання: Пишній К.Г.

за участю:

представника позивача –Пасанчин О.В.

представника відповідача –Бойчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сторожинецькому районі до ВАТ «Чернівцігаз»в особі Сторожинецького управління з газопостачання та газифікації про стягнення заборгованості по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

СУТЬ СПОРУ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сторожинецькому районі звернулося з адміністративним позовом до ВАТ «Чернівцігаз»в особі Сторожинецького управління з газопостачання та газифікації про стягнення заборгованості по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у сумі 45109,23 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач –ВАТ «Чкпеівцігаз»в особі Сторожинецького управління з газопостачання та газифікації є платником страхових внесків від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та має заборгованість по платежах до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач проти позову заперечував та в письмових запереченнях зазначив, що не погоджується з положеннями акту перевірки, вважає висвітлені в ньому факти необґрунтованим та безпідставними, а висновки помилковими з наступних причин. Повідомленням №1504 від 24.01.06р. Сторожинецьке УГГ ВАТ «Чернівцігаз»було поставлено до відома про те, що його віднесено до 12 класу професійного ризику виробництва та встановлено страховий тариф 0,82%. Повідомленням №2334 від 06.02.2009р. відповідача було повідомлено про зміну страхового тарифу на 0,72%. На думку відповідача позивач повинен письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Чернівцігаз»в особі Сторожинецького управління з газопостачання та газифікації 28 квітня 2001 року зареєстроване у відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сторожинецькому районі як платник внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

У період з 24.06.2009р. по 03.07.2009р. у відповідача проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період фінансово-господарської діяльності підприємства з 28.04.2001р. о 31.03.2009р. та складено акт від 03.07.2009 року № 61. Відповідач від підписання акту відмовився. Надав письмові заперечення від 09.07.2009р. №124.

В результаті проведеної перевірки було встановлено, що протягом 2005-2008 років відповідач отримував дохід від декількох видів економічної діяльності, але найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції за кожний рік займає дохід, отриманий від проведення газопровідних робіт (код згідно з КВЕД 45.33.3), а тому відповідач необґрунтовано відображав у звітних відомостях до Фонду основний вид економічної діяльності 40.20.2. та відповідно сплачував страхові внески за тарифом 0,72%. Так як, фактично переважав вид економічної діяльності 45.33.3, якому відповідає страховий тариф 2,32%, відповідачу донараховано страхових внесків за 2005-2008p.p. по страховому тарифу 2.32% в сумі 38 939,68грн., у зв'язку із чим виникла недоїмка в сумі 37 556,38 грн., на яку нараховано пені в сумі 7552,85грн.

Позивач зазначив, що Звіт про основні показники діяльності підприємства (форма №1-підприємництво) Сторожинецьке управління з газопостачання та газифікації в місцеві органи статистики не подає. Таку звітність подає головна організація ВАТ «Чернівцігаз»в Головне управління статистики в Чернівецькій області у розрізі всіх районних філій.

У звіті про основні показники підприємства за 2005рік у відповідача обсяг реалізованої продукції та кількість зайнятих працівників по відповідному виду діяльності складає:

за кодом КВЕД 40.20.2. - 309,7тис.грн.; кількість працівників - 18,0;

за кодом КВЕД 45.33.3. - 1040,8тис.грн.; кількість працівників - 39,0;

У звіті про основні показники підприємства за 2006рік у відповідача обсяг реалізованої продукції:

за кодом КВЕД 40.20.2. - 602,2тис.грн.; кількість працівників - 19,0;

за кодом КВЕД 45.33.3. - 1696,2тис.грн.; кількість працівників - 36,0;

У звіті про основні показники підприємства за 2007рік у відповідача обсяг реалізованої тродукції:

за кодом КВЕД 40.22.0. - 761,9тис.грн.; кількість працівників - 21,0;

за кодом КВЕД 45.33.3. - 1331,5тис.грн.; кількість працівників - 31,0;

У звіті про основні показники підприємства за 2008рік у відповідача обсяг реалізованої продукції:

за кодом КВЕД 40.22.0. - 601,5тис.грн.; кількість працівників - 21,0;

за кодом КВЕД 45.33.3. - 992,1тис.грн.; кількість працівників - 27,0;

Отже, відповідно до звітів про основні показники діяльності підприємства за 2005-2008рр. головна організація ВАТ «Чернівцігаз»у розділі 7 «Основні показники по місцевих одиницях за звітний рік»вказувала, що по Сторожинецькому управлінню з газопостачання та газифікації найбільше було реалізовано продукції саме за видом економічної діяльності 45.33.3 (газопровідні роботи), а не 40.22.0 (розподілення та постачання газу).

Отже, станом на 15.09.2009р. заборгованість за відповідачем складає 37556,38 грн. –недоїмка, 7552,85 грн. –нарахована пеня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 6 та 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»юридичні особи або структурні підрозділи із відокремленим балансом є страхувальниками з обов'язкового страхування від нещасних випадків, страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках –застраховані особи; страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому законом порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Статтею 46 цього Закону встановлено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок внесків роботодавців.

Частиною 10 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –Інструкція).

Згідно пункту 7. 5 Інструкції юридичні особи –платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають Розрахункову відомість, зазначену у пункті 3.10 цієї Інструкції, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним.

Юридичні особи –платники страхових внесків, що мають підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) та перебувають на самостійному балансі, щокварталу подають до робочого органу виконавчої дирекції Фонду Розрахункову відомість окремо за кожним підсобно-допоміжним виробництвом.

Усі примірники Розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту (розрахункової відомості) залишається в бухгалтерії платника.

Згідно пункту 12 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. №1423 та п.4.3. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду основним видом діяльності для підприємства є вид діяльності, який по підсумках минулого року має найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізованої продукції ((виконаних) робіт, послуг).

Відповідно до п.4.3. постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.2003 року №68 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів»вид діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних бухгалтерської звітності та звіряється з даними розділу 2 державних статистичних спостережень за формою №1-підприємництво за відповідний минулий рік, що надаються страхувальником.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до законодавства. За несвоєчасну сплату страхового внеску, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства або його ліквідацію страхувальник притягається до відповідальності згідно із законодавством.

Статтею 55 цього Закону встановлено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Суд доходить висновку, що відповідач повинен був вчасно повідомити про зміну основного виду діяльності для того, щоб позивач міг вчасно віднести відповідача до класу ризику, якому відповідає вид діяльності, який по підсумках минулого року має найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізованої продукції, робіт чи послуг. Твердження відповідача, що позивач самостійно повинен був віднести його до відповідного класу ризику та визначити страховий тариф є безпідставними, виходячи з того, що позивач не володів інформацією про зміну основного виду діяльності відповідача.

На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сторожинецькому районі до ВАТ «Чернівцігаз»в особі Сторожинецького управління з газопостачання та газифікації про стягнення заборгованості по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у сумі 45109,23 грн. підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з ВАТ «Чернівцігаз»в особі Сторожинецького управління з газопостачання та газифікації (код 21423302) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сторожинецькому районі заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 45109 грн. 23 коп. (в т.ч. недоїмка в сумі 37 556,38 грн. та пеня в сумі 7552,85грн.) на р/р 37177041000010 в Головному управлінні Державного казначейства України у Чернівецькій області, МФО 856135, код 25080193.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 04 березня 2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 09 березня 2010 року.

Суддя О.П. Скакун