Рішення № 83552262, 09.08.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1180/19

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства “ДТЕК Донецькі електромережі”

84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00131268;

до Приватного підприємства “УКРЗІЗ”

08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 7, кв. 29, код ЄДРПОУ 39032930;

про стягнення штрафних санкцій за договором

обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. 1231/19 від 08.05.2019) Акціонерного товариства “ДТЕК Донецькі електромережі” до Приватного підприємства “УКРЗІЗ” про стягнення штрафних санкцій за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків поставки за Договором № 814-ДОЭ від 29.05.2017, за яким позивач нарахував штрафні санкції у розмірі 101032,98 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі №911/1180/19 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10571/19 від 27.05.2019) надійшли пояснення позивача про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву – протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Жодних документів на адресу суду від відповідача не надходило.

Належне повідомлення судом відповідача про розгляд справи щодо нього підтверджується наявними матеріалами справи про направлення йому ухвали суду на адресу, що встановлена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд –

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькі електромережі” (далі - позивач, покупець) та Приватним підприємством «УКРЗІЗ» (далі - відповдіач, постачальник) укладено договір поставки № 814-ДОЭ від 29.05.2017 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що строк поставки за цим договором встановлюється у погоджених стронами специфікаціях.

Відповідно до пункту 5.5. Договору право власності на товар переходить до замовника після прийняття товару в момент поставки товару.

Згідно з пунктом 5.7 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставки товару у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного в договорі або специфікації, постачальник несе відповідальність: 1) у випадку прострочення поставки товару - сплачує штраф у розмірі 5% від суми вартості продукції; 2) у випадку прострочення поставки товару понад 10 календарних днів - сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% вартості не поставленого товару або товару, поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Аргументи Акціонерного товариства “ДТЕК Донецькі електромережі”

13.07.2017 позивач, на виконання умов Договору, направив на адресу відповідача заявку на поставку товару, всього на суму 1688799,78 грн., з визначеним строком поставки - 30 календарних днів з дня отримання, яка отримана уповноваженим представником відповідача 01.08.2017.

Однак, у встановлений строк, відповідач поставку товару не здійснив, що підтверджується видатковими накладними: № УЗ-0000078 від 10.07.2017 на суму 163360,26 грн., № УЗ -0000079 від 10.07.2017 на суму 94701,60 грн., № УЗ-0000101 від 06.09.2017 на суму 225009,18 грн., № УЗ-0000102 від 06.09.2017 на суму 283895,88 грн., № УЗ-0000110 від 29.09.2017 на суму 383001,84 грн., № УЗ-0000109 від 29.09.2017 на суму 538831,02 грн.

Оскільки, відповідачем порушені строки поставки товару, позивач, на підставі пункту 6.2 Договору, нарахував: штраф у розмірі 84439,99 грн. та неустойку у розмірі 16592,99 грн.

Аргументи Приватного підприємства «УКРЗІЗ»

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контр - розрахунку суми заборгованості суду не надав, про розгляд справи щодо нього у господарському суді судом направлено ухвалу господарського суду Київської області на його належну адресу: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 обл АДРЕСА_3 , що встановлена судом з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що отриманий за запитом суду станом на дату надходження позовної заяви.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування, як місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, враховуючи те, що ухвала суду направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про судовий розгляд.

Норми права, що підлягають застосуванню

Як встановлено судом, договір № 814-ДОЭ від 29.05.2017 за правовою природою є договором поставки.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення доказів та аргументів, викладених сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між сторонами укладено договір поставки № 814-ДОЭ від 29.05.2017 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Позивач, на виконання умов Договору, направив на адресу відповідача заявку на поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання (вх. № 66/3339/ИС).

01.08.2017 заявку отримано уповноваженим представником відповідача, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні, яке долучено до матеріалів справи.

Відтак, з урахуванням визначеного 30-денного календарного строку поставки товару, суд зазначає, що прострочення поставки товару починається з 01.09.2017.

На виконання умов Договору, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними: № УЗ-0000078 від 10.07.2017 на суму 163360,26 грн., № УЗ -0000079 від 10.07.2017 на суму 94701,60 грн., № УЗ-0000101 від 06.09.2017 на суму 225009,18 грн., № УЗ-0000102 від 06.09.2017 на суму 283895,88 грн., № УЗ-0000110 від 29.09.2017 на суму 383001,84 грн., № УЗ-0000106 від 29.09.2017 на суму 538831,02 грн.

Отже, відповідачем порушено строк поставки товару за видатковими накладними: № УЗ-0000101 від 06.09.2017 на суму 225009,18 грн., № УЗ-0000102 від 06.09.2017 на суму 283895,88 грн., № УЗ-0000110 від 29.09.2017 на суму 383001,84 грн., № УЗ-0000106 від 29.09.2017 на суму 538831,02 грн., тобто, позивач правомірно нарахував штраф та неустойку на підставі пункту 6.2. Договору.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій, зазначає, що він арифметично невірний, оскільки, позивачем до розрахунку включені видаткові накладні, за якими поставка товару відбувалась у визначений договором строк.

Здійснивши розрахунок штрафних санкцій, суд зазначає, що стягненню підлягає штраф у розмірі 71536,89 грн. та неустойка у розмірі 16592,99 грн.

Частинами 1, 3, 4 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов (вх. №1231/19 від 08.05.2019) Акціонерного товариства “ДТЕК Донецькі електромережі” до Приватного підприємства “УКРЗІЗ” про стягнення штрафних санкцій за договором задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “УКРЗІЗ” (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 7, кв. 29, код ЄДРПОУ 39032930) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Донецькі електромережі” (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00131268) 71536,89 грн. (сімдесят одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят дев`ять копійок) штрафу, 16592,99 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривні дев`яносто дев`ять копійок) неустойки, 1667,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят сім гривень шістдесят сім копійок) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.08.2019.

Суддя С.О. Саванчук