Ухвала суду № 83531009, 02.08.2019, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/330/19

Номер провадження 2/289/216/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2019 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Луньова Д.Ю., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

04.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Радомишльського районного суду Житомирської області з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування. В якості відповідача в позові вказана Забілоцька сільська рада Радомишльського району Житомирської області.

В позові ставиться питання:

«…1. Визнати за позивачем – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після смерті його рідної матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років селі Забілоччя та після смерті його рідного батька ОСОБА_3 , який помер у віці 91 рік в селі Забілоччя, право власності на спадкове майно, яке складається з:

1)земельних ділянок

- площею 2,5568 га кадастровий номер НОМЕР_1 ,

- площею 0,74445 га кадастровий номер НОМЕР_2 ,

- площею 2,4147 га кадастровий номер НОМЕР_3 ,

- площею 0,6767 га кадастровий номер НОМЕР_4 ,

з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за межами населених пунктів на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, відповідно до Державних актів (серії НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 ,серії НОМЕР_7 , серії НОМЕР_8 ), що видані на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрацією № 136 від 15.05.2003 р……….

-площею 0,272 га кадастровий номер НОМЕР_9 ,

з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності…..

2)грошових внесків (заощаджень) зі всіма нарахуваннями та компенсаціями по ним, які наявні на особових рахунках № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_2 та № НОМЕР_11 , № 91551438 на ім`я ОСОБА_3 у Радомишльському ТВБВ Філії - Житомирське ОУ №10005 ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Київ……»

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений в ст. 16 ЦК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

12.07.2019 ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області Луньової Д.Ю. позовну заяву ОСОБА_1 до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно було залишено без руху, оскільки вона була подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме, п.п. 6, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків «…не пізніше п`яти днів з дня отримання копії ухвали…».

Копію вказаної ухвали за вих. № 289/330/19/2224/2019 від 15.07.2019 було направлено на адресу позивача та за вих. № 289/330/19/2225/2019 від 15.07.2019 представнику позивача ОСОБА_4 для її виконання.

Через канцелярію суду за вх. № 3721 від 17.07.2019 представник позивача ОСОБА_4 , подав «…Заяву про усунення недоліків позовної заяви...». В заяві представник позивача зазначає, що позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору, мотивуючи тим, що оскільки позивачем втрачені «державні акти на право власності на земельні ділянки, в яких наявні невідповідності», а тому «нотаріус зобов`язаний відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину…» . Крім того, представник позивача просить суд долучити до позову додаткові докази, а саме довідки Забілоцької сільської ради про коло осіб, які були зареєстровані та проживали зі спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час їх смерті та протягом 6-ти місячного строку з дня їх смерті; інших доказів, за твердженням представника, у позивача немає. Також, що стосується попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, то представник позивача зазначає «позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи: витрати на судовий збір в розмірі 768,40 грн. + 5000 грн. витрати часу та коштів»

Дослідивши заяву про усунення недоліків, надану на виконання ухвали суду від 12.07.2019 представником позивача ОСОБА_4 , в системному аналізі з вимогами до позовної заяви, передбаченими положеннями ЦПК України, недоліками, на які суд вказав в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, та, враховуючи особливості розгляду спадкових справ, суддя дійшов висновку, що «заява про усунення недоліків» не усуває зазначені в ухвалі суду від 12.07.2019 недоліки, а за своїм змістом є запереченням проти постановленої судом ухвали про залишення позовної заяви без руху і не містить даних щодо виконання вимог вказаної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Цивільним законодавством визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину. Свідоцтво на право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, нотаріусом. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимогу про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають (Постанова Пленуму ВСУ від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»). У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, досудове врегулювання в спадкових справах є обов`язковим.

Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання Держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи не применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (mutatis mutandis рішення у справі «Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» («Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany») від 12.07.2001, заява № 42527/98, § 44).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Враховуючи вищевикладене, спираючись на практику ЄСПЛ, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного процесу, беручи до уваги відсутність чіткого твердження представника позивача щодо вчинення або невчинення позивачем, передбачених законодавством обов`язкових дій щодо прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, які передують зверненню до суду з позовом, попереджаючи негативні наслідки щодо порушення в подальшому права позивача звернутися до суду в позовному провадженні з цим позовом, суд дійшов висновку про неусунення «заявою про усунення недоліків» та доданими до неї довідками, наданими суду представником позивача ОСОБА_4 , недоліків, вказаних судом в ухвалі від 12.07.2019.

Поштове відправлення, адресоване ОСОБА_1 , із копією ухвали від 12.07.2019 у дані справі, повернулось на адресу суду 29.07.2019 із відміткою про причину невручення «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Установивши, що у встановлений судом строк представник позивача не усунув недоліки позовної заяви, суддя дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майн - визнати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду з врахуванням вимог п. 15.5) Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя /підпис/ Д. Ю. Луньова

Згідно з оригіналом

Суддя Д. Ю. Луньова

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)