Рішення № 83547, 03.07.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.07.06 р. Справа № 43/403

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. ЗубченкоПри секретарі Бойчук А.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства Донецька залізниця в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк

про стягнення штрафу в сумі 5050 грн.

В судовому засіданні брали участь:

Представники сторін:

Від позивача: Погорєлова Т.В. за дов. № Н-01/223 від 01.02.05р.

Від відповідача: Маз А.В. за дов. № 1-180 від 10.02.06р.

Згідно із ст.69 ГПК України за клопотанням обох сторін ухвалою від 13.06.06р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство Донецька залізниця в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк, про стягнення суми штрафу у розмірі 5050 грн. за неправильно зазначену масу у накладній.

Заявою № 406-21-17 від 02.12.05р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просить здійснити стягнення штрафу на користь Донецької залізниці в особі відособленого підрозділу Луганська дирекція залізничних перевезень.

Своїми поясненнями від 07.12.2005р., від 27.06.06р. позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір залізничну накладну № 51761968, комерційний акт № БІ 563248/23 від 08.09.05р., акти загальної форми № 2 від 08.09.05р., № 4 від 11.09.05р., електронний протокол контрольного зважування вагонів, претензію № 412/36-2/9 від 27.09.05р.

Відповідач у відзивах на позовну заяву № 07/142 від 05.12.05р., № 01-12 від 17.01.06р., № 07/19 від 17.01.06р. позов визнав частково в сумі 92 грн. 35 коп. штрафу у межах не вказаної у накладній масі, проти решти позову заперечує по викладеним у відзиві доводам.

Ухвалою суду від 19.09.05р. провадження у справі № 43/403 було зупинено у зв’язку з призначенням технічної експертизи. На вирішення експертові були поставлені запитання, на які у висновку № 398/14 одержані окремі відповіді, зокрема:

1. Для виміру маси та ваги застосовуються ваги, які підрозділяються по принципу дії, призначенню та значенню найбільшої межі зважування.

2. Вирішення питання про те, чи застосовується на практиці метод визначення маси тіла через його вагу не потребує спеціальних знань та не входить до компетенції експерта.

3. У відповідності з ДСТУ 3651.1-97 найменування одиниці „кілограм” застосовується для фізичної величини „Маса”.

4. Порядок зважування на вагах вагони їх важільних загального призначення регламентується ГОСТ 8.076-73.

5. В зв’язку з відсутністю об’єктивних даних про умови зважування вантажу 08.09.2005р., встановити, чи була дотримана 08.09.05р. технологія зважування вантажу не представилося можливим, а отже, встановити фактичну вагу порожнього вагону № 60574183 також не представляється можливим.

Через усунення обставин, які зумовили зупинення провадження по справі, провадження у справі було поновлено ухвалою господарського суду від 13.06.2006р.

Висновок експерта не є обов’язковим для господарського суду і оцінюється в сукупності з усіма матеріалів справи згідно із ст.ст. 42, 43 ГПК України.

Клопотання позивача № 406/21 від 16.06.2006р. про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та зробити копію акту експертизи задоволено судом 26.06.2006р.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із залізничною накладною на маршрут або групу вагонів № 51761968 у вересні 2005 року перевізником, Донецькою залізницею, здійснено перевезення вантажу – вугілля кам’яне ДМСШ 0-25 від відправника – ДП „ДВЕК”, відповідача у справі, зі станції відправлення Мандрикіне до станції призначення Технікум, одержувач вантажу - ЗАТ ЦЗФ Луганська.

08 вересня 2005 року на попутній станції Родакове Донецької залізниці здійснена контрольна перевірка вагону № 60574183. В залізничній накладній щодо цього вагону зазначено: вантажопідйомність – 70 т., маса вантажу – 70000 т., тариф – 1010 (грн..), примітка (маса вагону) – 24000 (кг.).

При перевірці комісією шляхом переважування вагону встановлено, що фактично маса брутто складає 95280 кг., за вказівкою відправника маса вагону – 24000 кг., тобто маса „нетто” дорівнює 71280 кг, що є понад вантажопідйомності вагону на 1280 кг.

За результатами перевірки станцією Родакове Донецької залізниці складно акти загальної форми № 2 від 08.09.2005р., № 4 від 11.09.05р., комерційний акт № БІ 563248 від 08.09.2005р.

У розумінні ст.ст. 2, 3 Статуту залізниць України цей статут визначає права, обов’язки та відповідальність підприємств, які користуються залізничним транспортом, регламентує організацію та основні умови перевезення вантажів.

Залізнична накладна – це обов’язкова письмова форма узгодження на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та залізницею на користь третьої особи – вантажоодержувача, а також основний перевізний документ, що надається залізниці вантажовідправником разом з вантажом.

За приписом ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Як встановлено судом, вантажовідправником, на якого покладено обов’язок щодо заповнення залізничної накладної, є відповідач.

Згідно з приписом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу відправник притягується до матеріальної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п’ятикратної провізної плати згідно із ст. 118 Статуту залізниць.

Як встановлено комерційним актом № БІ 563248/23 від 08.09.05р. відповідачем в залізничній накладній № 51761968 неправильно вказано масу вантажу, тому штраф, який підлягає стягненню з нього, дорівнює 5050 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд заперечення відповідача до уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00р., при зважуванні вантажів маса тари вагонів перевіряється один раз: відправником – перед навантаженням або одержувачем – після вивантаження.

Таким чином, можливість перевірки маси тари перевізником не передбачено взагалі.

Відправником – відповідачем у справі самостійно визначено масу тари – порожнього вагону № 60574183 як 24000 кг., про що зазначено у залізничній накладній.

Факт того, що в процесі експлуатації вагон неодноразово проходив вагон не може бути взятий судом до уваги, оскільки позивачем не доводилося, що цей ремонт проводився під час перевезення – від станції відправлення, на якій визначалася маса тари відправником, до моменту контрольної перевірки, а також того, що в результаті ремонту змінилася маса тари.

Таким чином, неспроможними є заперечення відповідача відносно того, що різниця у вазі виникла за рахунок ваги порожнього вагону.

Також відповідач посилається на те, що в комерційному акті не вказано, з розчепленням чи без здійснювалось зважування вагонів, на якому відстані були розташовані колісні пари вагонів від краю платформи.

Відносно цього слід зазначити, що по-перше, відповідач не обґрунтовує необхідність такого зазначення у комерційному акті та встановлену норму, якому це суперечить. По-друге, порядок складання комерційних актів передбачено Правилами складання актів, розділом 2-4 Інструкції з актово-претензійної роботи, а також Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності. Додатком № 1 до Правил складання актів, затверджених Мінтрансом України № 334 від 28.05.02р., передбачена форма комерційного акту, в якому зазначення способу, яким здійснювалася перевірка маси вагону, не передбачається.

Відсутність даних про справність 150-тонних тензометричних ваг, на яких здійснена перевірка ваги вантажу, не може сприйматися судом як факт несправності цих ваг, оскільки будь-яких даних про несправність вагону, а також про те, що ваги своєчасно не перевірені держповіркою та технічною перевіркою, не углядується ні як з матеріалів справи, ні як з доказів, представлених відповідачем.

Відповідач відраховує суму штрафу виходячи тільки з різниці між вказаною у накладній масою та фактичною, тобто з 1280 кг., що суперечить приписам ст. 122 статуту залізниць України, якою чітко зазначено, штраф нараховується у розмірі 5-кратної вартості провізної плати вантажу, тобто з розміру всієї провізної плати.

Заперечення відповідача відносно того, що позивач в комерційному акті визначав „вагу” вантажу, а відповідальність ст. 124 Статуту залізниць України покладається за неправильне зазначення „маси” спростовуються матеріалами справи, зокрема, згідно з висновком судово-технічної експертизи № 398/14, основаним на технічній та довідниковій літературі, в „звичайному виборі одиниць виміру інертна та гравітаційна маси відповідно рівні”. Такі ж поняття визначає й надані позивачем в обґрунтування заперечень на відзив й витяг з учбового посібника „О.Ф.Кабардін. Фізика. Москва/”Просвещение”, -1988р. та енциклопедичного словника „Фізичний”, Москва/„Советская єнциклопедия”, 1984р. Тобто підстав вважати, що при зважуванні вагону станцією залізниці мали місце обставини, при яких маса та вага були нерівні, немає.

Таким чином, зазначення у комерційному акті поняття „вага” як синонім замість „маса” не має значення для суду.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідачем не доведено належними засобами доказування будь-якого порушення позивачем правильності встановлення маси вантажу, невідповідність маси вантажу фактичної та вказаної у залізничній накладній, підтверджено наданим позивачем комерційним актом.

За таких обставин, виходячи з того, що позов обґрунтований позивачем, відповідає законодавству, фактичним обставинам та підтверджений матеріалами справи, враховуючи недоведеність заперечень відповідача, позовні вимоги Державного підприємства Донецька залізниця в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці м. Донецьк про стягнення з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк суми штрафу у розмірі 5050 грн. за неправильно зазначену масу у накладній підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 3, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст..ст. 4, 33, 34, 42, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства Донецька залізниця в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці м. Донецьк про стягнення з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк суми штрафу у розмірі 5050 грн. за неправильно зазначену масу у накладній задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Донецької залізниці (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) в особі відособленого підрозділу Луганська дирекція залізничних перевезень (01019, м. Луганськ, вул. Кірова, 44, код ЄДРПОУ 25926039) суми штрафу у розмірі 5050 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу у накладній, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29 червня 2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України підписано 03 липня 2006р.

Суддя Зубченко І.В.

Вик. ССЗ Мошнік О.Г.,

3 прим.