Ухвала суду № 83545747, 09.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4649/19

УХВАЛА

09 серпня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту перевірки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича з проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру за період з 02.07.2018 по 02.07.2019; визнати протиправним та скасувати акт планової перевірки планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру від 09.07.2019 № 12/ІІІ-Д-2019.

Дослідивши позовні матеріали, суд дійшов висновку, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без дотримання вимог п.4, п.5, п.9 ч. 5 ст.160 КАС України.

З аналізу положень статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, вбачається що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 24.03.2017 № 442 затверджено Порядок здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру.

Згідно з п.16 вищезазначеного Порядку результати перевірки оформляються актом перевірки, що складається в довільній формі у двох примірниках (у разі залучення працівників інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), установ та організацій - відповідно до кількості установ та організацій, представники яких брали участь у перевірці), підписується головою і членами комісії та затверджується Головою ДРС або посадовою особою, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до п.17 цього ж Порядку в акті перевірки зазначаються:

- інформація про діяльність дозвільного органу;

- відомості про виявлені факти порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру (якщо такі мають місце) з посиланням на статті та пункти законодавчих і нормативно-правових актів, вимоги яких порушені;

- дані про складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 166-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у разі складення протоколу);

- припис про усунення недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених під час проведення перевірки, та строк їх усунення, що є обов`язковим для виконання.

Як убачається зі змісту форми акта перевірки дотримання вимог законодавства, це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок за додержанням дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру та встановленого порядку їх видачі і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання.

Аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що акт перевірки дотримання вимог законодавства не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Отже, оскаржувані позивачем дії завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича з проведення планової перевірки та акт перевірки самі по собі не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

При цьому суд звертає увагу на те, що доводи позивача щодо протиправності дій завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області зі складання акта перевірки та помилковості (необ`єктивності) висновків, що містяться в такому акті, можуть бути перевірені адміністративним судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішення, яким порушено права, свободи або законні інтереси позивача.

В той же час, п.17 Порядку здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру передбачає зазначення у відповідному акті припису про усунення недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених під час проведення перевірки, та строк їх усунення, що є обов`язковим для виконання.

Таким чином, до адміністративного суду може бути оскаржено ту частину акту перевірки за додержанням дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру та встановленого порядку їх видачі, яка змінює обсяг права та обов`язків підконтрольного суб`єкта, зокрема, встановлюючи відповідний обов`язок та породжуючи обов`язкові юридичні наслідки, яким в даному випадку є саме припис, викладений у відповідному акті.

Отже позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову, привівши її у відповідність до вимог чинного законодавства та подати до суду уточнений адміністративний позов, його копії для відповідача / відповідачів.

Згідно з ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст.169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту перевірки - залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк