ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2009 р. Справа №14/361-5/224
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116
до Приватного підприємства - фірми "Лубнитеплосервіс", пров. Червоноармійської, 29-В, м. Лубни, Полтавська область, 37500
про стягнення 822744 грн. 54 коп.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники сторін:
від позивача: Овчарук О.О.
від відповідача: Власова С.М.
СУТЬ СПОРУ: Стягується 822744,54 грн., з них: 702681,89 грн. основного боргу, який склався по розрахунках за природний газ; 56349,59 грн. пені, 55498,36 грн. інфляційних, 8214,77 грн. - 3 % річних.
Відповідач проти позову заперечує з наступних мотивів :
На момент нового розгляду справи в суді першої інстанції сума основного боргу в розмірі 702681,88 грн. сплачена на рахунок ДК "Газ України".
З нарахуванням штрафних санкцій відповідач не погоджується, оскільки згідно договору № 06/07-1240 ТЕ-24 від 01.10.2007 р. ДК "Газ України" постачало природний газ ПП "Лубнитеплосервіс" виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (п.1.3 договору). Отже, єдиними споживачами послуг з опалення та водопостачання було населення. І з ряду об"єктивних причин, які не залежали від ПП "Лубнитеплосервіс" грошові кошти за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання своєчасно не надходили на рахунки ПП "Лубнитеплосервіс", що не давало підприємству можливості своєчасно розраховуватись з постачальником газу Дочірньою компанією "Газ України" НАК Нафтогаз України. Згідно Постанови КМУ від 24.10.2007 р. № 1267, підприємства застосовують лише двоставкові тарифи на теплову енергію, тобто сезонні тарифи застосовувати заборонено, внаслідок цього розрахунок населенням за спожиті послуги по опаленню та гарячому водопостачанню розділений на 12 місяців до початку наступного опалювального сезону, через що виникає невідповідність існуючих тарифів та витрат на виробництво послуг. Крім цього, в зв"язку з низькою платоспроможністю населення відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" від 13.11.1996 р. № 486 ПП "Лубнитеплосервіс" не має законодавчих важелів впливу на недобросовісних платників, і в примусовому порядку може стягнути лише суму основного боргу, нарахування штрафних санкцій для цієї категорії споживачів заборонено. Внаслідок цього, джерел фінансування для покриття штрафних санкцій немає, і нарахування цих санкцій підприємству призведе до його банкрутства, що потягне за собою припинення надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання.
Зважаючи на це застосування до ПП "Лубнитеплосервіс" штрафних санкцій є прямим шляхом до його банкрутства, тим більше зараз в період економічної кризи.
Відповідно до пункту 2.4 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання (п. 3 ст. 83 АПК України), арбітражний суд повинен об"єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов"язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов"язання, незначності прострочення у виконанні зобов"язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
В претензії-повідомленні Позивача № 31/15-7529 від 31.07.2009 р. відсутня вимога про сплату штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи, встановив, що 01.10.2007 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(за договором - Постачальник) та ПП ««Лубнитеплосервіс»(за договором - Покупець) укладено Договір № 06/07-1240 ТЕ-24 від 01.10.2007 року на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю в 2007 році природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пункт 1.3. Договору, газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Підпунктом 2.1. пункту 2 Договору визначено: Постачальник передає Покупцю в період з 01.10.2007 року по 31.10.2007 рік, газ в обсязі до 200 тис. куб.м.
Підпункт 3.3. пункт 3 Договору: Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці, оформлюється акти у приймання-передачі газу в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.
Відповідно до підпункту 6.1. пункту 6 Договору, оплата за газ та послуги : його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31 числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяг газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числі наступного за місяцем поставки газу.
Сторони підписали ряд Додаткових угод до Договору на постачання природного газу № 06/07-1240 ТЕ-24 від 01.10.2007 року, якими визначала додаткові періоди, обсяги поставленого газу та строк розрахунків, (а.с. 14-17).
Актами передачі-приймання природного газу для вироблення теплове енергії для потреб населення від 31.10.2007 року, 30.11.2007 року, 31.12.2007 рок; 24.03.2008 року, 24.03.2008 року, 31.03.2008 року, 30.04.2008 року підтверджується, що позивач протягом жовтня - грудня 2007 року, березня - квіть 2008 року, здійснив поставку відповідачу природного газу для вироблення теплові енергії для потреб населення на суму 1 133 142 грн. 89 коп. (а.с. 18-24)
Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, здійснив оплату поставленого природного газу на суму 430 461 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до підпункту 7.2. пункту 7 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Відповідач своєчасно в повному обсязі не виконав умови договору. Отже, на момент прийняття рішення, сторони повідомили, що основний борг сплачено (акт звірки в матеріалах справи). Отже, предмет спору в цій частині відсутній.
Згідно п. 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за таких обставин провадження у справі припиняється.
Судові витрати в цій частині покладаються на відповідача, оскільки борг сплачено після пред"явлення позову.
З врахуванням вищевикладеного стягнення в повному обсязі підлягають суми інфляційних та 3 % відсотків річних.
Стосовно стягнення пені суд має зазначити наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позивача сума збитків від інфляції складає 55498,36 грн. за період із листопада 2007 р. по червень 2008 р., а 3 % річних за період з 11.11.2007 р. по 07.08..2008 р. становить 8214,77 грн. (розрахунок у позовній заяві).
Пунктом 3 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони , що порушило зобов"язання.
Відповідно до п. 2.4 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Згідно даних бухгалтерського обліку ПП "Лубнитеплосервіс" борг населення за спожиті послуги по опаленню та гарячому водопостачанню станом на початок періоду нарахування Позивачем штрафних санкцій, а саме на 07.02.2008 року становив 369631,00 грн., на цей день розмір штрафних санкцій, а саме на 07.02.2008 року становив 369631,00 грн., на цей день розмір простроченого платежу за поставлений газ ПП "Лубнитеплосервіс" становив 235368,03 грн. і станом на 07.08.2008 р., на день звернення Позивачем до суду з позовом до ПП "Лубнитеплосервіс" борг населення не зменшився, а збільшився і становив вже 371056,00 грн.
Проаналізувавши доводи сторін суд вважає за можливе зменшити розмір пені.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні переконливості. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов"язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі в справі документи і матеріали необхідні для вирішення спору.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які деруть участь в судовому процесію В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до п. 2.2 Роз"яснень ВАСУ від 18.09.97 р. № 02/289 вирішують питання щодо доказів Господарські суди повинні враховувати інститут допустимого засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, то подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Таким чином, керуючись ст. ст. 49, 82-85, п. 1.1 ст. 80, п. 3 ст .83 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства - фірми "Лубнитеплосервіс" (37500, Полтавська обл., м.Лубни, пров.Червоноармійської,29-В, р/р № 26009054501227 ПГРУ КБ "Приватбанк" м.Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 32358633) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, р.№ 260313013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) - 55498,36 грн. інфляційних, 8214,77 грн. - 3 % річних, 39444,72 грн. пені, 8227,45 грн. витрат по сплаті держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.
Суддя Гетя Н.Г.
Судове рішення № 8353532, Господарський суд Полтавської області було прийнято 12.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/361-5/224. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: