Вирок № 83540856, 08.08.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№12019050770001465

№ 1-кп/263/712/2019

№263/9447/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.;

при секретарі Кирилюк В.В.,

за участю прокурора Чижикової О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Чижова В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Маіруполі Донецької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2019 року приблизно о 13:30 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні торгівельного центру «Метро», який розташований по вул. Запорізьке шоссе,4 в Центральному районі м. Маріуполя, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ніхто не спостерігає за його злочинними діями, таємно, зі стеллажу в торгівельному залі викрав майно, що належить ТОВ «Метро кеш енд Кері Україна», а саме-ікру лососеву «Високий посол», вагою 300 гр, вартістю 601,90 грн, яку сховав під прояс брюк. Після чого, не оплативши вищевказаний товар, пройшов повз робочу кассу, порямував у бік виходу з магазину, але був зупинений співробітниками охорони.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому, а саме: закінченому замаху на таємнє викрадення чужого майна (крадіжки), що кваліфікується за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, розкаявся.

24 червня 2019 року між представником потерпілого Чижовим Віктором Анатолійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст.471 КПК України, укладена угода про примирення, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Згідно угоди про примирення, ОСОБА_1 як обвинувачений, та ОСОБА_2 , як представник потерпілого, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 , у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України сторони погодили звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи те, що обвинувачений та представник потерпілого, досягли угоди про примирення, підписали її, причому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст.468-475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.1 ст.469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого Чижов В.А. суду заявили, що вони цілком розуміють наслідки укладення мирової угоди.

З`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом (ч.5 ст.474 КПК України). Представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження даної мирової угоди, що визначені у п.2 ч.1 ст.473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для нього, як потерпілого, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання своєї провини та щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

Узгоджені сторонами (обвинуваченим, потерпілим) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ст.350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядається судом після того, як буде заслухана думка щодо нього інших учасників судового провадження.

В ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження за №12019050770001465 з обвинувальним актом щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та клопотання про затвердження угоди про примирення між представником потерпілим та обвинуваченим, сторони підтримали заявлене, прокурор вважає, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає до затвердження, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди до задоволення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

Керуючись ст. ст.100, 350, 369, 370, ч.2 ст. 373, 374, 468-476, ч.3 ст.394, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення між представником потерпілого Чижовим Віктором Анатолійвичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , укладену 24 червня 2019 року - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Речові докази: ікру лососеву «Високий посол», вагою 300 грн - передані на відповідальне зберігання магазину «Метро» - залишити у розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити, негайно, після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку та ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Суддя О.Л. Соловйов