Вирок № 83549930, 09.08.2019, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/336/18

Провадження № 1-кп/574/16/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду кримінальне провадження №12016200140000226 від 18.07.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого головним інженером КП «Буринь - теплосервіс», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.272 КК України,

в присутності сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора - Бокатової С.К.

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілих - адвоката Стовбир А.Л.

захисника - адвоката Рубан О.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

Наказом директора Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_4 №98-к «А» від 28.11.2014 року головного економіста даного підприємства ОСОБА_1 було переведено на посаду головного інженера КП «Буринь-теплосервіс» з 01.12.2014 року.

Відповідно до наказу директора КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_4 від 05.07.2016 року №61-к «Про надання щорічної відпустки», на період його відпустки з 18.07.2016 року по 17.08.2016 року обов`язки директора КП «Буринь-теплосервіс» покладалися на головного інженера підприємства ОСОБА_1 ..

На підставі ордеру №3, виданого виконавчим комітетом Буринської міської ради, в період з 04.07.2016 року по 30.08.2016 року проводились земляні роботи по капітальному ремонту зовнішнього водогону по вул. Городецька, Михайлівська, Заводська, Мічуріна в м. Буринь Сумської області. Відповідальним виконавцем робіт являлось КП «Буринь-теплосервіс».

18.07.2016 року близько 08 години виконувачем обов`язки директора КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_1 було проведено оперативну нараду з працівниками підприємства, на якій він доручив майстру ОСОБА_5 викликати для залучення до роботи з укладки в траншею водопровідної поліетиленової труби по вулиці Михайлівська в м. Буринь операторів очисних споруд ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також слюсаря аварійно-відновлювальних робіт КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_8 , що ОСОБА_5 і зробив.

В подальшому, виконуючий обов`язки директора КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_1 провів цільовий інструктаж з працівниками, які залучалися до проведення цих робіт, а саме з: слюсарем аварійно-відновлювальних робіт ОСОБА_8 та операторами очисних споруд КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з реєстрацією у відповідному журналі, однак наряд-допуск на виконання цих робіт виданий не був.

Організацію проведення робіт по вул. Михайлівська в м. Буринь Сумської області (укладання водопровідної поліетиленової труби діаметром 32 мм) ОСОБА_1 залишив за собою.

Як вбачається з п.п.88,89 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 року №15 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року за №232/10512 до робіт з підвищеною небезпекою відносяться роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах і колекторах; земляні роботи, що виконуються в зоні розташування підземних комунікацій.

Таким чином, ОСОБА_1 , працюючи головним інженером КП «Буринь-теплосервіс», а з 18.07.2016 року виконуючи обов`язки директора даного комунального підприємства, одноособово взяв на себе обов`язки безпосереднього керівника робіт з капітального ремонту зовнішнього водогону на вказаній ділянці, тобто особи яка відповідає за додержання правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Відповідно до п.4.21 Державних будівельних норм України А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» (далі ДБН А.3.2-2-2009), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №35 від 27.01.2009 року (з відповідними змінами та доповненнями), перед початком виконання робіт у місцях, де діють або можуть виникати небезпечні виробничі фактори, не пов`язані з характером виконуваної роботи, відповідальний виконавець робіт повинен видати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки згідно з формою, зазначеною у додатку Ж.

Перелік робіт, на виконання яких необхідно видавати наряд-допуск, повинен бути розроблений у будівельній організації з урахуванням місцевих умов і особливостей будівництва. Наряд-допуск затверджується особою, яка уповноважена роботодавцем, і видається керівнику робіт (виконробу, майстру). (п.4.21.1 ДБН А.3.2-2-2009).

Перед початком робіт за нарядом-допуском керівник роботи зобов`язаний ознайомити працівників із заходами з безпечного виконання робіт і провести цільовий інструктаж (п.4.21.2 ДБН А.3.2-2-2009).

Планування, організацію і виконання земляних робіт необхідно здійснювати згідно з вимогами СНиП 3.02.01. (п.10.1.2 ДБН А.3.2-2-2009).

Під час виконання земляних робіт необхідно дотримуватись вимог безпеки та охорони праці цього документа, відповідних рішень проектно-технологічної документації (ПОБ, ПВР тощо), зокрема: визначеної безпечної крутизни незакріплених укосів котлованів і траншей з урахуванням навантаження від машин і ґрунту; визначеної конструкції кріплення стінок виїмок; додаткових заходів забезпечення стійкості укосів у зв`язку із сезонними змінами щільності ґрунтів та контролю (п.10.1.3 ДБН А.3.2-2-2009).

Земляні роботи в охоронній зоні кабелів високої напруги, діючих газопроводів та інших комунікацій необхідно виконувати за нарядом-допуском після одержання дозволу від організацій, що їх експлуатують…Виконання робіт у цих умовах необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт, а в охоронній зоні кабелів, що перебувають під напругою, або діючих газопроводів, крім того, під наглядом працівників організацій, що експлуатують ці комунікації (п.10.1.7ДБН А.3.2-2-2009).

Ґрунт, що виймається з виїмки, необхідно укладати на такій відстані від краю виїмки, за якої не виникає небезпека обвалення стінок виїмки (п.10.1.12 ДБН А.3.2-2-2009).

Виконання робіт, пов`язаних із перебуванням працівників у виїмках з вертикальними стінками без кріплення в піщаних, пилуватоглинистих і поталих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд, допускається за глибини виїмки не більше ніж, м: 1,0 - у незлежаних насипних і природно утворених піщаних ґрунтах; 1,25 - у супісках; 1,50 - у суглинках і глинах (п.10.2.4 ДБН А.3.2-2-2009).

Установлювати кріплення необхідно зверху донизу відповідно до розробки виїмки на глибину не більше ніж 0,5 м (10.3.1 ДБН А.3.2-2-2009).

Проектно-технологічна документація на проведення робіт з капітального ремонту водогону по вул. Михайлівська в порушення вимог п.10.1.3 Державних будівельних норм України А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» (далі ДБН А.3.2-2-2009), на підприємстві розроблена не була.

Після проведення інструктажу та направлення працівників підприємства на вул. Михайлівська в м. Буринь Сумської області, виконуючий обов`язки директора КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_1 , прибувши на місце проведення робіт, перевірив траншею на наявність тріщин, відколів, засипань та, не дивлячись на те, що наряд-допуск на проведення робіт з підвищеною небезпекою відповідно до вимог п.п.4.21, 10.1.7 ДБН А 3.2-2-2009 виданий не був, всупереч вимогам правил безпеки на роботи, які виконувалися без розробленої технічної документації, в порушення вищенаведених Державних будівельних норм України та ст.18 Закону України «Про охорону праці», п.п. 3.1, 4.1, 6.4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, недбало ставлячись до безпеки працівників, оскільки не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити (злочинна недбалість), надав дозвіл працівникам комунального підприємства ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який не пройшов відповідного навчання і кваліфікація якого була недостатньою для виконання такого виду робіт, приступити до виконання роботи в траншеї (розчищення траншеї та укладки поліетиленової водопровідної труби), допустивши ОСОБА_7 до виконання роботи, яка відноситься до робіт з підвищеною небезпекою.

Після обіду, близько 13 години, оператори очисних споруд КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у відсутності ОСОБА_1 , який незважаючи на те, що був керівником проведення робіт в цей час перебував на іншому об`єкті залишивши працівників, продовжили роботу по розчищенню траншеї, глибина якої становила близько 1,8 метрів, в районі пустиря біля складу на території колишнього цегляного заводу, в зоні розташування підземних комунікацій (недіючий силовий кабель 04 кВ діаметром 50 мм, недіюча водопровідна труба діаметром 87 мм, діючий підземний газопровід) для подальшого укладення труби в неї.

Виявивши, що траншею перетинають вказані комунікації ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почали розрівнювати дно траншеї та викидати цеглу, яка випала з боку траншеї, після чого обсипали трубу піском та землею з метою її збереження від пошкодження.

Під час виконання зазначених робіт з підвищеною небезпекою, коли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходилися в середині траншеї та рухалися у напрямку с. Михайлівка для продовження виконання робіт по очищенню дна траншеї та укладанню труби, стався зсув ґрунту.

Обвалення було викликано неоднорідністю ґрунту, наявністю вертикальних стінок без кріплення та складуванням ґрунту, який виймався з траншеї під час її викопування, в безпосередній близькості від краю траншеї.

В результаті обвалення ґрунту ОСОБА_6 засипало землею до поясу, ОСОБА_7 - повністю з головою, внаслідок чого ОСОБА_7 загинув на місці і в подальшому його тіло було звільнено з-під завалу рятувальниками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що у вересні 2005 року прийшов на роботу в КП «Буринь-Аква». 2011 року його назначено на посаду економіста в КП «Буринь-теплосервіс», оскільки має економічну освіту. У грудні 2015 року його було переведено на посаду головного інженера цього підприємства. Технічної освіти він не має. З посадовими обов`язками його не ознайомлювали, він просто виконував вказівки директора. З початку липня 2016 року підприємством проводились роботи по капітальному ремонту зовнішнього водогону по вулицях м. Буринь, в тому числі по вулиці Михайлівська. Люди самі домовилися за екскаватор, який прокопав траншею. Він декілька разів їздив дивитися на хід цих робіт. 18.07.2016 року директора підприємства ОСОБА_4 на роботі не було, він пішов у відпустку. Про те, що на період його відпустки на нього покладено обов`язки директора він дізнався лише після трагедії, коли його ознайомили з відповідним наказом. За декілька днів до цього ОСОБА_4 говорив йому, що піде у відпустку, але конкретно не сказав, що він буде виконувати його обов`язки. Розумів, що керує підприємством за відсутності директора. Майстер ОСОБА_9 , який був відповідальним за роботу в траншеях, звільнився, інженер по охороні праці перебувала у відпустці. Раніше, за вказівкою директора, він оформим ордер для виконання земляних робіт. Для проведення робіт по прокладки водогону по вул. Михайлівська в м. Буринь, він доручив майстру ОСОБА_5 викликати операторів очисних споруд ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. Також до роботи був залучений слюсар ОСОБА_8 .. З ними він провів інструктаж, але положень техніки безпеки та як виконувати ці роботи він не знав, спеціального навчання з цього приводу він не проходив. Вказані особи повинні були розписатися в журналі по техніці безпеки. Коли приїхали на місце роботи по вул. Михайлівській, він роздивився, що зроблено, як прокопав трактор. Перевірив траншею, сам пройшов, оскільки вона була викопана раніше. Земля, що виймалася із траншеї була насипана близько до траншеї укріплень не мала. Якихось сумнівів у нього не було, бо так завжди копали траншеї. Раніше він також сюди приїздив, дивився скільки фактично метрів прокопано. Про те, що роботи в траншеях відносяться до робіт з підвищеною небезпекою не знав. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 носили труби та клали їх до траншеї. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_5 і повідомив про порив труби на іншій вулиці. Він подзвонив ОСОБА_8 та наказав до його приїзду нікуди не лізти, останній повідомив, що вони всі обідають. Він поїхав на порив. Приїхав ОСОБА_8 , порив усунули та повертались на ділянку роботи. В цей час зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що засипало траншею разом з ним та ОСОБА_7 .. Визвали МНС та швидку допомогу. ОСОБА_6 виліз сам, а коли відкопали ОСОБА_7 , він вже був мертвим. Наголосив, що роботи йому наказав продовжувати ОСОБА_4 ..

Незважаючи на такі покази обвинуваченого, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вищевказаних обставин повністю доведена зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, вона є дружиною загиблого ОСОБА_7 .. 18.07.2016 року вона з батьком їздила в м. Суми в лікарню. Близько 14 год. 40 хв. приїхали додому. Вона телефонувала чоловікові, але він не брав слухавки. Батько передзвонив ОСОБА_5 і йому сказали що там обвал землі в траншеї. Повідомили, що її чоловік загинув. ОСОБА_10 дуже любив свою сім`ю, був хорошим чоловіком та батьком. Дитина назавжди залишилася без батька. Просила стягнути з КП «Буринь-теплосервіс» на її користь 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_7 .. 18.07.2016 року в обід, її син ОСОБА_11 заїхав до неї на роботу у магазин, де вона працює продавцем та повідомив, що працював на ремонті водогону по вул. Михайлівська. Після 14-ї години прийшла її невістка і повідомила, що ОСОБА_11 загинув. Через неділю, півтори, приїжджав ОСОБА_4 , просив пробачення , що не уберегли ОСОБА_10. Після смерті сина у неї змінився спосіб життя, погіршився стан здоров`я. Вона втратила найцінніше, що було в її житті - сина. Його смерть завдала їй тяжку моральну шкоду. Просила стягнути з КП «Буринь-теплосервіс» на її користь 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Свідок ОСОБА_6 показав, що на той час, коли стався цей нещасний випадок, він працював оператором очисних споруд в КП «Буринь-теплосервіс». Вранці того дня йому зателефонував ОСОБА_1 та викликав на базу, оскільки по вулиці Михайлівській в м. Буринь прокладали водопровід. ОСОБА_7 він зустрів на базі близько 09 години ранку. Раніше їх з ОСОБА_7 не залучали до робіт з прокладки водогону. До роботи в траншеї його залучили в перше. ОСОБА_1 провів інструктаж, щоб вони не лізли куди попало, дивилися один за одним. Він розписався у журналі з техніки безпеки, чи підписувався ОСОБА_7 - не бачив. Раніше інструктаж проводив директор підприємства ОСОБА_4 , але на той час останній був у відпустці. Він знав, що ОСОБА_1 виконує обов`язки директора. Коли вони приїхали на об`єкт, ОСОБА_1 вже був там. Він особисто поставив їм задачу підчистити траншею та укладати трубу водогону. З ними також працював ОСОБА_8 .. Висота траншеї буда десь близько 1,90 м.. В траншеї була цегла, стирчали якісь старі кабелі, які витягнути було неможливо. Цеглу викидали з траншеї, підчищали ґрунт. Траншею по вулиці Михайлівській чистили вдвох із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - окремо. Вони звернули увагу, що ґрунт, який був викопаний, лежав близько до траншеї. Через деякий час приїхав ОСОБА_1 і забрав ОСОБА_8 на порив труби, який стався на іншій вулиці. При цьому ОСОБА_8 повідомив, щоб вони з ОСОБА_7 чекали його. ОСОБА_1 їм вказівок ніяких не давав. Коли приїхав ОСОБА_7 з обіду, вони вирішили продовжити роботи, цеглу із стінок траншеї вони не видовбували, викидали лише ту, що була обсипана. Алкогольні напої не вживали. Коли перебували в траншеї, він пішов трохи вперед, почув грохот, стався зсув ґрунту. Його засипало землею по пояс і він зміг відкопатися хвилин за 10, може швидше. Коли виліз, відразу кинувся до ОСОБА_7 , якого засипало повністю. Останнього відкопали рятувальники. У ході виконання робіт, до обіду, ОСОБА_1 перебував з ними не постійно, а приїздив декілька разів.

Свідок ОСОБА_8 , допитаний судом дистанційно, в режимі відеоконференції, показав, що в 2016 році він працював слюсарем аварійно-відновлювальних робіт КП «Буринь-теплосервіс». В той день, коли сталася трагедія, він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 працювали на проведенню водогону в раніше викопаній траншеї, підчищали її та укладали трубу. Хлопці були на одній вулиці, він на другій. В ранці, перед цим, ОСОБА_1 , на подвір`ї підприємства, провів інструктаж та поставив задачу на виконання робіт, а також повідомив, щоб вони розписалися в журналі з безпеки. Інструктував щоб дивились на появу тріщин у траншеї, щоб не обсипалась земля. Хто прийняв рішення про залучення до цих робіт операторів очисних споруд ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , йому не відомо. На місце виконання робіт вони приїхали втрьох, туди приїхав і ОСОБА_1 , який перебував з ними близько до 11 години, а потім поїхав на інший об`єкт. Працюючи в траншеї, вони побоювались, що земля може осипатися, бо її насип був на краю траншеї, але з ОСОБА_1 цього не обговорювали. Коли він поїхав, вони з ОСОБА_6 пішли на обід до чоловіка по вул. Михайлівська, біля двору якого проходила траншея, а ОСОБА_7 поїхав обідати додому. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся та почав на них кричати, що вони раніше закінчили роботу. При цьому, останній повідомив, щоб він взяв інструменти та виїхав на інший об`єкт, де стався порив труби. Також повідомив, щоб він передав хлопцям ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), щоб вони поки не робили, оскільки їх залишилося тільки двоє. Раніше йому також з приводу виїзду на інший об`єкт вже дзвонили, здається майстер ОСОБА_5 .. Виїжджаючи, він повідомив про це лише ОСОБА_6 , бо ОСОБА_7 був іще на обіді. На досудовому слідстві про це не говорив, оскільки забув. Роботи по ремонту водогону були розпочаті раніше, ще до нещасного випадку. Перед тим, як розпочати роботу, вранці вони пройшли по траншеї, у тому місці де стався обвал, були місця і з цеглою, ймовірно якісь старі комунікації. До роботи у траншеї він залучався і раніше. Про те, що ОСОБА_4 у відпустці, йому стало відомо за день до нещасного випадку. Про це знали всі працівники. Навчання з працівниками проводилися, вони здавали екзамени по техніці безпеки при виконанні небезпечних робіт.

Свідок ОСОБА_5 зазначив, що зараз він працює в.о. директора КП «Буринь-теплосервіс». У 2016 році працював майстром по обслуговуванню житлового фонду. З ОСОБА_1 він зустрівся 18.07.2016 року на базі вранці. Директора підприємства не було, останній часто хворів, а тому він нікого не питав де він. Дізнався, що він у відпустці лише після обіду. Вранці отримав вказівку від ОСОБА_1 викликати операторів очисних споруд ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були на зміні. Вони прийшли, ОСОБА_1 провів інструктаж. При цьому були присутні він та ці хлопці. Зранку ОСОБА_1 не говорив, що виконує обов`язки директора, не знає чому він сказав протилежне на досудовому слідстві. Йому було відомо, що на вулиці Михайлівській проводили водогін та рили траншеї. На той час допуску до робіт з підвищеною небезпекою у нього не було. ОСОБА_4 говорив раніше, що збирається у відпустку. Оператори очисних споруд залучались до робіт по проведенню водогону в якості підсобних працівників, бо не хватало людей. Ніхто з них не навчався роботам в траншеї. Виробничим процесом займався директор, а коли його не було - головний інженер. Коли ОСОБА_1 проводив інструктаж, сказав щоб були уважними та не займалися сторонніми ділами. Як представник цивільного відповідача повідомив, що цивільний позов вони не визнають. Підприємство взяло на себе всі витрати пов`язані з похованням ОСОБА_7 .. Фінансових можливостей сплатити потерпілим моральну шкоду підприємство не має.

Свідок ОСОБА_4 показав, що на той час працював директором КП «Буринь-теплосервіс». В липні 2016 року їхнє підприємство виконувало роботи по проведенню водогону, в тому числі по вулиці Михайлівській в м. Буринь. Мешканці вулиці самі найняли екскаватор, щоб їм вирили траншею. Працівники їхнього підприємства укладали трубу, проводили водогін. Замовником цих робіт була міська рада. Технічної документації на вулицю Михайлівська не було і він особисто не бачив як по цій вулиці була вирита траншея. Свою відпустку він усно погодив із міським головою ОСОБА_12 та секретарем міської ради ОСОБА_27, коли був у міськраді. Також він повідомив на роботі за декілька днів, що піде у відпустку з 18.07.2016 року. Про це він сказав і ОСОБА_1 також. З відповідним наказом його повинна була ознайомити ОСОБА_13 . Ніяких вказівок на проведення робіт, в тому числі по вулиці Михайлівській, він ОСОБА_1 не давав. Останній працював на посаді головного інженера підприємства і повинен був знати свої обов`язки. Не пам`ятає чи була розроблена на підприємстві посадова інструкція головного інженера. ОСОБА_1 не один раз раніше виконував обов`язки директора підприємства на час його відсутності. 15.07.2016 року він, разом із сім`єю, поїхав на відпочинок до м. Одеси. Але вже в понеділок йому подзвонив ОСОБА_1 і повідомив, що стався цей нещасний випадок. Інспектором з охорони праці була ОСОБА_14 ..

Свідок ОСОБА_15 показала, що ОСОБА_4 є її чоловіком. 18.07.2016 року вони з сім`єю відпочивали в м. Одеса, куди поїхали в ніч з 15.07.2016 року на 16.07.2016 року. Чоловік був у відпустці, 15.07.2016 року був останній робочий день перед відпусткою. Чоловік говорив їй, що на період його відпустки виконувати обов`язки директора КП «Буринь-теплосервіс» буде ОСОБА_1 ..

З показів свідка ОСОБА_14 , наданих суду, видно, що вона працювала інженером з охорони праці в КП «Буринь-теплосервіс» та з 04.07.2016 рок була у відпустці. 18.07.2016 року їй подзвонила ОСОБА_16 , яка повідомила щоб вона приїхала на роботу, бо трапився нещасний випадок. Коли приїхала на роботу, вказівки по оформленню різних документів в той день давав ОСОБА_1 , який виконував обов`язки директора. В КП «Буринь-теплосервіс» були інструкції з техніки безпеки, розроблені програми навчання, перелік робіт з підвищеною небезпекою. При прийомі на роботу проводився інструктаж по техніці безпеки, стажування, а потім проводилась перевірка знань та складались відповідні протоколи. Після цього видавався наказ на допуск до самостійної роботи. На підприємстві раніше працював майстер ОСОБА_17 , який відповідав за роботи в траншеї і колодязях, але коли вона була в відпустці він звільнився. ОСОБА_7 , як оператор очисних споруд, проходив інструктажі, стажування і кожен рік навчання з питань охорони праці. Він не був обучений роботам в траншеї, а тільки роботам в колодязях, які також відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. Допустити його до цих робіт могли лише після проходження навчання. ОСОБА_1 , як головний інженер, проходив навчання із загальних питань охорони праці. На своєму підприємстві вони проводили навчання із робітниками. ОСОБА_1 зобов`язаний був забезпечувати додержання правил безпеки при виконанні певних робіт і як виконуючий обов`язки директора, і як головний інженер.

Свідок ОСОБА_16 повідомила суду, що 18.07.2016 року вона виконувала обов`язки інспектора по кадрам КП «Буринь-теплосервіс», оскільки ОСОБА_18 перебувала у відпустці. Наказ на відпустку ОСОБА_4 був підготовлений ще 05.07.2016 року і лежав у столі ОСОБА_18 .. Їй було відомо, що директор перебуває у відпустці і ОСОБА_1 виконує його обовязки, але ознайомила вона його з цим наказом після нещасного випадку 18.07.2016 року, так як вранці останній вже був на об`єкті і вони не зустрілися. На протязі 2015,2016 років директор ходив у відпустку без письмового розпорядження міської ради.

Свідок ОСОБА_18 підтвердила, що вона працювала інспектором відділу кадрів КП «Буринь-таплосервіс». В день, коли сталася ця подія, вона перебувала у відпустці. Наказ про відпустку директора ОСОБА_4 вона підготувала за дві неділі до відпустки. Усно він повідомив їй, що на час відпустки його обов`язки буде виконувати ОСОБА_1 .. Вона підготувала та віддала його ОСОБА_4 , так як сама поїхала в санаторій. Її обов`язки по кадрам ОСОБА_4 сказав, що буде виконувати ОСОБА_16 , яка і повинна була ознайомити з наказом ОСОБА_1 , про що вона їй сказала ще перед нещасним випадком. ОСОБА_1 працював головним інженером, і за звичай, коли директор на роботі був відсутній, виконував його обов`язки.

Свідок ОСОБА_19 показала суду, що з березня 2014 року працює головним бухгалтером КП «Буринь-теплосервіс». 18.07.2016 року тодішній директор підприємства ОСОБА_4 був у відпустці, його обов`язки виконував головний інженер ОСОБА_1 .. Останньому нараховувалася доплата різниці в посадових окладах. Посада головного інженера на підприємстві друга за рангом після директора. Коли міським головою був ОСОБА_12 не пам`ятає, щоб міська рада надавала письмові розпорядження для відпустки директора комунального підприємства.

Свідок ОСОБА_12 зазначив, що з 24.11.2015 року він був Буринським міським головою. В липні 2016 року він був у відпустці. 18.07.2016 року йому подзвонили з міської ради і повідомили, що робітників КП «Буринь-теплосервіс» присипало землею в траншеї. Про виконання робіт з проведенню водогону по улиці Михайлівській та інших вулиць м. Буринь він знав. КП «Буринь-теплосервіс» комунальне підприємство Буринської міської ради. Між ними був підписаний відповідний договір підряду, підприємство повідомило про початок робіт. Був виготовлений робочий проект на їх проведення, але чи на всі вулиці він не пам`ятає. Механізм погодження про відпусту директора КП «Буринь-теплосервіс» був, але раніше з міською радою це не погоджувалось. Підтвердив, що ОСОБА_4 повідомляв йому, що хоче піти у відпустку, але з якої дати не уточнив. Заперечень у нього не було.

Свідок ОСОБА_20 підтвердила, що в період, коли сталася вищевказана подія, вона працювала керуючою справами виконкому Буринської міської ради. У липні ОСОБА_4 був у міській раді та повідомив її, що іде у відпустку, з головою міськради він все узгодив, є наказ. На нараді вона повідомила міського голову про відпустку ОСОБА_4 , останній відповів, що знає про це. Згідно укладеного контракту, по якому працює ОСОБА_4 , письмового погодження не вимагається, це не обов`язково. У контракті записано, що він погоджує з міським головою, але це погодження може бути як усне так і письмове. До 2011 року з цього приводу були розпорядження міськради. З приводу будівництва водопроводу повідомила, що мешканці АДРЕСА_3 . Буринь звернулися до міської ради з проханням провести водопровід. Міська рада прийняла на сесії відповідне рішення. Була розроблена проектно-кошторисна документація. Це була ініціатива лише мешканців вулиці Михайлівської.

Свідок ОСОБА_21 показав, що він 4 роки працює екскаваторником у СФГ «Едельвейс». Люди, які проводили воду найняли його копати траншею. За вказівкою голови фермерського господарства він поїхав це робити. Як хто із людей казав, так він і копав. Господарських чи інших відносин із КП «Буринь-теплосервіс» у нього не було. Жодних технічних документів на будівництво водогону йому ніхто не показував. Траншею копав глибиною від 1,7 м до 2 м. Нормативні технічні вимоги приблизно знав. Землю сипав де міг, дальше від траншеї. Ґрунт на тій ділянці де стався зсув був насипний, а цей ґрунт не стабільний. Траншею він прокопав на початку липня 2016 року. А потім продовжив неділь через дві. Спеціальні зайняття, як правильно копати, він не проходив. Коли копав траншею ним керували люди, інколи приїздив ОСОБА_1 дивитися скільки він прокопав.

Свідок ОСОБА_22 пояснив суду, що він працює рятувальником. 18.07.2016 року виконував обов`язки радіотелефоніста. Від ОСОБА_5 надійшло повідомлення про те, що стався нещасний випадок і засипало двох людей. Рятувальники на місце приїхали швидко, через декілька хвилин. На момент їх приїзду один чоловік вже відкопався, а іншого вони відкопали. Особисто він на місце події не виїжджав. Про те, що сталося він повідомив швидку допомогу, але там йому відповіли, що їх вже про це повідомили. За його практику такий випадок трапився вперше.

Свідок ОСОБА_23 показав, що живе в АДРЕСА_3 . По вулиці вели водогін, прокладати труби. До обіду, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 працювали біля його двору і він запросив їх до себе на обід. Вони погодились, окрім ОСОБА_7 , який поїхав додому. На обід вони пішли на початку першої години дня. Під час обіду ОСОБА_8 отримав дзвінок і повідомив, що йому потрібно їхати бо дзвонив ОСОБА_1 і повідомив про порив труби на одній з вулиць міста. ОСОБА_8 сказав ОСОБА_6 щоб вони брали бухти і продовжували розмотувати труби, а сам поїхав. Обід закінчився близько 13 години. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поклали бухти до траншеї. Він пішов до себе у двір і більше нікого не бачив. Пізніше приїхала дочка та повідомила що на вулиці стоїть МЧС та поліція. Коли він вийшов на вулицю то ОСОБА_7 вже був відкопаний. Цегла біля траншеї лежала скрізь. Зсув стався метрів за 300 від його домогосподарства.

Експерт ОСОБА_24 підтвердила, що вона працює судовим експертом Харківського НДІСЕ і нею було проведено дві інженерно-технічні експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності за постановою слідчого. Додаткова експертиза була на підставі додаткових матеріалів, які зібрало слідство в ході досудового розслідування, в тому числі показів ОСОБА_1 та інших учасників робіт. Висновок щодо винуватості ОСОБА_1 не змінився. Останній фактично взяв на себе функцію керівника робіт в той день, а значить і відповідальність пов`язану з цим. Дійсно, посадова інструкція головного інженера не була розроблена на підприємстві до цього випадку, але останній тривалий час працював в цій посаді. В той день він бачив, що траншея була викопана з порушеннями, глибока та без укріплення, але допустив до виконання робіт працівниками. Вважала, що саме він повинен нести відповідальність як посадова особа підприємства, яка в той день організувала проведення цих робіт і керувала ними. В додатковій експертизі вона також вказала, що директором КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_4 також були допущені порушення, так як він не організував проведення навчання головного інженера ОСОБА_1 та майстра з питань охорони праці при проведенні робіт з підвищеною небезпекою. Зазначила, що кваліфікація ОСОБА_25 та ОСОБА_6 була недостатньою для роботи в траншеях. Належного інструктажу з ними саме по роботам в траншеї ОСОБА_1 не провів.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується сукупністю наступних письмових доказів, які були досліджені судом.

Так, в протоколах огляду слідчим було зафіксовано місце події де стався зсув ґрунту в траншеї по вулиці Михайлівській в м. Буринь, неподалік якої був виявлений труп ОСОБА_25 .. Траншея мала глибину близько 1,80 м.. В місці зсуву висота насипу ґрунту над траншеєю становила від 10 до 120 см., жодних укріплень стіни траншеї не мали (а.с.9-15 т.2).

Вказане підтверджується і оглянутими в судовому засіданні фотознімками з місця події та відеозапису, які містяться на двох дисках, долучених до матеріалів справи.

З висновку судово-медичної експертизи та лікарського свідоцтва про смерть №63 видно, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 являлась механічна асфіксія в результаті стиснення грудей та живота. Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . При дослідження трупу ОСОБА_7 виявлені численні тілесні ушкодження, зокрема: закрита тупа травма грудної клітини з двобічними переломами ребер: справа 2-3-4-5-6 ребра, зліва - 2 ребра, закрита тупа травма черевної порожнини, розрив печінки, гемаперетоніум, які відносяться до тяжких. При судово-токсикологічному дослідженні крові етиловий спирт не виявлено (а.с.30-33 т.2).

Із статуту Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» вбачається, що воно засноване не майні комунальної власності територіальної громади м. Буринь та утворене рішенням Буринської міської ради. Є самостійним господарюючим суб`єктом, юридичною особою. Предметом діяльності є, в тому числі, виконання робіт по оновленню, капітальному та поточному ремонту мереж водопостачання та водовідведення, монтування нових мереж водопостачання та водовідведення; земляні роботи. Керівництво підприємством здійснює керівник, який призначається міським головою. З керівником укладається контракт, він самостійно вирішує питання діяльності підприємства, в межах своєї компетенції призначає на посаду та звільняє керівників та спеціалістів , майстрів підприємства. (а.с.40-49 т.2).

З положень контракту з керівником Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» видно, що керівник є повноважним представником підприємства. На період хвороби, відпустки або відсутності з інших причин, обов`язки керівника виконує призначена ним особа, яка у повному обсязі виконує його функції та обов`язки, користується повноваженнями і правами керівника, якщо останнім не установленого іншого. При виконанні покладених на керівника обов`язків він керується Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом (а.с.124-128 т.2).

Наказом директора КП «Буринь-теплосервіс» №98-к «А» від 28.11.2014 року головного економіста даного підприємства ОСОБА_1 було переведено на посаду головного інженера КП «Буринь-теплосервіс» з 01.12.2014 року (а.с.72 т.2).

Відповідно до наказу директора КП «Буринь-теплосервіс» №93-к від 30.07.2013 року, загиблий ОСОБА_7 працював оператором очисних споруд в даному підприємстві, що також підвтерджується копією особової картки та трудової книжки, наказом про допуск до самостійної роботи (а.с.35,37,73 т.2,а.с.86,111-113 т.4).

«Положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженим наказом директора КП «Буринь-теплосервіс» від 10.01.2014 року №21 передбачено, що цільовий інструктаж проводиться з працівниками, зокрема, при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження (п.5.7 Положення). Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (майстер). Вказані інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється (п.5.9 Положення) (а.с.42-55 т.3).

З журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці КП «Буринь-теплосервіс» вбачається, що 18.07.2016 року з ОСОБА_7 був проведений саме цільовий інструктаж з проведення робіт в траншеї, який провів ОСОБА_1 (а.с.65-67 т.2, а.с.106-110 т.4).

На думку суду, це беззаперечно доводить, що саме ОСОБА_1 взяв на себе обов`язки безпосереднього керівника робіт, однак в порушення вищенаведених нормативних актів та «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», що діяло в КП «Буринь-теплосервіс» з 10.01.2014 року, не оформивши наряд-допуск, не провівши належним чином цільовий інструктаж та не перевіривши знання працівників, допустив ОСОБА_7 до роботи в траншеї, який не мав достатньої кваліфікації для виконання визначених робіт.

Та обставина, що ОСОБА_7 пройшов навчання, стажування і був допущений до самостійної роботи оператором очисних споруд, з ним була проведена перевірка знань «Інструкції з охорони праці №28 для оператора очисних споруд», яка діяла в КП «Буринь-теплосервіс»(а.с.53,54,57-61), не свідчить про його належну кваліфікацію для проведення робіт в траншеях, оскільки у вказаній інструкції відсутні вимоги до безпеки, яких повинен дотримуватися оператор при виконання земляних робіт.

Такі вимоги були викладені в «Інструкції з охорони праці №26 під час виконання земляних робіт, яка була затверджена наказом директора КП «Буринь-теплосервіс» від 02.02.2016 року №28 (а.с.126-130 т.4). Пунктом 1.1 Інструкції встановлено, що до земляних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли, зокрема, первинний інструктаж на робочому місці, перевірку знань діючих інструкцій на робочому місці і правил охорони праці в кваліфікаційній комісії. Глибина ям без кріплень не повинна перевищувати: 1 м. - в піщаних і гравистих ґрунтах, 1,25 м. - в суглинках, глинах і сухих лісовидних ґрунтах, 2 м. в особливо щільних ґрунтах, при розробці яких в ручну необхідно застосовувати ломи, кирки і клин`я(п.3.3 Інструкції). Викинутий з котловану або траншеї ґрунт слід розміщувати не ближче 0,5 м. від бровки (п.3.23 Інструкції).

Однак як встановлено судом, перевірка знань цієї інструкції в ОСОБА_7 не проводилася, що доводить його недостатню кваліфікацію для виконання робіт в траншеї.

Суд відкидає доводи захисту, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом даного злочину так як не мав достатньої компетенції виконувати обов`язки директора підприємства на час відсутності ОСОБА_4 та працювати головним інженером, не проходив відповідне навчання і його не ознайомлювали з посадовою інструкцією, оскільки останній має вищу освіту, переведений на посаду головного інженера на підставі своєї ж заяви та тривалий час працював на вказаній посаді не відмовляючись від виконання своїх обов`язків з підстав своєї некомпетентності. При цьому, наказом директора підприємства від 22.01.2016 №21, у тому числі і на ОСОБА_1 покладався обв`язок у березні 2016 року провести зайняття з робітниками транспортного цеху, газового господарства та житлової дільниці на знання законодавства з питань охорони праці (а.с.52 т.2), що свідчить про його обов`язок знати вимоги Закону України «Про охорону праці» та інших нормативних актів в цій сфері, в тому числі інструкцій, які діяли на підприємстві.

В силу ст.6 Закону України «Про охорону праці» ОСОБА_1 також міг відмовитися від організації проведення робіт 18.06.2016 року, оскільки працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, але цього не зробив.

Крім того, відповідно до затвердженого наказом №336 від 29.12.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» (далі - Довідник), який є нормативним документом, обов`язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності (п.1 Загальних положень Довідника), служить основою для розроблення посадових інструкцій працівникам, які закріплюють їх обов`язки, права та відповідальність і є загальнодоступним, в розділі «Кваліфікаційні характеристики. Керівники. 7 Головний інженер» визначені обов`язки головного інженера. Зокрема останній здійснює контроль за додержанням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, вимог природоохоронних, санітарних органів, а також органів, що здійснюють технічний нагляд. Забезпечує своєчасну підготовку технічної документації (креслень, специфікацій, технічних умов, технологічних карт тощо). Є першим заступником директора підприємства і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності. Повинен знати: законодавчі та нормативні правові акти, які регламентують виробничо-господарську та фінансово-економічну діяльність підприємства; постанови органів державної влади та місцевого самоврядування, які визначають пріоритетні напрями розвитку економіки та відповідної галузі, організаційно-розпорядчі документи та нормативні матеріали інших органів, що стосуються діяльності підприємства; профіль, спеціалізацію та особливості структури підприємства; ринкові методи господарювання та управління підприємством; економіку та організацію виробництва, праці та управління; основи трудового законодавства.

Також, ОСОБА_1 з 18.07.2016 року виконував обов`язки директора КП «Буринь-теплосервіс» і, в силу ст.ст.13,18 Закону України «Про охорону праці», діючи як уповноважена особа роботодавця, зобов`язаний був створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, а також не допускати до роботи працівників, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці при виконанні робіт з підвищенню небезпекою, зокрема до ти робіт, які виконував загиблий ОСОБА_7 ..

Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №13752 від 19.06.2017 року та висновку додаткової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №99 від 23.02.2018 року, кваліфікація ОСОБА_7 була недостатньою для виконання ним робіт по прокладці труби водопроводу в траншеї 18.07.2016 року. Причиною нещасного випадку, що стався із оператором очисних споруд КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_7 18.07.2016, є перебування його у траншеї глибиною близько 1.8 м з вертикальними стінками без кріплення, що суперечить вимогам п. 10.2.4 ДБН А.3.2-2-2009. Умови роботи ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 10.2.4 ДБН А.3.2-2-2009. В.о. директора КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_1 під час організації та проведення робіт з капітального ремонту водогону по вул. Михайлівська в м Буринь не були дотримані вимоги нормативних документів з охорони праці, а саме ст. 18 Закону України «Про охорону праці», п.п. 3.1, 4.1, 6.4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, п.п. 4.21, 10.1.3, 10.1.7, 10.1.12, 10.2.4 ДБН А.3.2-2-2009. Невиконання даних вимог знаходиться в безпосередньому причинному зв`язку з настанням нещасного випадку з оператором очисних споруд ОСОБА_7 (а.с.152-172)

Твердження сторони захисту, що вказані висновки суперечать один одному на переконання суду є хибними.

Зокрема, судом встановлено, що додаткова експертиза №99 від 23.02.2018 року була проведена з врахуванням більшого об`єму доказів, які були надані експерту. У ході дослідження експертом додатково надавалася оцінка діям посадових осіб підприємства та працівників з врахуванням нових доказів, у тому числі, які містилися в показаннях ОСОБА_1 та інших осіб.

Та обставина, що експерт з врахуванням нових досліджених доказів прийшла до переконання, що директором КП «Буринь-теплосервіс» ОСОБА_4 також не було дотримано п.4.1,5.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, і це перебуває у причинному зв`язку з настанням нещасного випадку з оператором очисних споруд ОСОБА_7 , не спростовує доводів обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.2 ст.272 КК України.

В судовому засідання експерт звернула увагу суду, що ці порушення мали місце так як ОСОБА_4 не забезпечив у встановлені нормативними актами строки проходження ОСОБА_1 спеціального навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Суд звертає увагу, що матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 закриті постановою слідчого, яка не оскаржувалася (а.с.95,96 т.3). Але ця обставина немає значення для надання оцінки діянню ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а підстав виходу за межі зазначеного обвинувачення, передбачених ч.3 цією статті, суд не вбачає.

Є необґрунтованими і доводи захисту про наявність обставин, які повністю виправдовують обвинуваченого, а саме його усна заборона проводити роботи в траншеї ОСОБА_7 та ОСОБА_6 після обіду 18.07.2016 року, яку він передав через слюсаря ОСОБА_8 ..

Останній не був керівником робіт чи посадовою особою, яка за своїм службовим становищем на підприємстві могла віддавати накази чи розпорядження, обов`язкові для виконання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ..

При цьому, свідок ОСОБА_6 спростовуючи покази ОСОБА_8 , зазначив, що ОСОБА_8 , коли виїжджав на інший об`єкт, повідомив йому, щоб вони із ОСОБА_7 його чекали.

Прямої заборони шляхом відання усного наказу чи розпорядження на зупинення виконання робіт в траншеї ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , як керівник цими роботами з підвищеною небезпекою, безпосередньо зазначеним працівникам не здійснив, не дивлячись на те, що покинув місце роботи, виїхавши на інший об`єкт.

Це доводиться і матеріалами перевірки спеціального розслідування нещасного випадку, яка була проведена відповідно комісією, утворено наказом начальника Держпраці у Сумській області Управління від 19.07.2019 року №230-АГ (а.с.1-144 т.4).

Зокрема надаючи письмові пояснення комісії ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не повідомляли, що ОСОБА_1 заборонив проводити роботи після обіду 18.07.2016 року без нього (а.с.69,71,72,75,77,78 т.4).

Не зміг в суді належними чином аргументувати зміну своїх показів (в частині наявності заборони на роботи від ОСОБА_1 ) і свідок ОСОБА_8 ..

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Луценко проти України»: якщо національні судові органи зіштовхуються з кількома суперечливими версіями правди, які пропонує одна особа, їхня остаточна перевага показанням, даним слідчим органам перед тим, що дані у відкритому суді, сама собою не є проблемою з погляду Конвенції, якщо ця перевага обґрунтована й самі показання особа дала добровільно.

За таких обставин, покази свідка ОСОБА_8 в цій частині викликають у суду розумний сумнів на предмет їх достовірності, вони суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи, а тому до уваги не приймаються.

Не заслуговують на увагу також доводи захисту, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 самі спровокували зсув землі в траншею, бо послабили стінки траншеї витягуючи з неї цеглу та дріт, оскільки це спростовується вищенаведеними доказами, в тому числі висновком додаткової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №99 від 23.02.2018 року, та суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи.

З цих же причин суд відкидає висновок службового розслідування нещасного випадку, складений комісією КП «Буринь-теплосервіс» (а.с.75-77 т.2)

З акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 17.10.2016 року форма Н-5(а.с.18-27 т.4) видно, що серед інших порушень, ОСОБА_1 допустив до виконання робіт працівників у виїмках з вертикальними стінками без кріплення стінок, а також де ґрунт, що виймається з виїмки, був укладений на такій відстані від краю виїмки, за якої виникла небезпека обвалення стінок чим порушив вимоги п.п.10.2.4, 10.1.12 ДБН та ст.13 Закону України «Про охорону праці».

Аналогічні порушення допущені обвинуваченим вказані і в акті №1 форми Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (а.с.11-17 т.4).

З дозволу №417.13.59 видно, що КП «Буринь-теплосервіс» мало право виконувати роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах (а.с.109 т.2).

Відповідно до ордеру №3, виданого виконавчим комітетом Буринської міської ради, КП «Буринь-теплосервіс», надано дозвіл на проведення земляних робіт, відповідно до робочого проекту, по капітальному ремонту зовнішнього водогону по вулицях Городецька, Михайлівська, Заводська, Мічуріна в м. Буринь Сумської області (а.с.36 т.2).

Між тим, з архітектурно-будівельної документації КП «Буринь-теплосервіс» вбачається, що робочий проект на реконструкцію та ремонт водогону по вулиці Михайлівська (колишня вул. Постишева) розроблений не був (а.с.81-107 т.2).

Вирішуючи питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 р., параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011р. - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину за вищевказаних обставин знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.272 КК України, так як він вчинив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, будучи особою яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини.

Однак суд вважає, що обвинувачення, вірно кваліфікуючи дії обвинуваченого, помилилося у викладенні виду форми вини останнього, визначивши її як злочинну самовпевненість, тобто коли особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Між тим наведеними вище доказами беззаперечно доведено, що ОСОБА_1 проявив саме злочинну недбалість, тобто не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити.

При призначенні покарання для обвинуваченого суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ОСОБА_1 одружений, характеризується позитивно, працює, раніше не судимий.

Як обставини, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає позитивні характеризуючи данні.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

За таких обставин, з урахуванням особи винного, характеру і тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства шляхом призначення йому передбаченого Законом покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, з позбавленням права обіймати посади, якими передбачено забезпечення дотримання підлеглими працівниками правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладені обов`язки передбачені ст.194 КПК України.

Враховуючи, що двомісячний строк покладених обов`язків визначених слідчим суддею закінчився ще до направлення провадження до суду, а сторона обвинувачення не заявляла клопотання про їх продовження, при цьому обвинувачений весь цей час дотримувався належної процесуальної поведінки, суд вважає, що підстав для повторного покладення на нього обов`язків передбачених ст.194 КПК немає.

При цьому, для забезпечення виконання вироку і до набрання ним законної сили, достатнім буде залишити відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою до суду.

Потерпілими по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , кожною окремо, було заявлено цивільний позов до Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн та витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., кожній.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_5 заявлені вимоги не визнав, вважав, що підстав для стягнення з підприємства зазначених коштів немає, оскільки вони добровільно сплатили дружині загиблому 1000 грн. та взяли на себе всі витрати за ритуально-поховальні послуги в сумі 21908 грн..

Суд частково погоджується з доводами потерпілих зважаючи на таке.

Виходячи зі змісту ст. 128 КПК України потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами визначеними цим кодексом, до них також застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Із системного аналізу положень ст.23 ЦК України видно, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 2 ст.1168 цього Кодексу встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно ч.1ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Моральна шкода потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заподіяна у зв`язку перенесеними душевними стражданнями внаслідок втрати близької людини - сина та чоловіка, відповідно, в результаті чого були порушені їхні нормальні життєві та родинні зв`язки, вони пережили і переживають глибокі моральні страждання, змінився спосіб їхнього життя.

Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи при цьому характер та обсяг страждань які зазнали позивачі, фактичні обставини справи, суд погоджується з доводами останніх про стягнення з цивільного відповідача в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди на їх користь по 100 000 грн., кожній, у зв`язку з чим цивільні позови в цій частині підлягають задоволенню.

Висловлені заперечення представника відповідача в цій частині не ґрунтується на законі, так як судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_26 на час вчинення злочину перебував і до тепер перебуває в трудових відносинах з КП «Буринь-теплосервіс» (цивільним відповідачем по справі), злочин вчинив під час виконання ним своїх службових обов`язків. Оскільки його вина доведена, то КП «Буринь-теплосервіс» повинно відшкодувати спричинену ним шкоду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

При цьому, ч.1 ст.124 КПК встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Як вбачається з угоди про надання послуг представника та ордерів №142,144, копії посвідчення, представництво інтересів потерпілих в даному кримінальному провадженні, як у ході досудового розслідування, так і в суді, здійснював адвокат Стовбир А.Л. (а.с.25-32 т.1).

Між тим, потерпілими не надано суду документальних доказів сплати йому гонорару в сумі 2000 грн., кожною, у зв`язку з чим підстав для стягнення цих витрат суд не вбачає.

Також, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових інженерно-технічних експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №13752 та №99 в загальній сумі 17438 грн. (а.с.151,161 т.2).

На підставі викладеного, керуючись ст. 366-371, 373-376 КПК України , суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.272 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади, якими передбачено забезпечення дотримання підлеглими працівниками правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві строком на два роки.

До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою до суду.

Початок строку відбування покарання обраховувати з дня затримання ОСОБА_26 , тобто з часу приведення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33126127, юридична адреса: Сумська область, м. Буринь, вул.Набережна,9) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_6 ) 100 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Буринь-теплосервіс» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33126127, юридична адреса: Сумська область, м. Буринь, вул.Набережна,9) на користь ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_7 ) 100 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 17438 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: