Рішення № 83549780, 06.08.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3167/19

Провадження № 2-о/346/142/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю: секретаря Васильчук Я.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - Чеботара В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із заявою про видачу обмежувального припису, яку мотивує тим, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстрована та проживає її малолітня донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З заінтересованою особою, ОСОБА_2 вона перебувала у шлюбі.

Від даного шлюбу у них народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим виконавчим комітетом П`ядицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області від 08 листопада 2013 року, серія НОМЕР_1 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 20 грудня 2016 року шлюб із ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2019 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю.

З початку 2016 року спільне проживання з ОСОБА_2 стало нестерпним та небезпечним через його постійні погрози застосування щодо неї фізичного, морального-психологічного та фізичного насильства. Вона змушена була інколи запрошувати своїх родичів до них додому ночувати, щоб уникнути фізичної розправи над собою в присутності маленької донечки. Щоночі їй приходилося зачинятись в кімнаті з донькою ОСОБА_4 з середини на ключ, щоб уникнути застосування ОСОБА_2 щодо неї насильства.

Маючи реальну загрозу життю та здоров`ю, постійно переживаючи за життя і здоров`я своє та донечки ОСОБА_5 змушена була покинути облаштований та добудований (за фактично нею зароблені кошти) будинок за адресою: АДРЕСА_2 . і переїхати проживати з ОСОБА_6 спочатку до своїх батьків, а потім на найману квартиру. На даний час вони з донькою ОСОБА_6 проживають у власній квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.12.2018 року № 149950230.

Однак, агресія, претензії та незадоволення, фізичне насильство ОСОБА_2 стосовно неї продовжується. При зустрічі з нею колишній чоловік ОСОБА_2 систематично застосовує до неї фізичне, психологічне насильство, вживає нецензурну лайку, погрожує застосуванням фізичного насильства та фізичною розправою, наносить удари по голові, тулубу, руках, ногах, штовхає та шарпає часто в присутності малолітньої доньки ОСОБА_5 .

Крім того, ОСОБА_2 здійснює напади на її житло, намагається вибити двері, стукає у вікна, стежить за ними з донькою з метою здійснення нападу та завдання їй фізичного та психологічного насильства, приїжджає до житла її батьків за адресою: АДРЕСА_3 , з метою вчинення стосовно неї та членів її сім`ї насильства; приїжджає до неї на роботу (оскільки вона є приватним підприємцем) за місцем знаходження її магазинів та складу з метою застосування до неї фізичного, психологічного та економічного насильства: лається нецензурною лайкою, застосовує фізичну силу, вибиває двері, нищить майно, зриває перемовини з постачальниками та покупцями, обзиваючи їх нецензурною лайкою.

09.11.2016 року у вечірній період часу в АДРЕСА_4 . Коломия, АДРЕСА_5 на ґрунті неприязних відносин відповідач вчинив з нею конфлікт, в ході якого спричинив їй тілесні ушкодження, що підтверджується витягом із кримінального провадження № 12016090180001679.

Знову ж таки 23.07.2018 року біля 20 год в м. Коломия по вул. Міцкевича, біля господарства № 112 А, в ході словесної суперечки через неприязні відносини відповідач побив її, чим спричинив їй тілесні ушкодження, що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201800018000715.

В подальшому вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів з приводу побоїв які наносить їй її колишній чоловік, однак він продовжує їх вчиняти і до цього часу.

Внаслідок батькових дій в малолітньої дитини ОСОБА_7 різко погіршився стан здоров`я, після зустрічей із батьком дитина відчуває страх за життя мами і своє життя, пригнічення, тривогу, погіршився психологічний стан дитини, дитина часто хворіє та не відвідує дитячий навчальний заклад. За рекомендаціями лікарів та психолога ОСОБА_8 перебуває на постійному контролі у лікарів та психологів, лікарями було рекомендовано пройти медичні обстеження та встановлено лікування дитині.

Комісією з питань захисту прав дитини П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади (далі Комісії) за зверненням ОСОБА_2 встановлено графік зустрічей з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком по місцю проживання батька з п`ятниці 18:00 до неділі 18:00.

Через продовження ОСОБА_2 застосування стосовно нього насильства, погроз, лайки, штовханини, шарпання, погроз нею подавались звернення до Комісії. Беручи до уваги документи з медичних закладів про нанесення їй тілесних ушкоджень та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення ОСОБА_2 стосовно нього кримінального правопорушення, а також беручи до уваги рекомендації лікарів та психолога стосовно доньки ОСОБА_3 , Комісія переглянула своє рішення про графік зустрічей з батьком.

Протоколом № 1 від 28.01.2019 та протоколом № 2 від 05.03.2019 засідання Комісії з питань захисту прав дитини П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади (далі Комісії) встановлено та уточнено графік зустрічей з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 , наступним чином: І, ІІІ субота кожного місяця з 10.00 до 21.00; ІІ, IV неділя кожного місяця з 10.00 до 20.00 та 2 год в будній день за взаємною згодою обох батьків.

ОСОБА_2 не виконує та не дотримується визначеного Комісією графіка зустрічей, не доводить до відома Комісії причин недотримання графіку; без погодження з нею чи її згоди віддає дитину ОСОБА_9 пізніше встановлено графік часу, при цьому вимикає засіб зв`язку – свій мобільний телефон, з агресією, нецензурною лайкою та погрозами застосування фізичного насильства вимагає у неї віддавати дитину раніше або у день, який не визначено графіком, порушуючи права дитини та звичний для дитини розпорядок дня (сон, відпочинок, графік харчування, прогулянку, навчання у дошкільному закладі, участь ОСОБА_7 у гуртках); декілька тижнів поспіль не цікавиться дитиною та не зустрічається із нею у визначений час – чим зухвало ігнорує виконання рішень Комісії.

Крім того, ОСОБА_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_10 під час передачі дитини вчиняють в присутності малолітньої доньки фізичне насильство стосовно неї ОСОБА_1 , висловлюються в присутності дитини до неї нецезурною лайкою, погрожують фізичною розправою. Під час подібних зустрічей та насильства щодо неї від ОСОБА_2 та ОСОБА_10 біля їхнього з донькою житла, на вулиці, біля автомобіля чи в автомобілі ОСОБА_8 втрачає свідомість, тікає, плаче,у дитини стаються напади енурезу, дитина довго тремтить, перебуває у стані тривоги, напруги та не може отямитися.

Протягом років подібні зустрічі сформували у її малолітньої дитини страх за своє та мамине життя та здоров`я. ОСОБА_8 асоціює зустрічі з батьком як страх та небезпеку для свого та її життя та здоров`я, що підтверджується висновком психолога від 30.11.2017 року.

Систематичність застосування домашнього насильства ОСОБА_2 підтверджується також й кримінальними провадженнями внесеними до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.

23.07.2018 біля приватного будинку за місцем проживання її батьків: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в АДРЕСА_3 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 застосував фізичну силу і наніс умисні тілесні ушкодження їй та її сестрі ОСОБА_13 , а також висловлював їй погрозу вбивством при цьому грубо порушуючи громадський порядок в суспільному місці (оскільки події відбувалися на проїжджій частині вулиці в присутності сусідів близько 18.00 год.) висловлюючи нецензурну лайку та зневагу до суспільства і норм поведінки, – призвели до того, що дитина, внаслідок отриманого шоку від побачених батькових насильницьких дій, погроз вбивством матері та безпосереднє застосування сили до її матері втратила свідомість. За фактом застосування щодо неї ОСОБА_1 насильства, органом досудового розслідування, Коломийським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Івано –Франківській області 01.06.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12019090180000524 стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 за ст. 125 ч.1 КК України. Копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019090180000524 від 01.06.2019 заявник додає.

31.05.2019 близько 21год 40 хв. вона ОСОБА_1 вийшла у двір зустріти та забрати від колишнього чоловіка ОСОБА_2 свою малолітню доньку ОСОБА_3 . У безпосередній присутності її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та його співмешканка ОСОБА_14 , яка була з ним, почали застосовувати до неї ОСОБА_1 фізичне насильство та погрожувати фізичною розправою, штовхнули її в машину та почали продовжувати наносити удари по голові, обличчю, руках, ногах, чим спричинили їй тілесні ушкодження. Копії довідок: станції швидкої медичної допомоги Філії Коломийського територіального медичного об`єднання МОЗ України 7159 від 03.06.2019 № 31 та КНП Коломийської центральної районної лікарні КРР від 01.06.2019 № 1321 заявник додає.

За фактом застосування щодо неї ОСОБА_1 насильства, органом досудового розслідування, Коломийським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Івано–Франківській області 01.06.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12019090180000524 стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 та його співмешканки ОСОБА_14 за ст. 125 ч.1 КК України. Копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019090180000524 від 01.06.2019 заявник додає.

Інцидент, що відбувся 31.05.2019 на очах її малолітньої доньки ОСОБА_3 , завдав їй моральних та психологічних страждань, вплинув на її психо-емоційний стан. Унаслідок побаченого, малолітня дитина ОСОБА_3 отримала глибоку психологічну травму внаслідок дій батька ОСОБА_2 та його співмешканки ОСОБА_14 , що застосували насильство до неї, наносили тілесні ушкодження та застосували погрозу матері в безпосередній присутності дитини ОСОБА_3 . Від отриманого стресу в її доньки ОСОБА_3 під час інциденту стався приступ енурезу. Після нападу на неї та побаченого тривалий час дитина перебувала в стані пригнічення, тривоги, напруги, підвищилася температура тіла, через погане самопочуття дитина не відвідує дитячий навчальний заклад.

Внаслідок систематичного застосування щодо неї насильства ОСОБА_2 вони з донькою часто перебувають на лікуванні.

Ці та інші неприйнятні речі роблять її життя та життя її малолітньої донечки ОСОБА_7 нестерпним, вона боїться робити зауваження ОСОБА_2 щодо його поведінки, щоб не спровокувати чергову ескалацію агресії, фізичного насильства чи будь-якої іншої форми негативної реакції стосовно неї та доньки.

ОСОБА_2 цілком усвідомлює протиправний характер своїх дій, але кожного разу зловтішається, що йому нічого не буде. Його співмешканка ОСОБА_10 усіляко його провокує та підтримує у застосуванні стосовно неї насильства, нецензурної лайки, штовханини, шарпання, більш того, коли він не діє сам, вона починає допомагати йому застосовувати стосовно неї насильство та інші неприпустимі речі. ОСОБА_2 хизується, що після того як зведе її зі світу чи скалічить, забере ОСОБА_15 і вдаватиме психічне захворювання (з його вуст це звучить як «скажу, що ти мене сама довела»). Її повідомлення в поліцію та пояснення називає «брехнею» та у всьому звинувачує її та її родичів, відкрито демонструючи зневагу до неї, а також неповагу до норм права, суспільної моралі та працівників правоохоронних органів. Їй як матері малолітньої дитини ОСОБА_5 вкрай прикро за вчинки її батька.

Ураховуючи наведене і те, що на даний час наявні обґрунтовані ризики вчинення відповідачем домашнього насильства щодо неї, тому вона потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є підстави для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 .

Таким чином вона ОСОБА_1 є постраждалою особою, її малолітня донька ОСОБА_3 , згідно вищезазначеного Закону є постраждалою дитиною.

На підставі вищенаведеного заявник просить, видати обмежувальний припис стосовно кривдника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , з визначенням кількох заходів тимчасового обмеження його прав на строк шість місяців, а саме:

- заборонити перебувати в місці мого, проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити наближатися на відстань менше 100 метрів до місця мого перебування чи роботи, місця навчання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Допустити рішення суду негайному виконанню.

В судовому засіданні заявниця свою заяву підтримала повністю. Пояснила, що завжди сумлінно виконувала рішення органу опіки і не чинила перешкод ОСОБА_2 у зустрічах з дитиною, незважаючи на неправомірну поведніку остааннього. Дитина відвідує дитячий садок № 2 в м. Коломиї. Після останнього інциденту, який мав місце 31.05.2019р., внаслідок якого вона під час повернення дитини отримала в результаті дій ОСОБА_2 та його співжительки тілесні ушкодження, вона переживає за психічне здоров`я дитини.

Заінтересована особа та її представник проти задоволення заяви заперечили. Пояснили, що наведені у заяві ОСОБА_1 факти не відповідають дійсності. Останній раз бачився з дитиною 31.05.2019р. В цей день коли приїхав до місця проживання заявниці і дитини разом із співжителькою ОСОБА_10 , то із заявницею виникла суперечка. Однак, тілесних ушкоджень заявниці не наносили. Після цього випадку заявниця чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Тому, часто приїжджає до місця проживання заявниці зі свідками, викликає поліцію, з метою фіксування відмов заявниці. По місцю роботи до заявниці не навідується. До дитячого садочка не приходить. На даний час кримінальні провадження на які посилається заявниця закриті, за винятком останнього від 31.05.2019р.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, аналізуючи обставини встановлені в судовому засіданні та дослідивши наявні докази, приходить до висновку, що заява частково підставна і підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що під домашнім насильством розуміються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.п. 6, 8 ч.1 ст.1 Закону України"Про запобігання та протидію домашньому насильству" кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особою, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.24 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, обмежувальний припис стосовно кривдника.

Відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обовязків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Статтею 26 вказаного Закону встановлено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обовязків, серед яких:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.

За правилами ст. 350-5 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", на строк від одного до шести місяців.

Ураховуючи наведене і те, що на даний час наявні обґрунтовані ризики вчинення відповідачем домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , тому вона потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є підстави для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 .

До таких висновків, суд приходиь виходячи із характеру встановлених взаємовідносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та неодноразових звернень останньої до органів поліції, які були зареєстровані в ЄРДР, що підтверджується відповідними витягами з ЄРДР від 10.11.2016р., 21.07.2018р. та 01.06.2019р., з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

При цьому, суду не надано доказів щодо результатів вищевказаних зареєстрованих кримінальних проваджень. Однак, щодо інциденту, який мав місце 31.05.2019р. з приводу якого зареєстровано кримінальне провадження № 12019090180000524 від 01.06.2019р. , то ОСОБА_2 визнав факт суперечки яка мала місце 31.05.2019р. біля місця проживання заявниці біля будинку АДРЕСА_1 проживає заявниця з дитиною, під час передачі дитини, з участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та співжительки останнього ОСОБА_14 , яка була присутня на місці події.

Згідно довідки станції швидкої медичної допомоги від 03.06.2019р. було здійснено виклик по місцю проживання ОСОБА_1 31.05.2019р. у якої встановлено діагноз " забій м`яких тканин голови, струс головного мозку".

Згідно довідкти Коломийської ЦРЛ № 1321 від 01.06.2019р. ОСОБА_1 звернулась 01.06.2019р. в лікарню і встановлено діагноз " множинні садна і гематоми, струс головного мозку, забій м`яких тканин голови".

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_6 є заявниця.

Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 14.02.2019р. , яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визначено місце проживання дитини з матір`ю, з мотивів того, що вона належно займається вихованням дочки, піклується про неї, забезпечує належні умови проживання та утримання.

Згідно доданого заявницею висновка психолога від 30.11.2017р. дитина отримує психологічне перевантаження після спілкування з батьком, що проявляється у пригніченому тривожному стані, зажатому тілі, сіпанні повік.

Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом№ 475/97-ВР від 17.07.97, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.

Нормами статті 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подані заінтересованою особою в судовому засіданні 06.08.2019р. та згідно клопотання 19.07.2019р. суд не бере до уваги у відповідності до вимог ст. 83 ч.9 КПК України, оскільки суду не подано підтвердження надсилання їх копій зачявниці, яка суду пояснила, що копій цих доказів їй не вручалось і в неї не має. До того ж, дані докази стосуються психічного стану, спору щодо місця проживання дитини. У задоволенні клопотання про виклик свідків судом було відмовлено усною мотивованою ухвалою суду.

Враховуючи викладене вище обставини справи, а також зазначені положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених в КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Згідно ч.1 ч.2 ст.350-6ЦПК України,розглянувши заяву про видачу обмежувального припису,суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України"Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України"Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи наявні докази, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку , що оскільки наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявника, а тому є необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , строком на п`ять місяців, з визначенням заходу тимчасового обмеження його прав у виді заборони наближатися на відстань менше 50 метрів до місця перебування ОСОБА_1 . Такий захід суд вважає оптимальним і достатнім для захисту заявниці.

В решті заявлених вимог слід відмовити, оскільки суд не знаходить достатніх підстав для заборони ОСОБА_2 наближатись до місця навчання дитини. Щодо вимоги заяви про заборону ОСОБА_2 перебувати в місці проживання заявниці чи роботи, то дана вимога частково охоплюється вищевказаним застосованим судом заходом тимчасового обмеження. До того ж, судом встановлено, що заявниця проживає в багатоквартирному будинку і ОСОБА_2 до її квартири не заходив, а за допомогою телефону зв`язувався з заявницею, яка зобов`язана забезпечити йому зустрічі з дитиною. Як встановлено судом, заявниця здійснює торгівлю в декількох магазинах, зокрема в торговому центрі, а тому заборона наближатись до її місця роботи не менше як на 100 м призвела б до необгрунтованого порушення прав ОСОБА_2 , зокрема прав споживача.

На підстаі викладеного, керуючись ст. 265, 350-1-350-8 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В

Заяву задоволити частково. Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , строком на п`ять місяців, з визначенням заходу тимчасового обмеження його прав у виді заборони наближатися на відстань менше 50 метрів до місця перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 . В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Коломийської міської ради.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення, через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Потятинник Ю. Р.