Рішення № 83537187, 07.08.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1521/18

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця Петрик Лариси Олександрівни

до приватного акціонерного товариства "КИЇВОБЛЕНЕРГО" в особі Білоцерківського

районного підрозділу

про скасування оперативно-господарської санкції,

за участю представника:

позивача: не з`явився;

відповідача: Кричевського В.В. (довіреність №289 від 31.08.2018 року),

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Петрик Лариси Олександрівни до приватного акціонерного товариства "КИЇВОБЛЕНЕРГО" в особі Білоцерківського районного підрозділу про скасування оперативно-господарської санкції.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послалась на неправомірне прийняття відповідачем рішення про нарахування позивачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оформленого протоколом №001 від 20.11.2017 року.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року відкрито провадження в справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 08 серпня 2018 року.

07 серпня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи від 02.08.2018 року, у зв`язку з його відпусткою, у задоволенні якого судом було відмовлено.

07 серпня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області представник відповідача направив відзив на позовну заяву від 03.08.2018 року, в якому було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №911/1521/18.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2018 року провадження у справі №911/1521/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/394/18.

17 серпня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області позивач направила відповідь на відзив від 14.08.2018 року.

24 вересня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі №911/1521/18.

Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 24.09.2018 року, судове засідання призначено на 31 жовтня 2018 року.

31 жовтня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні представник позивача заявлене клопотання підтримав, просив суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача проти задоволення клопотання представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не заперечував.

Ухвалою суду від 31.10.2018 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 листопада 2018 року.

19 листопада 2018 року на адресу Господарського суду Київської області представник відповідача направив відзив на позовну заяву від 16.11.2018 року.

21 листопада 2018 року в підготовчому засіданні у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи судом було відмовлено, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 05 грудня 2018 року.

26 листопада 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з участю представника позивача в іншому судовому засіданні, в задоволенні якого судом було відмовлено.

04 грудня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про зобов`язання надати докази, в задоволенні якого судом було відмовлено, та заява про забезпечення доказів шляхом призначення електротехнічної експертизи.

05 грудня 2018 року представник позивача у засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року заяву про забезпечення доказів шляхом призначення електротехнічної експертизи повернуто позивачу.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 26 грудня 2018 року.

26 грудня 2018 року, до початку судового розгляду справи по суті, представник позивача подав заяву про забезпечення доказів, а також клопотання про зобов`язання надання доказів.

У судовому засіданні представник позивача вищевказану заяву та клопотання підтримав, просив суд їх задовільнити.

Представник відповідача у засіданні проти задоволення вищевказаних заяви та клопотання заперечував.

Суд, розглянувши у засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів та клопотання про зобов`язання надання доказів, визнав їх такими, що задоволенню не підлягали.

Крім цього, представник позивача подав заяву про відвід судді Грабець С.Ю., у зв`язку з чим провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді, про що постановлено ухвалу суду від 26.12.2018 року.

02 січня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області від фізичної особи-підприємця Петрик Лариси Олександрівни надійшла апеляційна скарга від 28.12.2018 року на ухвалу Господарського суду Київської області про повернення заяви від 05.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2019 року в задоволенні заяви про відвід судді Грабець С.Ю. відмовлено.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 14.01.2019 року провадження у справі №911/1521/18 зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року про повернення заяви в порядку апеляційного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Петрик Лариси Олександрівни на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року в справі №911/1521/18 задоволено частково, мотивувальну частину ухвали Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року змінено, справу передано для розгляду до Господарського суду Київської області.

У зв`язку із надходженням касаційної скарги на постанову Північного апеляційного Господарського суду від 11.03.2019 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року, справа №911/1521/18 була направлена до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.07.2019 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Петрик Лариси Олександрівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року задоволено, постанову Північного апеляційного Господарського суду від 11.03.2019 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року скасовано, справу передано для розгляду до Господарського суду Київської області.

18 липня 2019 року, під час перебування судді Грабець С.Ю. у відпустці, до Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №911/1521/18 для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 07 серпня 2019 року.

07 серпня 2019 року позивач у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів шляхом призначення електротехнічної експертизи, визнав її такою, що задоволенню не підлягала.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

20 грудня 2006 року між закритим акціонерним товариством "А.Е.С. "Київобленерго" та фізичною особою-підприємцем Петрик Ларисою Олександрівною (далі - позивач) був укладений договір про постачання електричної енергії №699 (далі - договір), згідно з умовами якого закрите акціонерне товариство "А.Е.С. "Київобленерго" зобов`язувалось продавати позивачу електричну енергію, а позивач зобов`язувалась сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, згідно з умовами цього договору.

Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. "Київобленерго" було змінено назву на приватне акціонерне товариство "КИЇВОБЛЕНЕРГО" (далі - відповідач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1.2. договору, точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", та є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з п. 2.3.1. договору, позивач зобов`язується виконувати умови цього договору.

Відповідно до п. 2.3.5. договору, позивач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників відповідача за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.

Пунктом 3.1.4. договору встановлено, що відповідач має право вимагати відшкодування збитків, завданих відповідачу внаслідок порушення позивачем умов цього договору в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.4. договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.

У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Згідно з п. 9.4. договору, зокрема, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006, договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

За твердженнями позивача, відповідачем неправомірно було прийняте рішення про нарахування позивачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, оформленого протоколом №001 від 20.11.2017 року, в зв`язку з чим, вона звернулась до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною мережею (далі - ПКЕЕ) (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п. 5.1 ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об`єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об`єктом споживача.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення порушення), у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послалась на те, що сторонами не складався акт про пломбування та встановлення індикаторів магнітного поля, як окремий документ, що, на думку позивача, є порушенням відповідачем ПКЕЕ. Крім цього, позивач послалась на те, що у відповідача відсутній сертифікат відповідності індикатора магнітного поля МПИ Феріт. Також, позивач послалась на те, що на засіданні комісії 07 серпня 2017 року вирішувалося питання про проведення експертизи лічильника, яку не було проведено з огляду на лист НКРЕ №9151/26/47-13 від 16.12.2013 року, а питання про відкладення засідання комісії не розглядалось.

Крім цього, позивач послалась на те, що відповідачем порушені строки повідомлення позивача про проведення засідання комісії, а протокол засідання комісії від 20 листопада 2017 року та розрахунок величини вартості позивач не отримувала, тому не мала можливості його оскаржити. Також, на думку позивача, відповідач не мав права застосовувати Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, без проведення експертизи.

Доводи позивача спростовуються, у зв`язку з наступним.

01 березня 2018 року приватне акціонерне товариство "Київобленерго" в особі Білоцерківського районного підрозділу звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Петрик Лариси Олександрівни про стягнення 10 446,95 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/394/18 від 25.04.2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 року, позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця Петрик Лариси Олександрівни на користь приватного акціонерного товариства "Київобленерго" в особі Білоцерківського районного підрозділу 10 446,95 грн. боргу та 1 762,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Господарськими судами встановлено, що 20 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №699 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач зобов`язувався продавати позивачу електричну енергію, а позивач зобов`язувалась сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, згідно з умовами цього договору.

28 серпня 2013 року відповідачем була здійснена технічна перевірка встановленого засобу обліку електричної енергії НІК 2102-02М1В №6542162, за результатами якої був складений акт, на підставі якого позивачу встановлено й передано на збереження пломби, зокрема, індикатор впливу магнітного поля №Ф0011976.

24 липня 2017 року представниками відповідача було проведено технічну перевірку в магазині, розташованого за адресою: Київська область , місто Біла Церква , проспект Олександріївський, 78 (далі - об`єкт), в результаті якої виявлено порушення позивачем п. 6.40, п. 10.2.26 Правил користування електричною енергією, про що складено акт про порушення №К034856 від 24.07.2017 року (далі - акт №К034856). Від підписання акту позивач відмовилась, про що в акті міститься відмітка.

Крім цього, 24 липня 2017 року представниками відповідача був складений акт про не допуск представників відповідача до здійснення перевірки, з якого вбачається, що представників відповідача не було допущено для тимчасового вилучення лічильника для експертного дослідження дії магнітного поля на лічильник і його пломбу згідно з актом №К034856.

07 серпня 2017 року на засіданні комісії відповідача по розгляду акту №К034856 від 24.07.2017 року, на якому були присутні позивач та її представник, було прийнято рішення про проведення експертизи лічильника, отримання дозволу на зняття лічильника у позивача, запакування лічильника у сейф-пакет з додатковим індикатором магнітного поля для унеможливлення впливу по дорозі до КНЕСС, оформлене протоколом №232 від 07.08.2017 року. Позивач проти зняття приладу обліку заперечувала, про що свідчить відповідний напис на протоколі.

Так, доводи позивача про те, що на засіданні комісії від 07.08.2017 року не вирішувалося питання про відкладення засідання, а вирішувалось питання виключно про проведення експертизи лічильника, спростовуються протоколом комісії №232 від 07.08.2017 року, з якого вбачається, що розгляд акта про порушення тривав.

16 листопада 2017 року відповідач направив на адресу позивача запрошення на розгляд справи по акту №К034856 від 24.07.2017 року, призначене на 20 листопада 2017 року.

За твердженнями позивача, про засідання, призначене на 20 листопада 2017 року, вона дізналась лише за два дні, проте документів, що підтверджували б те, що порушення строків повідомлення про засідання комісії унеможливило її явку на це засідання суду надано не було.

20 листопада 2017 року відбулося засіданні комісії по розгляду акту №К034856 від 24.07.2017 року, на якому було досліджено протокол засідання комісії №232 від 07.08.2017 року, запрошення на розгляд справи по акту; лист НКРЕКП від 06.09.2017 року; лист відповідача від 05.09.2017 року, сертифікат відповідності; технічні умови на індикатори магнітного впливу; висновок ДСЕЕ від 16.12.2011 року, акт технічної перевірки від 28.08.2013 року; фото лічильника; акт про не допуск від 24.07.2017 року, лист НКРЕ від 16.12.2013 року №915/26/47-13, та прийнято рішення розрахувати вартість не облікованої електроенергії за Методикою. Рішення оформлено протоколом №001 від 20.11.2017 року.

24 листопада 2017 року протокол №001 від 20.11.2017 року разом із розрахунком величини вартості та розрахунковими документами для оплати недорахованої електроенергії направлені позивачу, що підтверджується копією конверту та повідомленням про вручення.

Протокол засідання комісії по розгляду акту №К034856 від 24.07.2017 року позивачем оскаржений не був, господарським судам документів, що підтверджували б обставини будь - якого іншого впливу на індикатор №Ф0011976, надано не було.

Правильність розрахунку вартості не облікованої електричної енергії судами перевірено, з позивача на користь відповідача стягнуто 10 446,95 грн. боргу за використану активну електроенергію та 1 762,00 грн. судового збору.

Рішення Господарського суду Київської області набрало законної сили та на його виконання видано наказ.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

07 серпня 2018 року та 19 листопада 2018 року на адресу Господарського суду Київської області представник відповідача направив відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, послався на те, що позовна вимога позивача є безпідставною, а нарахування позивачу вартості не облікованої електричної енергії здійснено відповідачем у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Оскільки позивач не довела незаконність дій відповідача, тому вимога позивача про скасування оперативно-господарської санкції є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 4 ст. 75, ст. 86, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 4 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у позові фізичної особи-підприємця Петрик Лариси Олександрівни до приватного акціонерного товариства "КИЇВОБЛЕНЕРГО" в особі Білоцерківського районного підрозділу про скасування оперативно-господарської санкції.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 09.08.2019 року.

Суддя С. Грабець