Рішення № 83536768, 30.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019Справа № 910/15995/18Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна"

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнпрод"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвіч Фіш"

про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Письмак Т.О.

від відповідача: Орел В.Ю.

від третьої особи 1: ОСОБА_3

від третьої особи 2: не з`явились

від третьої особи 3: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було неправомірно внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення іпотеки за договором іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013 та скасування заборони відчуження нерухомого майна, зазначеного у вказаному договорі, зважаючи на це, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати відповідні рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, а також зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса поновити державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяжень речового права на підставі договору іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 суд ухвалив: позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом чіткого визначення позовних вимог у п. 4 та п. 5 прохальної частини позовної заяви; наведення викладу обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнпрод"; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; сплати судового збору за розгляд даного позову у розмірі 7048,00 грн.; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

17.12.2018 від позивача до відділу діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на категорію та складність справи, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 22.01.2019; залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнпрод" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвіч Фіш"; зобов`язати Державну міграційну службу України надати суду відомості щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

09.01.2019 через відділ діловодства суду від Державної міграційної служби України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2018.

14.01.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

У підготовче засідання 22.01.2019 з`явився представник позивача, представники відповідача та третіх осіб не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду в підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 19.02.2019, а відтак, задоволено клопотання відповідача про перенесення розгляду справи.

15.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 19.02.2019 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи 1, представники третьої особи 2 та третьої особи 3 не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав клопотання про витребування доказів, представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду.

З метою надання учасникам справи можливості ознайомитися з документами поданими в підготовчому засіданні, судом оголошено перерву до 04.03.2019.

22.02.2019 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення.

04.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 04.03.2019 з`явилися представники відповідача та третьої особи 1, представники позивача, третьої особи 2 та третьої особи 3 не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, у якому відповідач просив суд залишити позов без розгляду та закрити провадження у справі, судом відмовлено у його задоволенні з підстав викладених в ухвалі суду від 04.03.2019.

Разом з тим, розглянувши в підготовчому засіданні клопотання про витребування доказів, суд прийшов до висновку, що викладені у клопотанні вимоги щодо витребування у відповідача доказів є обґрунтованими, а тому клопотання позивача підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 суд ухвалив: витребувати у відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича належним чином засвідчені копії письмових доказів, на підставі яких 12.11.2015 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м., зокрема: про припинення іпотеки (індексний номер рішення 26080134) та про припинення обтяження (індексний номер рішення 26080541); підготовче засідання відкласти на 19.03.2019.

У підготовче засідання 19.03.2019 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи 1, представники третьої особи 2 та третьої особи 3 не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача подав письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2019.

Представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні з метою надання йому можливості ознайомитися з документами, що були подані відповідачем в засіданні.

Суд задовольнив клопотання позивача та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 09.04.2019.

08.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

09.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

Підготовче засідання 09.04.2019 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.

З огляду на повернення судді Картавцевої Ю.В. з лікарняного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 підготовче засідання призначено на 21.05.2019.

У підготовче засідання 21.05.2019 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи 1, представники третьої особи 2 та третьої особи 3 не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав клопотання про витребування у реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві доказів, а саме оригіналів документів та їх належним чином завірених копій для долучення до матеріалів справи в якості письмового доказу, на підставі яких 12 листопада 2015 року було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м., зокрема: про припинення іпотеки, індексний номер рішення: 26080134 та про припинення обтяження, індексний номер рішення: 26080541.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання позивача про витребування доказів суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання позивач вказує на те, що ухвалою суду від 04.03.2019 зазначені докази витребувавались у відповідача, однак з наданих відповідачем доказів вбачається, що 12.11.2015 оригінали документів за вих. № 111/01-30 були направлені до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Враховуючи те, що позивачем було подано клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити наступні питання: "чи виконано підпис від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації/ліквідації ПАТ "ВБР" ОСОБА_2 на листі про погашення заборгованості, листі про припинення іпотеки та обтяження № 8733 від 11.11.2015; чи нанесено відтиск печатки Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" на листі про погашення заборгованості за місцем вимоги, на листі № 8733 від 11.11.2015 про припинення іпотеки та обтяжень приватному нотаріусу оригінальною печаткою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" чи іншою печаткою?", оригінали документів, зазначені у клопотанні є необхідними для повного та всебічного розгляду справи.

Разом з тим, положеннями Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджених наказом Мін`юсту України від 08.10.1998 №53/5 та зареєстрованих в Мін`юсті України 03.11.1998 за № 705/3145 зі змінами та доповненнями) встановлено, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів; для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації; для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п`яти - шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 суд ухвалив: витребувати у реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві оригінали документів та їх належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи в якості письмового доказу, на підставі яких 12 листопада 2015 року було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м., зокрема: про припинення іпотеки, індексний номер рішення:26080134 та про припинення обтяження, індексний номер рішення: 26080541; підготовче засідання відкласти на 04.06.19; зобов`язати позивача: забезпечити явку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" ОСОБА_2 в підготовче засідання, для відібрання експериментальних зразків підпису в останнього; надати для долучення до матеріалів справи вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_2 ; надати в підготовче засідання печатку Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" для відібрання експериментальних зразків відтиску печатки; надати для долучення до матеріалів справи вільні зразки відтиску печатки.

04.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло повідомлення, у якому зазначено, що 22.02.2019 між ПАТ "ВБР" та ТОВ "Ейпіес Україна" було укладено договір № 145 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами, укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання, відтак, ТОВ "Ейпіес Україна" є правонаступником ПАТ "ВБР" у справі № 910/15995/18.

У підготовче засідання 04.06.2019 з`явилися представники відповідача та третьої особи 1, представники позивача, третьої особи 2 та третьої особи 3 не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Враховуючи, що у даній справі будуть досліджуватися обставини, що можуть вплинути на права і обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна", суд дійшов висновку щодо необхідності залучення вказаної особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на необхідність залучення до участі у справі третьої особи, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 суд ухвалив: залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейпіес Україна»; зобов`язати позивача надіслати залученій третій особі позовну заяву з додатками, докази надіслання надати суду. Надати суду оригінали та належним чином засвідчені копії, доданих до повідомлення договору та додатків до нього на підтвердження правонаступництва третьої особи; запропонувати третій особі подати письмові пояснення щодо позову/відзиву протягом п`яти днів з дня отримання позовної заяви/відзиву. Зобов`язати третю особу надати суду докази (оригінали та належним чином засвідчені копії), що підтверджують правонаступництво; підготовче засідання відкласти на 25.06.2019.

25.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання третій особі 4 позовної заяви з додатками.

У підготовче засідання 25.06.2019 з`явились представники відповідача та третьої особи 1. Представники позивача, третьої особи 2, третьої особи 3 та третьої особи 4 у підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.07.2019.

У підготовче засідання 02.07.2019 з`явились представники відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 4. Представники позивача, третьої особи 2 та третьої особи 3 у підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи 4 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання позивача про призначення експертизи судом відмовлено в його задоволенні.

У підготовчому засіданні 02.07.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 30.07.2019.

30.07.2019 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" надійшла заява про заміну учасника справи правонаступником. Вказана заява обґрунтована відступленням Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" права вимоги за кредитним договором №MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013 та договором іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, у зв`язку з чим заявник просить замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна".

У судове засідання 30.07.2019 прибули представники відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 4. Представники позивача, третьої особи 2 та третьої особи 3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні оголошено коротку перерву.

Після оголошеної перерви, розглянувши у судовому засіданні заяву про заміну учасника справи правонаступником, судом постановлено ухвалу, якою замінено позивача - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" (ідентифікаційний код: 36470620) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" (ідентифікаційний код: 42682150).

У судовому засіданні 30.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш» (позичальник) укладено кредитний договір №MKLNU3.143359/02 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається у розмірі 700000,00 грн.; термін користування кредитом до 16.07.2018; процентна ставка за користування кредитом - 23% річних (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Кредитного договору).

Дослідивши зміст укладеного Кредитного договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 17.07.2013 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № ZXR039523.143694.002, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. та зареєстрований в реєстрі за №6397 (далі - Договір іпотеки), предметом якого є надання в іпотеку майна, зазначеного в п. 7 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш» перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, та невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та іпотекодавця.

Відповідно до п. 2 Договору іпотеки, за ним забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з кредитного договору від 17.07.2013 №MKLNU3.143359/02, укладеного між іпотекодержателем та позичальником.

Згідно з п. 7 Договору іпотеки в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором та зобов`язань за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно: нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м.

Дослідивши зміст Договору іпотеки, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є іпотечним договором, яким забезпечено виконання зобов`язання третьої особи 3 за Кредитним договором.

Положеннями ст. 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що 17.07.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію іпотеки №1690728 за Договором іпотеки (іпотекодавець - ОСОБА_1 ; іпотекодержатель - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»; боржник - ТОВ «Грінвіч Фіш») стосовно майна - нежитлове приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №6356388 від 17.07.2013, копія якого долучена до позову.

Судом встановлено, що 17.07.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію обтяження №1691577 (вид обтяження - заборона на нерухоме майно) за Договором іпотеки (особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 ; обтяжувач - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку») стосовно майна - нежитлове приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №6359267 від 17.07.2013.

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 27.11.2014 № 743 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 № 132 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВБР", згідно з яким з 28.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВБР" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВБР" запроваджено строком на три місяці з 28.11.2014 по 27.02.2015.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" (далі - ПАТ "ВБР"), запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 44 від 27.02.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВБР" до 27.03.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВБР" ОСОБА_2 до 27.03.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 грудня 2015 р. № 914 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 22 грудня 2015 р. № 234, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВБР» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» (далі - ПАТ «ВБР») з 23 грудня 2015 року до 22 грудня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ВБР», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 на два роки з 23 грудня 2015 року до 22 грудня 2017 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 03 листопада 2016 р. № 2343 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВБР» строком на два роки до 24 грудня 2019 включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «ВБР», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на два роки до 24 грудня 2019 включно.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 12.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. прийнято рішення № 26080134 про реєстрацію припинення іпотеки щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою АДРЕСА_1 , та 12.11.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення іпотеки за Договором іпотеки.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 12.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. прийнято рішення №26080541 про реєстрацію припинення обтяження (вид обтяження - заборона на нерухоме майно) щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою АДРЕСА_1 , та 12.11.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення обтяження за Договором іпотеки.

Відповідно до розрахунку заборгованості на 20.11.2018, що долучений до позову, прострочена заборгованість за кредитом за Кредитним договором складає 700000,00 грн., прострочена заборгованість по процентам по кредиту - 1239734,34 грн., штраф/пеня - 1182409,34 грн.; відповідно до розрахунку заборгованості на 12.11.2015, що долучений до позову, поточна заборгованість за кредитом за Кредитним договором складає 427777,00 грн., прострочена заборгованість по кредиту складає 272223,00 грн. поточна заборгованість по процентам по кредиту - 11644,32 грн., прострочена заборгованість по процентам по кредиту - 376362,66 грн.; штраф/пеня - 152677,87 грн.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 22.04.2016 приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненко О.В. зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Воїнпрод» на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою АДРЕСА_1 (номер запису про право власності №14329295).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було неправомірно внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення іпотеки за договором іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013 та скасування заборони відчуження нерухомого майна, зазначеного у вказаному договорі, оскільки заборгованість за Кредитним договором станом на 20.11.2018 складає 3122143,68 грн., а документи, які стали підставою для припинення обтяження та іпотеки за Кредитним договором та Договором іпотеки не підписувались Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» ОСОБА_2, у звязку з чим позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080134 від 12.11.2015 13:08:27 щодо припинення іпотеки, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки 1690728, на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080541 від 12.11.2015 13:17:40 щодо скасування заборони на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м. накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013;

- зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса (державного реєстратора) поновити державну реєстрацію обтяження речового права на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013 відносно нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м., накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О., з моменту його вилучення;

- зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса (державного реєстратора) поновити державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 1690728 на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, відносно нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м., накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О., з моменту його вилучення.

Судом встановлено, що 22.02.2019 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" (новий кредитор) укладено договір №145 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває в обсязі і на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) а поручителів, зазначених в Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно з реєстром у додатку №1 до цього договору; новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному договором.

Пунктом 2.2. договору визначено, що новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

Судом встановлено, що у переліку договорів (Додаток №1), у зобов`язаннях за якими відступається право вимоги, в тому зазначено кредитний договір №MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013 та договір іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 18.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" сплачено на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" грошові кошти у розмірі 1472064,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10 від 18.02.2019.

Суд зазначає, що відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це заміна особи у зобов`язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов`язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Нормами Цивільного кодексу України не встановлено заборони щодо оплатності договору цесії, сторони самі визначають оплатний він чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу а якщо - безоплатний, то - застосовуються положення про договір дарування.

За наведених обставин, у зв`язку з укладенням між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" договору №145 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відбулась заміна кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі кредитного договору №MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш».

За змістом ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом Недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання не спричиняє недійсність основного зобов`язання. (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Наведені норми закону, які регулюють забезпечення виконання зобов`язання, дають підстави для висновку, що забезпечувальне зобов`язання поділяє юридичну долю основного, оскільки акцесорне правовідношення за своєю правовою природою є додатковим до іншого, основного, без якого воно втрачає свій сенс і значення та виявляється, в тому числі, у неможливості переходу прав кредитора до третьої особи за основним зобов`язанням без одночасного переходу до неї зобов`язання додаткового.

Так, у додатковому характері забезпечувальних зобов`язань вбачається неможливість їх існування поза межами існування основного зобов`язання, а отже виходячи з правової природи забезпечувальних зобов`язань, акцесорні права, що виникають з таких зобов`язань, слідують долі основних у відносинах цесії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з укладенням договору №145 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна", до останнього перейшли як права вимоги як за кредитним договором №MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013, так і за договором забезпечення виконання зобов`язання за цим договором.

Як встановлено судом, спір у справі, власне, виник стосовно договору забезпечення, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором (договір іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та ОСОБА_1 ).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про перехід до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" як прав вимоги за основним зобов`язанням (кредитним договором №MKLNU3.143359/02 від 17.07.2013), так і договором забезпечення (договір іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013).

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

З огляду на встановлені судом обставини заміни кредитора у матеріальних правовідносинах, що виникли за договором іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та ОСОБА_1 , ухвалою суду від 30.07.2019 замінено сторону (позивача) у процесуальних правовідносинах у даній справі (Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна").

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що позовні вимоги не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а сам позов не містить доказів, що свідчать про порушення прав позивача; відповідач просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог позивача.

Третя особа 1 проти позову заперечує з тих підстав, що третьою особою 1 було повністю погашено борг по кредитному договору, а ПАТ «ВБР» - видано відповідну довідку, у зв`язку з чим рішення про припинення іпотеки та припинення обтяження відповідають вимогам законодавства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо підвідомчості даного спору господарському суду, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

За приписами ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

При цьому, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" зверталось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080134 від 12.11.2015 13:08:27 щодо припинення іпотеки, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки 1690728, на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080541 від 12.11.2015 13:17:40 щодо скасування заборони на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м. накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013;

- зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса (державного реєстратора) поновити державну реєстрацію обтяження речового права на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013 відносно нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м., накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О., з моменту його вилучення;

- зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса (державного реєстратора) поновити державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 1690728 на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, відносно нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 92,00 кв.м., накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О., з моменту його вилучення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 826/9065/18 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича про визнання протиправними рішень та зобов`язати вчинити дії; роз`яснено позивачу право звернення з даним позовом до відповідного господарського суду з урахуванням правил підсудності.

При цьому, в ухвалі Адміністративного суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 826/9065/18 зазначено наступне. Зі змісту позову вбачається, що позивач звернувся до суду в зв`язку з протиправними, на його думку, рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080134 від 12.11.2015 13:08:27 щодо припинення іпотеки, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки 1690728, на нерухоме майно, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, та рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080541 від 12.11.2015 13:17:40 щодо скасування заборони на нерухоме майно, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013. Вирішуючи питання про належність спору до юрисдикції адміністративних судів, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зокрема, постанови від 14.03.2018 справа №396/2550/17 (72850788), від 21.03.2018, справа №802/1792/17-а (73054799), від 17.04.2018 справа №815/6956/15, від 08.05.2018 справа №826/1001/15 (73903057). Велика Палата Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо оскарження реєстраційних дій, у тому числі щодо майна, яке є предметом іпотеки, висловила позицію, за якою, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Суд наголошує на тому, що за змістом ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справіv. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

За таких обставин, з огляду на предмет і підстави позову, враховуючи також існування процесуального документу, який набрав законної сили (ухвала Адміністративного суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 826/9065/18 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом того ж позивача до того ж відповідача про той же предмет), даний спір підлягає розглядові господарським судом (з урахуванням суб`єктного складу).

Наведена позиція суду знаходить своє підтвердження у викладених в постанові Верховного суду України від 19.10.2016 у справі №3-1165гс16 висновках Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]».

Як встановлено судом, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 12.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. прийнято рішення № 26080134 про реєстрацію припинення іпотеки щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою АДРЕСА_1 , та 12.11.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення іпотеки за Договором іпотеки.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 12.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. прийнято рішення №26080541 про реєстрацію припинення обтяження (вид обтяження - заборона на нерухоме майно) щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою АДРЕСА_1 , та 12.11.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення обтяження за Договором іпотеки.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Виходячи з правових підстав позову, доводи позивача зводяться до того, що заборгованість за Кредитним договором станом на 20.11.2018 складає 3122143,68 грн., а документи, які стали підставою для припинення обтяження та іпотеки за Кредитним договором та Договором іпотеки не підписувались Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» ОСОБА_2

Відповідно до розрахунку заборгованості на 20.11.2018, що долучений до позову, прострочена заборгованість за кредитом за Кредитним договором складає 700000,00 грн., прострочена заборгованість по процентам по кредиту - 1239734,34 грн., штраф/пеня - 1182409,34 грн.; відповідно до розрахунку заборгованості на 12.11.2015, що долучений до позову, поточна заборгованість за кредитом за Кредитним договором складає 427777,00 грн., прострочена заборгованість по кредиту складає 272223,00 грн. поточна заборгованість по процентам по кредиту - 11644,32 грн., прострочена заборгованість по процентам по кредиту - 376362,66 грн.; штраф/пеня - 152677,87 грн.

В той же час, третьою особою 1 було подано копію листа № 8734 від 11.11.2015, який містить підпис з реквізитами: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_2, а також скріплений печаткою з реквізитами: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку». Відповідно до вказаного листа зазначено, що кредит за Кредитним договором повністю достроково погашено ОСОБА_1 за договором поруки №РХ029031.143694.001 від 17.07.2013 (копія вказаного договору долучена до позову).

Крім того, відповідачем 20.03.2019 було подано копію листа про припинення обтяження №8733 від 11.11.2015, адресованого відповідачу, який містить підпис з реквізитами: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_2, а також скріплений печаткою з реквізитами: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку». Відповідно до вказаного листа банк просив припинити іпотеку і обтяження на нежитлове приміщення, яке є предметом Договору іпотеки у зв`язку з виконанням Кредитного договору.

Так позивачем (ПАТ «ВБР») було подано клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити наступні питання: "чи виконано підпис від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації/ліквідації ПАТ "ВБР" ОСОБА_2 на листі про погашення заборгованості, листі про припинення іпотеки та обтяження № 8733 від 11.11.2015; чи нанесено відтиск печатки Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" на листі про погашення заборгованості за місцем вимоги, на листі № 8733 від 11.11.2015 про припинення іпотеки та обтяжень приватному нотаріусу оригінальною печаткою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" чи іншою печаткою?".

Положеннями Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджених наказом Мін`юсту України від 08.10.1998 №53/5 та зареєстрованих в Мін`юсті України 03.11.1998 за № 705/3145 зі змінами та доповненнями) встановлено, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів; для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації; для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п`яти - шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 суд ухвалив, зокрема, зобов`язати позивача забезпечити явку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" ОСОБА_2 в підготовче засідання, для відібрання експериментальних зразків підпису в останнього; надати для долучення до матеріалів справи вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_2 ; надати в підготовче засідання печатку Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" для відібрання експериментальних зразків відтиску печатки; надати для долучення до матеріалів справи вільні зразки відтиску печатки.

Однак, вимоги вказаної ухвали суду позивачем виконані не були, зокрема, позивачем не було забезпечено явки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" ОСОБА_2 в підготовче засідання для відібрання експериментальних зразків підпису, не надано вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_2 , не надано печатку Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" для відібрання експериментальних зразків її відтиску та не надано вільних зразків відтиску печатки, що, відповідно, унеможливлює проведення експертизи, яка була заявлена позивачем у клопотанні. З огляду на наведене, судом було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

За наведених обставин, за відсутності будь-яких доказів у підтвердження того, що лист від 8734 від 11.11.2015 та лист про припинення обтяження №8733 від 11.11.2015, у яких, власне, зазначено про погашення заборгованості за Кредитним договором та про припинення у зв`язку з цим іпотеки за Договором іпотеки, підписані не Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" ОСОБА_2, а іншою особою, доводи позивача не знаходять свого підтвердження серед сукупності наявних у справі доказів.

Більше того, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем як зацікавленою особою способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №915/127/18.

Разом з тим, у даній справі позивач просив суд зокрема визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича №№26080134, 26080541, що не відповідає вимогам щодо ефективності обраного способу захисту.

Більше того, у постанові від 04.09.2018 у справі №915/127/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила позицію, відповідно до якоїза позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію права відповідачем є не суб`єкт державної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис.

В той же час, відповідачем у даній справі про оскарження реєстрації припинення іпотеки та обтяження (заборони на нерухоме майно), а також про поновлення записів, є приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін Андрій Олегович, а не особа, щодо права якої здійснено такі записи.

Більше того, при визначенні складу відповідачів позивачем не враховано, що 22.04.2016 приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненко О.В. зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Воїнпрод» (третя особа 3) на об`єкт нерухомого майна ( нежитлове приміщення (в літ. А) першого поверху, за адресою АДРЕСА_1) припинення іпотеки та обтяження стосовно якого оскаржується у даній справі.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Так, виходячи з норм ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, залучення співвідповідача чи заміна неналежного відповідача можлива виключно за умови подання позивачем відповідного клопотання.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач у процесі розгляду справи не заявляв такого клопотання, суд позбавлений процесуальної можливості усунути відповідні недоліки щодо складу сторін даного спору за власною ініціативою.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" не підлягає задоволенню.

Також відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності у даній справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 256 та 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності за змістом ст. 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, за приписами ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову, відсутні і підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у даній справі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.08.2019

Суддя Ю.В. Картавцева