Рішення № 83545778, 05.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/918/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.,

представників позивача - Світалки В.П., Стрюка - Р.І.,

представників відповідачів - Нижника Ю.І., Гончаревського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготорг" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2019 року позивач ТОВ "Буденерготорг" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови № UA100030/2019/00061 від 01 лютого 2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000015/2 від 01 лютого 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що митниця протиправно ставить у вину позивачу подання недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів під час їх митного оформлення. ТОВ "Буденерготорг" наполягає на безпідставності винесення контролюючим органом спірних рішень, а відтак останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Ухвалою суду від 18 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху в зв`язку з невідповідністю останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні 15 квітня 2019 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду допущено заміну первинного відповідача належним - Київською міською митницею ДФС.

10 травня 2019 року судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару, надано не всі документи, а надані документи містять розбіжності, а саме: до митного оформлення подано виписки на підтвердження купівлі валюти, а не перерахування коштів за товар; номер замовлення, зазначеного рахунку-проформі відрізняється від номеру замовлення, зазначеного в інвойсі; відповідно до умов поставки покупець сплачує страхування вантажу, однак страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування не надано, а також декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з страхуванням товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Посилаючись на неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, митним органом скориговано митну вартість товару позивача із застосуванням резервного методу згідно положень статті 64 Митного кодексу України /т. І а.с. 155-160/.

07 червня 2019 року контролюючим органом подано додаткові пояснення, у яких відповідач наполягає на обґрунтованості вимоги Київської міської митниці ДФС щодо надання додаткових документів. Крім того, представник відповідача пояснив, що аналіз додатково наданих суб`єктом декларування документів викликав обґрунтовані сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості ввезеного товару /т. ІІ а.с. 1-7/.

Ухвалою від 14 червня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Буденерготорг" в установленому Законом порядку зареєстровано юридичною особою 30 січня 2015 року (рнокпп 39610525); позивач здійснює свою господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-тахнічними виробами в спеціалізованих магазинах /т. І а.с. 104-110/.

01 лютого 2018 року між позивачем (Покупець) та AVAS IMEX ins. Nak.Paz.Ith.Ihracat Ticaret Ltd.Sti, Анкара, Туреччина (Продавець) укладено контракт № TR-01/02-01/02-18, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах, визначених в Проформах Інвойс радіатори стальні, сантехнічні вироби та матеріали, (Обладнання, Вироби, Матеріали) за цінами, та в кількості згідно Проформи Інвойсу (пункт 1.1 Контракту). Обумовлені цим Контрактом Обладнання, Вироби, Матеріали мають бути відвантажені після надходження усієї суми, зазначеної в Проформі Інвойсі на розрахунковий рахунок Продавця, Продавець зобов`язується поставити Обладнання, Вироби, Матеріали в строк, зазначений в Проформі Інвойсі. Датою поставки вважається дата відвантаження, зазначена в ТТН (пункти 2.1-2.2 Контракту).Покупець за Обладнання, Вироби, Матеріали здійснює 100% передплату в доларах США на підставі Проформи Інвойсу, шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця (пункт 3.1 Конракту) /т. І а.с. 20-23/.

Відповідно до Проформи Інвойсу від 12 грудня 2018 року поставці підлягали стальні радіатори на загальну суму 20798,10 доларів США /т. І а.с. 223/.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію від 28 січня 2019 року № 100030/219/396273 /т. І а.с. 161-162/.

Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом, тобто за ціною договору (графа 42 митної декларації).

Разом із митною декларацією декларантом подано, зокрема, наступні копії документів:

контракту від 01 лютого 2018 року № TR-01/02-01/02-18,

пакувального листа AVAХ ІМЕХ, рахунка-проформи від 12 грудня 2018 року (англійською мовою), рахунка проформи українською мовою, Інвойсу № 001546 від 15 січня 2019 року, міжнародної ТТН (СМR) № 4995, виписки з особового рахунку на підтвердження здійснення передплати ввезеного товару від 10 січня 2019 року, виписки з особового рахунку на підтвердження передоплати ввезеного товару від 20 грудня 2018 року, експортного прайс листу, технічного паспорту на панельний радіатор сталевого типу, коносаменту /т. І а.с. 20-23, 34-39, 55-59, 223-231/.

За результатами перевірки митної декларації відповідачем на адресу позивача надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів /т. І а.с. 24-25/.

З метою запобігання зволіканню митного оформлення ввезеного товару позивачем на адресу контролюючого органа надано додаткові документи: договір між виробником радіаторів SANICA ISI SANIA A.S. та AVAS IMEX ins. Nak.Paz.Ith.Ihracat Ticaret Ltd.Sti (контрагентом позивача), рахунки про здійснення AVAS IMEX ins. Nak.Paz.Ith.Ihracat Ticaret Ltd.Sti платежів на користь SANICA ISI SANIA A.S.№ SIA2018100007433 від 05 грудня 2018 року та № SIA2019000000190 від 15 січня 219 року, прайс лист AVAS IMEX ins. Nak.Paz.Ith.Ihracat Ticaret Ltd.Sti, копію експортної декларації країни відправлення № 19410300ЕХ003430 від 15 січня 2019 року, виписки по рахунку 361 та видаткові накладні ТОВ "Буденерготорг" № 45 від 27 лютого 2018 року, № 36 від 16 березня 2018 року, № 33 від 03 серпня 2018 року, № 93 від 27 червня 2018 року. Крім того, контролюючому органу надано письмові пояснення щодо відсутності витрат на транспортування, оскільки останні включені в ціну товару та про те, що страхування товару не здійснювалось, авторські та ліцензійні договори не укладались, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями не замовлялись, відомостей про біржову вартість сировини (сталі) суб`єкт декларування не має, а також надано відомості про митне оформлення ідентичних товарів за митними деклараціями від 18 грудня 2018 року № UA100030/2018/208508 та від 25 вересня 2018 року № UA100030/2018/205771.

За результатами вивчення додатково поданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000015/2 від 01 лютого 2019 року, згідно з яким визначено митну вартість за резервним методом, в порядку підпункту "ґ" пункту 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України /т. І а.с. 49-53/.

Крім того, Київською міською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00061 від 01 лютого 2019 року, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з порушенням приписів статей 256 Митного кодексу України /т. І а.с.100-101/.

В подальшому ввезений позивачем товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації від 04 лютого 2019 року № 100030/219/396831 /т. І а.с. 18-19/.

Не погодившись з правомірністю формування картки відмови № UA100030/2019/00061 від 01 лютого 2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000015/2 від 01 лютого 2019 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням та діям суб`єкта владних повноважень, а також відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Правовідносини, що виникають з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За приписами частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем одночасно із митною декларацією контролюючому органу подано усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з положеннями частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Правилами частин другої та третьої зазначеної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України врегульовано, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

На переконання суду, в поданих позивачем до митниці документах усі числові значення складових митної вартості товару були відображені повно, коректно та всебічно, внаслідок чого жодних підстав вимагати від позивача додаткових документів у відповідача не було.

В силу положень частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Зважаючи на те, що документи позивача містили всі відомості на підтвердження числових показників складових митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні об`єктивні підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак, і законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Також суд враховує, що надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність кількості та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Разом із тим, контролюючий орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в зв`язку із чим прийняв рішення про коригування його митної вартості № UA100000/2019/000015/2 від 01 лютого 2019 року, яким визначив митну вартість ввезеного позивачем товару за резервним методом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості дій митного органа, суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальші дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Із системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Доводи митного органу про те, що позивачем до митного оформлення не надано страхових документів, а також відомостей про вартість страхування відхиляються судом з огляду на те, що за умовами поставки СРТ страхування не передбачено. Також і чинним законодавством не передбачено обов`язково страхування на умовах поставки СРТ. Отже, страхування вантажу позивачем не здійснювалось, до митної вартості не включалось, а відтак до митного оформлення товару не подавалось.

Посилання відповідача на те, що позивачем під час митного оформлення не надано платіжних документів на підтвердження оплати ввезеного товару спростовуються наявними в матеріалах справи завіреними банківською установою виписками по особовому рахунку за 20 грудня 2018 року та 10 січня 2019 року, які подавались контролюючому органу в складі інших необхідних документів, що відповідачем не заперечується /т. І а.с. 226-227/. Крім того, позивачем надані копії платіжних доручень про перерахування валюти за товар від 20 грудня 2018 року № 78 та від 10 січня 2019 року № 75 /т.І а.с.55-56/.

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, наявність в рахунку-проформі та інвойсі розбіжностей щодо зазначення номеру замовлення пояснюються тим, що Продавець разом із поточною партією товару відвантажує товар, замовлений та оплачений у попередніх замовленнях, однак який через фактичний брак цього товару не був поставлений Покупцю раніше. Відтак, в інвойсі зазначається весь асортимент відвантаженого товару, а не лише той, що зазначений в окремому рахунку-проформі.

Що стосуються доводів митного органу на той факт, що документи, які були подані додатково позивачем на вимогу митного органу, не містять всіх необхідних реквізитів, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на вимогу митного органу листом від 30 січня 2019 року № 2 наданий договір від 28 грудня 2017 року між компаніями AVAS IMEX (експортер) та SANICA ISI SANAI (виробник товару); лист компанії SANICA ISI SANAI (виробник товару) № SD10-29.01.2019 щодо ексклюзивних цін для компанії AVAS IMEX (експортер); прайс лист компанії AVAS IMEX (експортер), в якому не зазначено умови поставки. З цього приводу суд зазначає, що, як свідчать матеріали справи, умови поставки СРТ вказані в інвойсі, і не зазначення даних реквізитів в прай-листі не є порушенням чинного законодавства. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, позивачем були виправлені ці недоліки, і на вимогу ТОВ "Буденерготорг" контрагентом був наданий виправлений прайс-лист із зазначенням умов поставки СРТ /т.І а.с. 59/.

Що стосується зауважень митного органу стосовно невідповідності ціни товару, а саме: загальна вартість (в перерахунку на долари США) в рахунку компанії SANICA ISI SANAI (виробник товару) вище, ніж в інвойсі від 15 січня 2019 року № 001546 (на умовах EXW) компанії AVAS IMEX (експортер), суд зазначає наступне. Як свідчать матеріли справи, контрагентом AVAS IMEX (експортер) наданий лист, в якому надані пояснення стосовно валюти, в якій був оплачений товар та дата оплати товару /т.І а.с. 60/, а також в матеріалах справи міститься лист SANICA ISI SANAI (виробник товару), відповідно до якого компанія AVAS IMEX (експортер) є офіційним партнером вищезазначеної компанії та має ексклюзивні ціни на продукцію /т.І а.с.33/.

Посилання митного органу на відсутність в митній декларації країни відправлення від 15 січня 2019 року № 19410300ЕХ003430 відміток митних органів Республіки Туреччина та в графі 20 не зазначено географічної назви місця призначення на території України, суд вважає необхідним зазначити, що дана експортна декларація належить експортерові і у позивача відсутні необхідні знання та повноваження щодо оцінки цієї декларації.

Стосовно інших витребуваних документів митним органом, позивач листом від 30 січня 2019 року № 2 було повідомив Київську митницю ДФС про відсутність у ТОВ "Буденерготорг" зазначених документів /т.Ф а.с. 26-29/.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про подання позивачем контролюючому органу під час митного оформлення товарів за митною декларацією № 100030/219/396273 від 28 січня 2019 року всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару ТОВ "Буденегроторг" за основним методом.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірних рішень покладено на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим, відповідачем таких доказів суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Зважаючи на те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000015/2 від 01 лютого 2019 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00061 від 01 лютого 2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин дев`ятої та десятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом; відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що спірна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00061 від 01 лютого 2019 року мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № UA100000/2019/000015/2 від 01 лютого 2019 року, неправомірність винесення якого знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. За таких обставин картка відмови визнається судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

За викладених обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготорг" (вул. Колективна, 8, м. Полтава, Полтавська область, 36023, код ЄДРПОУ 39610525) до Київської міської митниці ДФС (бульвар Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС № UA100030/2019/00061 від 01 лютого 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000015/2 від 01 лютого 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (бульвар Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 39422888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденерготорг" (вул. Колективна, 8, м. Полтава, Полтавська область, 36023, код ЄДРПОУ 39610525) судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 серпня 2019 року.

СуддяА.О. Чеснокова