Ухвала суду № 83544713, 08.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 серпня 2019 року Справа 160/7560/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., розглянувши фактично заявлене клопотання – ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Покровської районної у м. Кривий Ріг ради Кориткіна Володимира Васильовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що позивачем разом з позовом було подано заяву про звільнення від сплати судового збору.

При цьому, суд зазначає, що останній вважає подану ОСОБА_1 заяву про звільнення від сплати судового збору, як фактично заявлену у даній справі, яка обгрунтована наступним.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору як малозабезпечену особу посилаючись на те, що його місячний дохід за липень 2017 р. становить лише 26 грн. 94 коп., а за період з серпня 2017 р. по лютий 2018 р. – 27,90 грн., з березня 2018 р. по жовтень 2018 р. – 30,57 грн., за листопад 2018 р. по грудень 2018 р. 31,76 грн., з січня 2019 р. по червень 2019 р. 33,73 грн., що підтверджується копією довідки від 01.08.2019 р. №6596, виданою Тернівським УПСЗН м. Кривого Рогу від 01 серпня 2019 р. №6596, копія якої міститься в матеріалах справи.

За приписами ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнити позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, зазначає наступне.

Згідно ст.5 ЗУ “Про судовий збір” позивач - ОСОБА_1 не відноситься до жодної із зазначених категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з розрахунку на місяць у розмірі 1 921,00 гривень.

За подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою немайнового характеру встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 768,40 грн.

Так, з тексту позовної заяви - ОСОБА_1 вбачається, що останньою було заявлено позовні вимоги немайнового характеру про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, враховуючи наведене, позивачеві слід сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 768,40 грн.

Суд вирішуючи зазначену заяву по суті, керуючись ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України виходить з наступного.

Відповідно до ст. 8 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви і, як наслідок, надання переваг будь-якій особі при зверненні нею до адміністративного суду, порушуючи при цьому ст.ст. 8, 9, 161 КАС України.

Також суд зауважує що, відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк є правом, а не обов`язком суду.

На підставі зазначеного вище, суд прийшов до висновку щодо необґрунтованості та безпідставності фактично заявленого клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 133, 161, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні фактично заявленого клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору до Голови виконавчого комітету Покровської районної у м. Кривий Ріг ради Кориткіна Володимира Васильовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Жукова