Ухвала суду № 83531411, 07.08.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11987/19

1-кс/755/5744/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ламбуцькій Т.О., за участі прокурора Назарука В.С., захисника Свінціцького І.А., підозрюваної ОСОБА_1 , її законного представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Цьопич К.П., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Назаруком В.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Прибужани, Миколаївської області, громадянки України, не працюючої, з неповною загальною середньою освітою, незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої (зі слів),

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2019 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Цьопич К.П. звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Назаруком В.С.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12019100040006006 від 19.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваній, слідчий посилається на те, що підставою застосування відносно ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочинів, що відносяться до категорії злочинів особливої тяжкості, та тяжких злочинів, а саме, за злочин передбачений ч. 3 ст. 289 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна, за злочин передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 , покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , може незаконно впливати на потерпілу та свідків є те, що підозрювана шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрювана офіційно не працевлаштована, не має належного джерела прибутку.

Крім того, підозрювана ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник Свінціцький І.А. заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на необґрунтованість підозри та на недоведеність прокурором ризиків, зважаючи на стан здоров`я підозрюваної, яка є вагітною та потребує регулярного періодичного медичного нагляду, крім того яка є неповнолітньою особою, просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 свою причетність до злочину заперечувала, зазначила, що вона відпочивала зі знайомими, в тому числі з ОСОБА_3 в ресторані, останній повідомив, що хоче підмішати лікарські засоби жінці, яка сиділа за сусіднім столом, з метою заволодіння її речами, після чого вони познайомились з потерпілою, випивали разом, жінці стало погано, далі вони поїхали з нею кататися по місту та залишили її в сквері, ніяких лікарських засобів особисто вона жінці не підсипала, проте вказала, що ОСОБА_3 її просив бути поруч з цією жінкою, що вона і виконувала.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної, її захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

07.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Так, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що початку липня 2019 року вона за попередньою змовою з групою осіб, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , та невстановленою досудовим слідством особою, вступили у злочинну змову, з метою вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, що є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка перебувала в нетверезому стані.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з вищезазначеною групою осіб шляхом давання потерпілому, без його відома, з метою вилучення у нього майна, сильнодіючої лікарської речовини, яка вводить в безпорадний стан, що є небезпечним для життя чи здоров`я особи, розробили вказаний план злочинних дій, та узгодивши його реалізацію між собою, 17.07.2019 року приблизно о 21 год. 00 хв., діючи згідно розробленого плану, ОСОБА_1 з групою осіб, вирушили до ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_2», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, що є небезпечним для життя чи здоров`я особи, перебуваючи у вищевказаному ресторані, увійшли у довіру до потерпілої ОСОБА_7 . Передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання пригостили ОСОБА_7 алкогольним напоєм, у який непомітно для потерплої додали сильнодіючу лікарську речовину - «Клофелін» та «Азалептол», що при вживані людиною викликає у неї безпорадний стан.

Внаслідок вживання потерпілою ОСОБА_7 спиртного напою, у який було додано сильнодіючі лікарські речовини -«Клофелін» та «Азалептол», остання втратила свідомість, після чого ОСОБА_1 та група осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановлена досудовим слідством особа, за попередньою змовою, заволоділи особистими речами потерпілої , а саме: мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi Note 4х» в корпусі чорного кольору, вартістю 3500 гривень, жіночою сумкою, в середині якої знаходився гаманець червоного кольору з банківською карткою банку «Ощадбанк», дві банківські картки банку «Приват Банк», грошовими коштами у сумі 2500 гривень, годинником ТМ «Гуччі», вартістю 10 000 гривень, водійське посвідчення видане на ім`я ОСОБА_7 , та технічний паспорт на вищевказаний автомобіль.

Крім того, останні побачили у потерпілої ОСОБА_7 ключі від автомобілю марки «Geely Engrand» д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, якими в подальшому заволоділи. Знайшовши біля закладу припаркований вищезазначений автомобіль, ключем, що був набутий злочинним шляхом, відкрили транспортний засіб, тим самим незаконно ним заволоділи, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, і розпорядились набутим злочинним шляхом майном на власний розсуд.

У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.07.2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 19.07.2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 25.07.2019 року протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.07.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.07.2019 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.08.2019 року та додатком до нього, довідкою щодо перегляду камер відео нагляду з ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

На час розгляду клопотання підозрювана ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, не має постійного місця проживання на території міста Києва, проживає та зареєстрована у Чернігівській області, зі слів раніше не судима, не працює, незаміжня, зі слів є вагітною, поряд з цим, на підтвердження цього жодних документів слідчому судді надано не було, крім того вказала, що медичний огляд з цього приводу не проходила, дані обставини вказують на відсутність міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, які вчинені із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинене за попередньою змовою групою осіб, при цьому характер інкримінованих злочинних дій свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваної, яка бажає збагатитися за рахунок інших осіб.

Слідчий суддя враховує, що до неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) згідно з ст.492 КПК може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК, при цьому затримання та тримання під вартою, як виключний захід, може застосовуватись лише у випадку, коли неповнолітній підозрюється чи обвинувачується у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину, та за умови, якщо слідчий/прокурор доведе, що застосування іншого запобіжного заходу не в змозі запобігти ризикам, зазначеним в ст.177 КПК.

Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Слідчий суддя погоджується з прокурором, що вищезазначені обставини в сукупності з мірою покарання, яка загрожує підозрюваній у разі визнання винуватою, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування неповнолітньої ОСОБА_1 від органів досудового розслідування і суду, а також вчинення нею нових злочинів. При цьому відомості про те, що підозрювана є вагітною та необхідність отримання нею медичного супроводу, вищезазначених висновків слідчого судді не спростовують.

При цьому, слідчий суддя враховує, що тримання під вартою має застосовуватися до неповнолітнього тільки у виняткових випадках, як винятковий захід, з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 28.1098 у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п.1 ст.5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).

Саме тому, слідчий суддя приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою саме на строк, що становить 20 днів, що є достатнім для забезпечення вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України з огляду на те, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 206, 309 КПК України,

постановив :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 20 днів, тобто до 26 серпня 2019 року, включно.

Взяти під варту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в залі суду, негайно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 07 серпня 2019 року.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова