36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
12.11.2009р. Справа № 14/198
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський агрошляхбуд", вул. Полтавська,4, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Фурсієнко Віталія Івановича, вул. 23 Вересня, 23, м. Полтава, 36023
про стягнення 9722,06 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Чепець М.А., дов. б/н від 06.10.2009 р.
Біжко В.І., дов. б/н від 26.10.2009 р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, пені та витрат на електроенергію за неналежне виконання договору на право тимчасового користування основними фондами від 25.07.2008 р. в сумі 9722,06 гривень, з яких сума основного боргу складає 3600,00 гривень, пеня в сумі 5626,02 гривень та витрати на електроенергію в сумі 496,04 гривень.
Позивач та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх підтвердженими належними по справі доказами та просять суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників позивача, суд встановив, що 25.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський Агрошляхбуд", смт. Нові Санжари (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Фурсієнко Віталієм Івановичем, м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено Договір на право тимчасового користування основними фондами (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Орендодавець (Позивач у справі) надає, а Орендар (Відповідач у справі) приймає в тимчасове користування частину будівлі для автостоянки площею 88 м2, що розташована на території Орендодавця за адресою: вул. Полтавська, 4, смт. Нові Санжари, Полтавська область.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що плата за користування орендованим приміщенням складає 300,00 гривень за місяць, враховуючи ПДВ 20%. Згідно п. 2.2. орендна плата перераховується щомісячно платіжним дорученням до 15 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця.
Згідно з п. 3.3. Орендар (Відповідач у справі) слідкує за станом орендованого майна, бере на себе погашення витрат на поточний ремонт або проводить його власними силами, проводить ремонт приміщення власними силами (за свій рахунок), сплачує за використану електроенергію згідно із показниками лічильника.
Відповідач відповідно до прибуткового касового ордеру № 23 від 07.09.2008 р. сплатив Позивачу за оренду приміщення суму в розмірі 500,00 гривень включно по серпень місяць 2008 р.
Пунктом 4.3. Договору було визначено, що строк дії договору починається 23.07.2008 р. та закінчується 25.07.2009 р.
На момент закінчення строку дії договору Відповідач взятих на себе зобов'язань за Договором (п. 3.2. - 3.4., 3.6.) належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем по орендній платі за займане приміщення та за використання електричної енергії, що складає відповідно 3600,00 гривень та 496,04 гривень.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем Відповідачу була направлена претензія з вимогою погашення виниклої заборгованості, але Відповідач на неї не зреагував, оплату не здійснив.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частина 1 статті 760 ЦК України, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до статей 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 5626,02 гривень (розрахунок в матеріалах справи).
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу в розмірі 3600,00 гривень, пеню в сумі 5626,02 гривень, витрати на електроенергію в сумі 496,04 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 102,00 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Фурсієнко Віталія Івановича, вул. 23 Вересня, 23, м. Полтава, 36000 (ідентифікаційний код 2896622312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський Агрошляхбуд", вул. Полтавська, 4, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300 (р/р 26000001906001 в АТ "Індекс Банк", МФО 331661, код 31040876) суму основного боргу в розмірі 3600,00 гривень, пеню в сумі 5626,02 гривень, витрати на електроенергію в сумі 496,04 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 102,00 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Судове рішення № 8353664, Господарський суд Полтавської області було прийнято 12.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/198. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: