Ухвала суду № 83550513, 09.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду

09 серпня 2019 року м. Київ № 640/592/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду у справі

за позовом ОСОБА_1

до Служби безпеки України

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Служби безпеки України (далі також - відповідач, СБ України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 (далі також - третя особа), в якому просить:

- визнати дії СБУ щодо прийняття рішення від 11.04.2018 року про заборону позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в`їзду в Україну строком на п`ять років протиправними;

- визнати протиправною та скасувати постанову СБУ від 11.04.2018 року №5/2/1 - 6839 та постанову СБУ від 11.04.2018 року №5/2/1 - 6841 про заборону в`їзду в Україну іноземцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Зобов`язано позивача надати примірник позовної заяви із додатками для третьої особи у дводенний строк з дня отримання цієї ухвали, докази направлення цього примірника подати до суду. Встановлено ОСОБА_2 - п`ятнадцять днів з дня вручення (отримання) примірника позовної заяви для подання пояснень на останню.

Через канцелярію суду 29.03.2019 року представником третьої особи подано пояснення на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду. Водночас, підтвердження направлення пояснень та клопотання від 29.03.2019 року на адресу сторін представником третьої особи суду не надано.

Так, з огляду на те, що розгляд справи №640/592/19 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з метою швидкого, об`єктивного та належного розгляду справи, Окружним адміністративним судом міста Києва здійснено телефонний дзвінок за мобільним номером телефону адвокату Горошку Миколі Івановичу , вказаним представником третьої особи у поясненнях та клопотанні від 29.03.2019 року, із пропозицією направити примірники клопотання від 29.03.2019 року про залишення позову без розгляду іншим учасникам справи з метою їх належного повідомлення про наявність таких процесуальних документів у матеріалах справи, забезпечення швидкого реагування сторін на відповідні документи, а саме, висловлення письмової позиції щодо підтримки чи заперечення стосовно клопотання про залишення позову без розгляду, та об`єктивного розгляду та вирішення цього клопотання судом. Адвокат Горошка Микола Іванович, в свою чергу, погодився направити примірники клопотання про залишення позову без розгляду від 29.03.2019 року.

Водночас, через канцелярію суду 03.04.2019 року представником позивача адвокатом Горошком Миколою Івановичем подано заяву, в якій просить: "Вимогу Вашої помічниці щодо надання суду доказів направлення копій клопотання від 29.03.2019 року сторонам у справі, висловлену у телефонній розмові 02.04.2019 року, визнати такою, що не підлягає виконанню через невідповідність вимогам адміністративного судочинства".

Ознайомившись із цією заявою адвоката Горошка Миколи Івановича (ордер від 19.06.2018 року серії КС№080012), ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року заяву адвоката Горошки Миколи Івановича, представника третьої особи, від 03.04.2019 року про "визнання вимоги помічниці у телефонній розмові такою, що не підлягає виконанню через невідповідність вимогам адміністративного судочинства" повернуто заявнику без розгляду. Попереджено адвоката Горошку Миколу Івановича про наслідки зловживання процесуальними правами, передбачені статтями 45, 145 Кодексу адміністративного судочинства України.

Через канцелярію суду 11.05.2019 року представником третьої особи подано заяву, із змісту якої встановлено, що останньому не зрозумілий порядок, встановлений для розгляду судом його клопотання від 29.03.2019 року про залишення позову без розгляду та просить розглянути клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання Горошка М.І. обґрунтовано тим, що у позовній заяві, обґрунтовуючи дотримання строків звернення до суду, позивачем зазначено, що дізнався про наявність оскаржуваних постанов після отримання його представником листа відповідача від 11.12.2018 року №5/2/1-Б-69/91, до якого долучено копії оскаржуваних постанов.

Разом з тим, позивачем зазначено, що вказаний лист отримано на адвокатський запит від 26.11.2018 року №05/11, в той час, як до позовної заяви адвокатом позивача долучено відповідь Державної міграційної служби України від 17.09.2018 року №040840 про те, що рішення пор заборону в`їзду в Україну стосовно особи без громадянства ОСОБА_1 ними не приймалося, водночас, адвокатом позивача зазначено, що цю відповідь надано на адвокатський запит від 11.09.2018 року №01/09.

Так, представник третьої особи вважає, що сам по собі факт звернення представника позивача до відповідача 26.11.2018 року та до Державної міграційної служби України 11.09.2018 року з адвокатськими запитами про інформацію щодо заборони в`їзду позивачу на територію України свідчить про те, що до 11.09.2018 року позивачеві вже було відомо про таку заборону.

Враховуючи викладене, представник третьої особи вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Ознайомившись із заявою представника третьої особи від 11.05.2019 року, судом зазначено наступне.

Згідно з статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Отже, з огляду на пріоритетність швидкого розгляду адміністративних справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, якою, зокрема, є справа №8640/592/19, судом встановлено наступний порядок розгляду клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду.

Із змісту клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду встановлено, що представник третьої особи вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, останній просить залишити позов без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частинами третьою, четвертою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, з метою прискорення розгляду та вирішення поданого представником третьої особи клопотання про залишення позову без розгляду, ухвалою суду від 06.06.2019 року зобов`язано Горошку М.І. направити примірники такого клопотання сторонам (позивачу, відповідачу), зокрема, позивачу для відповідного реагування на клопотання про залишення позову без розгляду у порядку статті 123 КАС України, за результатами якого, вирішити клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду.

Через канцелярію суду 26.06.2019 року представником позивача подано клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду з поважних причин.

У клопотанні зазначено, що абсолютно очевидним і беззаперечним є той факт, що представник позивача і сам позивач дізналися про документально підтверджений факт заборони в`їзду на територію України у відповідності до постанов СБУ які оскаржуються, 13.12.2018 року з відповіді, отриманою представником позивача Бокачем І.П. на адвокатський запит до СБУ за підписом начальника Департаменту генерал майора Д. Даценка від 11.12.2018 року за №5/2/1-Б-69/91, в той час, як позовну заяву подано до суду у січні 2019 року, тобто, з дотриманням шестимісячного строку звернення до суду.

Про сам факт, заборони позивачу в`їзду в Україну останньому стало відомо в ночі 10.09.2018 року, що підтверджується листом ДПС України.

Крім іншого, представником позивача звернуто увагу, що позивач ОСОБА_1 дізнався про факт заборони в`їзду на територію України 10.09.2018 року в міжнародному аеропорту Аман столиці Королівства Йорданії в той час, коли йому було заборонено посадку на літак Міжнародних авіаліній України рейсом Аман - Київ співробітниками служби безпеки аеропорту Аман без жодних пояснень, та надано копію листа на ім`я Старшого зміни авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України від 10.09.2018 року за вих. № 3006, в якому, зокрема, зазначено: «Просимо Вас інформувати представника авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» в аеропорту Аммана щодо виявлення серед пасажирів рейсу PS 762 10/09/2018 особи, прибуття якої в Україну є небажаним, а саме: ОСОБА_1 гр. Палестини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Отже, представник позивача обраховує початок перебігу строку звернення до суду з 10.09.2018 року та вважає, що оскільки позивач звернувся до суду 10.01.2019 року, процесуальний строк звернення до суду позивачем дотримано.

Через канцелярію суду 09.07.2019 року а 17.07.2019 року представником третьої особи Горошком М.І. подано ідентичні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 як такої, що подана з порушенням строку звернення до суду та без заяви про поновлення цього строку.

Так, представником третьої особи висловлено припущення, що Державна прикордонна служба України, з моменту отримання оскаржуваних постанов Відповідача від 11.04.2018 року, направляє інформаційні листи на кшталт листа на ім`я Старшого зміни авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України від 10.09.2018 року за вих. № 3006 кожній зміні авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» щодо конкретних рейсів. Це підтверджується тим, що згідно із вказаним листом перевірка наявності позивача серед пасажирів конкретного рейсу мала здійснюватися 11.09.2018 року, а з тексту клопотання представника позивача слідує, що позивач дізнався про заборону в`їзду в Україну 10.09.2018 року. Тобто, 10.09.2018 представники авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» в аеропорту Амана мали інформацію, надану Державною Прикордонною службою України стосовно позивача.

Отже, враховуючи, що у позовній заяві днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів зазначено 11.12.2018 року, Горошко М.І. вважає, що його аргументи, викладені у клопотанні від 29.03.2019 року про залишення позову без розгляду, підтвердились.

Так, аналіз фактів та дат, зазначених вище, дає підстави вважати, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів у виді заборони в`їзду в Україну ще раніше - при перетині державного кордону, коли намагався в`їхати на територію України у квітні - липні 2018 року.

З метою встановлення органу, яким таку заборону винесено, з подальшим її скасуванням, позивачем дистанційно розпочато пошуки представника в Україні, який зміг би це реалізувати, результатом чого є укладення довіреності на представництво інтересів позивача адвокатом Бокачем І.П. від 12.07.2018 року.

Вже після чергової спроби позивача в`їхати до України 10.09.2018 року представник позивача почав встановлювати причину відмови клієнту у в`їзді на територію України шляхом надсилання адвокатських запитів до Державної Прикордонної служби та відповідача.

Враховуючи викладене, позивач міг дізнатися про порушення його прав, свобод та інтересів у виді заборони в`їзду в Україну задовго до 12.07.2018 року, а, відтак, позовну заяву подано з порушенням строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, тягар доказування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду покладається на позивача, який зобов`язаний разом з позовною заявою подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску та обґрунтування їх поважності.

З огляду на викладене, представник третьої особи просить залишити позов без розгляду.

Через канцелярію суду 18.07.2019 року представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

У вказаній заяві представником позивача зазначено, що аналізуючи факти, викладені в клопотанні про залишення справи без розгляду, поданої адвокатом Горошком М.І., а також інших заяв з цього приводу, абсолютно очевидним і беззаперечним є той факт, що обставини, наведені в клопотанні, базуються на припущеннях адвоката Горошка М.І., таких як: «Наприклад, Позивач намагався в`їхати на територію України в квітні-липні 2018 року і міг би дізнатися про заборону в`їзду в Україну» чи таке припущення: «З метою встановлення органу, яким таку заборону було винесено, з подальшим її скасуванням, дистанційно почав пошуки представника в Україні, який зміг би це реалізувати. Результатом чого стала Довіреність на представництво інтересів Позивача адвокатом Бокачем І.П. від 12.07.2019 року».

Адвокатом позивача також зауважено, що 12.07.2018 року останній кур`єрською поштовою доставкою отримав Довіреність на представництво та захист інтересів ОСОБА_1 .

16.07.2018 року адвокатом, з метою отримання позивачем по справі ОСОБА_1 візи для приїзду в Україну, в установленому законом порядку оформлено нотаріально посвідчене запрошення та відправлено його за адресою фактичного проживання позивача.

16.08.2018 року, позивачем, без жодних перешкод та попереджень щодо заборони в`їзду на територію України, в установленому порядку отримано українську візу в представництві Посольства України в Палестинській Автономії.

Отже, враховуючи факт безперешкодного отримання Української короткострокової Візи з терміном перебування на території України з 16.08.2018 року по 29.10.2018 року, з метою участі в судовому процесі про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_2 в Фастівському міськрайонному суді Київської області, у позивача та його представника були відсутні будь які підстави щодо з`ясування обставин можливої заборони в`їзду на територію України ОСОБА_1 .

Про сам факт, заборони позивачу в`їзду в Україну йому стало відомо вночі 10.09.2018 року, що підтверджується листом ДПС України.

Вже з наступного дня, а саме 11.09.2018 року, представником позивача подано адвокатський запит до ДМС України з метою з`ясування обставин заборони в`їзду ОСОБА_1 на територію України.

Згодом, аналогічні адвокатські запити направлено до ДПС України, та після отримання на них відповідей, до Служби безпеки України.

Враховуючи вищевикладені обставини та хронологію подій в часі, позивач по справі ОСОБА_1 дізнався про факт заборони йому в`їзду на територію України в ночі 10.09.2018 року в міжнародному аеропорту Амман (Йорданія) - раніше йому не було відомо про заборону в`їзду в Україну, підстави для з`ясування можливої заборони в`їзду на територію України в нього не було, так як будь яких правопорушень з боку ОСОБА_1 під час його перебування на території України в лютому - березні 2018 року не відбувалось.

З огляду на вищевикладене, представник позивача просить суд вважати поважною причину пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом, а тому на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, просить задовольнити заяву про його поновлення.

Через канцелярію суду 26.07.2019 року Горошком М.І , втретє подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 як такої, що подана з порушенням строку звернення до суду та без заяви про поновлення цього строку, ідентичну клопотанням від 09.07.2019 року та 17.07.2019 року.

Враховуючи ідентичність клопотань Горошка М.І. про залишення без розгляду позовної заяви від 09.07.2019 року, 17.07.2019 року та 26.07.2019 року та їх тотожність клопотанню від 29.03.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про їх одночасний розгляд.

Ознайомившись із клопотаннями Горошка М.І. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 як такої, що подана з порушенням строку звернення до суду та без заяви про поновлення цього строку та із заявою представника позивача від 18.07.2019 року про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Частинами першою-третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейським судом з прав людини зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейським Судом з прав людини вказано, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Так, процесуальним законодавством встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, який обчислюється з дня коли особа дізналася, або мала б дізнатися про своє порушене право. При цьому слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що про своє порушене право рішенням Служби безпеки України від 11.04.2018 року про заборону позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в`їзду в Україну строком на п`ять років, постановою Служби безпеки Укрїани від 11.04.2018 року №5/2/1 - 6839 та постановою Служби безпеки України від 11.04.2018 року №5/2/1 - 6841 про заборону в`їзду в Україну іноземцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач дізнався вночі 10.09.2018 року в міжнародному аеропорту Амман (Йорданія).

Отже, оскільки позивачем подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва 10.01.2019 року, слід дійти висновку, що шестимісячний строк звернення до адміністративного суду пропущено.

Водночас, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Крім іншого, частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України надається право позивачу на поновлення строку звернення до суду із позовом у разі, якщо причини пропуску будуть визнані судом поважними.

Дослідивши викладені представником позивача причини пропуску шестимісячного строку звернення до суду із позовом, які, на думку суду, впливали на об`єктивну неможливість звернення до суду у відповідний процесуальний строк, суд дійшов висновку, що про їх поважність у відповідності до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, що надає право позивачу на звернення до адміністративного суду із позовом.

З огляду на викладене, суд вважає, що поновлення строку звернення до суду за даних обставин є дотриманням права позивача на доступ до правосуддя та права заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на зазначене та з урахуванням європейської судової практики, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, та відмову у задоволенні клопотань адвоката Горошки М.І. від 29.03.2019 року, від 09.07.2019 року, від 17.07.2019 року та 26.07.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 6, 9, 121, 123, 180, 181, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотань адвоката Горошки М.І. від 29.03.2019 року, від 09.07.2019 року, від 17.07.2019 року та 26.07.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2. Заяву адвоката Бокача І.П. від 18.07.2019 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

3. Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

4. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Л.О. Маруліна