Постанова № 8355381, 12.03.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

12 березня 2010 р.                                                                       Справа № 2а-462/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

          головуючого судді - Кунець О.М.

          за участю:

          секретаря судового засідання - Мороз Т.М.

          представника відповідача - Луніки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним рішення №0009002304/64656 від 29.09.2009 року про застосування фінансових санкцій в сумі 2188 грн. 32 коп. Свої вимоги мотивує тим, що за результатами перевірки позивача за дотриманням суб’єктів господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій вартість відповідачем був складений акт, в якому зазначається, про встановлення факту проведення товариством розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості. Крім цього, перевіркою було встановлено розбіжності між фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в реалізації в торговому залі та підсобних приміщеннях магазину та даними бухгалтерського обліку, тобто встановлено реалізацію товару, який не обліковувався у встановленому порядку. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте оскаржуване рішення. Позивач вважає, що прийняте податковим органом рішення про застосування фінансових санкцій є необґрунтованим та незаконним, оскільки порушень, зазначених в акті, щодо не здійснення товариством попереднього програмування найменування товару, їх цін та інше, позивач у перевіряємому періоді не допускав, програмування товару він здійснював у відповідності до вимог законодавства. Крім того, на думку позивача, не відповідають дійсності висновки ДПІ в м.Суми про наявність порушень вимог законодавства щодо обліку товарних запасів, оскільки дані висновки зроблені без всебічного дослідження обставин справи. Також, ДПІ в м. Суми не в повній мірі дослідило зміст бухгалтерських документів та зробило хибні висновки щодо розходжень фактичних залишків та даних обліку, а тому, позивач просить визнати нечинним оскаржуване рішення.

Представник відповідача Луніка О.В. позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав до суду письмові заперечення проти позову, в якому зазначив, що заявлені вимоги позивача про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій є необґрунтованими та безпідставними. Рішення податкового органу, яким визначено штрафні санкції, відповідає вимогам законодавства. Просить суд у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Крім того, представником відповідача в судове засідання було надане доповнення до заперечення, в якому надано пояснення стосовно розміру застосованих штрафних санкцій за порушення п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме вказане те, що штрафна санкція за вказане порушення повинна була складати 2292 грн. 80 коп. із розрахунку 1146,4 (сума невідповідності ТМЦ) х 2. Однак, при прийнятті рішення була допущена арифметична помилка, в результаті якої застосовані штрафні санкції є меншими на 189 грн. 60 коп. ДПІ в м. Суми вважає, що арифметична помилка, яка була допущена при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій від 29.09.2009 року №0009002304/64656 жодним чином не порушує права та законних інтересів позивача /а.с.38/.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.37/. Клопотань про відкладення розгляду справи та доказів поважності не прибуття в судове засідання від позивача не надходило, тому суд вважає за можливе розглядати справу без участі в судовому засіданні представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що в період з 17.09.2009 року по 23.09.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена перевірка господарської одиниці – магазин, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, б. 5, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1", щодо дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено відповідний акт перевірки №6684/18/19/23/14013621/1053 від 23.09.2009 року /а.с.6-12/. В ході перевірки був зафіксований факт проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, крім цього, виявлено, що залишки запасів за даними бухгалтерського обліку не відповідають фактичним залишкам запасів товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в реалізації в торговому залі та підсобних приміщеннях магазину під час проведення перевірки, загальна розбіжність (загальна сума визначена в додатку до акту а.с.12) склала 1051 грн. 66 коп. Таким чином, позивачем було порушено вимоги п. 11, 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №1776-ІІІ від 01.06.2000 р.

На підставі вказаного вище акту та з урахуванням порушень уповноваженою особою відповідача 29.09.2009 року було винесене рішення про застосування фінансових санкцій №0009002304/64656 (а.с.5), яким позивачу нараховано фінансову санкцію загальний розмір якої становить 2188 грн. 32 коп. (85 грн. за порушення щодо не використання позивачем режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості та 1051 грн. 66 коп. (сума невідповідності ТМЦ) х на 2 = 2103 грн. 32 коп.).

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем 29.09.2009 року вищевказаного рішення судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно ст. 2 вищевказаного Закону, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Форма та зміст розрахункових документів, відповідно до ст. 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року №105/5296 (далі по тексту - Положення), яке розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначені форми та зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 3.1 Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма касового чека наведена в додатку 1 цього положення.

Згідно п. 3.2 Положення касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, як вартість одиниці виміру товару (послуги), найменування товару (послуги), а якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, то - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги).

Відповідно до Додатку №1 Положення в 5 рядку зазначається «Кількість товару» «Знак множення» «Вартість одиниці виміру», а в 6 рядку зазначається «Найменування товару (послуги)» «Вартість»…

При цьому, Найменування товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб'єкту підприємницької діяльності. (Наказ ДПА України Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Положення, п.1) N 614 від 01.12.2000р.).

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, при проведенні зазначеної перевірки працівниками ДПІ в м.Суми було виявлено факт проведення товариством розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості. Дане порушення підтверджується відповідними касовими чеками, а саме касовими чеками від 17.09.2009 року №4832 та №4833 /а.с.22/, що були надані в судове засідання представником відповідача та які досліджувались в ході перевірки. З даних чеків вбачається, що в них дійсно не було вказано ні кількості та ні ємкості товару (як ідентифікаційної ознаки товару відповідно до його найменування), що є порушенням п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідальність за вказане порушення передбачено п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», де зазначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (17 грн. НМДГ х 5 = 85 грн.)

Що стосується вказаного в акті перевірки порушення щодо встановленої розбіжності між фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в реалізації в торговому залі та підсобних приміщеннях магазину за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 5 та даними бухгалтерського обліку на суму 1051 грн. 66 коп., то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Крім цього, ст. 6. вищевказаного Закону, передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданої до суду копії акту перевірки та додатку до нього, що також підтверджується поясненнями представника відповідача, при вибірковій перевірці щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей станом на 18.09.2009 року) при перевірці магазину ТОВ "Ресурс ЛТД-1", що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 5 виявлено таке: залишки запасів за даними бухгалтерського обліку не відповідають фактичним залишкам запасів товарно-матеріальних цінностей під час перевірки. Як зазначено в додатку до акту, дана розбіжність склала 1051 грн. 66 коп.

Номенклатура товарів на яку встановлено невідповідність відображено в додатку до акту перевірки /а.с.11-12/, який в свою чергу був складений в присутності головного бухгалтера та ним підписано без заперечень.

Як зазначає представник відповідача, звірка товарно-матеріальних цінностей та дослідження щодо змісту бухгалтерських документів проводилась головним бухгалтером ТОВ "Ресурс ЛТД-1" Зякун Н.О., в присутності працівників ДПІ в м. Суми, якою надавались накладні на отриманий товар, звірялись вибуття запасів та надавались дані бухгалтерського обліку станом на 18.09.2009 року.

Крім того, представник відповідача додав, що на момент закінчення перевірки зауважень до висновків зроблених в акті перевірки з боку позивача зроблено не було.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивачем було дійсно порушено вимоги п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідальність за порушення вказаних вимог Закону передбачено ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», де зазначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, з урахуванням обставин, викладених відповідачем у доповненнях до заперечень, в судовому засіданні було здійснено перерахунок фактичних сум нестачі та надлишку за результатами перевірки. В результаті перерахунку згідно даних визначених у додатку до акту перевірки дійсно з’ясувався та підтвердився факт наявності арифметичної помилки, фактично в ході перевірки було встановлено невідповідність ТМЦ на загальну суму 1146 грн. 40 коп., враховуючи суму невідповідності штрафні санкції дійсно мали б становити 2292 грн. 80 коп. за дане порушення. Однак, вищезазначена арифметична помилка своєчасно працівниками ДПІ виявлено не було, тому сума штрафних санкцій які застосовано до позивача є меншими на 189 грн. 60 коп. При розрахунку суми штрафних санкцій відповідач виходив з суми не облікованих товарів за цінами реалізації в розмірі 1051 грн. 66 коп., а отже розрахунок фінансової санкції такий: 1051,66 * 2 = 2103 грн. 32 коп.

Отже, 29.09.2009 року уповноваженою особою відповідача на підставі акту перевірки №6684/18/19/23/14013621/1053 від 23.09.2009 року та з урахуванням встановлених порушень та відповідно до п. 6 ст. 17, ст.. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було винесене рішення №0009002304/64656 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 2188 грн. 32 коп., з розрахунку: за порушення п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - 85 грн.; за порушення п. 12 ст. 3 та ст. 6 зазначеного Закону 2103 грн. 32 коп. з розрахунку 1051 грн. 66 коп. х на 2. А всього фінансових санкцій на загальну суму 2188 грн. 32 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Крім цього, суд приходить до висновку, що позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги. За таких обставин суд вважає, що відповідачем спірне рішення прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для визнання нечинним рішення №0009002304/64656 від 29.09.2009 року про застосування фінансових санкцій в сумі 2188 грн. 32 коп. відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, <додаткові норми >суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинним рішення №0009002304/64656 від 29.09.2009 року про застосування фінансових санкцій в сумі 2188 грн. 32 коп. – відмовити в повному обсязі.< Текст ><Сумма стягнення (цифрами) ><Текст >.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 17.03.2010 року.

Суддя                               (підпис)                               О.М. Кунець

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                 О.М. Кунець