Ухвала суду № 83550467, 09.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 серпня 2019 року м. Київ № 640/13376/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши заяву про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у справі

позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Державної фіскальної служби України

про скасування податкової консультації,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі також - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 28.05.2019 №2422/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

- зобов`язати ДФС України надати АТ «Укрзалізниця» нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 року відкрито провадження справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду 08.08.2019 року представником позивача подано заяву про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Клопотання обґрунтовано тим, що спірним питанням у оскаржуваній податковій консультації є визнання членських внесків, які сплачуються Товариством міжнародним організаціям, доходам нерезидента та необхідністю утримання з таких сум податку на прибуток (податок на репатріацію).

Товариство є членом 7 міжнародних організацій до яких сплачує членські внески. Наказами Міністерства інфраструктури України від 10.11.2011 року № 544 та від 28.05.2013 року № 323, Товариство уповноважено, від імені держави Україна, сплачувати членські внески до таких міжнародних організацій.

Участь у зазначених міжнародних організаціях с безумовно важливою на державному рівні - України, в цілому, адже така участь здійснюється з метою розвитку міжнародних перевезень залізничним транспортом України та забезпечення плідної діяльності України в рамках міжнародних організацій у сфері залізничних перевезень.

Зазначено, що Товариство звернулося до суду з відповідним позовом, оскільки правова позиція ДФС, викладена в оскаржуваній податковій консультації, може призвести до неправомірного нарахування позивачу грошових зобов`язань з податку на прибуток та виключення Товариства зі складу учасників міжнародних організацій, оскільки утримання з сум, що виплачуються міжнародним організаціям, призведе до неповної сплати членських внесків.

Ознайомившись із заявою представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої-п`ятої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З аналізу адміністративної справи №640/13376/19 встановлено, що предмет спору віднесено до категорії справ, яка підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є справою незначної складності у відповідності до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Дослідивши обґрунтування представника позивача щодо розгляду справи №640/13376/19 викладені у клопотанні, судом встановлено, що представником відповідача не наведено належних обґрунтувань щодо необхідності розгляду справи у порядку загального позовного провадження, в той час, як викладені аргументи не можуть слугувати такою підставою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача від 07.08.2019 року про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 166, 167, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволення заяви представника відповідача від 07.08.2019 року про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна