Рішення № 8353704, 17.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2010 р. Справа № 45/29-10

вх. № 622/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Поляніна І.Е., доручення від 12.01.2010 року

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківський підшипниковий завод", м. Харків

до ТОВ "Захисні й протипожежні покриття", м. Харків

про стягнення 60262,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 15003,00 грн. та суму штрафних санкцій (пеню) в розмірі 45259,05 грн. мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору купівлі-продажу № 2.031108-1 від 03 листопада 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 02 лютого 2010 року про порушення провадження у справі № 45/29-10 розгляд справи було призначено на 24 лютого 2010 року о 10:50 год.

Ухвалою суду від 24 лютого 2010 року розгляд справи, у зв’язку із нез’явленням представників сторін в судове засідання, а також у зв’язку із необхідністю надання сторонами суду витребуваних судом доказів, розгляд справи відкладено на 17 березня 2010 року.

В судове засідання 17 березня 2010 року позивач з"явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав витребувані судом докази по справі.

Відповідач в призначене судове засідання не з"явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 24 лютого 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

03 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 2.031108-1 згідно умов якого позивач взяв на себе зобов’язання щодо передачі відповідачу обладнання вартістю 50010 грн. з врахуванням ПДВ, найменування якого визначено п. 1.2 договору, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти від позивача обладнання та оплатити його вартість шляхом перерахування 70% вартості обладнання в строк до 25 грудня 2008 року; 30% вартості обладнання - до 31 січня 2009 року шляхом банківського переказу на р/р позивача (п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.3 договору).

Згідно з видатковою накладною № 38 від 05 листопада 2008 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав обладнання вартістю 50010 грн., що підтверджено вказаною накладною, дорученням відповідача про отримання ТМЦ серія ЯЛЯ № 270862 від 03.11.2008 р.,

В порушення взятих на себе зобов’язань за договором, а саме розділу 2 договору, відповідач розрахунок за отримане від позивача обладнання здійснив лише частково, так 24 грудня 2008 року відповідач, на виконання умов договору, перерахував позивачу 70% вартості обладнання в розмірі 35007 грн., решту коштів (30% вартості обладнання) як по строку - 31 січня 2009 року, так і взагалі не здійснив.

Заборгованість відповідача становить 15003 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 15003 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 15003,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на п. 4.2 договору позивачем також пред’явлено до стягнення 45259,05 грн. штрафної санкції за прострочення платежу.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору (п. 4.2 договору), який є предметом даного судового провадження, у разі порушення відповідачем передбачених сторонами строків оплати, останній сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від вартості обладнання, вказаній в п. 2.1 договору, за кожен день прострочення платежу. Враховуючи, що відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов’язок по оплаті в термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 5823,08 грн. відповідає вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягає стягненню. В решті позовних вимог позивача щодо штрафної неустойки (пені) суд вважає за необхідне позивачу відмовити у зв’язку із безпідставним пред’явленням до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 208,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ТОВ "Захисні та протипожежні покриття", 61007, м. Харків, вул. 2-ї П’ятирічки, 19 (в тому числі з п/р 26008052200857 у ЦВ ХДРУ ПриватБанк, МФО 351533, код ЗКПО 33608683) на користь ВАТ "Харківський підшипниковий завод", 61089, м. Харків, пр. Фрунзе, 3 (п/р 26001020001247 у ВАТ "СЕБ Банк" м. Києва, МФО 350175, код ЗКПО 05808853) 15003 грн. боргу, 5823,08 грн. штрафної неустойки (пені), 208,26 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/29-10 підписано 19 березня 2010 року