Ухвала суду № 83536782, 06.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

06.08.2019Справа № 910/9485/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 81; ідентифікаційний код 34540113) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерпромконтракт» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 117; ідентифікаційний код 32766751) про стягнення 295561,64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав» звернулося до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою, пославшись на те, що 03.07.2017 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерпромконтракт», як позичальником, було укладено Кредитний договір №15/05-КР-19/2017, відповідно до умов якого банк відкрив відповідачу невідновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом 9000000 грн. Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за ним утворилась заборгованість в розмірі 9285561,64 грн., з яких: 8990000 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 295561,64 грн. простроченої заборгованості по процентам. На підставі викладеного позивач просить суд частково стягнути з відповідача заборгованість за простроченими процентами в розмірі 295561,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» залишено без руху, та надано позивачеві строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення вказаної ухвали.

У вказаній ухвалі суду було встановлено, позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 295561,64 грн., за яку судовий збір підлягав сплаті в розмірі 4433,42 грн. На підтвердження сплати судового збору у визначеному Законом розмірі позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення №22 від 28.12.2018 на суму 4433,42 грн.

При цьому, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Так, судом було здійснено перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за допомогою реєстру підтверджень оплат із Державної казначейської служби України у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

За результатами пошуку судом встановлено, що надане позивачем платіжне доручення №22 від 28.12.2018 на суму 4433,42 грн. вже було використане разом із поданням до Господарського суду міста Києва позовної заяви у справі №910/4693/19 за результатами розгляду якої судом постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду. Сплачена позивачем сума судового збору за подання вказаного позову судом не поверталась з огляду на приписи п.4. ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

05.08.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

У вказаній заяві позивач підтвердив, що платіжне доручення №22 від 28.12.2018 на суму 4433,42 грн. вже додавалось банком до позовної заяви до того ж відповідача, з тим же предметом спору та з тих же підстав, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №9101/4693/19 було залишено без розгляду.

Позивач пославшись на ч.4 ст.226 ГПК України зазначив, що залишення позову без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою позовною заявою.

Крім того, позивач зазначив, що наразі Публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав» визнано неплатоспроможним, а оскільки останній здійснює свої витрати виключно у межах запланованого та затвердженого кошторису та враховуючи, що відповідно до кошторису сплата судового збору в розмірі 4433,42 грн. здійснена, наразі відсутня економічна обґрунтованість для здійснення повторної сплати цієї ж суми для звернення до суду з позовом до того ж відповідача, з того ж предмету та з тих же підстав.

Таким чином, позивач зазначив, що дотримуючись принципу найменших витрат для неплатоспроможного банку при здійсненні ліквідації, в межах затвердженого кошторису, враховуючи залишення судом без розгляду попередньої позовної заяви до того ж відповідача, з того ж предмету позову та з тих же підстав, оскільки суд разом із позовною заявою отримав платіжне доручення №22 від 28.12.2018 про сплату судового збору в розмірі 4433,42 грн., позивач зазначив, що останній вважає за можливе відкриття провадження у даній справі та незаконне повернення позовної заяви суттєвим порушенням права позивача.

Розглянувши матеріали даної заяви про усунення недоліків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як зазначалось позивачу в ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.07.2019, за результатами пошуку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом встановлено, що надане позивачем платіжне доручення №22 від 28.12.2018 на суму 4433,42 грн. вже було використане разом із поданням до Господарського суду міста Києва позовної заяви у справі №910/4693/19 за результатами розгляду якої судом постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду. Сплачена позивачем сума судового збору за подання вказаного позову судом не поверталась з огляду на приписи п.4. ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Так, суд зазначає, що зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №910/4693/19 вбачається, що підставою для залишення позову без розгляду слугувало те, що не зважаючи на визнання судом явки сторін в судове засідання обов`язковою, позивач без поважних причин не з`явився в судове засідання, не повідомив суд про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відтак, враховуючи приписи чинного законодавства, у разі залишення позову без розгляду з тих підстав, що позивач без поважних причин не з`явився в судове засідання, не повідомив суд про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи без участі представника, сплачена позивачем сума судового збору не повертається, а відтак у такого позивача в майбутньому відсутнє право використання платіжного доручення, що подавалось разом і попереднім позовом, навіть у разі повторного звернення до суду із таким же позовом.

Таким чином, ненадання позивачем належних та допустимих доказів сплати судового збору свідчить про порушення останнім вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 та п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, суд зазначає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.43 ГПК України).

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до приписів ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Таким чином, невиконання позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.07.2019, якою було, зокрема, роз`яснено позивачу які саме дії останньому необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви, тягне за собою настання відповідних наслідків, передбачених чинним законодавством України.

Станом на 06.08.2019 від позивача не надійшло жодних додаткових документів на виконання вимог вказаної ухвали суду, за таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом термін.

Відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви у встановлений строк, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» і доданих до неї документів позивачу.

Разом з тим, за приписами ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.174, ч.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» з доданими до неї документами повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Дата підписання: 06.08.2019.

Суддя Я.В. Маринченко