Рішення № 83557274, 08.08.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1486/19

Провадження № 2/539/701/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Гудкова С.В.,

за участю секретаря – Яценко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Друга Лубенська державна нотаріальна контора про визнання права власності на ? частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину земельної ділянки .

Позовні вимоги мотивувала тим, що 31 грудня 1984 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 . 5 вересня 2000 року шлюб було розірвано.10 жовтня 2000 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4 і прийняла його прізвище ОСОБА_5 .

Під час перебування позивачки у шлюбі з ОСОБА_3 вони за спільні кошти збудували гараж на два в`їзди по АДРЕСА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Лубенської міської ради № 91 від 26 квітня 1995 р., пункт № 15, ОСОБА_3 передано безкоштовно в користування земельну ділянку площею 43 кв. м. для гаражного будівництва.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 лютого 2018 року позов позивачки задоволено. Визнано незавершений будівництвом гараж на земельній ділянці площею 43 кв. м по АДРЕСА_1 , наданій для гаражною будівництва ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 26.04.1995 року № 91 об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , встановивши, що незавершений будівництвом гараж належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/2 частці кожному. Рішення суду набрало законної сили.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому на час смерті майно. Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 55170216, виданому Другою лубенською державною нотаріальною конторою спадкову справу відкрито 18.02.2019 р. і зареєстровано у спадковому реєстрі за № 51/2019.

При житті ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_2 , на яку склав заповіт, розпорядившись, що все майно, що буде належати йому на час смерті він заповідає відповідачу.

Позивачка нещодавно дізналася, що ОСОБА_3 оформив приватизацію на земельну ділянку під гаражем. Земельна ділянка є майном, нажитим за час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю позивачки та померлого ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 29 КпШС, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.

Позивачка дізналася про те, що ОСОБА_3 приватизував земельну ділянку з дати отримання 26 лютого 2019 р. її представником адвокатом Павличенком В.Г. копії державного акта на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_3 разом з листом відділу у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22 лютого 2019 р. Відтак, загальний трирічний строк позовної давності повинен обчислюватися з 26 лютого 2019 р.

Прохає суд: визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя земельну ділянку площею 0,0043 гектарів на території Лубенської міської ради для будівництва індивідуального гаража, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі державного акта на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 , виданого 20 червня 1995 року Лубенською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 26 квітня 1995 року № 91, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10, встановивши, що позивачу ОСОБА_1 і відповідачу ОСОБА_2 належить по 1/2 частці земельної ділянки кожному. Стягнути з відповідача усі понесені судові витрати.

Позивач – ОСОБА_1 надала суду заяву з проханням справу розглянути без її участі , позовні вимоги підтримує на їх задоволенні наполягає. Судові витрати прохала з відповідача не стягувати, залишити за нею.

Представник позивача ОСОБА_6 надав суду заяву з проханням справу розглянути без його участі , позовні вимоги підтримує на їх задоволенні наполягає.

Відповідач - ОСОБА_2 надала суду заяву з проханням справу слухати без її участі, позов визнає повністю, проти його задоволення не заперечує.

Третя особа - Друга лубенська державна нотаріальна контора Полтавської області, надала суду листа з проханням справу розглядати без участі їх представника, у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно дослідивши матеріали справи, беручи до уваги думку учасників справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 31 грудня 1984 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 (а.с. 9). 5 вересня 2000 року вищевказаний шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_3 (а.с.9).

10 жовтня 2000 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_4 і прийняла його прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 (а.с.8).

Рішенням Виконавчого комітету Лубенської міської ради № 91 від 26 квітня 1995 р., пункт № 15, ОСОБА_3 передано безкоштовно земельну ділянку площею 43 кв. м. для гаражного будівництва.

Під час перебування позивачки у шлюбі з ОСОБА_3 , ними за спільні кошти, на вищевказаній земельній ділянці збудовано гараж на два в`їзди по АДРЕСА_1 .

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 лютого 2018 року , за позовом ОСОБА_1 визнано незавершений будівництвом гараж на земельній ділянці площею 43 кв. м по АДРЕСА_1 , наданій для гаражною будівництва ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 26.04.1995 року № 91 об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , встановивши, що незавершений будівництвом гараж належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/2 частці кожному. Рішення суду набрало законної сили.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5 (а.с. 15). Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому на час смерті майно. Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 55170216, виданому Другою лубенською державною нотаріальною конторою спадкову справу відкрито 18.02.2019 р. і зареєстровано у спадковому реєстрі за № 51/2019.

22.02.2002р. ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 , яке знаходиться в матеріалах копії спадкової справи. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно заповів дружині, ОСОБА_2 , відповідачу по справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

26 лютого 2019 р. позивачка дізналася (до цього часу вважала, що земля під гаражем не приватизована, відноситься до комунальної власності), що ОСОБА_3 оформив приватизацію на земельну ділянку під гаражем, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 , виданого 20 червня 1995 року Лубенською міською радою (а.с. 19). Копію вищевказаного акту було надано представнику позивача, адвокату Павличенку В.Г. на адвокатський запит. За цим державним актом ОСОБА_3 , який мешкає АДРЕСА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 26 квітня 1995 року № 91 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0043 гектарів на території Лубенської міської ради для будівництва індивідуального гаража. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З огляду на зазначені норми права, при вирішенні цього спору повинні застосовуватися положення актів цивільного законодавства чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме КпШС України 1969 року, який був чинним до 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. 28 КпШС, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 29 КпШС, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України, 1991 року, що був чинним до 1 січня 2002 року, при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

Відповідно до ст. 11 КпШС України, у тих випадках, коли для окремих вимог встановлено строк позовної давності , він обчислюється, якщо інше не встановлено законом, з дня коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення свого права.

Позивачка про порушення свого права дізналася 26.02.2019р. після отримання її представником, адвокатом Павличенком В.Г. на адвокатський запит, копії державного акту на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 , виданого 20 червня 1995 року,

Керуючись ст.ст. 11, 22, 28, 29 КпШС України, ст. ст. 1, 2, 4, 10, 12, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки - задовольнити.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя земельну ділянку площею 0,0043 гектарів на території Лубенської міської ради для будівництва індивідуального гаража, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі державного акта на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 , виданого 20 червня 1995 року Лубенською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 26 квітня 1995 року № 91, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10, встановивши, що позивачу ОСОБА_1 і відповідачу ОСОБА_2 належить по 1/2 частці земельної ділянки кожному.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

- відповідач ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 адреса проживання АДРЕСА_4 .

- третя особа Друга Лубенська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02900084, юридична адреса, 37502, Полтавська область, м. Лубни, пл. Вокзальна, 7.

Повне судове рішення складено та підписано 08 серпня 2019 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду С.В.Гудков