Ухвала суду № 83547019, 07.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.08.2019

Справа № 320/4885/19

Провадження № 1-кс/4169/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – слідчого судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря – Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі у режимі відеоконференції з Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Тараса Вячеславовича про закриття кримінального провадження № 42017081160000014 внесеного до ЄРДР 21 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України від 25 червня 2019 року,

за участю – ОСОБА_1 ,

слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області - Дригайло Т.В.

ВСТАНОВИВ :

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 01 серпня 2019 року звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Т.В. про закриття кримінального провадження № 42017081160000014 внесеного до ЄРДР 21 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України від 25 червня 2019 року.

Свою скаргу обґрунтував тим, що винесена слідчим постанова є незаконною, передчасною та такою, що підлягає до скасування, оскільки в ході досудового слідства не вчинено жодних слідчих дій після зміни підслідності спрямованих на всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. 18 червня 2019 року ним було подано заяву про відвід слідчого, але слідчим в супереч цьому було прийнято оскаржувану постанову, що стало підставою для подачі щодо слідчого заяви про вчинений злочин.

По суті скарги не згоден, оскільки слідчим не було виконано вимоги викладені в ухвалі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, Макарова В.О. від 11 вересня 2018 року. Згідно якої органом досудового розслідування не було встановлено або спростовано суму матеріальної та моральної шкоди завданої ОСОБА_1 кримінальним правопорушення. Також, як вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення від 20.02.2017 року, в своїй заяві ОСОБА_1 просив порушити кримінальне провадження за ст.ст. 364, 365, 366, 367 КК України. Рішення по заяві ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні слідчого СВ Кам`янсько Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Пархоменко М. ОСОБА_2 ., по ст.ст. 364, 365, 366 КК України органом досудового розслідування прийнято не було.

Крім того, слідчим першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Т.В. ОСОБА_1 не було допитано у якості потерпілого, його було викликано до військової прокуратури по телефону, але слідчий відмовлявся його допитати у якості потерпілого та після тривалих перемовин слідчим було розпочато складення протоколу допиту, але за клопотанням потерпілого про надання відповідного переліку документів було відкладено. В подальшому він викликів не отримував. Після прийняття в провадження даної справи не було допитано жодну особу, а відразу винесено постанову про закриття кримінального провадження.

27.07.2019 року він отримав від слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Т.В. постанову про закриття кримінального провадження № 42017081160000014 внесеного до ЄРДР 21 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України від 25 червня 2019 року. Вказаною постановою закрито кримінальне провадження № 42017081160000014 внесене до ЄРДР 21 лютого 2017 року у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Однак рішення про закриття кримінального провадження, прийнято передчасно, без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, висновки слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Т.В. не відповідають фактичним обставинам, а постанова про закриття кримінального провадження від 25.06.2019 року винесена без врахування всіх обставин кримінального провадження та підлягає скасуванню, виходячи з того, що слідчим після прийняття до провадження не враховано наявність ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, Макарова В.О. від 11 вересня 2018 року в якій містяться ряд вказівок необхідних для виконання. Також слідчим після прийняття справи до власного провадження у відповідності до вимог ст. 135 КПК ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце його допиту та не допитано по суті.

У судовому засіданні ОСОБА_1 на задоволенні вимог скарги наполягав за зазначеними у скарзі доводами та підставами.

Слідчий першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Т.В. просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки висновки про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України встановлено на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи за наслідком чого прийнято відповідне рішення.

Вислухавши сторони кримінального провадження, вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 42017081160000014 внесеного до ЄРДР 21 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Пунктом 2 ч.1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

За змістом ч. 5 ст. 110 КПК України обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинна знайти відображення в його мотивуванні, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно зі ст.110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що слідчий першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Т.В. здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017081160000014 внесене до ЄРДР 21 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

Постановою слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Т.В. від 25.06.2019 року кримінальне провадження № 42017081160000014 внесене до ЄРДР 21 лютого 2017 року закрито у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Однак з таким висновком слідчого погодитися не можна, в той час як доводи, на які посилається ОСОБА_1 заслуговують на увагу.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов`язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова в обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, та чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у його вчиненні.

Не знайшли свого відображення в постанові у діянні кого відсутній складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Практика Європейського Суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).

Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

В даному випадку слідчим необхідно з урахуванням вимог зазначених в ухвалі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, Макарова В.О. від 11 вересня 2018 року в якій містяться ряд вказівок необхідних для виконання.

Слідством не досліджено належним чином ці обставини, не допитано осіб не надано оцінку показам з урахуванням даних які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відтак, слідчому необхідно всебічно, повно дослідити обставини кримінального провадження; встановити, перевірити, належно оцінити усі зібрані докази у сукупності та прийняти рішення з підстав, передбачених законом, які входять до його повноважень.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

У постанові про закриття кримінального провадження слід вказати, яку саме з підстав і чому застосовано в цьому випадку. Повнота й чіткість мотивування мають результатом те, що всі рішення, викладені в резолютивній частині постанови про закриття провадження, логічно випливають із її мотивувальної частини. Важливою властивістю постанови про закриття кримінального провадження є логічність, послідовність, відсутність суперечностей.

Наведене дає підстави для висновку про те, що обґрунтування підстав для закриття кримінального провадження, наведене в оскаржуваній постанові, не можна вважати достатньо переконливим.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.

Слідство зобов`язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

У зв`язку з викладеним, оскаржувана постанова від 25.06.2019 року підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження – поверненню для продовження досудового розслідування, в ході досудового розслідування необхідно усунути зазначені недоліки та виконати слідчі дії, направлені на встановлення обставин події.

Керуючись ст. ст. 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Тараса Вячеславовича про закриття кримінального провадження № 42017081160000014 внесеного до ЄРДР 21 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України від 25 червня 2019 року, – задовольнити.

Постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області Дригайло Тараса Вячеславовича про закриття кримінального провадження № 42017081160000014 внесеного до ЄРДР 21 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України від 25 червня 2019 року - скасувати.

Матеріали кримінального провадження № 42017081160000014 внесеного до ЄРДР 21 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України направити до першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області для подальшого проведення досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Т.В. Юрлагіна