Ухвала суду № 83547234, 09.08.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6780/19 1-кс/335/4245/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря: Жечевої А.В., прокурора Мордовченко К.А., слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Сторчило О.А. підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Войцеховської О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Готовкіна Олександра Станіславовича, погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Мордовченко К.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12017080060003873 від «30» жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, освіта середня, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ; раніше засудженому:

- 02.06.2005 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

- 24.10.2007 Приазовським районним судом Запоріжської області за ч. 1 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді штрафу 510 гривень;

- 01.07.2008 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців;

- 19.02.2009 Комунарівським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 25.04.2012 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 25.11.2015 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України. Кримінальне провадження закрито у зв`язку із відмовою звинувачення;

- 30.03.2016 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України. Кримінальне провадження зупинене на підставі ч. 4 ст. 309 КК України;

- 25.04.2016 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185. Призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік;

- 17.07.2017 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила корисливі злочини, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, знову скоїв аналогічний корисливий злочин проти власності за таких обставин:

30 жовтня 2017 року о 14:08 годині ОСОБА_1 , знаходячись біля магазину «АТБ-маркет» за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів 27 побачив ОСОБА_2 у якою з правої кишені пальто виглядав мобільний телефон «Samsung Galaxy G7» імеі: НОМЕР_1 в металевому корпусі золотистого кольору, в якому знаходилась сім карта оператора «Водафон» з номером НОМЕР_2 .

Після побаченого, з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 направився вслід за ОСОБА_2 яка прямувала до входу в вище зазначений магазин. Підійшовши до входу засунув праву руку в правий карман пальто ОСОБА_2 звідки вийняв мобільний телефон «Samsung Galaxy G7» імеі: НОМЕР_1 в металевому корпусі золотистого кольору, в якому знаходилась сім карта оператора «Водафон» яка матеріальної цінності не представляє. Після чого ОСОБА_1 розвернувся в протилежний бік та зник з місця вчинення злочину разом з викраденим майном, в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 7 000 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_1 під час допиту в якості підозрюваного свою вину визнав в повному обсязі.

Крім повного визнання своєї вини, провина ОСОБА_1 в інкримінованому злочині повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитом потерпілого ОСОБА_2 ;допиту свідка ОСОБА_3 ;оглядом відеозапису;

Зібраними під час досудового розслідування доказами встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин проти власності, за який законом передбачене покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк. Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, систематично скоює злочини проти власності з корисливих мотивів, що підтверджує можливість вчинити підозрюваним інше кримінальне правопорушення, порушивши п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, орган досудового розслідування приходить до висновку, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді не надходило відповідних клопотань від поручителів, крім того ОСОБА_1 не одружений, не має соціальних зв`язків, та осіб, які могли б виступити поручителями.

Крім того, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, передбаченого п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, та систематичність скоєння злочинів.

Про неможливість обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить те, що підозрюваний не працевлаштований, не має джерела доходу та обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів проти власності саме з корисливих мотивів, що дає підстави вважати, що єдиним джерелом доходу підозрюваного є доходи, отримані злочинним шляхом (від продажу викраденого майна).

Крім того, про неможливість обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу домашній арешт, який передбачений п.4 ч.1 ст.176 КПК України свідчить тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та наявність можливості переховуватись від органів досудового слідства та суду і подальшого порушення більш м`яких запобіжних заходів передбачених п.3 ч.1 ст. 176 КПК України та п.4 ст. 176 КПК України.

ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування. У зв`язку з чим 12.12.2017 оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_1

08.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_1 . затримано.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав клопотання та посилалась на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.

Прокурор в судовому засіданні стверджувала, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 30.10.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за №12017080060003873.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого, за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Мордовченко К.А. оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. В клопотанні є підпис підозрюваного та захисника щодо вручення копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копій матеріалів. Таким чином, враховуючи, що підозрюваного доставлено до слідчого судді 09.08.2019 року о 14-00 годині, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.08.2019 року, ОСОБА_1 був затриманий 08.08.2019 року 15 годині 20 хвилин на підставі ухвали слідчого судді.

09.11.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, наявними у справі допустимими доказами.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у скоєнні злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до п`яти років, крім того перебував у розшуку.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчого судді дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 зокрема те, що останній підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, раніше судимий, не має джерела доходу, непрацевлаштований, підтверджують наявність зазначених вище ризиків. Наявність малолітньої дитини не свідчить про усунення зазначених ризиків, а посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого суддя вважає безпідставним.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до ОСОБА_1 який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, необхідно застосувати заставу у розмірі, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.2. ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної за вчинення злочину середньої тяжкості визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, суд вважає за можливе обрати заставу у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Готовкіна Олександра Станіславовича погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Мордовченко К.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017080060003873 від 30 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 06.10.2019 року включно, який обчислювати з 08.08.2019 року, з утриманням у Запорізькому слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 08 серпня 2019 року.

Строк дії ухвали слідчого судді закінчується 06 жовтня 2019 року.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 28815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, у час, визначений вказаним слідчим;

- не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копії ухвали для її виконання направити начальникові Запорізького слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, керівнику Запорізької місцевої прокуратури № 2 та начальнику СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області.

Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова