Ухвала суду № 83540343, 08.08.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/15568/19

Провадження № 1-кс/520/9297/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Смірнова П.О., третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора Робул О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42019160690000044 від 10.06.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання заявника ОСОБА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42019160690000044 від 10.06.2019 року.

З поданого клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.07.2019 року було накладено арешт на вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти.

В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що мотивувальна частина ухвали слідчого судді від 08.07.2019 року не містить будь-якого обґрунтування в частині того, що арештовані грошові кошти можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження. Крім того, заявник вказує, що арештовані грошові кошти були фактично передані заявнику на зберігання, з правом витратити виключно у випадку оплати нею оперативного втручання у закордонному лікувальному закладі, потреби на що на теперішній час фактично не має. Саме такими зобов`язаннями заявника викликано тривале зберігання грошових коштів, при цьому зміст розписок є вільним, написаним у довільній формі, оскільки вона не має юридичної освіти. Також заявник зазначає, що ні вона, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 , а ні ОСОБА_4 не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, а тому до вказаних грошових коштів не може бути застосований арешт. Крім того, заявник зазначає про необґрунтованість пред`явленої її чоловіку ОСОБА_5 підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. З огляду на викладене, накладений арешт майна просить скасувати.

В судовому засіданні представник заявника вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання про скасування арешту майна просив задовольнити.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримали у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту майна, зазначивши, що арештовані грошові кошти визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, санкція кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого підозрюваного ОСОБА_5 повідомлено про підозру як додаткове покарання передбачає конфіскацію майна. Крім того, просив врахувати, що згідно долучених до клопотання розписок, грошові кошти позичалися у національній валюті (гривні), при цьому під час проведення обшуку грошові кошти вилучалися у іноземній валюті (доларах), разом з тим підтвердження конвертації грошових коштів у долари до клопотання долучено не було. З урахуванням викладеного, в задоволені поданого клопотання просив відмовити.

Вивчивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали надані в судовому засіданні, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Так, 08.07.2019 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт, зокрема, на зазначені у клопотанні грошові кошти.

Як вбачається з доводів в клопотанні про скасування арешту майна, у вищевказаній ухвалі слідчого судді відсутні відомості в частині відповідності вилученого майна критеріям речових доказів.

Між тим, вказані доводи заявника не можуть бути обґрунтованими, оскільки в ухвалі слідчого судді було зазначено, що вилучені грошові кошти ймовірно були предметом неправомірної вигоди, в результаті чого було встановлено відповідність таких грошей критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Крім того, згідно вказаної ухвали арешт майна в рамках даного кримінального провадження також накладався в зв`язку з необхідністю забезпечення подальшої конфіскації майна, як додаткового покарання, оскільки санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом ймовірного вчинення якого про підозру було повідомлено ОСОБА_5 , передбачає можливість застосування такого покарання.

Слідчий суддя також зазначає, що долученим до клопотання про скасування арешту майна розпискам слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна було в повній мірі надано правову оцінку. Більше того, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора в судовому засіданні в частині того, що під час проведення обшуку грошові кошти вилучались в іноземній валюті, при цьому згідно вищевказаних розписок, отримання таких коштів ОСОБА_1 , за винятком 650 євро, відбувалося в національній валюті, разом з тим будь-яких доказів підтвердження конвертації таких коштів до клопотання долучено не було.В цілому, в поданому клопотанні сам заявник зазначає про те, що отримані відповідно до розписок грошові кошти витрачені не були.

Доводи ж у клопотанні щодо того, що ні заявник, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 , а ні ОСОБА_4 не є підозрюваними чи обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого є слушними, між тим, слідчий суддя акцентує увагу, що переконливих доказів вважати, що такі грошові кошти дійсно належать ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 , а ні ОСОБА_4 надано не було. В свою чергу тій обставині, що грошові кошти належать заявнику ОСОБА_1 слідчим суддею було надано правову оцінку в ухвалі слідчого судді про арешт майна від 08.07.2019 року.

Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні поданого клопотання слід відмовити, оскільки заявником не було доведено, що арешт майна було накладено необґрунтовано, або що в подальшій необхідності дії арешту майна відпала потреба.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42019160690000044 від 10.06.2019 року - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.