Рішення № 8353752, 18.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2010 р.Справа № 16/392-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фолгат ФТК”, м. Київ

до Відділу освіти Полонської райдержадміністрації Хмельницької області, м. Полонне

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області, м. Хмельницький

про стягнення 166591,48 грн., з яких 160999,00 грн. основної заборгованості та 5592,48 грн. пені

                                                            Суддя

Представники сторін:

від позивача: Шаповалова І.В. –за дорученням від 19.01.2010р. №373-4

від відповідача: Сітарський В.В. –за довіреністю від 17.03.2010р. №392

від третьої особи –Заворотна О.Л. –за довіреністю від 11.01.2010р. №14-14/2-136

Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 166591,48 грн., з яких 160999,00 грн. основної заборгованості та 5592,48 грн. пені відповідно до договору від 02.09.2009р. №01-ФТК-ХМ-ПЛН на поставку навчального обладнання для кабінету хімії.

Представник позивача в засіданні суду 18.03.2010р. прибув та в порядку ст.ст.22, 78 ГПК України подав письмове клопотання про зменшення суми позову, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 160999,00 грн. основного боргу, від стягнення пені в сумі 5592,48 грн. позивач відмовився.

Згідно ч.4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Крім того, згідно ст.78 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення відмовитись від позову.

Оскільки подане позивачем письмове клопотання про зменшення позовних вимог та про та відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, тому приймається господарським судом. Позивачу роз’яснено наслідки відмови від позову.

Представник відповідача в засідання суду 18.03.2010р. прибув проти позову не заперечував, у поданому суду письмовому відзиві від 17.03.2010р. №395 відповідач повідомив суд проте, що після проведення процедури запиту цінових пропозицій по предмету закупівлі навчального обладнання для кабінету хімії, переможцем торгів було визнано ТОБ „Фолгаг ФТ'К”. Договір на поставку навчального обладнання підписаний 02.09.2009 р., обладнання поставлено згідно накладної №452 від 27.11.2009р. на загальну суму 160 999 гри.

Вказав на те, що відділ освіти Полонської райдержадміністрації зареєстрував зобов'язання в управлінні Державного казначейства Полонського району 27.11.2009р., кошти на рахунок відділу освіти з обласного бюджету надійшли 30.12.2009р., проте кошти не були переховані. При цьому, кошти з рахунку відділу освіти до бюджету були повернуті 30.12.2009р.

Представник третьої особи в засідання суду та в письмовому поясненні від 18.03.2010р. №14-14/83-2415 повідомив суд про наступне: згідно наказу Державного казначейства України від 04.11.2002р. №205 (із змінами та доповненнями) затверджено Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, визначено дії органів Державного казначейства щодо казначейського обслуговування розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів.

Зокрема, п. 4.5.1 Порядку передбачено, що відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів фінансові органи та/або міські (міст районного значення), сільські, селищні ради або їх виконавчі органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів, що зараховані на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3142 "Кошти загального фонду місцевого бюджету", з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань, та подають органам Державного казначейства України розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів.

Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). Органи Державного казначейства України реєструють такі розпорядження у журналі реєстрації розпоряджень про виділення коштів загального (спеціального) фонду місцевих бюджетів і відповідно до розпорядження зараховують кошти: на аналітичні рахунки головних розпорядників коштів, відкриті за балансовим рахунком 3531 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду місцевого бюджету"; у разі, якщо головні розпорядники коштів відповідного бюджету (сільські, селищні бюджети) не мають мережі підвідомчих установ, кошти зараховують на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3541 "Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами загального фонду місцевого бюджету".

Зазначив, що відділом освіти Полонської РДА подано реєстр зобов'язань розпорядника зобов'язань по договору від 02.09.2009 на суму 1160999,00 грн., який зареєстровано та взято на облік 27.11.2009р. Реєстри фінансових зобов'язань від 15.12.2009 на суму 159500,00 грн. зареєстровано та взято на облік 27.11.2009р. При цьому, фінансовим управління Полонської РДА 30.12.2009 року подано розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів №31423000500362, зокрема 160999,00 грн.

Із врахуванням вищевказаного, стверджує, що станом на 01.01.2010р. зазначені зобов'язані є бюджетною кредиторською заборгованістю.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.09.2009р. між ТОВ „Фолгат ФТК” (позивачем) та Відділом освіти Полонської райдержадміністрації (відповідачем) було укладено договір №01-ФТК-ХМ-ПЛН на поставку навчального обладнання для кабінету хімії, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання провести поставку навчального обладнання для кабінету хімії в асортименті, характеристикам та комплектності відповідно до специфікації (додаток № 2 до договору), по кількості та цінам згідно кошторису вартості обладнання (додаток №4 до договору), а відповідач –прийняти та своєчасно оплатити вартість обладнання на умовах цього договору. (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно п. п. 2.1, 2.3 договору сторони передбачили, що загальна вартість обладнання по даному договору становить 160999,00 грн. Замовник здійснює розрахунок в розмірі 100% від загальної вартості поставленого обладнання, а саме 160999,00 грн. на рахунок виконавця протягом 14 календарних днів із моменту підписання сторонами товарних накладних.

          На виконання умов договору, позивачем проведено поставку обладнання на загальну суму 160999,00 грн. згідно накладної №452 від 27.11.2009р., яка підписана представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплено печатками.

Згідно п. 5.5 договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати обладнання, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі не менше облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу.

У зв’язку із невиконанням відповідачем договірних зобов’язань по розрахунку за поставлене позивачем обладнання в сумі 160999,00 грн., позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача 166591,48 грн., з яких 160999,00 грн. основної заборгованості та 5592,48 грн. пені.

Проте, в ході судового розгляду справи, позивачем подано клопотання про зменшення суми позову у зв’язку із відмовою в частині стягнення 5592,48 грн. пені, яке прийнято судом.

За таких обставин, представник позивача в засіданні суду 18.3.2010р. підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 160999,00 грн. основного боргу.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість в сумі 160999,00 грн. підтверджується договором від 02.09.2009р. №01-ФТК-ХМ-ПЛН, видатковою накладною №452 від 27.11.2009р., розрахунком заборгованості. При цьому, доказів про сплату заборгованості в сумі 160999, 00 грн. суду не подано, доводи позивача не спростовано. При цьому судом враховується, що відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають частковому задоволенню в сумі 160999,00 грн.

В решті позову щодо стягнення з відповідача 5592,48 грн. пені суд вважає за необхідне провадження у справі припинити у відповідності до п.4 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач в цій частині відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

При цьому, судові витрати відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фолгат ФТК” м. Київ до Відділу освіти Полонської райдержадміністрації Хмельницької області, м. Полонне за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області, м. Хмельницький про стягнення 166591,48 грн., з яких 160999,00 грн. основної заборгованості та 5592,48 грн. пені, задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Полонської райдержадміністрації Хмельницької області, м. Полонне, вул. Л.Українки, 87 (код ЗКПО 02146831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фолгат ФТК” м. Київ, вул. Боженка,86-Г (код ЗКПО 30114318) 160999,00 грн. (сто шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять гривень 00 коп.) основного боргу, 1 609,99 грн. (одна тисяча шістсот дев`ять гривень 99 коп.) витрат по оплаті державного мита та 228,07 грн. (двісті двадцять вісім гривень 07 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 5592,48 грн. пені припинити.

          Суддя                                                                                

Віддруковано 4 прим.:

1 - до матеріалів справи;

2 - позивачу; 3 –відповідачу,4-третій особі