Ухвала суду № 83538782, 09.08.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/15314/19

Провадження №1-кп/127/422/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

при секретарі Бедрак М.М.,

за участю:

прокурора Рашевської Я.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Чумака Д.П.,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження № 12019020020001094, які надійшли з Вінницької місцевої прокуратури з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, українки, громадянка України, із неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, має на утриманні двоє малолітніх дітей, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , обвинувачується в тому, що 15 травня 2019 року, знаходячись на території ринку «Привокзальний» в м. Вінниці, помітила у ОСОБА_1 на плечі жіночу сумку, після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись жагою легкої наживи та незаконного збагачення, будучи впевненою, що за її діями ніхто не слідкує, ОСОБА_4 , діючи таємно, шляхом вільного доступу із сумки ОСОБА_1 здійснила крадіжку гаманця, який для потерпілої не має матеріальної цінності, всередині якого знаходились банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_1 , один долар США, чеки та дисконтні карти різних магазинів, які також для потерпілої не мають матеріальної цінності, а також грошові кошти в сумі 521 гривень, та помістила його під кофту за пояс штанів.

В подальшому ОСОБА_2 разом з викраденим майном покинула місце події, тим самим спричинивши матеріальної шкоди ОСОБА_1 на суму 521 гривня.

В судовому засіданні 09 серпня 2019 року адвокат обвинуваченої ОСОБА_2 – Чумак Д.П ОСОБА_5 надав суду угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 та просив її затвердити, додатково зазначивши, що обвинувачена ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, щиро розкаялася, відшкодувала потерпілій матеріальну шкоду, має на утриманні двох малолітніх дітей, сторони угоди не оспорюють фактичні обставини правопорушення, узгодили вид і розмір покарання – у вигляді штрафу 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Обвинувачена в судовому засіданні підтримала угоду про примирення, просила її затвердити, пояснила що угоду було укладено в м. Вінниці, за участі обвинуваченої, захисника та потерпілої ОСОБА_1 . З приводу покарання, узгодженого сторонами угоди, пояснила, що вважає його достатнім та справедливим, повідомила, що має на утриманні двоє малолітніх дітей, наразі не працює, отримує допомогу на дітей в розмірі чотирьох тисяч грн. на місяць та соціальну допомогу особам, переміщеним з окупованих територій в сумі три тисячі гривень на місяць. Її заробітку на утримання сім`ї вистачає, покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень планує заплатити із сімейних заощаджень.

Потерпіла в судовому засіданні повідомила, що ініціатором угоди про примирення була обвинувачена та її захисник, зазначила, що вона до обвинуваченої претензій матеріального характеру не має, наслідки невиконання угоди про примирення їй були роз`ясненні, зміст угоди на момент її укладення зрозумілий, з приводу міри покарання погоджується, просила суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти затвердження угоди про примирення.

Суд, ознайомившись з обвинувальним актом, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, заслухавши думку учасників судового провадження вважає, що в затвердженні угоди необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України, угода про примирення укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень, зокрема, відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК.

Як вбачається зі змісту угоди про примирення, сторони дійшли згоди, зокрема, про призначення обвинуваченій покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні встановлено та ніким не оспорюється те, що на даний час обвинувачена не працює, дохід її сім`ї, до складу якої входить вона та двоє малолітніх дітей, становить всього 7 тис. грн. на місяць, що на думку суду є недостатнім для утримання сім`ї.

Разом з тим в угоді зазначене, узгоджене сторонами основне покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що враховуючи матеріальний стан сім`ї обвинуваченої, викликає сумнів, чи зможе вона сплатити штраф, а саме в сумі 850 гривень. На думку суду, є очевидна неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань.

Доказів того, що у сім`ї обвинуваченої наявні заощадження суду надано не було.

Таким чином, судом встановлено, що дана угода про примирення обвинуваченої з потерпілим суперечить вимогам КПК України і закону про кримінальну відповідальність, а тому зазначена угода, відповідно до вимог ч.7 ст. 474 КПК України, не може бути затверджена судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 372, 468, 471, 474 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

В затвердженні угоди про примирення, укладеної між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 – відмовити.

Розгляд кримінального провадження продовжити в загальному порядку.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: