Рішення № 83536781, 06.08.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/659/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.,

секретаря судового засідання: Василенко М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Філіповича Володимира Михайловича ( м. Львів )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайтвуд" (с. Кодня, Житомирський район, Житомирська обл)

про стягнення 58154,91 грн

Процесуальні дії у справі.

Фізична особа-підприємець звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.12.2018 у розмірі 58154,91 грн, з яких: 47200,00 грн - основний борг, 2098,62 грн - інфляційні, 687,32 грн - 3% річних, 8168,97 грн - пеня.

Підставою позовних вимог вказано порушення строків оплати за зобов`язанням з посиланням на ст. ст. 526, 530, 549, 625, 929 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 05.07.2019 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 06.08.2019 о 11:00.

29.07.2019 від ФОП Філіповича В. М. поштою надійшла заява, в якій просить здійснювати розгляд справи за його відсутності. До заяви додано оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи містяться поштове повідомлення про вручення адресату поштового відправлення (а.с. 35). Від ТОВ "Вайтвуд" заяви по суті справи не надходили. Водночас немає заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

17.12.2018 між Фізичною особою-підприємцем Філіповичем Володимиром Михайловичем (перевізником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайтвуд" (замовником) укладено договір №2018-12-17 (а.с.15-16), предметом якого є порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при здійсненні транспортно-експедиційних послуг в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні відповідно до законодавства України, вимог міжнародних угод та Конвенцій в сфері автомобільних перевезень вантажів, згідно з підписаною сторонами заявкою, що визначає умови виконання кожного окремого перевезення.

Згідно з п. 3.1. договору, на кожне перевезення оформлюється транспортна заявка, яка повинна містити дані про: дату, час завантаження - розвантаження (термін доставки) вантажу, маршрут руху, найменування вантажу, вид пакування, кількість місць вантажу, властивості вантажу, що вимагають особливих умов, або запобіжних заходів для забезпечення вантажу під час вантажу, фрахтова ставка, умови оплати, адреси місць завантаження та розвантаження вантажу з зазначенням вантажовідправника та вантажоодержувача та контактних осіб, адреси проведення митних формальностей при завантаженні чи розвантаженні, найменування прикордонного переходу умов проходження кордону (при необхідності), наявності експедиторів або пломбування вантажу, особливі умови (страхування, митне оформлення, необхідний супроводжувальний пакет документів на вантаж), вимоги до автомобіля (вантажопідйомність, вид та тип кузова автомобіля та його параметри).

Відповідно до п. 3.3. договору, після отримання заявки перевізник зобов`язаний підтвердити погодження та виконання всіх вимог. Перевізник надає замовнику підтвердження прийняття заявки з зазначенням реєстраційних номерів автотранспортного засобу, прізвища, імені, по батькові водія, номер мобільного телефону, та підтвердити згоду виконання підписом уповноваженої особи від перевізника та скріпити печаткою. Заявка є невід`ємною частиною договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов договору, пріоритетним є умови, зазначені в договорі. Будь-які зміни внесені у заявку, повинні бути оформлені в письмовій формі, підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Сторони здійснили оформлення заявки №01 до договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №2018-12-17 (а.с. 20), за якою:

Маршрут перевезення: 12452, Житомирський район, с. Кодня, вул. Гонти, 1 - Plac Kilinskiego 36, 32-660 Chelmek, Poland NIP PL6282119079;

Дата, час завантаження: 19.12.2018;

Адреса завантаження, митне оформлення: Житомирський район, с. Кодня, вул. Гонти, 1;

Вантаж: листи для фанери, 22 т, бокове завантаження;

Вантажоодержувач: LamiPol Sp. z.o.o;

Адреса вивантаження: Plac Kilinskiego 36, 32-660 Chelmek, Poland;

Дата вивантаження: 22.12.2018;

Сума і форма оплати: 45000,00 грн (протягом 10 днів після вивантаження).

У заявці також зазначено номер та марку автомобіля, причіпа, вказано контактні дані водія.

Згідно з п. 3.2. договору, підтвердження факту надання транспортних послуг перевізником є оригінал товарно-транспортної накладної на перевезення вантажу в межах України і міжнародної товарно-транспортної накладної встановленого зразка (СМК) з відміткою вантажовідправника, митних органів вантажоодержувача на міжнародні перевезення.

В матеріалах справи міститься копія міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №288610 із зазначенням: відправник - ТОВ "Вайтвуд", одержувач - LamiPol Sp. z.o.o, місце розвантаження вантажу - Хелмек Польща, місце та дата завантаження вантажу - Кодня Україна, 21.12.2018, документи, що додаються: інвойс №334 від 31.10.2018. В графі 6,7,8,9,11 визначено дані про вантаж. В графі 22 наявний підпис та штамп відправника - ТОВ "Вайтвуд", в графі 23 - підпис та печатка перевізника, в графі 24 - підпис та штамп одержувача (а.с.19).

Сторони в п. 5.1. договору узгодили, що вартість перевезення (фрахт) та валюта розрахунків погоджується сторонами в транспортній заявці.

Так, у заявці визначено, що сума оплати за послуги перевезення становить 45000,00 грн.

За п. 5.2. договору, розрахунок за виконане зобов`язання здійснюється замовником протягом 3 банківських днів з моменту отримання замовником документів від перевізника: рахунку-фактури, оригінали ТТН (СМR), акта виконаних робіт та податкової накладної, оформлених відповідно до вимог податкового законодавства, оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника, підтверджених документально (штраф за перевантаження, оплата конвою, наявність наднормованих пристроїв під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням, штраф за скасування завантаження, тощо).

Згідно з рахунком №1 від 03.01.2019 вартість послуг становить 57200,00 грн, що включає міжнародні транспортні послуги по маршруту с. Кодня - м. Хелмек сумі 45000,00 грн та простій автомобіля 12200,00 грн (а.с. 18).

Сторони підписали акт здачі-приймання робіт №1 від 03.01.2019, згідно якого ФОП Філіпович В.М. (виконавець) на підставі договору №2018-12-17 та заявки №1 від 17.12.2018 надав послуги згідно з рахунку №1: автоперевезення по маршруту с. Кодня - м. Хелмек - 45000,00 грн, простій автомобіля - 12200,00 грн. Загальна вартість робіт 57200,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають (а.с.21).

ТОВ "Вайтвуд" частково сплатило вартість отриманих транспортно-експедиційних послуг у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку підприємця (а.с.22).

30.05.2019 позивач направив на адресу ТОВ "Вайтвуд" претензію з проханням здійснити погашення заборгованості у розмірі 47200,00 грн (а.с.23-26).

Через невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати транспортних послуг, станом на момент звернення з позовом до суду у підприємства наявна заборгованість у сумі 47200,00 грн, яку ФОП Філіпович В. М. просить стягнути в позовній заяві, а також нарахування, здійснені відповідно до ст. ст. 549, 625 ЦК України.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Внаслідок укладення договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №2018-12-17 від 17.12.2018 між сторонами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Згідно з абзацом 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналізуючи зміст договору від 17.12.2018, суд встановив, що до зобов`язань ФОП Філіповича В.М. належав обов`язок здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідно до транспортного замовлення ТОВ "Вайтвуд", а замовник, у свою чергу, зобов`язався здійснювати усі розрахунки з перевізником у повному обсязі та у строки, передбачені умовами договору.

За своїм змістом укладений між сторонами договір є договором перевезення. При цьому погоджені сторонами інші умови договору, надали ознак договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору .

Частиною 1 ст. 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником (ч.2 ст. 929 ЦК України).

Згідно з ч. 10 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ст. 931 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

За приписами статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції.

Частиною 1 статті 1 Конвенції визначено, що вона застосовується до будь-якого автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної (стаття 4 Конвенції).

Матеріали справи містять адресовану позивачу транспортну заявку, у якій зазначено дату та час завантаження, номер автомобіля, водія, маршрут перевезення, місце навантаження вантажу, місце розвантаження вантажу, рід вантажу, строк доставки вантажу, суму за замовленням.

Водночас міжнародна товарно-транспортна накладна підтверджує доставку позивачем вантажоодержувачу вантажу згідно з транспортною заявкою, про що наявна відмітка вантажоодержувача про отримання вантажу на CMR.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 916 ЦК України).

Сторони погодили, що вартість перевезення становить 45000,00 грн. При цьому в рахунку на оплату №1 від 03.01.2019 сума послуг 57200,00 грн, що включає міжнародні транспортні послуги по маршруту с. Кодня - м. Хелмек в розмірі 45000,00 грн та простій автомобіля 12200,00 грн.

Вказана сума зазначена в акті здачі-приймання робіт №1 від 03.01.2019, який підписано представниками замовника та виконавця.

ТОВ "Вайтвуд" частково сплатило перевізнику 10000,00 грн як оплату за послуги з перевезення.

Тому, з врахуванням наведеного, вимоги ФОП Філіпович В. М. з відповідача про стягнення 47200,00 грн основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача 8168,97 грн пені, 2098,62 грн - інфляційних, 687,32 грн - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату в строки, встановлені в п. 5.2. договору, замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі 2% за день протермінування оплати від суми перевезення.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунком (а.с. 11-14) пеня нарахована у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 10.01.2019 по 25.06.2019 у сумі 8168,97 грн.

Суд перевірив нарахування пені, розрахунок здійснений правильно, а тому стягнення 8168,97 грн пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, а інфляційні нарахування на суму боргу - це відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з поданим розрахунком, 3 % річних у сумі 687,32 грн та інфляційні витрати в розмірі 2098,62 грн нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайтвуд" (12452, Житомирська обл., Житомирський район, с. Кодня, вул. Гонти, 1, ідентифікаційний код 41011218)

на користь Фізичної особи-підприємця Філіповича Володимира Михайловича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

- 47200,00 грн заборгованість за договором;

- 8168,97 грн пеня;

- 687,32 грн 3% річних;

- 2098,62 грн інфляційні;

- 1921,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.08.19

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу; 2,3 - сторонам (рек. з пов.)