Постанова № 8355306, 03.03.2010, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 р. справа № 2а-870/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Бабаніної О.В.

представника позивача - Колесникової В.В.

представника відповідача - Бібіка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Барко-Трейд”до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Барко-Трейд” звернулося до суду з адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.04.2009року № 0000302311/0 про визначення суми податкового зобов”язання в розмірі 23473грн.50коп. та № 0000312311/0 про визначення суми податкового зобов”язання в розмірі 30483грн. за платежем податок на додану вартість. Свої вимоги мотивують тим, що висновки Конотопської МДПІ про заниження ТОВ „Барко-Трейд" податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 15649 грн., в тому числі: за 2 квартал 2006 року - 1153 грн.; за 3 квартал 2006 року - в сумі 1536 грн.; за 4 квартал 2006 року - в сумі 3967грн.; за 1 квартал 2007 року - 1426 грн.; за 2 квартал 2007 року -3370грн.; за 3 квартал 2007 року - 4197грн. та про порушення позивачем п.1.22 ст.1, пп..4.1.6 п.4.1. ст. 4, п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.2 ,пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставними. Також безпідставними є висновки податкової інспекції про порушення позивачем п.4.2 ст.4.пп.7.4.1.п.7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та про заниження податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 20322грн., у тому числі за липень 2006 р. - 974грн., за серпень 2006р.-426грн., за вересень 2006 р.-465грн., за березень 2007р.-1196грн., за квітень 2007р.-462грн., за грудень 2007 р.-7669 грн., за січень 2008р.-3380грн., за лютий 2008р.-151грн., за березень 2008р.-804грн., за квітень 2008р.-632грн., за травень 2008р.-764грн., за червень 2008р-969грн., за липень 2008р.-1082грн., за серпень 2008р.-1079грн., за вересень 2008р.-56грн., за жовтень 2008р.-41грн., за листопад 2008 р.-27грн., за грудень 2008р.-145грн.

Відповідач Конотопська МДПІ, заперечуючи проти позову свою позицію обґрунтовує тим, що під час планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Барко-Трейд" були виявлені порушення норм: п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження ТОВ "Барко-Трейд" податку на прибуток на загальну суму 15649 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 83681 грн.; п. 4.2 ст.4, п.п 7.4.1., 7.4.3. п.7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого, товариство занизило податок на додану вартість у сумі 20322 грн. Тому на підставі результатів перевірки Конотопською МДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2009 року № 0000302311/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 23473,50 грн. у тому числі основного платежу 15649 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7824,5 грн. та № 0000312311/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30483 грн. у тому числі основного платежу 20322 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10161 грн.

В судовому засіданні представник позивача Колесникова В.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Бібік В.А. позов не визнав з підстав викладених в письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що Конотопською МДПІ за результатами планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Барко-Трейд" (код-32325351) складено акт від 2 квітня 2009 року № 109/23-3/32325351.

На підставі вказаного акту Конотопською МДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2009 року № 0000302311/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 23473,50 грн. у тому числі основного платежу 15649 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7824,5 грн. та № 0000312311/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30483 грн. у тому числі основного платежу 20322 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10161 грн.

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2009 року є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачений правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, а також витрати, пов'язані з придбанням нематеріальних активів які підлягають амортизації, згідно їз статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

З акту перевірки вбачається, що згідно договору № 760, укладеного ТОВ "Барко-Трейд" з ЦЕЗ №3 ВАТ "Укртелеком" Сумська філія надає позивачу послуги зв'язку, зокрема, міські, міжміські міжнародні та з державами СНД телефонні розмови по рахунках. Під час проведення перевірки встановлено, що товариство протягом перевіряємого періоду, тобто з 01.04.2006 по 31.12 .2008 років не мало правових (господарських) взаємовідносин з нерезидентами, так як для перевірки не були надані первинні бухгалтерські документи які б підтверджували вчинення дій щодо пошуку товариством потенційних покупців чи продавців із числа нерезидентів, укладання з ними господарських договорів, проведення маркетингових досліджень чи вивчення пропозицій на ринку. Тому Конотопська МДПІ дійшла висновку про те, що відсутність документальних підтверджень зв'язку понесених витрат на оплату міжнародних телефонних розмов з господарською діяльністю підприємства не дає права позивачу на включення зазначених витрат до складу валових витрат, оскільки вони не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Барко-Трейд" і були використані на невиробничі цілі підприємства, що в потягло за собою безпідставність віднесення до складу валових витрат вартості послуг зв'язку, а саме: вартість телефонних розмов міжнародних та з державами СНГ у 2006 році в сумі 3314,15 грн., у 2007 році - 2685,59 грн., 2008 - 2072,08 грн., а всього в сумі 8071,82 грн., а також до податкового кредиту 1614 грн.

Суд вважає такий висновок помилковим, оскільки зазначені витрати безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю товариства. При перевірці податковою інспекцією не було враховано те, що зовнішньоекономічна діяльність ТОВ «Барко-Трейд»передбачена Статутом товариства та не заборонена діючим законодавством.

Крім того, позивач мав правові відносини із нерезидентами, оскільки здійснював ввезення ферофосфору електричного марки ФФ 20-6 з Республіки Казахстан від ТОО „ЦАІПК" протягом 2008 року, про що свідчить ВМД №801050006/8/010548 від 10.04.2008р.

Отже, висновок про те, що зазначені витрати були використані на невиробничі цілі підприємства ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджується документально.

В акті перевірки також зазначається, що ТОВ «Барко-Трейд»безпідставно відніс до складу валових витрат вартість інформаційних послуг отриманих від ТОВ „Делла-Еліт" та СПД ФО ОСОБА_1.

Але вказаний висновок не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, згідно умов договорів № 8-93046-7 від 01.02.07р. (укладений між ТОВ "Барко-Трей" та ТОВ «Делла-Еліт»(код 32207943, м.Київ) та № 92295 від 01.11.06р. (укладений між ТОВ "Барко-Трейд" та СПД-ФО ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, м.Київ), а також, актів наданих послуг, ТОВ "Барко-Трейд" отримувало від зазначених суб'єктів господарювання інформаційні послуги, зокрема, послуги по щоденному забезпеченню інформацією щодо наявності завантажень та/чи наявності вільного транспорту на території України.

Отже, за договорами підприємство отримувало послуги безпосередньо пов'язані із перевезеннями вантажів. Метою отримання інформації було надання послуг з перевезення вантажів, а отримані позивачем інформаційні послуги по автоперевезенням використовувалися в межах здійснення господарської діяльності, яку підприємство проводило та проводить у відповідності до ліцензії №337805 Міністерства транспорту та зв'язку України (внутрішні перевезення вантажів) та ліцензії №844045 Міністерства транспорту та зв'язку України (внутрішні перевезення вантажів; міжнародні перевезення вантажів).

Факт отримання послуг підтверджується належним чином складеними актами наданих послуг, які повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо форми та змісту первинного документу, а також платіжними дорученнями про перерахування коштів за отримані послуги.

Згідно п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" до складу валових витрат включаються суми будь яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Саме до таких витрат відносяться сплачені позивачем кошти ТОВ „Делла-Еліт" та СПД ФО ОСОБА_1.

У зв»язку з цим позивачем протягом 2006-2008 років до складу валових витрат була віднесена сума 5618,75 грн., в т.ч.: 1480 грн. - в 2006р.; 2208,90 грн. - в 2007р.; 1929,85 грн. - в 2008р.

Тому висновки відповідача про безпідставне віднесення до валових витрат 5618,75 грн. є помилковими.

На думку суду не відповідають вимогам діючого законодавства і висновки Конотопської МДПІ про безпідставне віднесення до валових витрат підприємства вартості пального, яке витрачалось на переміщення вантажного автотранспорту, рух якого не супроводжувався оформленням товарно-транспортних накладних на суму 93532,21 грн., в т.ч.: 19163,98 грн. -за 2006р.; 45861,25 грн. - за 2007 р.; 28506,98 грн. - за 2008р. На цих же підставах встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 18708 грн.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Необхідно відмітити, що правила ведення податкового обліку не передбачають будь яких форм розрахункових, платіжних та інших документів.

Навпаки, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначає, що податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону одним з основних принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, надані для перевірки подорожні листи вантажних автомобілів, підтверджують господарську операцію, а саме використання автомобіля у власній господарській діяльності ТОВ «Барко-Трейд».

Той факт, що в подорожніх листах не заповнені всі графи не свідчить про безпідставне віднесення до валових витрат підприємства вартості пального. Вказані подорожні листи є підставою для списання вартості витраченого пального на переміщення вантажних автотранспортних засобів.

Відсутність товарно-транспортних накладних ніяким чином не свідчить про безпідставність включення до складу валових витрат, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку витрат.

В акті перевірки відповідач стверджує, що відсутність товарно-транспортних накладних, форма яких встановлена Наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 N 228/253 "Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи" та „Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N 563 є підставою для невіднесення до складу валових витрат вартості витраченого пального.

Згідно Повідомлення від 28.04.2006р. Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, дія спільного наказу Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 N 228/253 "Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи" та пункту 11.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N 363, була зупинена з 25 квітня 2006 року.

В подальшому наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.96 N228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи" був скасований спільним наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 03.11.2006 N 507/1059, а п.11.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні був скасований Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006р. N 493.

Під час перевірки Конотопською МДПІ не було враховано, що пальне витрачалось внаслідок внутрішньогосподарського переміщення вантажів з бази по вул. Семашка, 46 до бази по вул. Комунальна, 1, а також внаслідок ремонту автотранспорту, його технічного обслуговуванням. Крім того, автомобіль КАМАЗ 53212 ВМ 09-21 АА має кран-маніпулятор, який використовується для виконання вантажних робіт та робіт, пов'язаних із складуванням вантажів, та/або їх переміщенням.

Конотопською МДПІ не наведено жодного випадку неправомірного використання підприємством автотранспорту, а висновки про неправомірне віднесення до складу валових витрат вартості пального ґрунтуються лише на припущеннях.

Відповідно до п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

В акті перевірки зазначається, що підприємством «Барко-Трейд»надмірно віднесено до складу валових витрат витрати на установку телефону в сумі 2666,67 грн., що призвело до порушення п.п.5.3.2 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», згідно якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів які підлягають амортизації згідно ст. 8 цього Закону.

Суд не погоджується з даним висновком у зв'язку з наступним:

Як вбачається з акту перевірки підприємством в 4 кварталі 2006 року було сплачено СФ ВАТ «Укртелеком», згідно наданого рахунку № 760 від 14.12.2006 року, суму 6634,38 грн., в тому числі за установку телефону 3200 (ПДВ-533,33).

Витрати підприємства по установці телефонів склали 2666,67 грн. та були віднесені до складу валових витрат відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», згідно якого до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Витрати по установці телефону не відносяться до основних фондів, оскільки не пов'язані із придбанням, будівництвом, реконструкцією, модернізацією, ремонтом та іншим поліпшенням основних фондів, а також не пов'язані із придбанням матеріальних активів, які підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2.ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»під основними фондами розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

В акті перевірки податкова інспекція не вказує з якими саме основними фондами були пов'язані ці витрати.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що витрати на установку телефонів є компенсацією вартості послуг, які були отримані підприємством від ВАТ „Укртелеком" і повинні відноситись до складу валових витрат відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Тому суд вважає, що висновки відповідача про заниження ТОВ „Барко-Трейд" податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 15649 грн., в тому числі: за 2 квартал 2006 року - 1153 грн.; за 3 квартал 2006 року - в сумі 1536 грн.; за 4 квартал 2006 року - в сумі 3967грн.; за 1 квартал 2007 року - 1426 грн.; за 2 квартал 2007 року -3370грн.; за 3 квартал 2007 року - 4197грн. та про порушення позивачем п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1. ст. 4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставними.

Також є безпідставними висновки Конотопської МДПІ про порушення позивачем п.4.2 ст.4.пп.7.4.1.п.7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та про заниження позивачем податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 20322грн., у тому числі за липень 2006 р.- 974грн., за серпень 2006р.-426грн., за вересень 2006 р.- 465грн., за березень 2007р.-1196грн., за квітень 2007р.-462грн., за грудень 2007 р.-7669 грн., за січень 2008р.-3380грн., за лютий 2008р.-151грн., за березень 2008р.-804грн., за квітень 2008р.-632грн., за травень 2008р.-764грн., за червень 2008р-969грн., за липень 2008р.-1082грн., за серпень 2008р.-1079грн., за вересень 2008р.-56грн., за жовтень 2008р.-41грн., за листопад 2008 р.-27грн., за грудень 2008р.-145грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Барко-Трейд” до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.04.2009року № 0000302311/0 про визначення суми податкового зобов”язання в розмірі 23473грн.50коп. та № 0000312311/0 про визначення суми податкового зобов”язання в розмірі 30483грн. за платежем податок на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Барко-Трейд”3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.) судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя /підпис/ С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.03.2010року

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар