Рішення № 83531110, 07.08.2019, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 389/3289/18

Провадження №2/390/293/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2019 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарі Магомедовій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 12140,73 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.07.2008 року сторонами укладено договір на суму 4200 грн., шляхом встановленого кредитного ліміту на платіжну карту. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відкрили ОСОБА_1 картковий рахунок, випустили та надали платіжну картку, а також здійснювали її обслуговування. ОСОБА_1 зобов`язався у строки здійснювати погашення заборгованості, проте через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість на вказану суму, яку позивач просить стягнути та судові витрати.

Представник позивача Гребенюк О.С. у судове засідання не з`явився, проте надав суду письмове клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що сторонами погоджено та укладено договір, який відповідає вимогам чинного законодавства, розрахунок заборгованості проведено відповідно умов договору та не спростовано відповідачем, строки позовної давності не пропущено (а.с.103-108).

Представником відповідача надано суду відзив у якому він просить відмовити у задоволенні позову та застосувати позовну давність, як підставу для відмови у позові. В якості обґрунтування відзиву зазначено, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, однак відповідний договір відсутній, а надана анкета-заява не дає змоги встановити умови договору погоджені сторонами. Посилання на Умовами та Правилами надання банківських послуг є безпідставним, оскільки матеріали справи не містять останніх, які підписані відповідачем. Відсутній договір про збільшення строку позовної давності. Відсутні первинні бухгалтерські документи, що свідчать про отримання кредиту та обґрунтовують розмір заборгованості вказаний у долученому до позову розрахунку. Позовні вимоги про одночасне стягнення штрафу та пені суперечить вимогам ст.61 Конституції України. Позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню через закінчення на момент звернення до суду строку позовної давності (а.с.66-84). Також, представником відповідача надано суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника (а.с.87).

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 05.07.2008 року сторони уклали кредитний договір у виді заяви позичальника №KGXRRX09850084, згідно якого ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", надали ОСОБА_1 кредит у сумі 3598,80 грн., строком на 12 місяців, а саме з 05.07.2008 року по 20.07.2009 року, зі сплатою за користування кредитом 1% на місяць на суму залишку заборгованості, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту в сумі 599,80 грн. і щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в сумі 48,58 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, відсотки, винагороди та комісії визначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ). У заяві передбачено сплату пені за порушення зобов`язання, згідно п.5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ). Крім цього, заява містить вказівку, що ОСОБА_1 ознайомлено з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), які разом із підписаною заявою та Тарифами складають кредитно-заставний договір (а.с.27). Розрахунок заборгованості проведений АТ КБ "ПРИВАТБАНК" станом на 25.10.2018 року свідчить, що загальна сума заборгованості складає 12140,73 грн. і складається з заборгованості за: тілом кредиту - 668,70 грн.; відсотками - 1783,78 грн.; пеня - 8872,02 грн., судові штрафи - 816,23 грн. (а.с.22-26). Виписка по рахунку свідчить, що ОСОБА_1 використовувалась карта у період із 05.07.2008 року по 05.01.2019 року (а.с.109-116). Довідка №30.1.0.0/2-20181110/173 від 19.06.2019 року свідчить, що ОСОБА_1 згідно кредитного договору від 05.07.2008 року перевипущено чотири картки та строк дії останньої до 01.2018 року (а.с.117).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника №KGXRRX09850084 від 05.07.2008 року вказана лише процентна ставка, проте відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом із Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом із Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг із Тарифів і Витяг із Умов надавались для ознайомлення відповідачу та він погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Більше того, заява позичальника №KGXRRX09850084 від 05.07.2008 року свідчить, що обов`язковою складовою кредитно-заставного договору, який укладено сторонами, є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), що визначають питання нарахування пені, комісії та штрафів, які не визначені в заяві, проте Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), які підписані ОСОБА_1 матеріали позовної заяви не містять, а до позовної заяви долучено лише Витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не стосуються кредитно-заставного договору, який укладено сторонами.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у період - з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів і Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів і Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПРИВАТБАНК, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03. 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем і не містять його підпису, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 05.07.2008 року шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17.

Таким чином, зваживши у сукупності надані АТ КБ "ПРИВАТБАНК" докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість у сумі 2452,48 грн., яка складається: тіло кредиту - 668,70 грн.; відсотки - 1783,78 грн., що передбачено заявою позичальника №KGXRRX09850084 від 05.07.2008 року, яку підписано сторонами, а також судові витрати по справі, а позовні вимоги про стягнення пені та штрафу не підлягають задоволенню, оскільки відсутні правові підстави для їх стягнення.

Доводи представника відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про необхідність відмови у задоволенні позову через закінчення строку позовної давності суд вважає необґрунтованими, оскільки наведені вище матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли договірні відносини, які були оформлені відповідною заявою, після чого відповідачу неодноразово перевипущено картку, яка використовувалась, а 24.02.2017 року відповідачем (боржником) було сплачено 300 грн. на погашення існуючої заборгованості (а.с.114), чим підтверджено наявність боргових зобов`язань, а тому відповідно ст.264 ч.1 ЦК України строк позовної давності переривається та його перебіг починається заново, а відповідно загальний строк позовної давності не завершився.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 352,40 грн., що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.264, 525-527, 530, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №KGXRRX09850084 від 05.07.2008 року в сумі 2452 грн. 48 коп., а також судові витрати у сумі 352 грн. 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул