Рішення № 83537104, 23.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2019Справа № 910/1405/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Рєпкіній Ю.Є., розглянув у судовому засіданні матеріали справи

За позовом Установи "28 Управління начальника робіт" (проспект Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 24967480)

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул.Бориспільська, буд.26-К, оф.12, м.Київ, 02093, код ЄДРПОУ 25153041)

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД" (вул. В.Чайки, буд.16, с.Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область,08130, код ЄДРПОУ 34536374)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство оборони України

про повернення майна та стягнення 456594,74 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Установа "28 Управління начальника робіт" звернулась до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД" про повернення майна та стягнення 456594,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що баштові крани КБ-403-А - зав. №974, рік випуску 1989, реєстр.№611 та КБ-405-1А - зав. № 2125, рік випуску 1989, реєстр.№612 перебувають на балансі позивача, також вказані крани перебувають на оперативному обліку в головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України, проте, як стало відомо позивачу баштові крани були незаконно передані ТОВ «ИССО» в платну оренду ТОВ «Бориспільміськбуд» на підставі договору №1/3/10 від 03.10.2016 на послуги з оренди механізмів, згідно якого відповідач 1 - є орендодавцем, відповідач 2 - орендарем. На думку позивача відповідачі є недобросовісними набувачами володіння майном, оскільки протиправно заволоділи баштовими кранами Установи та отримують доходи. В зв`язку з чим, посилаючись на ст. ст. 22, 387, 388, 1212, 1214 ЦК України, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання повернути з незаконного володіння баштові крани та стягнути 408 100,00 грн доходу за користуванням майном та 48 494,74 грн інфляційних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2019.

27.03.2019 через відділ діловодства суду відповідач 1 подав пояснення та відзив на позовну заяву, у яких заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач є користувачем баштових кранів відповідно до договору оренди механізмів від 01.04.2015 укладеного між ТОВ «ИССО» та позивачем. В подальшому вказаний договір було розірвано, орендовані крани позивачем повернуто відповідачу 1. Після припинення дії договору та повернення кранів позивачем, відповідач 1 уклав з іншим контрагентом договір оренди. Позивачем не додано доказів порушення його прав.

29.03.2019 через відділ діловодства суду відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не є власником баштових кранів, про що, останнім було зазначено в листі від 12.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 23.04.2019.

04.04.2019 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив відповідача 2 на позовну заяву.

15.04.2019 через відділ діловодства суду Установа "28 Управління начальника робіт" подала відповідь на відзив відповідача 1 на позовну заяву.

23.04.2019 через відділ діловодства суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО" подало заперечення щодо відповіді на відзив.

24.04.2019 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 продовжено строки підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.05.2019.

26.04.2019 через відділ діловодства суду відповідач 1 подав клопотання про приєднання до матеріалів справи документів.

03.05.2019 через відділ діловодства суду відповідач 1 подав заперечення на заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

У підготовчому судовому засіданні 07.05.2019 представник відповідача 1 подав заяву про долучення до матеріалів справи документа з відповідним додатком.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 залучено Міністерство оборони України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відкладено підготовче засідання на 23.05.2019.

08.05.2019 через відділ діловодства суду позивач подав клопотання про долучення з відповідними додатками та клопотання про витребування доказів.

20.05.2019 через відділ діловодства суду відповідач 1 подав заяву про поновлення строку та долучення до матеріалів справи документів, а також заперечення на клопотання про витребування доказів.

23.05.2019 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні позивача.

У підготовчому судовому засіданні 23.05.2019 було оголошено перерву на 28.05.2019, відмовлено у залученні третьої особи, оскільки рішення у даній справі не може вплинути на їх обов`язки щодо сторін у даній справі, а також частково задоволено клопотання позивача про витребування та витребувано у відповідача 1 - оригінали паспортів баштових кранів КБ-403А зав. № 974, рік випуску 1989. реєстр. № 611 та КБ-405-1А - зав. № 2125, рік випуску 1989, реєстр. № 612 на предмет встановлення достовірності наданих позивачем їх копій та належності баштових кранів.

27.05.2019 через відділ діловодства позивач подав клопотання про витребування доказів та приєднання доказів.

27.05.2019 через відділ діловодства суду відповідач 1 подав заяву про залучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 28.05.2019, відмовлено у задоволенні заяви про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.06.2019.

27.06.2019 через відділ діловодства суду третя особа подала клопотання про повернення до розгляду даної справи у підготовче провадження, та пояснення по справі, Також подано клопотання про витребування у відповідача 1 правоустановлюючі документи, що підтверджують право власності на спірні крани.

В судовому засіданні 27.06.2019 протокольною ухвалою судом було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів та повернення до підготовчого засідання, оголошено перерву до 04.07.2019.

В судовому засіданні 04.07.2019 оголошено перерву до 17.07.2019.

17.07.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.07.2019 оголошено перерву до 23.07.2019.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні 27.07.2019 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, представники відповідача 1,2 заперечили проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 27.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1. Положення про Установу « 28 управління начальника робіт» (далі - позивач, Установа), затвердженого наказом Міністра оборони України № 506 від 15.10.2008р. (далі по тексту - Положення), 28 УНР є державною госпрозрахунковою установою Міністерства оборони України, яка заснована на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Відповідно до норм цього Положення зазначено, що: майно 28 УНР є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання. Функції щодо управління майном, що є державною власністю здійснює орган управління майном, тобто Міністерство оборони, який здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням закріпленого за позивачем державного майна; затверджує та контролює виконання фінансового плану позивача тощо. Відповідно до п.4.6 Положення 28 УНР має право здавати в оренду рухоме та нерухоме майно відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших нормативно-правових актів.

Згідно п.4.5. Положення відчужувати, здавати в оренду основні фонди позивач має право лише за попередньою згодою Міністерства оборони України, на конкурентних засадах.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (далі по тексту - Закон) Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до п.3 Закону військове майно за військовими частинами закріплюється саме і тільки на праві оперативного управління.

Згідно ст. 4 Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально мастильних матеріалів тощо.

У порядку, передбаченому ч. 1 цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання.

Даним Законом також визначено порядок відчуження військового майна, зокрема ст.6 Закону зазначає, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходились застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження та реалізації військового майна визначено постановою Кабінету міністрів України №1919 від 28.12.2000р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що баштові крани КБ-403-А - зав. №974, рік випуску 1989, реєстр.№611 та КБ-405-1А - зав. № 2125, рік випуску 1989, реєстр.№612 перебувають на балансі позивача, також вказані крани перебувають на оперативному обліку в головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України, проте, як стало відомо позивачу баштові крани були незаконно передані ТОВ «ИССО» в платну оренду ТОВ «Бориспільміськбуд» на підставі договору №1/3/10 від 03.10.2016 на послуги з оренди механізмів, згідно якого відповідач 1 - є орендодавцем, відповідач 2 - орендарем. На думку позивача відповідачі є недобросовісними набувачами володіння майном, оскільки протиправно заволоділи баштовими кранами Установи та отримують доходи. В зв`язку з чим, посилаючись на ст. ст. 22, 387, 388, 1212, 1214 ЦК України, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання повернути з незаконного володіння баштові крани та стягнути 408 100,00 грн доходу за користуванням майном та 48 494,74 грн інфляційних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Наказу Міністра оборони України від 31.12.96 №402 затверджено Положення про органи державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України (далі по тексту - Положення). Так, відповідно до норм Положення:

П.1.2. визначено, що органи державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України здійснюють державний нагляд за безпечним веденням робіт на підприємствах, в установах, організаціях і у військових частинах Збройних Сил України, тощо.

П.1.5., 2.2. Органом державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України є Управління державного технічного нагляду Збройних Сил України.

Органи державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України відповідно до покладених на них завдань (в тому числі), який:

реєструє об`єкти котлонагляду, вантажопідіймальні споруди в Журналі реєстрації об`єктів котлонагляду і вантажопідіймальних споруд (додаток 6 до цього Положення);

проводить технічні огляди і випробування об`єктів котлонагляду, вантажопідіймальних споруд, контролює своєчасність проведення таких оглядів і випробувань зазначеного устаткування військовими частинами з оформленням донесення;

п. 2.4. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України мають право (в тому числі):

видавати командирам військових частин та керівникам піднаглядних підприємств промисловості обов`язкові для виконання акти-приписи щодо усунення виявлених недоліків.

Неправомірні рішення, прийняті посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці і зазначені в акті-приписі чи приписі, може скасувати в письмовій формі її безпосередній або прямий начальник (п. п. 4.2., 6.1.).

Крім того, відповідно до Розділу 5 Положення Крани підлягають реєстраційному обліку в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України за наявності паспорта виробника.

Вантажопідіймальні крани підлягають повторній постановці на реєстраційний облік після передачі іншому власнику.

Власник подає документи для зняття з реєстраційного обліку в органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України вантажопідіймального крана або машини при передачі крана іншому власнику.

Зняття з реєстраційного обліку вантажопідіймального крана здійснюється на підставі заяви власника та документу, на підставі якого вантажопідіймальний кран або машина передається іншому власнику.

Під час зняття вантажопідіймального крана або машини з реєстраційного обліку робиться відмітка у його паспорті.

Відповідно до Розділу 4 Положення власник, який експлуатує вантажопідіймальні крани:

зобов`язаний забезпечити утримання їх у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту;

призначає особу, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів;

призначає особу, відповідальну за безпечне проведення робіт та утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів.

Як вбачається з паспорту крана КБ-405 заводський №2125 даний кран перебував на обліку Міністерства оборони України, зокрема у Органі державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, які здійснювали відповідні записи про користувача даного крану. Так, містяться наступні записи про користувачів-військових частин Кранів:

Військова частина ХРУ 2742

Військова частина АЗ 158

Військова частина А2677.

На підставі Директиви Міністра оборони України №Д-115/1/5007 від 13.10.1997р. «Про проведення організаційних заходів» сформовано 28 УНР на фондах 280 управління начальника робіт будівельного управління Чорноморського флоту (м. Євпаторія) та надано умовне найменування військова частина А2677.

На підставі Директиви Міністра оборони України №Д-115/1/011 від 02.02.2002 р. «Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2003-2005 роках» анульовано умовне найменування військова частина А2677, яке надано 28 УНР (м. Євпаторія).

Таким чином, військове майно, що перебувало у військовій частині А2677 в оперативному управлінні стало належати позивачеві на підставі рішення Міністерства оборони України.

Відповідно до наказу начальника Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України від 19.12.2017 № 194 «Про проведення інвентаризації активів та зобов`язань підприємства» в Установі « 28 Управління начальника робіт» проводиться інвентаризація рухомого і нерухомого майна.

Як вказує позивач, в ході інвентаризації майна позивачу стало відомо, що баштові крани КБ-403А - зав. № 974, рік випуску 1989, реєстр. № 611 та КБ-405-1А - зав. № 2125, рік випуску 1989, реєстр. № 612 знаходяться в чужому незаконному володінні та експлуатуються при будівництві житлових будинків по вул. Поліська в м. Києві.

Фактично зазначені баштові крани дійсно перебувають на балансі Установи в складі основних засобів та обліковуються по бухгалтерському рахунку 104 «Машини та обладнання».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України № 503/5/2011 від 13.03.2018 зазначені баштові крани перебувають на оперативному обліку в Головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України за Установою « 28 Управління начальника робіт».

Згідно довідки Північного відділу Управління державного технічного нагляду Збройних Сил України від 19.03.2018 № 504/2/48/18 на реєстраційному обліку в Північному відділі Управління державного технічного нагляду Збройних Сил України перебувають вантажопідіймальні крани, зокрема, КБ-403А зав. № 974 та КБ-405-1А - зав. № 2125.

Особливості управління військовим майном та його статусу визначає Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21.09.1999 року № 1075-XIV.

Згідно з ст. 1, ст. 3 цього Закону військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна.

Таким чином, станом на жовтень 2016 року баштові крани мали статус державного (військового), оскільки були закріплені на праві повного господарського відання за Установою.

Як вказує позивач, баштові крани КБ-405-1А та КБ-403А незаконно передані ТОВ "ИССО" в платну оренду ТОВ "Бориспільміськбуд" на підставі Договору № 1/3/10 від 03.10.2016 на послуги з оренди механізмів (далі - Договір), згідно якого Відповідач-1 виступив Орендодавцем, а Відповідач-2 Орендарем.

Крім того, як вказує позивач, Управлінням нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель Міністерства оборони України проведено перевірку питань укладання Установою договорів про будівництво житла на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Поліська (197 квартир по вул . Хвильового, 1 та 107 квартир по вул . Хвильового , 3).

Зазначеною перевіркою встановлено, зокрема, що засновником ТОВ «ИССО» до 15.06.2016 була дружина ОСОБА_1 (начальник Установи « 28 УНР») громадянка ОСОБА_2 (у подальшому прізвище змінено на ОСОБА_2 ), а у подальшому - громадянка ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_4 - заступника начальника Установи з капітального будівництва).

Відповідно до листа 23.03.2018 № 82, копія якого міститься в матеріалах справи, Установа зверталася із письмовою вимогою до Відповідача 2 повернути вантажно-підйомні механізми та вирішити спір без звернення до суду, проте, вказана претензія залишена відповідачем 2 без відповіді та задоволення.

Крім того, згідно з повідомленням Дарницького Управління поліції ГУ НП у м. Києві від 23.04,2018 № 9523/48-18 по факту нестачі баштових кранів внесені відомості до ЄРДР за № 12018100020003597 від 21.04.2018 року. На даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтями 13 та 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Крім того, в Україні відносини, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ГК України, право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зі змісту наведених норм вбачається, що право вимоги майна у особи, яка набула його безпідставно, належить саме власнику такого майна за умови наявності у зобов`язаної особи такого майна.

Доводи відповідача 1 про те, що між ТОВ «ИССО» в особі директора ОСОБА_4 (Орендодавець) та позивачем в особі тво начальника Безрученка М.І. (Орендар), укладено договір оренди механізмів від 01.04.2015, відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування механізми - кран баштовий КБ-405-1А зав. № 2125 та кран баштовий КБ-403А зав. № 974, не приймається судом до уваги виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що баштові крани КБ-405-1А та КБ-403А перебувають на балансі позивача в складі основних засобів, на оперативному обліку у Головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України, на реєстраційному обліку Північного відділу Управління державного технічного нагляду Збройних сил України. Спірні баштові крани не змінювали власність Міністерства оборони України. Крім того, вказаний договір не містить реєстраційної нумерації позивача.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» органами, які здійснюють управління військовим майном, є Кабінет Міністрів та Міністерство оборони України.

Отже, баштові крани КБ-405-1А зав. № 2125 та КБ-403А зав. № 974 мають статус державного (військового) майна, оскільки закріплені на праві повного господарського відання за Установою Міністерства оборони України.

Згідно з паспортами на баштові крани КБ-405-1А зав. № 2125 та КБ-403А зав. № 974 належать Міністерству оборони України та ніколи не змінювали форму власності.

Так, баштовий кран КБ-405-1А зав. № 2125 введений в експлуатацію 16.01.1992 року та знаходився у власності та використанні військових частин та організацій Міністерства оборони України - ХРУ-2742, 73681, A3158, А2677, 28УНР.

Баштовий кран КБ-405-1А зав. № 974 введений в експлуатацію 10.05.1990 року та знаходився у власності та використанні військових частин та організацій Міністерства оборони України - ХРУ-2742, A3158, А2677, 28 УНР.

Крім того, в експертизі № 67БК-15.12.2015 від грудня 2015 року експертного обстеження баштового крану КБ-403А зав. № 974, тобто після укладення договору оренди механізмів від 01.04.2015, зазначено - власник крана: Установа « 28 Управління начальника робіт».

Також при укладенні договору оренди механізмів від 01.04.2015 відповідальні особи повинні були подати проект господарського зобов`язання на розгляд органу, до сфери управління якого належить - Міністерству оборони України.

В своїх поясненнях доданих до матеріалів справи Міністерство оборони України стверджує, що не надавало згоду позивачу на здачу в оренду або відчуження майна, зокрема крани КБ-405-1А заводський №2125 та КБ-403А заводський №974.

Посилання відповідача 2 на лист №22-о від 12.03.2015 Управління, в якому вказано, що позивач не має у власності баштові крани, вказаний лист підписано начальником Олейскер І.В. не приймаються судом до уваги та спростовується матеріалами справи.

Суд зазначає, що відповідачем 1 не надано до матеріалів справи, належних доказів та/або правоустановлюючих документів на спірні крани, які на законних підставах надає право відповідачу 1 розпоряджатися ними, зокрема, здавати в оренду.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 6-2233цс16.

Враховуючи належнй спосіб захисту прав позивача, та те, що саме між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір оренди механізмів від 03.10.16, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача до відповідачів про зобов`язання повернути позивачу з незаконного володіння та використання баштові крани КБ-403А - зав. №974 та КБ-405-1А - зав.№2124 в порядку ст. 388 ЦК України від добросовісного набувача.

Щодо позовних вимог про стягнення 408 100,00 грн доходів від незаконного володіння та використання баштових кранів, 48 494,74 грн інфляційних, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1212 ЦК України відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Згідно з частиною другою цієї статті, правила, закріплені в главі 83 ЦК, застосовуються незалежно від того, чи виникло безпідставне збагачення внаслідок поведінки набувача майна, самого потерпілого, третіх осіб або виникло мимоволі.

Відповідно до вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особо дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Згідно ст. 1213 ЦК України (повернення в натурі безпідставно набутого майна) набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 390 ЦК України (розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння) власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Згідно п. 3.1. Договору № 1/3/10 від 03 жовтня 2016 року укладеного між відповідачами, вартість оренди двох баштових кранів складає 700,00 грн. за кожний робочий день місяця.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 1/3/10 Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими особами сторін і діє дванадцять календарних місяців.

Станом на час звернення до суду з даним позовом баштові крани продовжують незаконно експлуатуватися Відповідачем-2:

2016 рік - жовтень (20), листопад (22), грудень (22) - разом 64 робочі дні;

2017 рік - 248 робочих дів;

2018 рік - 250 робочих днів;

2019 рік - січень (21), всього в незаконному чужому володінні - 583 робочих днів.

Розрахунок: 700 грн. х 583 робочих днів = 408100,0 грн.

Таким чином, у період користування вказаним майном Відповідачем-1 отримано дохід в сумі 408100,0 грн., які підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача.

Щодо стягнення 48 494,74 грн інфляційних, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадку повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

При цьому присудження рішенням суду до стягнення безпідставно отриманих коштів не змінює правову природу зобов`язання (правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.10.17. у справі № 910/11965/16).

З огляду на вказане суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 48 494,74 грн. інфляційних втрат.

Заявлені у позовній заяві витрати у розмірі 3 200,00 грн, пов`язані з залученням свідків з виплатою середньоденного заробітку, задоволенню не підлягають, оскільки жодним нічим не підтверджені та не доведені.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул.Бориспільська, буд.26-К, оф.12, м.Київ, 02093, код ЄДРПОУ 25153041) та Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД" (вул. В.Чайки, буд.16,с.Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область,08130, код ЄДРПОУ 34536374) повернути Установі "28 Управління начальника робіт" (проспект Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 24967480) з незаконного володіння та використання баштові крани КБ-403А - зав.№974 та КБ-405-1А - зав.№2125.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул.Бориспільська, буд.26-К, оф.12, м.Київ, 02093, код ЄДРПОУ 25153041) на користь Установи "28 Управління начальника робіт" (проспект Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 24967480) доходи, одержані від незаконного володіння майном та його використання в розмірі 408 100 (чотириста вісім тисяч сто) грн. 00 коп. та 7 838 (сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 47 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 08.08.2019.

Суддя Н.І.Ягічева