Ухвала суду № 83547697, 05.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.08.2019

Справа № 320/6372/19

1-кс/320/4241/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької у складі Ковальова Ю.В.,

секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Євтушенка А.С., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Слинько Д.О. по кримінальному провадженню № 12019081140000249 від «03» серпня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, дітей на утриманні не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України, -

за участі:

старших слідчих – Євтушенка А.С., Аксьоненка В.І.,

прокурора – Навки Н.В.,

захисника підозрюваного – Гуляєвої С.Л.,

встановила:

05 серпня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Євтушенка А.С., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Слинько Д.О. по кримінальному провадженню № 12019081140000249 від «03» серпня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 03.08.2019 приблизно о 09 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 діючи групою осіб а саме: спільно з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 знаходячись біля території кафе «Сальвадор Далі», яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський Бульвар 204, маючи єдиний умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом із застосуванням вогнепальної зброї, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в частині норм моральності поведінки у громадських місцях, з метою залякування, ОСОБА_2 ігноруючи присутність інших осіб, при цьому здійснив постріли з пістолету «Форт-12» в бік ОСОБА_4 заподіявши останньому тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб із застосуванням вогнепальної зброї, тобто, вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), 03 серпня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019081140000250, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

03 серпня 2019 року, о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

04 серпня 2019 року о 11 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12019081140000250, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2019 року.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 , наступні: - огляд місця події від 03.08.2019 року території розважального закладу «Сальвадор Далі»; - обшук від 03.08.2019 року на базі відпочинку «Білуга»; - огляд автомобіля «Порше» від 03.08.2019 року; - допит свідка ОСОБА_5 ; - допит свідка ОСОБА_6 ; - допит свідка ОСОБА_7 ; - допит свідка ОСОБА_8 ; - допит свідка ОСОБА_9 ; - медичною довідкою на ім`я ОСОБА_4 ;

Під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він розуміє, що за вчинене ним кримінальне правопорушення (злочин), передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та усвідомлюючи неминучість покарання може покинути своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час не встановлені всі знаряддя кримінального правопорушення, а саме колючі-ріжучі предмети, якими були завдані тілесні ушкодження іншим учасникам вказаного конфлікту, вогнепальна зброя яка була застосована в ході нього. Враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного на даному етапі досудового розслідування, а саме, відмову від дачі показань стосовно обставин події кримінального правопорушення, є підстави вважати, що, без обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний може вжити заходів для приховання, спотворення або знищення знаряддя кримінального правопорушення, або будь-яких предметів, які могли зберегти на собі сліди його вчинення та місцезнаходження яких відоме підозрюваному;

крім того, в ході проведення досудового розслідування, на даному його етапі, не встановлено всіх учасників події, їхню участь у вказаних подіях, та не визначено процесуальний статус вказаних осіб. Враховуючи той факт, що в ході проведення обшуку кімнат бази відпочинку «Белуга», де проживав підозрюваний, вилучено посвідчення осіб, які залишили вказану базу відпочинку одразу ж після подій кримінального правопорушення, на теперішній час місце їх знаходження не встановлено. Оскільки вказані особи, вочевидь, знайомі підозрюваному, судячи з обставин кримінального правопорушення та факту залишення ними місця тимчасового проживання одразу після його вчинення, існують підстави вважати, що вказані особи могли стати як співучасниками, так і свідками вчиненого кримінального правопорушення, отже, підозрюваний, будучи обізнаним у їхніх анкетних даних, без обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може незаконно впливати на вказаних осіб як на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Старший слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Застосування відносно підозрюваного особистого зобов`язання або домашнього арешту не зможе забезпечити запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти громадського порядку та моральності, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та викликало значний суспільний резонанс, що викликає сумніви у виконанні ним покладених на нього КПК України обов`язків та посилює заявлені в клопотанні ризики.

Застосування особистої поруки до підозрюваного не є можливим, оскільки під час досудового розслідування на теперішній час до органів слідства особи, які б виявили бажання поручитися за підозрюваного у даному кримінальному провадженні не зверталися, заяви та клопотання з вказаних питань не надходили.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж взяття під варту строком на шістдесят днів, тому звернувся з вказаним клопотанням до суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м`який запобіжний захід, посилаючись на недоведеність слідчим недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, позитивну характеристику за місцем проживання. Також вказували про наявність осіб, які можуть бути поручителями, а саме- ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Підозрюваний зазначав, що працює тренером в спортивному центрі, тренує дітей.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Допитані у якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказували, що підозрюваний ОСОБА_1 - їх товариш, з яким вони тренуються, зустрічаються майже кожного дня. ОСОБА_1 характеризують виключно з позитивної сторони, він працює тренером в спортивному центрі, тренує дітей, не конфліктний. Також зазначали, що готові поручитися за ОСОБА_1 , про обов`язки поручителів обізнані.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, свідків, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному 05.08.2019 о 13 годині 20 хвилин.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого групою осіб із застосуванням вогнепальної зброї, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та наявні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може: покинути своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на осіб - ймовірних свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов`язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов`язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання;2) особиста порука;3) застава;4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

З матеріалів справи встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Аналізуючи обставини справи, дані про особу підозрюваного, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, той факт, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що в даній конкретній справі дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_1 може бути домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Що стосується клопотання сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу-особистої поруки слід зазначити наступне.

Так, згідно з нормами ст.. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Крім того, у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на нього накладається грошове стягнення у відповідних розмірах. Всупереч викладеному, судді не надано жодних доказів як того, що вказані особи заслуговують на довіру, так і того, що вони здатні сплатити суму грошового стягнення в разі невиконання взятих на себе зобов`язань (характеристики, довідки про доходи тощо).

Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити наступне. Так, слідчий в клопотанні також вказує, що 03 серпня 2019 року, до КУ «Якимівська центральна районна лікарня» ЯСР, від кафе «Сальвадор Далі», яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський Бульвар 204, доставлений ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом: проникаюче ножове поранення грудної клітини зліва з пошкодженням передньої стінки лівого шлуночка серця, колото-різані рани грудної клітини справа та правого плеча. На теперішній час перебуває у стані, викликаному наркозом. 05 серпня 2019 року, від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого ОСОБА_12 в приміщенні лікарні.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 03 серпня 2019 року внесено в ЄРДР за № 12018081140000249, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України – закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, правову кваліфікацію у кримінальному провадженні № 12019081140000249 змінено за п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом чи більше особам, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Матеріали кримінальних проваджень № 12019081140000249, № 12019081140000250, об`єднані в одне провадження під загальним номером № 12019081140000249.

Разом із цим, матеріали поданого клопотання відносно ОСОБА_1 не містять жодних даних як щодо того, яке відношення і які саме дії ОСОБА_1 мають до описаної події, так і щодо складення слідчим або прокурором в даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру у вчиненні умисного вбивства громадянина ОСОБА_12 , так само як і відомостей щодо вручення такої підозри будь-якій іншій особі. Жодних вищевказаних даних не було зазначено прокурором й в судовому засіданні при розгляді клопотання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 Взагалі незрозуміло підстави та мета зазначення слідчим вказаного епізоду в клопотанні за відсутності даних про те, яке відношення він має до підозрюваного.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

У клопотанні старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Євтушенка А.С., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Слинько Д.О. по кримінальному провадженню № 12019081140000249 від «03» серпня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати місце мешкання з 20-00 год. до 06-00 год., строком на два місяці, тобто до 03 жовтня 2019 року включно, без застосування електронних засобів контролю.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- уникати спілкування з потерпілим, свідками по даному кримінальному провадженню.

Амур-Нижньодніпровському відділенню поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області негайно поставити на облік ОСОБА_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Євтушенка А.С.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 03.10.2019 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Ковальова Ю.В.