Рішення № 83536714, 07.08.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/692/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства

"Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна",

вул. Бульварно-Кудрявська, буд.33, м. Київ, 01054

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька",

вул. Василіянок, буд.22,м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення страхового відшкодування в сумі в сумі 30 400,60 грн

Представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" подало позов до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення про стягнення страхового відшкодування в сумі 30 400,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 23.07.2019 року. В судовому засіданні 23.07.2019 року відкладено розгляд справи по суті на 07.08.2019 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися. Відповідач відзиву на позов суду не подав.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

Позивач вказав, що відповідно до умов договору страхування засобів наземного транспорту №670557523.17. від 05.04.2017 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 31400,60 грн.

З посиланням на ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" позивач вказав, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 30 400,60 грн страхового відшкодування, враховуючи при цьому, що відповідно до полісу №АМ/1812486, ліміт за шкоду майну становить 100 000 грн, а франшиза - 1000 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

05.10.2017 року між ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір страхування №670557523.17. Відповідно до умов вказаного договору застрахованим ТЗ є Mazda CX-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п.2 договору страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

17.03.2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення автомобіля Mazda CX-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

17.03.2018 року страхувальник направив до страховика повідомлення про випадок №1654395.

З позовної заяви вбачається, що відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси по справі №520/3386/18, громадянина ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП.

Відповідно до рахунку №4 від 04.04.2018 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ склав 31400, 60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що страхувальник звертався до страховика з заявою на виплату страхового відшкодування.

12.04.2018 року складено страховий акт №1672341, відповідно до якого сума збитку складає 31 400, 60 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1207 від 27.04.2018 року, страховик виплатив на рахунок СТО вартість відновлюваного ремонту в сумі 31 400, 60 грн, на підставі рахунку №4 від 04.04.2018 року.

Відповідно до Звіту №06-016 від 18.06.2018 року про вартість матеріальної шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля Mazda CX-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda CX-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 31 978, 86 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника винної в ДТП особи була застрахована в ПрАТ СК "Галицька" відповідно до полісу №АМ/1812486 (ліміт за шкоду майну становить 100 000 грн, а франшиза - 1000 грн).

Відповідно до претензії вих.№431/07/18 від 17.07.2018 року, позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування на рахунок позивача суму страхового відшкодування в розмірі 31 400, 60 грн.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку висновків про обґрунтованість вимог позивача з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування) - ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 355 Господарського кодексу України передбачено, що об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу положень частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 990 вказаного кодексу, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування" обумовлено, що до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У даному випадку існує основне зобов`язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки , - з іншого. Однак, тут відбувається зміна осіб у зобов`язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки. Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов`язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав. Страхувальник передає свої права на добровільній основі. При цьому права вимоги передаються в тім же обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником.

Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування. Отже страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

В спірному випадку, у зв`язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору страхування засобів наземного транспорту №670557523.17. від 05.04.2017 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 31400,60 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1207 від 27.04.2018 року.

Цивільно-правова відповідальність особи, винної у вчиненні ДТП була застрахована у ПрАТ "СК "Галицька", відповідно до полісу №АМ/1812486, згідно з яким ліміт за шкоду майну становить 100 000 грн, франшиза - 1000 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.12 Закону України Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, враховуючи, що полісом №АМ/1812486, згідно з яким застрахована цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП власника транспортного засобу, ліміт за шкоду майну становить 100 000 грн, франшиза - 1000 грн, що і враховано позивачем при розрахунку позовних вимог - позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Суд дослідивши подані докази - визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 30 400,60 грн

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 12, 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 352 Господарського кодексу України, ст. 988, 990, 993 Цивільного кодексу України, ст.73, 86, 123, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" /01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602/ до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, код ЄДРПОУ 22186790/ про стягнення грошових коштів в розмірі 30 400, 60 грн - задоволити .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, код ЄДРПОУ 22186790/ на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" /01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602/ 30 400, 60 грн (тридцять тисяч чотириста гривень 60 к.) страхового відшкодування та судовий збір в розмірі 1 921,00грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 к.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів до Західного апеляційного господарського суду (м. Львів).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.08.2019

Суддя Фрич М. М.