Ухвала суду № 83545505, 09.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 серпня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3511/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2019 № Ф-9У,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу від 20.02.2019 № Ф-9У про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування винесеною особою під назвою «Головне управління ДФС у Луганській області».

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон України № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Таким чином, позивач за подання до суду даного адміністративного позову майнового характеру повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до суду надано квитанцію про сплату судового збору від 07.06.2019 № 0.0.1374334162.1 у розмірі 770,00 грн, в призначені платежу зазначено: *; 101; Судовий збір за позовом ОСОБА_1 .

При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом отримано інформацію, що судовий збір, сплачений за квитанцією від 07.06.2019 № 0.0.1374334162.1 у розмірі 770,00 грн, врахований по справі № 360/2452/19.

Ухвалою суду від 18 липня 2019 року у справі 360/3511/19 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги,- позивачу внаслідок не виконання вимоги ухвали суду від 11.06.2019, не усунення недоліків позовної заяви.

Згідно зі статтею 2 Закону України № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що була раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.

Таким чином, судом встановлено, що у справі № 360/3511/19 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.

У відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 (далі – Закон №2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

За положеннями частини другої статті 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.

В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз.9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Позивачем в позовній заяві не зазначено дати отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2019 № Ф-9У. Однак до матеріалів позовної заяви додано копію поштового конверту з відбитком поштового штемпелю «Новоайдар 28.05.19» та зазначеним трек-номером поштового відправлення 9350001543052.

Згідно з інформацією про відстеження поштового відправлення 9350001543052 з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення вручено особисто 04.06.2019.

Тобто вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2019 № Ф-9У отримана позивачем 04.06.2019.

Доказів, що позивач скористався правом оскарження вимоги в адміністративному порядку до матеріалів справи не додано.

Таким чином, звернувшись до суду 07 серпня 2019 року з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2019 № Ф-9У, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п`ята статті 242 КАС України).

З аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, в тому числі щодо дати отримання оскаржуваної вимоги.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовна заява ОСОБА_1 належить залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2019 № Ф-9У залишити без руху.

Позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою;

- документ про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн, сплаченого за такими реквізитами:

отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101; рахунок отримувача - 34312206084029;

код отримувача - 37944909;

банк отримувача - 899998;

МФО - 899998;

призначення платежу - *; 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяО.В. Захарова