Рішення № 83529961, 06.08.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/383/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В'юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, б-р Шевченка, 18, м. Київ, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" (вул. Міцкевича, 2, м. Рівне, 33028) до Фізичної особи-підприємця Узлія Олександра Григоровича (АДРЕСА_1, ІК код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості в сумі 6 987 грн. 78 коп.

Представники сторін:

Від позивача - Лук'янчук Н.І.

Відповідач - Узлій О.Г.

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2019 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Узлія Олександра Григоровича, в якому просить, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 610, 617, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 12, 19, 56, 58, 77, 79, 162, 163, 164, 171, 172, 249 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стягнути заборгованість у сумі 6 987 грн. 78 коп. (з яких - основний борг у розмірі 6 244 грн. 54 коп., збитки від інфляції за період з 21.05.2018 року по 01.06.2019 року у розмірі 549 грн. 74 коп. та три проценти річних у розмірі 193 грн. 50 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем Узлієм Олександром Григоровичем договору № 56Е000-136/18 від 23.02.2018 року оренди комерційної нерухомості.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/383/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "02" липня 2019 р. на 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.06.2019 року виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 04.06.2019 року у справі № 918/383/19, пункт 3 резолютивної частини ухвали викладено в наступній редакції: "3. Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на "16" липня 2019 р. на 11:15 год.".

У судовому засіданні 16.07.2019 року з розгляду справи по суті судом оголошено перерву до 06.08.2019 року за усним клопотанням відповідача у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Положеннями ч. 1 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1, 2 , 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно ч.9 ст.252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У судовому засіданні 06.08.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у справі у судовому засіданні усно заперечував проти заявлених позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

У пункті 6 резолютивної частини ухвали господарського суду Рівненської області від 04.06.2019 року судом визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - шість днів з дня вручення даної ухвали.

Судом встановлено, що ухвалу господарського суду від 04.06.2019 року відповідач отримав 13.06.2019 року, відтак 19.06.2019 року - був останнім днем для подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заяви та клопотання у справі

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.06.2019 року, зокрема, визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - шість днів з дня вручення даної ухвали; запропоновано сторонам: а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); б) відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу. г) відповідачу: у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.

Судом встановлено, що сторонами у справі не подано жодних додаткових заяв, доказів чи документів, окрім позовної заяви та клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи від 31.07.2019 року.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

23 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Узлієм Олександром Григоровичем (далі - Орендар) укладено договір № 56Е000-136/18 оренди комерційної нерухомості (далі - Договір).

Предметом Договору згідно з п. 1.1.1 є строкове платне користування Орендарем комерційною нерухомістю (далі - Майно), розташованою в м. Рівне на 1 поверсі 3-поверхового будинку № 56 по вул. Соборна, загальною площею 40 м2, в тому числі коефіцієнт загальних площ 0, 94 % (приміщення № 135 та № 168 згідно з планом за поверхами) для розміщення офісу.

Відповідно до п. 1.1.2 Договору вартість Майна, яке передається в оренду становить 180 000 грн.

Як вбачається з акту приймання-передачі Майна (додаток 1 до Договору) від 01.03.2018 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв відповідно до умов Договору № 56Е000-136/18 від 23.02.2018 року Майно, технічний та санітарний стан якого задовільний.

Згідно з п. 3.8. Договору щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати Акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.9. договору орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за Договором.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору в частині проведення розрахунків та в результаті несвоєчасної та неповної оплати за квітень 2018 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6 244 грн. 54 коп.

23 квітня 2018 року відповідач повернув по акту приймання-передачі орендоване Майно.

23 травня 2018 року Рівненською філією ПАТ "Укртелеком" на адресу Фізичної особи-підприємця Узлія Олександра Григоровича направлено претензію № 622/20 із вимогою погасити утворену заборгованість у сумі 6 244 грн. 54 коп., яка виникла за період 01.03.2018 року по 23.04.2018 року.

30 травня 2018 року позивач отримав гарантійний лист від відповідача від 23.05.2018 року про зобов'язання погасити заборгованість протягом 2018 року.

Однак, судом встановлено, що Фізична особа-підприємець Узлій Олександр Григорович свої зобов'язання стосовно погашення заборгованості у сумі 6 244 грн. 54 коп. не виконав.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 11 ЦК України) та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 Господарського кодексу України).

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що предметом спору в даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" до Фізичної особи-підприємця Узлія Олександра Григоровича про стягнення заборгованості в сумі 6 987 грн. 78 коп. (з яких - основний борг у розмірі 6 244 грн. 54 коп., збитки від інфляції за період з 21.05.2018 року по 01.06.2019 року у розмірі 549 грн. 74 коп. та три проценти річних у розмірі 193 грн. 50 коп.), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору № 56Е000-136/18 від 23.02.2018 року оренди комерційної нерухомості.

Матеріалами справи стверджено, що позивач на виконання умов договору на підставі акту приймання-передачі Майна передав, а відповідач прийняв відповідно до умов Договору Майно, технічний та санітарний стан якого задовільний.

Відповідач у свою чергу взяті на себе договірні зобов'язання по договору виконав неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем на суму 6 244 грн. 54 коп.

Вказані обставини підтверджуються актом приймання-передачі Майна (додаток 1 до Договору) від 01.03.2018 року, який підписаний сторонами та наявний у матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9. договору орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за Договором.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2018 року відповідачем у справі не підписано.

Однак, з акту звірки взаємних розрахунків від 31.05.2018 року вбачається узгоджене сальдо розрахунків на суму 6 244 грн. 54 коп.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 6 244 грн. 54 коп.

Позивачем за період з 21.05.2018 року по 01.06.2019 року нараховано збитки від інфляції за період у розмірі 549 грн. 74 коп. та три проценти річних у розмірі 193 грн. 50 коп.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних за період з 21.05.2018 року по 01.06.2019 року в розмірі 193 грн. 50 коп. встановив, що останній зроблений відповідно до норм чинного законодавства та є арифметично вірним.

Відтак, задоволенню підлягають три відсотки річних в розмірі заявленому позивачем в сумі 193 грн. 50 коп.

Перевіривши подані розрахунки та період нарахування інфляційних, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем відповідно до норм чинного законодавства та вони арифметично вірними.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Відтак, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають інфляційні втрати в розмірі 549 грн. 74 коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів оплати суми боргу, а матеріали справи містять докази, які вказують на обов'язок відповідача оплатити для позивача суму заборгованості в сумі 6 244 грн. 54 коп., за таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, за результатами з'ясування обставин, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" до Фізичної особи-підприємця Узлія Олександра Григоровича про стягнення заборгованості в сумі 6 987 грн. 78 коп., яка виникла внаслідок неналежного неналежним виконання відповідачем договору № 56Е000-136/18 від 23.02.2018 року оренди комерційної нерухомості, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочинів порушило інтереси останнього та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 1921 грн. 00 грн.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору

Як встановлено судом, спір у справі виник внаслідок неправильних дій Фізичної особи-підприємця Узлія Олександра Григоровича, а тому судові витрати у розмірі 1 921 грн. 00 грн. у справі покладаються саме на цю особу (відповідача).

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 123, 129, 236 - 241, 247 - 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Узлія Олександра Григоровича (АДРЕСА_1, ІК код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, б-р Шевченка, 18, м. Київ, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" (вул. Міцкевича, 2, м. Рівне, 33028) заборгованість у сумі 6 987 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 78 коп. (з яких - основний борг у розмірі 6 244 (шість тисяч двісті сорок чотири) грн. 54 коп., збитки від інфляції у розмірі 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 74 коп. та три проценти річних у розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн. 50 коп. та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять один) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 07 серпня 2019 року.

Суддя Заголдна Я.В.