
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2019 року № 320/2465/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Васковець М.С., за участю представників сторін, розглянувши в м. Києві в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Клавдієво-Тарасівської селищної ради, 3-ті особи: Бучанська міська рада, Микулицька сільська рада, Немішаївська селищна рада, про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Клавдієво-Тарасівської селищної ради, третя особа: Бучанська міська рада, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 11.05.2019 №1076/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване рішення прийнято з грубими порушеннями процедур підготовки та прийняття оскаржуваного рішення.
Зокрема, проект рішення оприлюднено з порушенням встановленої процедури оприлюднення, чим порушено ст. ст. З, 5, 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині не оприлюднення проекту Рішення у передбачений законом 20-денний строк. Розпорядження «Про скликання тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради» від 10.05.2019 №7 прийнято з порушенням ч.4,6,8 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Так, Клавдієво-Тарасівським селищним головою ОСОБА_2 не зазначено у чому саме полягала винятковість питання про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та не наведено жодних мотивів нагальності скликання сесії селищної ради. Вважає, що зі змісту розпорядження встановлено, що жодних передумов вважати викладене у тексті питання винятковим не встановлено. У зв`язку з чим, позивач стверджує, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що винесене з порушенням встановленої процедури. Крім того, стверджує, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення прямо порушив вимоги чинного законодавства щодо порядку добровільного об`єднання територіальних громад. Так, оспорюваним рішенням було надано згоду на добровільне об`єднання в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду таких населених пунктів, як селище Бабинці і село Буда-Бабинецька Бабинецької селищної ради Бородянського району та село Мироцьке Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Проте зазначені населені пункти перебувають у процесі приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади. Також процедура приєднання с. Мироцьке до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади майже завершено. Позивач зазначає, що станом на момент оспорюваного рішення продовжувало діяти рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 02.06.2015 № 2061 «Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи», яким було прийнято пропозицію Бучанської міської ради та надано згоду на добровільне об`єднання населених пунктів смт. Клавдієво-Тарасове, села Пороскотень в єдину Бучанську об`єднану територіальну громаду з центром в місті Буча.
Крім того, при здійсненні попередніх стадій процесу добровільного об`єднання вищевказаних територіальних громад в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду було допущено цілий ряд порушень чинного законодавства України в частині проведення відповідного громадського обговорення. Зокрема, після отримання пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво- Тарасове від 02.10.2018 щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади Клавдієво-Тарасівський селищний голова повинен був забезпечити громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів. Зміст розпорядження від 22.02.2019 №05 не було доведено до відома громадян селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень. Більшість громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень не підтримала розпорядження відповідача від 22.02.2019 №05 про виключення з громадського обговорення 23.02.2019 питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади. Розпорядження від 22.02.2019 №05 було прийнято головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради ОСОБА_3 . нібито у зв`язку з тим, що територія Клавдієво- Тарасівської територіальної громади не має спільної межі із територією Бучанської міської ОТГ. Відповідачем при видачі карток для голосування не дотримано форму картки для голосування, яка затверджена рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887. Крім того, під час проведення громадських слухань 23.02.2019 було порушено приписи пункту 18 Порядку проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади, оскільки під час проведення голосування 23.02.2019 не було встановлено урн для голосування з вказанням великими літерами певного питання, що ставиться на голосування, і урна з надписом "Не підтримую жодної пропозиції". Позивач стверджує, що крім вказаних порушень, допущених при прийнятті самого оспорюваного рішення, воно має бути визнано нечинним з підстав порушень, допущених на попередніх стадіях процедури добровільного об`єднання територіальних громад.
Відтак, позивач вважає, що діями та рішенням відповідача обмежено її право на участь у вирішенні питань місцевого значення, оскільки відповідачем фактично позбавлено право на вибір з-поміж кількох варіантів об`єднання (приєднання) Клавдієво-Тарасівської територіальної громади до суміжних громад.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 07.06.2019.
Судове засідання 07.06.2019 відкладено на 18.06.2019 у зв`язку з обґрунтованим клопотанням відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 визнано відвід судді Лиска І.Г. необґрунтованим, зупинено провадження у справі до вирішення заяви про відвід.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 суддею Терлецькою О.О. у задоволенні заяви представника відповідача Мельника ОСОБА_4 про відвід судді Лиска І.Г. відмовлено.
Відповідач позов не визнав, 18.06.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що визнання нечинним (скасування) рішення органу місцевого самоврядування не може бути обумовлене можливими порушеннями порядку опублікування їх проектів, оскільки воно прийняте за результатами голосування повноважним складом депутатів селищної ради, яке фактично відповідає волевиявленню територіальної громади. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про порушення з боку Клавдієво-Тарасівської селищної ради права позивача на участь у вирішенні питань місцевого значення. Це обумовлене тим, що позивач є діючим депутатом Клавдієво-Тарасівської селищної ради, а тому в контексті положень ч. 2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» має всю повноту прав, що забезпечують її активну участь у діяльності ради, зокрема шляхом прийняття участі в обговоренні проектів рішень, що виносяться на голосування, доведення у раді своєї позиції з питань, що розглядаються, голосування. Стверджує, що відповідачем було вжито всіх необхідних заходів щодо завчасного повідомлення депутатів про проведення тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради 11 травня 2019 року об 16:00, порядку денного та проекту рішення. Питання визнання розпорядження Клавдієво-Тарасівського селищного голови від 10 травня 2019 р. №7 «Про скликання тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради» неправомірним, незаконним або нечинним позивачем в адміністративному позові не ставилось, таке розпорядження в передбаченому законом порядку незаконним не визнано та не скасовано, а тому визначення необґрунтованості або обґрунтованості його видання в межах цього адміністративного спору прийматися судом до уваги не може. Рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 11.05.2019 № 1076/1 вже реалізоване і вичерпало свою дію, адже на даний час виконані всі передбачені ним пункти: надана згода на добровільне об`єднання територіальних громад, делеговано представників до складу спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад. Позивач вказує, що не було розглянуто пропозицію гурту місцевої громади щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської міської ОТГ та порушено порядок громадського обговорення, оскільки Бучанська міська ОТГ не має спільні межі з Клавдієво-Тарасівською територіальною громадою. Клавдієво-Тарасівська селищна рада вважає, що дана обставина не є підставою визнання оскаржуваного рішення нечинним або його скасування, оскільки результати громадського обговорення у встановленому порядку незаконними, нечинними не визнанні та не скасовані, так само як і решта інших доводів щодо неправомірних дій Клавдієво-Тарасівського селищного голови. В даному адміністративному спорі не оскаржуються дії або рішення Клавдієво-Тарасівського селищного голови та не визнаються громадські обговорення такими, що не відбулись.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.06.2019.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 залучено в якості третьої особи Немішаївську селищну раду Бородянського району Київської області та Микулицьку сільську раду Бородянського району Київської області.
В судовому засіданні 26.06.2019 оголошено перерву для повідомлення третіх осіб, яких залучили до участі у справі на 29.07.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 залишено без задоволення клопотання представника відповідача Клавдієво-Тарасівської селищної ради про розгляд справи в порядку загального провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні 29.07.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача проти позову заперечував повністю та надав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. Представник Бучанської міської ради підтримав позовні вимоги позивача та надав наступні пояснення.
Так, щодо твердження відповідача про те, що не оприлюднення проекту оскаржуваного рішення не є безумовною підставою для скасування рішення зазначає, що фактично відповідач погодився із тим, що Клавдієво-Тарасівською селищною радою було допущено порушення визначеного ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» 20-денного строку, який мав бути дотриманий перед винесенням проекту рішення на розгляд сесії. При цьому, на думку відповідача, дане порушення не є безумовною підставою для скасування рішення, а лише тягне наслідком юридичну відповідальність конкретної посадової особи місцевого самоврядування. Водночас таке твердження є довільним, оскільки підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень неправомірним та нечинним в порядку адміністративного судочинства є порушення норм матеріального та/або процесуального права. Правомірність рішення органу місцевого самоврядування не може оцінюватися виключно з точки зору відповідності матеріально-правовим нормам, а має враховувати також і додержання процесуальних положень законодавства (в тому числі і щодо процедури прийняття рішення суб`єкта владних повноважень). Більше того, є очевидним той факт, що недодержання 20-денного строку відповідачем позбавило депутатський корпус можливості вчасно ознайомитися із проектом рішення селищної ради, а відповідно могло мати наслідком помилкове голосування в силу об`єктивної необізнаності із додержанням закону при підготовці проекту та негативними наслідками прийняття такого рішення. Крім того, оскільки громадськість селища також не була завчасно проінформована про зміст проекту рішення, вона також була позбавлена можливості висловити свою позицію під час засідань постійних депутатських комісій та пленарного засідання сесії селищної ради. Стосовно твердження про те, що оскаржуване рішення селищної ради є актом індивідуальної дії, а не нормативно-правовим актом, то незалежно від того, чи є він нормативним, чи індивідуально-правовим, це не звільняє відповідача від обов`язку щодо їх оприлюднення не пізніше 20 днів до пленарного засідання сесії. Щодо твердження про те, що питання об`єднання територіальних громад є винятковим випадком, то таке твердження є абсолютно довільним і не обгрунтоване жодною законодавчою нормою чи матеріалами судової практики. По суті, відповідач оперує такою категорією, як «значний інтерес», не наводячи жодних критеріїв віднесення того чи іншого питання до цієї категорії. При цьому повністю проігноровано положення ч. 2 ст. 19 Конституції України щодо обов`язку посадовців органів місцевого самоврядування діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Що ж стосується позиції відповідача про те, що розпорядження селищного голови про скликання сесії, видане за день до пленарного засідання, не оскаржене, то таке розпорядження не підлягає окремому оскарженню від рішення селищної ради, оскільки носить суто технічний характер і є складовою частиною процедури прийняття остаточного рішення (наряду із діяльністю постійних депутатських комісій, протоколом погоджувальної ради тощо), процедурно закріплюючи конкретну дату пленарного засідання. Щодо твердження про те, що Клавдієво-Тарасівський селищний голова був зобов`язаний лише вивчити ініціативу щодо приєднання до Бучанської об`єднаної громади, але не зобов`язаний виносити її на громадські слухання представник третьої особи Бучанської міської ради зазначає наступне. Так, ч. 3 ст. 8-1 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» визначає імперативний обов`язок селищного голови не лише вивчити, а і винести ініціативну пропозицію на громадське обговорення. Це слідує із формулювання самої статті, в якій замість сполучника «та/або» (який передбачає наявність у суб`єкта владних повноважень певних дискреційних повноважень) використовується сполучник «та» (який надає уповноваженій посадовій особі лише один варіант правомірних дій і носить безальтернативний характер). Такий підхід повністю відповідає положенням закону, оскільки невинесення на власний розсуд селищним головою пропозиції на громадські слухання позбавляє орган місцевого самоврядування об`єктивної можливості виконати покладений на нього ч. 5 Закону обов`язок щодо врахування (неврахування) результатів громадських слухань при прийнятті рішення про надання згоди на добровільне приєднання чи відмову в наданні згоди. Іншими словами, в такому разі селищний голова підміняв би селищну раду, оскільки саме вона залежно від законності проведення слухань та їх результатів має виключне повноваження щодо прийняття остаточного рішення. Щодо твердження про те, що Бучанська об`єднана територіальна громада не межує із Бабинецькою селищною радою. Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», однією з обов`язкових умов добровільного об`єднання є нерозривність території об`єднаної територіальної громади. Також згідно ч. 1 ст. 8-1 даного Закону, добровільно приєднатися до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад області належить до цієї об`єднаної територіальної громади. Рішенням Бабинецької селищної ради від 11.07.2018 №06-25-VІІ, яке прийнято за результатами громадських обговорень, надано згоду на добровільне приєднання територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька в складі селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області до Бучанської міської територіальної громади. Також, рішенням Бучанської міської ради від 17.07.2018 №2176-41-VІІ надано згоду на добровільне приєднання територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області (які суміжні з територією селища Клавдієво-Тарасове) до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області. Згідно висновків і рекомендацій постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою підтримано Бабинецьку селищну раду Бородянського району Київської області щодо згоди на приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади. Отже, наведені обставини свідчать, що Бучанська міська об`єднана територіальна громада має спільні межі з територіальною громадою селища Клавдієво-Тарасове, а тому ініціатива мешканців територіальної громади Клавдієво-Тарасове про приєднання до Бучанської ОТГ безпідставно виключена з розпорядження від 28.01.2019 №01 та знята з розгляду громадських слухань. Таким чином, відповідач грубо порушив вимоги чинного законодавства на попередній стадії процесу об`єднання, оскільки Клавдієво-Тарасівський селищний голова безпідставно не виніс на громадські слухання ініціативу мешканців селища щодо приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади. Щодо твердження про те, що результати громадського обговорення відносно об`єднання Клавдієво-Тарасівської територіальної громади в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду не визнано незаконними та нечинними. Проте, відомо, що ОСОБА_1 було оскаржено в судовому порядку розпорядження Клавдієво-Тарасівського селищного голови від 22.02.2019 № 105 (яке і стало підставою для проведення громадських слухань щодо об`єднання з Микулицькою об`єднаною територіальною громадою) та в якості обґрунтування позовних вимог вказано на конкретні порушення, допущені під час даних слухань. За результатами розгляду Київським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 10.05.2019 у справі № 320/1167/19, яким визнано протиправним та скасовано вказане розпорядження та зобов`язано селищного голову винести на розгляд громадських слухань питання приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади. Аналогічно в межах розгляду справи № 320/2465/19 (щодо визнання нечинним рішення Клавдієво-Тараівської селищної ради про надання згоди на добровільне об`єднання) позовні вимоги обгрунтовані в тому числі порушеннями, допущеними на стадії проведення громадських слухань. Що ж стосується протоколу громадських слухань, то він сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки фактично фіксує лише сам процес обговорення, з огляду на, що не може бути окремо від рішення оскарженого в порядку адміністративного судочинства. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі з аналогічним предметом позову № 816/1639/18. Що ж стосується позиції відповідача щодо відсутності в Законі України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» вимог щодо конкретних процедурних питань проведення громадських слухань. Клавдієво-Тарасівською селищною радою прийнято рішення від 05.06.2018 № 887 яким затверджено Порядок проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень щодо добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади. Зокрема, саме цим Порядком визначено вимоги щодо змісту рішення про проведення громадських слухань (п. 8), порядку оприлюднення цього рішення (п. 9), картки для голосування (п. 14, Додаток 2 до рішення), встановлення та кількості урн для голосування (п. 18) та ін. Саме ці вимоги чинного законодавства і були порушені при проведенні громадських слухань.
Представники Немішаївської селищної ради та Микулицької сільської ради в судовому засіданні проти позову заперечували повністю.
В судовому засіданні 29.07.2019 судом винесено рішення (вступна та резолютивна частина).
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Клавдієво-Тарасівською селищною радою Бородянського району Київської області 41-ї позачергової сесії шостого скликання від 02.06.2015 вирішено: 1) затвердити протокол лічильної комісії з підрахунку голосів опитування громадян щодо надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад. 2) прийняти пропозицію Бучанської міської ради та надати згоду на добровільне об`єднання населених пунктів смт. Клавдієво-Тарасове, с. Пороскотень в межах Клавдієво-Тарасівської селищної ради в єдину Бучанську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром в м. Буча. 3) Відмовити Бородянський селищній раді в наданні згоди на добровільне об`єднання населених пунктів смт. Клавдієво-Тарасове, с. Пороскотень в єдину Бородянську об`єднану територіальну громаду. 4) Відмовити Ірпінській селищній раді в наданні згоди на добровільне об`єднання населених пунктів смт. Клавдієво-Тарасове, с. Пороскотень в єдину Ірпінську об`єднану територіальну громаду.
Рішенням Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області від 17.05.2018 №27-VІІ надано згоду на добровільне об`єднання територіальних громад селища Немішаєве Немішаївської селищної ради, селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень Клавдіївської селищної ради, села Козинці та села Діброва Козинцівської сільської ради, села Микулиці Микулицької сільської ради, селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бабинецької селищної ради, села Пилиповичі Пилиповецької сільської ради. Села Здвижівка Здвижівської сільської ради Бородянського району, села Мироцьке Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду з центром в селі Микуличі.
Дане рішення прийнято на підставі рішення Микулицької сільської ради №20-VІІ від 11.05.2018 яким останні утримались на добровільне обєднання в Бородянську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром смт. Бородянка, Бородянського району, Київської області з Микулицькою сільською територіальною громадою с. Микуличі; Бабинецькою селищною територіальною громадою смт. Бабинці; Немішаївською селищною територіальною громадою смт. Немішаєве; Клавдієво-Тарасівською селищною територіальною громадою смт. Клавдієво-Тарасове, села Пороскотень, Бородянського району; Пилиповицькою сільською територіальною громадою с. Пилиповичі; Дружнянською сільською територіальною громадою с. Дружня; Загальцівською сільською територіальною громадою с. Загальці, с. Бондарня, с. Гай, с. Нова Буда, с. Поташня; Здвижівською сільською територіальною громадою с. Здвижівка; Дмитрівською сільською територіальною громадою с. Дмитрівка, с. Озірщина; Майданівською сільською територіальною громадою с. Майданівка, с. Язвинка, с. Вишняки; Качалівською сільською територіальною громадою с. Качали, с. Галинка, с. Торфяне, с. Волиця, с. Стара Буда; Мирчанською сільською територіальною громадою с. Мирча. С. Коблицький ліс, с. Великий ліс, с. Коблиця, с. Тальське; Новозаліською сільською територіальною громадою с. нове Залісся; Новогребельською сільською територіальною громадою с. Нова Гребля, с. Вабля; Новокорогодською сільською територіальною громадою с. Новий Корогод; Шибенською сільською територіальною громадою с. Шибене, с. Красний Ріг; Небратською сільською територіальною громадою с. Небрат, с. Берестянка, с. Михайленків; Козинцівською сільською територіальною громадою с. Козинці, с. Діброва в Бородянську об`єднану територіальну громадуу з адміністративним центром в смт. Бородянка та листом сільського голови Микулицької сільської ради від 15.05.2018 №01-13-228 про розгляд пропозицій щодо добровільного об`єднання територіальних громад.
05 червня 2018 року Клавдієво-Тарасівською селищною радою Бородянського району Київської області прийнято рішення №887, яким затверджено Порядок проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади.
Бучанська міська рада 06.09.2018 прийняла рішення №2274-44-VІІ яким схвалено проект рішення Бучанської міської ради «Про добровільне приєднання Бабинецької селищної територіальної громади Бородянського району до територіальної громади міста обласного значення», що додається. До данного рішення Бучанською міською радою схвалено рішення про добровільне приєднання Бабинецької селищної територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області до Бучанської міської обєднаної територіальної громади Київської області та затверджено план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади.
11 вересня 2018 року Бабинецька селищна рада Бородянського району Київської області прийняла рішення №04-26-VІІ яким схвалено проект рішення Бабинецької селищної ради «Про добровільне приєднання Бабинецької селищної територіальної громади Бородянського району до територіальної громади міста обласного значення», що додається. До данного рішення Бабинецькою селищною радою схвалено два проекта, а саме: рішення Бабинецької селищної ради Бородянського району Київської області від 11.09.2018 про добровільне приєднання Бабинецької селищної територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області до Бучанської міської обєднаної територіальної громади Київської області та затверджено план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади.
Супровідним листом від 01.10.2018 №2087/06-01 Київська обласна рада інформує шляхом направлення Київській обласній державній адміністрації, Здвижівській сільській раді, Бабинецькій селищній раді. Бучанській міській раді та Фурсівькій сільській раді висновки та рекомендації постійної комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністратвино-територіального устрою, в якому вирішено наступне: 1) листи Бабинецької селищної ради Бородянського району щодо згоди на приєднання до Бучанської міської обєднаної територіальної громади та Бучанської міської ради щодо внесення на розгляд сесії Київської обласної ради питання щодо заслуховування інформації КОДА з приводу формування та внесення змін до Перспективного плану формування територій громад Київсьокї обалсті взятий до відома. 2) Підтримати Бабинецьку селищну раду Бородянського району Київської обалсті щодо згоди на приєднання до Бучанської міської обєднаної територіальної громади.
02 жовтня 2018 року гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове в кількості 26 осіб відповідно до статті 2.8.1 Статуту територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень звернулись до Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича із зверненням в порядку місцевої ініціативи про ініціювання добровільного приєднання Клавдієво-Тарасівської селищної територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень Бородянського району Київської області до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області.
У даному зверненні гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове просив Клавдієво-Тарасівського селищного голову ОСОБА_2 вивчити дану ініціативу та винести розпорядження про призначення громадських слухань для розгляду даної ініціативи.
Листом від 14.11.2018 №01-12-817 Клавдієво-Тарасівська селищна рада за підписом голови селищної ради Скиби М ОСОБА_5 повідомила гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове про те, що питання добровільного об`єднання територіальних громад серед жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень будуть винесені на розгляд постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності, правопорядку, забезпечення діяльності депутатів, розвитку і вдосконалення місцевого самоврядування та засобів масової інформації та про результати такого розгляду буде повідомлено.
28 січня 2019 року головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради ОСОБА_6 Т ОСОБА_7 прийнято розпорядження №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", яким вирішено: -
« 1. Провести вивчення пропозиції та доручити секретарю селищної ради Власенко Ю.М. подати відповідні пропозиції голові Клавдієво-Тарасівської селищної ради.
2. Провести громадські слухання щодо можливого добровільного об`єднання в Микулицьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Микуличі або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади, яке відбудеться 23 лютого 2019 року о 12:00 год. в приміщенні клубу Клавдієво-Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Рибалка.
3. Після завершення громадських обговорень, обробки пропозицій та зауважень, підготовки протоколів громадських обговорень, включити до порядку денного чергової сесії Клавдієво-Тарасівської селищної ради питання про добровільне об`єднання територіальної громади в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Микуличі або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади.
4. Призначити відповідальну особу з організації проведення на території селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень громадського обговорення щодо можливого добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаних територіальних громад - секретаря Клавдієво-Тарасівської селищної ради Власенко Ю.М.
5. Контроль за виконанням даного розпорядження залишаю за собою.»
22 лютого 2019 року головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради Скибою Т. ОСОБА_8 прийнято розпорядження №05 "Про внесення змін до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", яким: -
« 1. Внесено наступні зміни до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01:
1) виключити з назви розпорядження слова "чи приєднання до об`єднаної територіальної громади";
2) виключити з п. 2 розпорядження слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади";
3) виключити з п. 3 розпорядження слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади";
4) виключити з п. 4 розпорядження слова "чи приєднання до об`єднаної територіальної громади".
2. Доручено секретарю селищної ради Власенку Ю.М.:
1) невідкладно довести зміст цього розпорядження до громади селища шляхом розміщення його копії на дошці оголошень селищної ради;
2) провести підготовку порядку денного громадських слухань, що відбудуться 23.02.2019 о 12:00 год. з урахуванням змісту цього розпорядження.
3. Контроль за виконанням даного розпорядження залишаю за собою.»
Також у матеріалах справи наявне розпорядження № 65 Київської обласної державної адміністрації від 13.02.2019 яким затверджено висновок КОДА щощо відповідності Конституції та законам України проектів рішень про добровільне приєднання до територіальної громади міста обласного значення.
Бучанська міська рада 28.02.2019 прийняла рішення №2989-54-VІІ яким добровільно приєднати Мироцьку сільську територіальну громаду села Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області до Бучанської міської обєднаної територіальної громади Київської області та затвердити план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади, а також рішення №2988-54-VІІ яким добровільно приєднати Ворзельську селищну територіальну громаду селища Ворзель м. Ірпінь Київської області до Бучанської міської обєднаної територіальної громади Київської області та затвердити план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади.
Рішенням №2 Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району від 01.03.2019 вирішено добровільно приєднати Мироцьку сільську територіальну громаду села Мироцьке Києво-Святошинського району Київської обалсті до Бучанської міської обєднаної територіальної громади Київської області та затверджено план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади.
Рішенням №615-50-VІІ Ворзельської селищної ради від 01.03.2019 вирішено добровільно приєднати Ворзельську селищну територіальну громаду селища Ворзель м. Ірпінь Київської області до Бучанської міської обєднаної територіальної громади Київської області та затверджено план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади.
З наявного в матеріалах справи протоколу громадського обговорення на тему "Добровільне об`єднання селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень в об`єднану територіальну громаду з селищем Немішаєве та селом Микуличі з центром у селі Микуличі" від 23.02.2019 вбачається, що учасниками вказаних громадських слухань були 273 особи. На порядку денному громадських слухань було поставлено на обговорення питання про об`єднання селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень в об`єднану територіальну громаду з селищем Немішаєве та селом Микуличі з центром у селі Микуличі, де 244 особи проголосували "За", 25 осіб проголосували "Проти", а 4 особи "Утримались". Вказаний протокол підписаний головуючим та секретарем зборів.
Клавдієво-Тарасівським селищним головою ОСОБА_2 із порушенням вищевказаних норм видано розпорядження «Про скликання тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради» 10 травня 2019 року № 7 (далі - Розпорядження). Даним розпорядженням було передбачено надання згоди на добровільне об`єднання вищевказаних територіальних громад в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду та делегування представників до спільної робочої групи.
11.05.2019 Клавдієво-Тарасівською селищною радою VII скликання було прийнято рішення № 1076/1, п. 1 якого надано згоду на добровільне об`єднання територіальних громад селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень Клавдієво-Тарасівської селищної ради, села Микуличі Микулицької сільської ради, селища Немішаєве Немішаївської селищної ради, села Козині та села Діброва Козинцівської сільської ради, селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бабинецької селищної ради, села Пилиповичі Пилиповицької сільської ради, села Здвижівка Здвижівської сільської ради Бородянського району, села Мироцьке Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду з центром в селі Микуличі.
Дане рішення було оприлюднено на офіційному сайті Клавдієво-Тарасівської селищної ради лише 10.05.2019 о 13 год. 49 хв. (за посиланням: http://klsr.gov.ua/uncategorized/shanovni-deputati-zaproshuyemo-vas-na-zasidannva-35-yi-pozachergovoyi-sesiyi-klavdivevo-tarasivskoyi-selishhnoyi-radi-vii-sklikannya-yaka-vidbudetsya-11 -travnya-2019-rоkи-о-16-00-god-v-primishhen.html).
Микулицькою сільською радою 15.05.2019 винесено розпорядження №8од «Про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного обєднання територіальних громад».
31.05.2019 Немішаївська селищна рада прийняла рішення №37-VІІ-1 яким схвалено проект рішення про добровільне обєднання територіальних громад, що додається, а саме: рішення яким територіальній громаді смт. Немішаєве Немішаївської селищної ради обєднатися з територіальними громадами смт. Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень Клавдієво-Тарасівської селищної ради, села Микуличі Микулицької сільської ради в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром в с. Микуличі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 адміністративну справу №320/1167/19 за позовом ОСОБА_1 до Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича, третя особа: Бучанська міська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Клавдієво-Тарасівського селищного голови від 22.02.2019 №05 "Про внесення змін до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення". Визнано протиправними дії Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича з організації та проведення громадських слухань з питань добровільного об`єднання територіальних громад в селищі Клавдієво-Тарасове 23 лютого 2019 року. Зобов`язано Клавдієво-Тарасівського селищного голову забезпечити вивчення пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове від 02.10.2018 щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області (код ЄДРПОУ 04360669).
Позивач вважає, що діями та рішенням відповідача обмежено його право на участь у вирішенні питання місцевого значення, оскільки відповідачем фактично позбавлено право на вибір з-поміж кількох варіантів об`єднання (приєднання) Клавдієво-Тарасівської територіальної громади до суміжних громад, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
В силу вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Основи місцевого самоврядування, зокрема, територіальних громад визначені в Конституції України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Конституцією України закріплено основні принципи місцевого самоврядування в Україні, до яких відносяться, зокрема: принцип народовладдя (ст. 5 Конституції України), тобто носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, що здійснює її безпосередньо та через органи державної влади і місцевого самоврядування. Це означає, що народ, не поділяючи ні з ким своєї влади, здійснює її самостійно і незалежно, виключно у своїх інтересах. Право народу на встановлення і здійснення влади є його природним правом, а народний суверенітет невідчужуваний і недоторканий; принцип законності, тобто, система місцевого самоврядування функціонує у точній відповідності із законодавством України; принцип гласності, а саме, відкритий (публічний) характер діяльності органів місцевого самоврядування і систематичне інформування населення про цю діяльність для залучення широких народних мас до активної діяльності територіальних сільських, селищних, міських громад та їх виконавчих органів.
Статтею 2 цього Закону та Розділом ХІ Конституції України визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до статті 6 наведеного Закону первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
Тобто, саме територіальна громада (тобто жителі села, селища, міста) є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, інші ж суб`єкти місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише в інтересах територіальної громади.
У свою чергу, відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст врегульовано Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 05.02.2015 №157-VIII.
Приписами статті 2 цього Закону встановлено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.
Статтями розділу другого Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" визначено умови та порядок добровільного об`єднання громадян, а також чітка послідовність дій, які тісно взаємопов`язані між собою. Так кожен наступний етап добровільного об`єднання громадян може бути розпочато виключно після закінчення попереднього.
Саме дотримання послідовності всіх етапів є обов`язковою передумовою для добровільного об`єднання громадян на підставі чинного законодавства України з дотриманням Конституції України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути, зокрема, члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи.
Частиною другою статті 5 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" передбачено, що пропозиція щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування.
Позивач стверджує, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» оспорюваним рішенням було надано згоду на добровільне об`єднання в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду таких населених пунктів, як селище Бабинці і село Буда-Бабинецька Бабинецької селищної ради Бородянського району та село Мироцьке Мироцької сільської ради Києво- Святошинського району Київської області.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи зазначені населені пункти перебувають у процесі приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади.
Що ж стосується приєднання с. Мироцьке до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади, то в даному випадку процес приєднання майже завершено. Так, після отримання позитивного висновку Київської облдержадміністрації було прийнято рішення Бучанської міської ради від 28.02.2019 № 2989-54-VІІ «Про добровільне приєднання Мироцької сільської територіальної громади Києво-Святошинського району до територіальної громади міста обласного значення» та рішення Мироцької сільської ради від 01.03.2019 № 2 «Про добровільне приєднання Мироцької сільської територіальної громади Києво-Святошинського району до територіальної громади міста обласного значення», дані рішення прийняті з відкладальною умовою і будуть введені в дію з дня затвердження Кабінетом Міністрів України змін до Перспективного плану формування територій громад Київської області.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що на даний час продовжує діяти рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 02.06.2015 № 2061 «Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи», яким було прийнято пропозицію Бучанської міської ради та надано згоду на добровільне об`єднання населених пунктів смт. Клавдієво-Тарасове, села Пороскотень в єдину Бучанську об`єднану територіальну громаду з центром в місті Буча.
Таким чином, не скасувавши попереднє рішення, пов`язане із процедурою добровільного об`єднання територіальних громад, Клавдієво-Тарасівською селищною радою було прийнято нове рішення, яким надано згоду на об`єднання з іншою територіальною громадою, хоча рішення від 02.06.2015 № 2061 продовжує залишатися чинним.
Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 5 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.
Отже, за наслідком надходження від ініціатора пропозиції про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад, що містить перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів та визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування, сільський голова забезпечує вивчення такої пропозиції та її громадське обговорення протягом 30 днів з дня надходження пропозиції, після чого подає таку пропозицію на наступну сесію для прийняття відповідного рішення.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до статті 5 Європейської хартії місцевого самоврядування (яка ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року №452/97-ВР) зміни територіальних кордонів органів місцевого самоврядування не можуть здійснюватися без попереднього з`ясування думки відповідних місцевих громад, можливо шляхом проведення референдуму, якщо це дозволяється законом.
Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887 затверджено Порядок проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади (далі - Порядок).
Вказаним Порядком визначено вимоги, організацію і процедуру проведення громадського обговорення у формі громадських слухань з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що селищний голова забезпечує вивчення пропозиції інших громад щодо об`єднання або приєднання до об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції або реєстрації громадської ініціативи.
Відповідно до пункту 8 Порядку рішення про проведення громадського слухання повинне містити інформацію про: питання, що виноситься на слухання (порядок денний); цільову аудиторію (жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень); дату та час проведення; місце проведення; осіб, відповідальних за проведення громадського слухання; строк та спосіб оприлюднення рішення про проведення громадського слухання.
Згідно з приписами пункту 9 Порядку рішення про проведення громадського слухання оприлюднюється шляхом розміщення на інформаційних стендах, в соціальних мережах чи у інший спосіб, встановлений таким рішенням, не раніше ніж за 5 днів до проведення громадського слухання. Селищний голова зобов`язаний вжити всіх заходів для інформування мешканців громади.
Пунктом 23 Порядку встановлено, що після завершення громадського слухання пропозиція подається селищним головою на наступну сесію Клавдієво-Тарасівської селищної ради для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи, або приєднання до об`єднаної територіальної громади (в залежності від питання, яке розглядалось на слуханнях та результатів слухання).
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що громадські обговорення є однією з обов`язкових стадій процесу прийняття пропозиції та рішення про добровільне об`єднання територіальних громад. При цьому, вказаними нормами законодавства на сільські, селищні, міські ради покладено обов`язок щодо врахування результатів громадських обговорень під час прийняття відповідних рішень.
Разом з цим, суд звертає увагу, що Порядком проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887, передбачено необхідність оприлюднення рішення про проведення громадського слухання шляхом розміщення на інформаційних стендах, в соціальних мережах чи у інший спосіб, встановлений таким рішенням, не раніше ніж за 5 днів до проведення громадського слухання.
При цьому, селищний голова зобов`язаний вжити всіх заходів для інформування мешканців громади.
Водночас, рішення про проведення громадського слухання повинне містити інформацію про питання, що виноситься на слухання (порядок денний).
Як було встановлено судом, 28 січня 2019 року головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради ОСОБА_6 Т ОСОБА_7 прийнято розпорядження №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", яким вирішено провести громадські слухання щодо можливого добровільного об`єднання в Микулицьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Микуличі або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади, яке відбудеться 23 лютого 2019 року о 12:00 год. в приміщенні клубу Клавдієво-Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Рибалка.
Судом встановлено, що повідомлення про проведення громадських слухань 23 лютого 2019 року о 12:00 з приводу об`єднання територіальних громад в Микулицьку ОТГ, приєднання до Бородянської або приєднання до Бучанської ОТГ було опубліковано в Інформаційному регіональному бюлетені Клавдієво-Тарасівської селищної ради "Клавдіївські новини".
Водночас, 22 лютого 2019 року головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради Скибою Т. ОСОБА_8 прийнято розпорядження №05 "Про внесення змін до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", яким до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 внесено наступні зміни: -
« 1) виключити з назви розпорядження слова "чи приєднання до об`єднаної територіальної громади";
2) виключити з п. 2 розпорядження слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади";
3) виключити з п. 3 розпорядження слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади";
4) виключити з п. 4 розпорядження слова "чи приєднання до об`єднаної територіальної громади".»
Також, вказаним розпорядженням від 22.02.2019 №05 доручено секретарю селищної ради Власенку Ю.М. невідкладно довести зміст цього розпорядження до громади селища шляхом розміщення його копії на дошці оголошень селищної ради та провести підготовку порядку денного громадських слухань, що відбудуться 23.02.2019 о 12:00 год. з урахуванням змісту цього розпорядження.
Проте, судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, пояснень представників сторін встановлено, що зміст розпорядження від 22.02.2019 №05 не було доведено до відома громадян смт. Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що інформування жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень про виключення з громадського обговорення питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади відбувалось шляхом розміщення копії розпорядження від 22.02.2019 №05 на дошці оголошень селищної ради і це є належним способом повідомлення жителів громади, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення такого розміщення копії розпорядження на дошці оголошень селищної ради.
Більш того, Порядком проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887, встановлено, що селищний голова зобов`язаний вжити всіх заходів для інформування мешканців громади.
Водночас, рішення про проведення громадського слухання повинне містити інформацію про питання, що виноситься на слухання (порядок денний).
Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази інформування територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень про виключення з громадського обговорення 23.02.2019 питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади.
З огляду на зазначене, суд вказує на те, що невиконання обов`язку щодо забезпечення у належний спосіб оприлюднення повідомлення про виключення з громадського обговорення 23.02.2019 питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади є порушенням приписів Порядку проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887, та разом з цим позбавляє жителів громади приймати участь у громадських обговореннях.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до приписів вказаного Порядку рішення про проведення громадських слухань повинне містити інформацію про питання, що виноситься на слухання (порядок денний).
Таким чином, неналежне повідомлення жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень про виключення з громадського обговорення 23.02.2019 питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади фактично позбавило останніх можливості обрати з-поміж кількох варіантів об`єднання (приєднання) Клавдієво-Тарасівської територіальної громади до суміжних громад.
Крім того, під час розгляду справи судом встановлено та не спростовано відповідачем, що значна кількість громади смт. Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень не підтримала розпорядження відповідача від 22.02.2019 №05 про виключення з громадського обговорення 23.02.2019 питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади.
Суд зазначає, що спеціальним законодавством не визначено поняття громадського обговорення з питань добровільного об`єднання територіальних громад. Водночас, у разі наявності прогалин у законодавстві, суд має право застосувати аналогію права - засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
У положенні про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 18.12.2003 №168 зазначено, що громадське обговорення (публічне слухання або відкрите засідання) - це процедура виявлення громадської думки з метою її урахування при прийнятті органами виконавчої влади рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля.
Суб`єктами громадського обговорення є, зокрема, громадськість - на яку впливає реалізація рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля.
Отже, з наведеного вбачається, що громадське обговорення з питань добровільного об`єднання територіальних громад - це процедура виявлення громадської думки (осіб на яке може вплинути рішення) з метою її урахування органами державної влади при прийнятті рішень, зокрема, щодо об`єднання територіальних громад.
Аналогічна правова норма закріплена у частині 2 статті 7 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", де вказано, що питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.
Крім того, відповідно до статті 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
Згідно визначення, наведеного у статті 1 вказаного Закону України загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.
Статтею 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Отже, громадські обговорення є з`ясуванням думки громадян тієї чи іншої територіальної громади та їх ставлення до майбутнього об`єднання.
Таким чином, обов`язковою умовою (ознакою) громадських обговорень щодо добровільного об`єднання територіальних громад є з`ясування думки жителів громади відносно поставленого на обговорення питання, а не інформування, зокрема, про виключення з громадського обговорення 23.02.2019 питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади.
Разом з цим, судом встановлено, що розпорядження від 22.02.2019 №05 було прийнято головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради ОСОБА_3 у зв`язку з надходженням на адресу Клавдієво-Тарасівської селищної ради листів Бородянської селищної ради та жителів селища Клавдієво-Тарасове, в яких останні просили виключити з розпорядження від 28.01.2019 №01 пропозиції щодо приєднання Клавдієво-Тарасівської селищної ради до Бородянської селищної об`єднаної територіальної громади та Бучанської міської ОТГ, оскільки це суперечить чинному законодавству.
Так, зокрема, у зверненні жителів смт. Клавдієво-Тарасове зазначено, що територія Клавдієво-Тарасівської територіальної громади не має спільної межі із територією Бучанської міської ОТГ.
Однак, суд не погоджується з такими доводами та вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" визначено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів, як добровільність об`єднання.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" як процедура об`єднання, так і процедура приєднання являє собою сукупність послідовних стадій, реалізації яких забезпечує законність всього процесу. При цьому, недотримання попередньої стадії унеможливлює виконання наступної.
Відповідно до частин 2-3 статті 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області схвалюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №214 затверджено "Методику формування спроможних територіальних громад" (далі - Методика), пунктом 4 якої передбачено, що формування спроможних територіальних громад відбувається шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об`єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.
Відповідно до п. 6 Методики визначено, що одним з найпріоритетніших принципів при формуванні спроможних територіальних громад є те, що зони доступності потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад визначаються з урахуванням доступності послуг у відповідних сферах, зокрема часу прибуття для надання швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках та пожежної допомоги, що не має перевищувати 30 хвилин.
У відповідності до пункту 10 Методики з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану може утворюватися робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
Пунктом 11 Методики визначено, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями.
За результатами консультацій оформляється протокол.
Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад.
Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.
За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
У відповідності до п. 12 Методики, якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
Суд звертає увагу, що на підставі положень статті 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області схвалюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма кореспондується з п. 14 Методики, яким визначено, що проект перспективного плану схвалюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною обласною радою та вноситься в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України разом з паспортами спроможних територіальних громад для його затвердження.
З аналізу вказаних вище норм слідує, що рішення про схвалення у новій редакції перспективного плану не є остаточним рішенням до виконання.
Водночас, суд звертає увагу на те, що положення Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" не містить вимог та зобов`язань для територіальних громад об`єднуватись лише відповідно до перспективного плану формування територій області і не встановлює будь-яких обмежень для таких територіальних громад.
Отже, з урахуванням принципу добровільності об`єднання, закладеного в основу законодавчого регулювання вказаного питання, якщо приєднання відповідної територіальної громади до спроможної громади потенційно відповідає Методиці формування спроможних громад, то підтримка мешканцями територіальної громади ініціативи приєднання до відповідної спроможної територіальної громади є основоположною і визначальною для всіх подальших дій з внесення змін до Перспективного плану формування територій громад відповідної області, якщо навіть така громада в ньому на момент внесення відповідної ініціативи про приєднання відсутня.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Бабинецької селищної ради від 11.07.2018 №06-25-VІІ, яке прийнято за результатами громадських обговорень, надано згоду на добровільне приєднання територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька в складі селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області до Бучанської міської територіальної громади.
Також, рішенням Бучанської міської ради від 17.07.2018 №2176-41-VІІ надано згоду на добровільне приєднання територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області (які суміжні з територією смт. Клавдієво-Тарасове) до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області.
Згідно висновків і рекомендацій постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою підтримано Бабинецьку селищну раду Бородянського району Київської області щодо згоди на приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади.
Отже, наведені обставини свідчать, що Бучанська міська об`єднана територіальна громада має спільні межі з територіальною громадою селища Клавдієво-Тарасове, а тому суд приходить до висновку, що ініціатива мешканців територіальної громади Клавдієво-Тарасове про приєднання до Бучанської ОТГ безпідставно виключена з розпорядження від 28.01.2019 №01 та знята з розгляду громадських слухань.
Крім того, рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887 затверджено Порядок проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади (далі - Порядок). Вказаним Порядком визначено вимоги, організацію і процедуру проведення громадського обговорення у формі громадських слухань з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
Пунктом 14 цього Порядку передбачено, що рішення громадського слухання приймається шляхом рівного, особистого, вільного голосування картками для голосування (Додаток 2). Так, додатком 2 до рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887 затверджено форму картки для голосування на громадських слуханнях в селищі Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади. Крім того, згідно з приписами пункту 18 цього Порядку після оголошення головуючим початку голосування члени громади, які отримали картку для голосування, опускають її в опечатану урну. Для зручності допускається встановлення декількох урн. Якщо на голосування ставиться декілька питань, то встановлюється така ж кількість урн для голосування з вказанням великими літерами певного питання, що ставиться на голосування, і урна з надписом "Не підтримую жодної пропозиції".
Отже, вказаним Порядком затверджено форму картки для голосування та визначено порядок установлення урн для голосування.
Як було встановлено судом, особам, які були присутні на громадських слуханнях 23.02.2019 були видані "картки для голосування на громадських слуханнях в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади", в яких було включено: "Питання порядку денного: Чи Ви підтримуєте пропозицію про те, щоб смт. Клавдієво-Тарасове та село Пороскотень об`єднались в одну об`єднану територіальну громаду з селищем Немішаєве та селом Микуличі та з центром у селі Микуличі? Голосував (-ла): "ЗА" -; "ПРОТИ" -; "Утримуюсь" - ".
При цьому, судом встановлено, що в картці для голосування пропозиція "ЗА" об`єднання з Микулицькою громадою була виділена жирним текстом.
Отже, наведене свідчить, що відповідачем при видачі карток для голосування не дотримано форму картки для голосування, яка затверджена рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887.
Крім того, суд зазначає, що під час проведення громадських слухань 23.02.2019 було порушено приписи пункту 18 Порядку проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади, оскільки під час проведення голосування 23.02.2019 не було встановлено урн для голосування з вказанням великими літерами певного питання, що ставиться на голосування, і урна з надписом "Не підтримую жодної пропозиції".
Крім того, позивач стверджує, що відповідбачем було допущено ряд порушень процедури підготовки та прийняття оскаржуваного рішення.
Так, приписами частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Частиною 1 статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Відповідно до частини 3 статті 15 цього Закону проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Згідно з ч.4 ст.15 Закон України «Про доступ до публічної інформації» містить єдиний виняток із вищевказаного загального правила, коли невідкладно оприлюднюється інформація про факти, що загрожують життю, здоров`ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв`язку з цим. Наприклад, це стосується оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування щодо надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, введення режимів воєнного або надзвичайного стану, стосовно заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей. В той же час питання щодо надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад не належить до винятків із загального правила, тобто проект рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради з питання надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад повинно було бути оприлюднено не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття і не може бути оприлюднено в інший, скорочений термін.
В свою чергу, оскаржуване рішення № 1076/1 є нормативно-правовим актом, оскільки воно прийняте відповідним суб`єктом нормотворчості, встановлює норми права локальної дії, що підлягають багаторазовому застосуванню і охоплює невизначене коло осіб, на яких поширюється обов`язковий характер даного документа.
Аналогічної позиції дотримується і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, який у своїй постанові від 24.10.2018 у справі № 731/216/17 визначив наступну правову позицію: «Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем порушено приписи частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, повинні бути оприлюднені ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
55. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною першою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено вичерпний перелік проектів рішень, що підпадають під дію цього Закону та підлягають оприлюдненню і обговоренню.
Разом з тим, із загального аналізу порядку прийняття оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач допустив порушення в частині оприлюднення проектів рішень.
64. Відповідачем наведений факт неоприлюднення проектів оскаржуваних рішень відповідно до положень статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не заперечується».
Таким чином, проект Рішення оприлюднено з порушенням встановленої процедури оприлюднення, чим порушено ст. ст. З, 5, 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині неоприлюднення проекту Рішення у передбачений законом 20- денний строк.
Внаслідок цього, по суті, територіальна громада смт. Клавдієво-Тарасове була позбавлена можливості попередньо ознайомитися із цим проектом, внести відповідні пропозиції та зауваження до нього, висловити свою позицію як на засіданнях постійних депутатських комісій, так і на пленарному засіданні селищної ради.
Крім того, відповідно до частини 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Аналогічно пунктом 8.6. Регламенту Клавдієво - Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області VII скликання, затвердженого рішенням № 14 2-ї сесії 7-го скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 03.12.2015 року (далі - Регламент), передбачено, що рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Варто зазначити, що ні законодавчими актами, ні Регламентом не надано визначення та переліку таких виняткових випадків, проте логічним є висновок, що такі виняткові випадки мають бути пов`язані із захистом життя, здоров`я та/або майна осіб, конституційного ладу держави, запобігання надзвичайних ситуацій тощо.
Однак Клавдієво-Тарасівським селищним головою ОСОБА_2 із порушенням вищевказаних норм видано розпорядження «Про скликання тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради» 10 травня 2019 року № 7. Даним розпорядженням було передбачено надання згоди на добровільне об`єднання вищевказаних територіальних громад в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду та делегування представників до спільної робочої групи.
Як встановленом судом вказане вище розпорядження одночасно з проектом рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради оприлюднено на офіційному сайті Клавдієво-Тарасівської селищної ради лише 10.05.2019 о 13 год. 49 хв..
Разом з тим, позивачка в судовому засіданні зазначила, що її повідомлено про скликання позачергової сесії ради 10.05.2019 близько 16 год. засобами телефонного зв`язку. Проте Клавдієво-Тарасівським селищним головою ОСОБА_2 не зазначено у чому саме полягала винятковість питання про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та не наведено жодних мотивів нагальності скликання сесії селищної ради.
При дослідженні розпорядження судом встановлено, що жодних передумов вважати викладене у тексті питання винятковим не встановлено.
Так, Клавдієво-Тарасівський селищний голова виносить розпорядження враховуючи рекомендації постійної комісії Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 22.03.2019 р. та листа голови комісії від 12.04.2019 р., тобто документів, які були наявні у селищного голови тривалий час жодної нагальності розгляду до 10.05.2019 не вимагали та давали змогу організувати проведення сесії ради у суворій відповідності до положень законодавства та Регламенту, які підлягають застосуванню для такого роду питань.
Щодо твердження про те, що неоприлюднення проекту оскаржуваного рішення не є безумовною підставою для скасування рішення, то суд зазначає, що таке твердження є хибним, оскільки підставою для визнання рішення субєкта владних повноважень неправомірним та нечинним в порядку адміністративного судочинства є порушення норм матеріального та/або процесуального права. Правомірність рішення органу місцевого самоврядування не може оцінюватися виключно з точки зору відповідності матеріально-правовим нормам, а має враховувати також і додержання процесуальних положень законодавства, в тому числі і щодо процедури прийняття рішення субєкта владних повноважень в сукупності.
Стосовно твердження про те, що оскаржуване рішення селищної ради є актом індивідуальної дії, а не нормативно-правовим актом, то незалежно від того, чи є він нормативним, чи індивідуально-правовим, це не звільняє відповідача від обовязку щодо їх оприлюднення не пізніше 20 днів до пленарного засідання сесії (ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1 та 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Щодо твердження про те, що питання обєднання територіальних громад є винятковим випадком, суд зазначає, що ч. 10 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо доведення рішення про скликання сесії до відома депутатів і населення не пізніше 10 днів до сесії, на цей випадок не поширюється, то таке твердження є не обгрунтованим. По суті, відповідач оперує такою категорією, як «значний інтерес», не наводячи жодних критеріїв віднесення того чи іншого питання до цієї категорії. При цьому повністю проігноровано положення ч. 2 ст. 19 Конституції України щодо обовязку посадовців органів місцевого самоврядування діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Що ж стосується позиції відповідача про те, що розпорядження селищного голови про скликання сесії, видане за день до пленарного засідання, не оскаржене, то таке розпорядження не підлягає окремому оскарженню від рішення селищної ради, оскільки носить суто технічний характер і є складовою частиною процедури прийняття остаточного рішення (наряду із діяльністю постійних депутатських комісій, протоколом погоджувальної ради тощо), процедурно закріплюючи конкретну дату пленарного засідання.
Щодо твердження про те, що Клавдієво-Тарасівський селищний голова був зобовязаний лише вивчити ініціативу щодо приєднання до Бучанської обєднаної громади, але не зобовязаний виносити її на громадські слухання, суд зазначає, що ч. 3 ст. 8-1 Закону України «Про добровільне обєднання територіальних громад» визначає імперативний обовязок селищного голови не лише вивчити, а і винести ініціативну пропозицію на громадське обговорення. З даної норми вбачається, що уповноважена посадова особа має лише один варіант правомірних дій і носить безальтернативний характер.
Щодо твердження про те, що Бучанська обєднана територіальна громада не межує із Бабинецькою селищною радою, суд зазначає наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про добровільне обєднання територіальних громад», однією з обовязкових умов добровільного обєднання є нерозривність території обєднаної територіальної громади. Також згідно ч. 1 ст. 8-1 даного Закону, добровільно приєднатися до обєднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад області належить до цієї обєднаної територіальної громади.
Водночас з урахуванням принципу добровільності об`єднання, закладеного в основу законодавчого регулювання вказаного питання, якщо приєднання відповідної територіальної громади до спроможної громади потенційно відповідає Методиці формування спроможних громад, то підтримка мешканцями територіальної громади ініціативи приєднання до відповідної спроможної територіальної громади є основоположною і визначальною для всіх подальших дій з внесення змін до Перспективного плану формування територій громад відповідної області, якщо навіть така громада в ньому на момент внесення відповідної ініціативи про приєднання відсутня.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Бабинецької селищної ради від 11.07.2018 №06-25-VІІ, яке прийнято за результатами громадських обговорень, надано згоду на добровільне приєднання територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька в складі селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області до Бучанської міської територіальної громади. Також, рішенням Бучанської міської ради від 17.07.2018 №2176-41-VІІ надано згоду на добровільне приєднання територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області (які суміжні з територією смт. Клавдієво-Тарасове) до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області.
Згідно висновків і рекомендацій постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою підтримано Бабинецьку селищну раду Бородянського району Київської області щодо згоди на приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади.
Отже, наведені обставини свідчать, що Бучанська міська об`єднана територіальна громада має спільні межі з територіальною громадою селища Клавдієво-Тарасове, а тому ініціатива мешканців територіальної громади смт. Клавдієво-Тарасове про приєднання до Бучанської ОТГ безпідставно виключена з розпорядження від 28.01.2019 №01 та знята з розгляду громадських слухань.
Щодо твердження про те, що результати громадського обговорення щодо обєднання Клавдієво-Тарасівської територіальної громади в Микулицьку сільську обєднану територіальну громаду не визнано незаконними та нечинними, з даного приводу суд зазначає, що рішенням Київським окружним адміністративним судом від 10.05.2019 у справі № 320/1167/19 було визнано протиправним та скасовано вказане розпорядження та зобовязано селищного голову винести на розгляд громадських слухань питання приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади.
Що ж стосується протоколу громадських слухань, то він сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки фактично фіксує лише сам процес обговорення, з огляду на що не може бути окремо від рішення оскаржений в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, грубі порушення, допущені при прийнятті розпорядження як наслідок потягли за собою прийняття незаконного рішення, оскільки законність прийняття того чи іншого акту органу місцевого самоврядування нерозривно пов`язана з додержанням вимог закону при проведенні всієї сесії, яка включає в себе низку послідовних стадій: винесення селищним головою відповідного розпорядження, діяльність постійних депутатських комісій, погоджувальної ради та пленарне засідання ради. По суті, перш, ніж бути прийнятим, кожен проект рішення має пройти всі ці стадії, оскільки лише такий порядок забезпечує в кінцевому підсумку повну законність та обгрунтованість відповідного акту. З урахуванням викладеного рішення № 1076/1 від 11.05.2019 є протиправним та нечинним.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення відповідача № 1076/1 від 11.05.2019 як таке, що винесене з порушенням встановленої процедури.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Необхідність здійснення правосуддя саме на підставі принципу верховенства права закріплена також в статті 129 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідачем, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та не чинним рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 11.05.2019 №1076/1.
Скасувати рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 11.05.2019 №1076/1.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Клавдієво-Тарасівської селищної ради, (код ЄДРПОУ - 04360669) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 серпня 2019 р.
Судове рішення № 83545355, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/2465/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: