Ухвала суду № 83547241, 09.08.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8861/19 1-кс/335/5545/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., слідчого Войтенко В.В. прокурора Крошка Т.В., захисників Лихосенка Є.О., Петренка А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області Войтенко Володимира Володимировича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василівка Запорізької області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, депутата Василівської міської ради Запорізької області сьомого скликання, засновник громадської організації "Правовий захист кожному", одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що у ході досудового розслідування встановлено, що рішенням Василівської міської ради Запорізької області сьомого скликання № 1 від 17.11.2015 визнано повноваження депутата Василівської міської ради сьомого скликання ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 2 вказаного Закону, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 , як представник місцевого самоврядування, є службовою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (далі Закону), депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики:

2) не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях;

6) не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов`язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.

Відповідно до ст. 11 Закону, при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону, депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до ст. 18 Закону, депутат місцевої ради зобов`язаний брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.

Згідно зі ст. 19 Закону, депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить, та має право:

- офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;

- пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;

- вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

- вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю;

- вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону, депутат місцевої ради має право порушувати в раді та її органах питання про необхідність проведення перевірок з питань, віднесених до компетенції відповідної ради, діяльності розташованих на її території підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виконавчих органів ради., а депутати обласних, районних рад - відповідних місцевих державних адміністрацій в частині повноважень, делегованих їм обласними, районними радами, а також за дорученням ради або її органів брати участь у перевірках виконання рішень ради.

Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад є суб`єктами, на яких поширюється дія вказаного Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 22 вказаного Закону, ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Крім того встановлено, що 17 грудня 2004 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

01 серпня 2013 року між Василівською міською радою Запорізької області, як орендодавцем з однієї сторони, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як орендарем з іншої сторони, укладено договір оренди майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Василівки Василівського району Запорізької області, який зареєстровано в реєстрі під №1141.

Відповідно до умов договору, орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно, а саме: комплекс господарських будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,5045 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення – для будівництва та обслуговування Василівського ринку. Майно передається в оренду з метою цільового використання.

Крім того, відповідно до договору оренди землі від 30.10.2014, Василівська міська рада, на підставі рішення Василівської міської ради Запорізької області № 11 від 16.11.2010, передала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0, 5045 га, із земель житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури в АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_1 ).

Рішенням Василівської міської ради Запорізької області №58 від 22.02.2018 приватному підприємцю ОСОБА_2 встановлено на 2018 рік орендну плату за земельні ділянки в АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 в, для розміщення та обслуговування об`єктів ринкової інфраструктури в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

За невстановлених у ході досудового розслідування обставин, часі та місці у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел на одержання для себе від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 неправомірної вигоди за невчинення дій з використанням службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та нестворення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 направив запит до Василівської міської ради Запорізької області з метою отримання копії вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.

У подальшому, 06 квітня 2018 року, приблизно о 10 год. 00 хв., депутат Василівської міської ради Запорізької області ОСОБА_1 , прибув до будівлі Василівського міського ринку за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 9а, використовуючи свої службові повноваження як представника місцевого самоврядування, діючи умисно, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, із корисливих мотивів, висунув вимогу ОСОБА_2 про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн., шляхом перерахування коштів на вказану ним банківську картку № НОМЕР_2 , за не вчинення дій з використання службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та не створення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ) - не внесення на розгляд Василівської міської ради, її виконавчого комітету проектів рішень щодо дострокового розірвання вищезазначеного договору оренди майна та підвищення орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.

При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що у разі ненадання зазначеної суми неправомірної вигоди, він, використовуючи службове становище, створюватиме перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 підприємницької діяльності.

У подальшому, 11 квітня 2018 року, приблизно о 16 год. 40 хв., ОСОБА_2 , з метою запобігання шкідливим наслідками щодо своїх прав та законних інтересів під час здійснення підприємницької діяльності з боку ОСОБА_1 , знаходячись у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 86, перерахував на зазначену ОСОБА_1 картку № НОМЕР_2 частину обумовленої неправомірної вигоди у сумі 2 995 грн. за не вчинення ОСОБА_1 дій з використання службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ним підприємницької діяльності та не створення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ). Вказані грошові кошти ОСОБА_1 отримав шляхом зняття готівки з банкомату.

29 травня 2018 року, приблизно о 16 год. 31 хв., ОСОБА_2 також, з метою запобігання шкідливим наслідками щодо своїх прав та законних інтересів під час здійснення підприємницької діяльності з боку ОСОБА_1 , знаходячись у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 86, перерахував на вказану ОСОБА_1 картку № НОМЕР_2 частину обумовленої неправомірної вигоди у сумі 2 995 грн. за не вчинення ОСОБА_1 дій з використання службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ним підприємницької діяльності та не створення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ). Вказані грошові кошти ОСОБА_1 отримав шляхом зняття із банкомата.

Таким чином, за період з 06.04.2018 по 29.05.2018, ОСОБА_1 , будучи депутатом Василівської міської ради Запорізької області, діючи умисно, із корисливих мотивів, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, вимагав та одержав для себе від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 5 990 грн. за невчинення дій з використання службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та не створення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ) - невнесення на розгляд Василівської міської ради, її виконавчого комітету проектів рішень щодо дострокового розірвання вищезазначеного договору оренди майна та підвищення орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.

Згідно матеріалів клопотання, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, яке кваліфікується як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Також, як встановлено досудовим розслідуванням, у подальшому, за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, часі та місці, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на повторне одержання для себе від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 неправомірної вигоди за невчинення дій з використанням службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльностіта нестворення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ).

Так, 31 липня 2019 року, приблизно о 12 год. 00 хв., депутат Василівської міської ради Запорізької області сьомого скликання ОСОБА_1 , прибув до будівлі Василівського міського ринку за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 9а, використовуючи свої службові повноваження, як представника місцевого самоврядування, діючи умисно, повторно, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, висунув вимогу ОСОБА_2 про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в сумі 20 000 грн. за невчинення дій з використанням службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та нестворення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ) - невнесення на розгляд Василівської міської ради, її виконавчого комітету проектів рішень щодо дострокового розірвання вищезазначеного договору оренди майна та підвищення орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою, не порушення питань про перевірку підприємницької діяльності, ненаправлення депутатських звернень, запитів до місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників правоохоронних та контролюючих органів, з пропозиціями організації перевірки діяльності підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

У подальшому, 02 серпня 2019 року, приблизно о 12 год. 10 хв., ОСОБА_1 , будучи депутатом Василівської міської ради Запорізької області, діючи умисно, із корисливих мотивів, повторно, маючи на меті одержання неправомірної вигоди у сумі 20 000 грн., знаходячись біля будівлі Василівського міського ринку за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 9а, одержав для себе від ОСОБА_2 частину обумовленої раніше неправомірної вигоди у розмірі 3 000 грн. готівкою за невчинення дій в інтересах ОСОБА_2 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигодиу сумі 20 000 грн., 07 серпня 2019 року, приблизно о 13 год. 20 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в будівлі Василівського міського ринку за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 9а, використовуючи своє службове становище депутата Василівської міської ради, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, одержав для себе від ОСОБА_2 другу частину обумовленої раніше неправомірної вигоди у розмірі 17 000 грн. за невчинення дій з використанням службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та нестворення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ) - невнесення на розгляд Василівської міської ради, її виконавчого комітету проектів рішень щодо дострокового розірвання вищезазначеного договору оренди майна та підвищення плати за користування вказаною земельною ділянкою, непорушення питань про перевірку підприємницької діяльності, ненаправлення депутатських звернень, запитів до місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників правоохоронних та контролюючих органів, з пропозиціями організації перевірки діяльності підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Таким чином, за період з 31.07.2019 по 07.08.2019, ОСОБА_1 , будучи депутатом Василівської міської ради Запорізької області, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, вимагав та одержав для себе від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 20 000 грн. за не вчинення дій з використанням службового становища, направлених на перешкоджання здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та нестворення перешкод у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1 ) - невнесення на розгляд Василівської міської ради, її виконавчого комітету проектів рішень щодо дострокового розірвання вищезазначеного договору оренди майна та підвищення плати за користування вказаною земельною ділянкою, непорушення питань про перевірку підприємницької діяльності, ненаправлення депутатських звернень, запитів до місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників правоохоронних та контролюючих органів, з пропозиціями організації перевірки діяльності підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

07.08.2019, о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

08.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, в тому числі: заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення; показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив про обставини вчинення кримінального правопорушення, рапортами працівників оперативних підрозділів щодо встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного злочину;протоколами огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 11.04.2018, 29.05.2018, 02.08.2019 та 07.08.2019; протоколом обшуку адміністративної будівлі центрального ринку м. Василівки за адресою : м. Василівка, вул. Соборна, 9а, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 17 000 гривень (предмет кримінального правопорушення), які ОСОБА_1 , отримав 07.08.2019 від ОСОБА_2 в якості неправомірної вигоди; протоколом обшуку будинку за місцем проживання дружини підозрюваного ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 800 гривень (предмет кримінального правопорушення), які ОСОБА_1 , отримав 02.08.2019 від ОСОБА_2 в якості неправомірної вигоди; протоколом обшуку квартири за місцем реєстрації та проживання підозрюваного ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено документи, які він використовував для прикриття незаконної діяльності з вимагання неправомірної вигоди; іншими матеріалами кримінального провадження.

Як вказано у клопотанні, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/ суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна.Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи невідворотність покарання за його вчинення, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, на даний час ОСОБА_1 обізнаний про способи маскування злочинної діяльності, місце знаходження документів, що викривають факти, які підтверджують його причетність та причетність інших осіб до злочинної діяльності. Також ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, може продовжити злочинну діяльність, знищити, сховати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім вказаного, на цей час у вказаному кримінальному провадженні досудове слідство триває, не встановлено повного кола пособників та учасників скоєння злочину, у зв`язку із чим, знаходячись на волі, ОСОБА_1 може перешкодити провадженню шляхом надання вказівок можливим пособникам з метою приховання предметів та документів, що мають значення для досудового слідства.

Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом умисної неявки за викликами слідчого або іншим чином.

Враховуючи викладене, досудове слідство доходить до висновку, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може ухилятися від явки в органи досудового слідства та/або суду, без поважних причин не з`являтись, затягувати проведення слідчих дій, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 буде умисно переховуватись від органів досудового розслідування, чим перешкодить встановленню істини по справі. Крім того, може здійснити спробу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та буде незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_1 невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування.

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, також унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Виходячи з наведеного, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти наведеним вище ризикам.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 активно перешкоджатиме виконанню завдань кримінального провадження, що не дозволить виконати прийняті щодо нього процесуальні рішення та може продовжити злочинну діяльність.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, використовуючи погрози або службове становище схиляти їх до дачі неправдивих показань, може продовжувати свою злочинну діяльність, активно перешкоджати встановленню істини у справі, що унеможливить проведення відносно нього необхідних слідчих дій, досудове слідство приходить до висновку, що необхідно обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просимо визначити розмір застави ОСОБА_1 в розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 333 840 грн.

Враховуючи матеріальний стан ОСОБА_1 , досудове слідство вважає, що вказаний розмір застави гарантуватиме виконання підозрюваним покладних на нього обов`язків.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав клопотання та посилалась на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами, а ризики, перелічені у клопотанні підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні стверджув, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на недоведеність існування ризиків, наведених у клопотанні.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000092 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

07.08.2019 року о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

08.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.194КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24.11.2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином, наявні докази, які містяться в матеріалах провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

На даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_1 до скоєння вказаного злочину.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

На теперішній час ОСОБА_1 , підозрюється у вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

При цьому, слід зазначити, що ризик це не визначена подія, та по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства, суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 є місцевим жителем міста Василівка є посадовою особою органу місцевого самоврядування, а відтак, має стійкі зв`язки з іншими посадовими особами міста та місцевими жителями, використовуючи вказані зв`язки, останній має змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, про яких йому на цій стадії досудового розслідування стало відомо, зокрема відносно особи, яка повідомила до правоохоронних органів про його протиправну діяльність, здійснювати вплив на інших свідків протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні.

Ризик передбачений, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що на цей час у вказаному кримінальному провадженні досудове слідство триває, не встановлено повного кола пособників та учасників скоєння злочину, у зв`язку із чим, знаходячись на волі, ОСОБА_1 може перешкодити провадженню шляхом надання вказівок можливим пособникам з метою приховання предметів та документів, що мають значення для досудового слідства.

Таким чином, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, може продовжити злочинну діяльність, знищити, сховати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом умисної неявки за викликами слідчого або іншим чином.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Вивченням даних про особу підозрюваного слідчим суддею встановлено, що він має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, враховано його вік, сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, міцність соціальних зв`язків.

Також слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, однак, незважаючи на міцність соціальних зв`язків, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено слідчим та прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також наміру вчинення іншого злочину.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовує доводи захисника про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік»щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921грн., вважає що застава у зазначених у ч. 5 ст. 182 КПК України розмірах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, покладених на неї обов`язків, тому призначає заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 07.08.2019 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно з якою строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 05.10.2019 включно

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 05 жовтня 2019 року включно, який обчислювати з 07.08.2019 року.

Встановити заставу у розмірі сто п`ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 288150 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 05.10.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова