Ухвала суду № 83529835, 06.08.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.08.2019 р. cправа № 914/782/14

Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кияк І.В., розглядаючи матеріали скарги Львівської міської ради на постанову державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ Гнатишин І.С. про закінчення виконавчого провадження №44279764 у справі №914/782/14

за позовом: Львівської міської ради м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Турист», м. Львів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради

про: звільнення земельної ділянки та приведення її до попереднього стану

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача): Дуркач І.В. - представник

від відповідача (боржника): не з`явився

від третьої особи: Скочко А.В. - представник

від органу ДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Господарського суду Львівської області поступила скарга Львівської міської ради на постанову державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ Гнатишин І.С. про закінчення виконавчого провадження №44279764 у справі №914/782/14. Скаржник просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця, якою закінчено виконавче провадження №44279764 та зобов`язати Залізничний ВДВС відновити виконавче провадження та звільнити земельну ділянку на пл. Двірцевій, 1.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Синчука М.М., який був головуючим по розгляді справи №914/782/14, на підставі повторного автоматизованого розподілу, для розгляду скарги на дії ДВС було визначено суддю Юркевича М.В.

Ухвалою від 26.07.2019р. скаргу було прийнято та призначено до розгляду на 06.08.2019р.

В судове засідання 06.08.2019р. з`явився представник позивача та третьої особи. Натомість представники боржника та Залізничного відділу державної виконавчої служби явку своїх уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суд не повідомили.

Скаржник роз`яснив зміст поданої скарги, просив суд її задоволити.

Представник третьої особи доводи скаржника підтримав.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на наведене, розглянувши подану скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з`явилися в засідання, судом з`ясовано наступне:

Як зазначає позивач (стягувач), підставою для звернення до господарського суду зі скаргою на дії ДВС стало те, що 15.07.2019р. на адресу Львівської міської ради надійшов лист начальника Залізничного ВДВС м. Львова Стасишина А.Р, в якому зазначалося, що 12.12.2017р. виконавче провадження №44279764, з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 21.07.2014р. про зобов`язання ТОВ «Фірма «Турист» звільнити земельну ділянку на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові, на якій розміщена мала архітектурна форма (далі МАФ), було закінчено, про що винесено відповідну постанову.

В обгрунтування такого рішення державний виконавець покликався на ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до якої, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконане без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стягувач вважає постанову незаконною та такою, що була винесена без дослідження всіх обставин справи. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що державний виконавець не довів тієї обставини, що рішення суду у справі №914/782/14 не може бути виконане без участі боржника, а саме ТОВ «Фірма «Турист», якого це рішення і наказ стосувалися. На переконання скаржника, рішення суду у даній справі не є нерозривно пов`язане з особою боржника і його виконання можливе і без його присутності шляхом вчинення примусових дій безпосередньо виконавчою службою.

З огляду на наведене, стягувач просить господарський суд скасувати дану постанову державного виконавця від 12.12.2017р. та зобов`язати Залізничний ВДВС відновити провадження та зобов`язати боржника виконати рішення суду, а саме звільнити земельну ділянку на пл. Двірцевій, АДРЕСА_1 у АДРЕСА_2 на якій розміщена мала архітектурна форма.

Крім того, в обгрунтування пропущення строку на оскарження постанови державного виконавця від 12.12.2017р. стягувач зазначає, що йому стало відомо про таку постанову лише з листа Залізничного ВДВС від 08.07.2019р., який було отримано 15.07.2019р.

Розглянувши доводи поданої скарги, дослідивши представлені докази, суд дійшов висновку відмовити в її задоволенні, з наступних мотивів:

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.

У даній справі стягувачем оскаржується постанова державного виконавця від 12.12.2017р. про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Як вбачається з інформації Залізничного відділу ВДВС м. Львова від 08.07.2019р., наданої на запит Львівської міської ради щодо стану виконавчого провадження №44279764, в ході проведення виконавчих дій виконавцем було встановлено, що тимчасова споруда за адресою: м. Львів, АДРЕСА_3 , 1 функціонує, а суб`єкти господарювання, що здійснюють там діяльність представили витяг про реєстрацію права власності на павільйон магазину на підставі договору купівлі-продажу укладених з ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, державний виконавець дійшов висновку, що тимчасова споруда, рішення про знесення якої було прийнято господарським судом Львівської області у справі №914/782/14, станом на час вчинення виконавчих дій належить не боржнику по даній справі, а іншій особі, якої дане рішення суду не стосується.

Крім того, 22.10.2015р. на адресу відділу ДВС надійшов лист від ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс», з якого вбачалось, що згадане підприємство орендує павільйон-магазин за адресою: АДРЕСА_2 . Двірцева, 1 у ФОП ОСОБА_1 ,, який є власником такого приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2015р.

З огляду на вищенаведене, суд констатує той факт, що рішення та наказ по справі №914/782/14 стосувалося виключно боржника (тодішнього власника МАФ) ТОВ «Фірма «Турист». Однак, в ході виконання рішення власник тимчасової споруди змінився, що було встановлено державним виконавцем в межах ВП №44279764.

Відтак, суд вважає дії державного виконавця Гнатишин І.С., в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з вищенаведеними обставинами – правомірними, оскільки, наказ господарського суду від 21.07.2014р. стосується виключно відповідача по справі - ТОВ «Фірма «Турист». Відтак, у даній справі виконання присудженого рішення можливе лише боржником по відношенню до якого воно приймалося, в тому числі й вчиненням примусових дій органом ДВС безпосередньо до такої особи.

В той же час, так як майно (мала архітектурна форма), рішення про демонтаж якої прийнято судом у даній справі, було відчужене третім особам, то в межах виконавчого провадження по справі №914/782/14 вчинити примусові виконавчі дії по відношенню до нових власників приміщення є неможливим, оскільки буде порушуватися їхнє право власності.

З огляду на наведене, державним виконавцем було правильно кваліфіковано підставу для закінчення виконавчого провадження стосовно ТОВ «Фірма «Турист», оскільки дане рішення не може бути виконане без участі боржника, тому що саме щодо нього та його майна присуджувалося рішення.

Більше того, висновок про неможливість виконання рішення суду у даній справі без участі боржника було зроблено також в ухвалі Господарського суду Львівської області від 07.06.2017р., в межах розгляду заяви Залізничного ВДВС про зміну способу і порядку виконання рішення. Відтак, такі обставини вже встановленні у рішенні суду, тому в межах розгляду по даній скарзі не досліджуються.

Так, в межах розгляду такої заяви суду було представлено документи, що підтверджують право власності третіх осіб, що не були учасниками процесу на малу архітектуру форму за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1. Внаслідок чого, судом було зроблено висновок про те, що «необґрунтованим та безпідставним є твердження представника виконавчої служби про зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом заміни зобов`язальної сторони боржника - ТзОВ «Фірма «Турист» на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не є процесуальними правонаступниками боржника у справі».

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необгрунтованість поданої позивачем скарги на дії ДВС. Натомість дії державного виконавця, враховуючи вищенаведені обставини, є законними та підставними.

В силу приписів ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, суд, керуючись ст.ст. 342, 343, 234 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні скарги Львівської міської ради на дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ Гнатишин І.С. – відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 267 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.08.2019р.

Суддя Юркевич М. В.