Ухвала суду № 83545719, 08.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1220/19

УХВАЛА

08 серпня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 420/1220/19 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019 року №0000161202,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" (вх. № 27736/19 від 01.08.2019) про видачу дубліката виконавчого листа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019 року №0000161202.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019 року №0000161202 задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019 року №0000161202, зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «ТОРГЕСТ» у розмірі 14 920 438.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного від 30.05.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про скасування рішення - повернуто апелянту.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.06.2019 року позивачем було отримано виконавчий лист по справі.

Однак, 01.08.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду за вх.№27736/19 від позивача ТОВ "ТОРГЕСТ" надійшла заява про видачу дубліката виконавчого листа. Позивач зазначає, що виконавчий лист по вказаній адміністративній справі, який отримано позивачем 18.06.2019 р., був випадково знищений у пристрої для подрібнення документів.

Відповідно до п.18.4 Перехідних положень КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Якщо йдеться саме про справи стосовно тривалості проваджень, найефективнішим рішенням є запровадження засобу, який би прискорював провадження і не допускав би надмірно тривалого провадження у справі (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії" (N 1) (Scordino v. Italy) (no. 1) [GC], N 36813/97, п. 183, ECHR 2006-). Так само й у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів (див. згадане вище рішення у справі "Метаксас проти Греції", п. 19): тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції (995_004) (див. згадане вище рішення у справі Акашева, пп. 21-22).

Згідно рішення ЄСПЛ у справі “Войтенко проти України” від 29 червня 2004 року, заява 18966/02, зокрема п.п. 30, 31 якого уряд посилався на існування у заявника можливості оскаржити бездіяльність або помилку виконавчої служби чи Державного казначейства, а також вимагати компенсацію завданої йому майнової і немайнової шкоди. Проте у цій справі боржником є державний орган, і виконання щодо нього, як свідчать матеріали справи, може бути здійснене лише в тому випадку, якщо державою передбачені та визначені асигнування на відповідні видатки Державного бюджету України шляхом здійснення відповідних законодавчих заходів. Факти справи свідчать про те, що протягом періоду, що розглядається, виконанню відповідного судового рішення перешкоджала саме відсутність законодавчих заходів, а не неналежне виконання своїх обов`язків державними виконавцями. Тому заявнику не можна докорити за те, що він не ініціював провадження проти державного виконавця (див. "Шестаков проти Росії", ухвала від 18 червня 2002 року, заява N 48757/99). Більше того, Суд зазначає, що Уряд наполягав на тому, що Державною виконавчою службою та Державним казначейством не було допущено помилок при виконанні рішення.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 297, п.18.4 Перехідних положень КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" про видачу дубліката виконавчого листа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019 року №0000161202 – задовольнити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" дублікат виконавчого листа про стягнення судового збору в розмірі 19210, 00 грн на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року по адміністративній справі № 420/1220/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019 року №0000161202.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова