Рішення № 83529768, 29.07.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2019 року Справа №913/195/19

Провадження №16/913/195/19

За позовом Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об`єднання”, м.Луганськ

про стягнення штрафу у сумі 74654,15 грн

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання – Романенко Т.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Зарицький О.А., адвокат на підставі свідоцтва від 02.11.2018 серії КВ №000351, представник за довіреністю від 05.12.2018 №30;

від відповідача: Мотигіна Ю.В., заступник директора з правового забезпечення на підставі наказу від 15.07.2019 №617-03,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 74654,15 грн, у зв`язку з відхиленням відповідачем фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого на величину, що перевищує 5% згідно договору від 28.03.2007 №3969/02.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.05.2019.

У судове засідання 13.05.2019 прибув повноважний представник позивача.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від 07.05.2019 №01-19/2/107, яким відповідач заперечує проти позову з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що починаючи з квітня 2014 року ТОВ “ЛЕО” здійснює свою господарську діяльність в умовах проведення антитерористичної операції.

Відповідач зазначає, що 22.08.2014 ТОВ “ЛЕО” отримало сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини - з 14.04.2014, і що відповідач листом від 03.09.2014 №01-29/2-128 повідомив позивача про настання обставин непереборної сили.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що його звільнено від виконання своїх зобов`язань за договором і від відповідальності, у т.ч. від сплати нарахованого штрафу.

Також від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання від 07.05.2019 №б/н про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з відпустками працівників, які представляють інтереси товариства в суді.

Суд задовольнив вказане клопотання і ухвалою господарського суду Луганської області від 13.05.2019 відклав підготовче засідання на 03.06.2019.

У судове засідання 03.06.2019 прибули повноважні представники сторін.

Від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від 17.05.2019 №01/44-10155.

Позивач вважає, що посилання відповідача форс-мажорні обставини як на підставу звільнення його від виконання зобов`язань, є необґрунтованим, оскільки за твердженням позивача, виконання зобов`язань за договором на термін дії цих обставин не зупинялось, відповідачем вживалися дії на реалізацію умов договору, подавалися заявки на купівлю електроенергії та здійснювалися платежі.

Позивач зазначає, що спірними є зобов`язання з купівлі відповідачем електроенергії за липень, вересень 2018 року, та що починаючи з 2015 року позивач не здійснює за договором від 28.03.2007 №3969/02 продаж ТОВ “ЛЕО” електроенергії на неконтрольовану українською владою територію. Такий продаж здійснюється на підставі укладеного між сторонами договору від 31.08.2015 №11572/01.

Тому, на думку позивача, на період 2018 року, обставини, що зумовили неможливість виконання договору від 28.03.2007 №3969/02, які засвідчені сертифікатом ТПП від 22.08.2014 №2563/05-4, змінилися, а тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань.

Також позивачем через канцелярію суду надано клопотання від 03.06.2019 №б/н про долучення до матеріалів справи копії договору від 31.08.2015 №11572/01 та судових актів, наданих позивачем до відповіді на відзив.

Суд задовольнив вказане клопотання позивача.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.06.2019, суд за власною ініціативою для належної підготовки справи для розгляду по суті продовжив строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, з 18.06.2019 до 17.07.2019 (включно) та відклав підготовче засідання на 15.07.2019.

У судове засідання 15.07.2019 прибули повноважні представники сторін.

Від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від 01.07.2019 №01-19/2/151, в яких зазначено наступне.

Відповідач вважає, що зміна з 01.05.2015 порядку постачання електричної енергії на тимчасово неконтрольовану територію (шляхом укладання договору від 31.08.2015 №11572/01) та здійснення у період липень та вересень 2018 року продажу різниці перетоків електричної енергії на тимчасово неконтрольовану територію на підставі договору 2015 року жодним чином не вплинули на такі форс-мажорні обставини як проведення на території Луганської області антитерористичної операції, що обумовили неможливість виконання договору від 28.03.2007 №3969/02.

Відповідач вказує, що посилання позивача на судові справи, якими він обґрунтовує відсутність правових підстав для звільнення ТОВ “ЛЕО” від відповідальності не мають жодного відношення до обставин даної справи.

Також відповідач стверджує, що відповідно до Регламенту ТПП, форс-мажорні обставини можуть засвідчуватися ТПП України як по окремим зобов`язанням, так і по окремому договору.

Від позивача у засіданні суду 15.07.2019 за супровідним листом надійшли додаткові документи.

Суд оглянув вказані документи та долучив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.07.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.07.2019 о 12 год. 30 хв.

У судове засідання 18.07.2019 прибув повноважний представник позивача.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання від 05.07.2019 №01-19/2/180 про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із знаходженням повноважного представника позивача у відрядженні.

У зв`язку з тим, що спір, розгляд якого розпочато по суті не міг бути вирішений в судовому засіданні 18.07.2019, суд відклав розгляд справи на 29.07.2019.

У судове засідання 29.07.2019 прибули повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 29.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Між Державним підприємством “Енергоринок” (позивач, ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об`єднання” (відповідач, ЕК) укладено договір від 28.03.2007 №3969/02, за умовами п.2.1 якого позивач зобов`язується продавати, а відповідач зобов`язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (далі – договір).

Відповідно до п.3.1 договору, сторони визнають свої зобов`язання за ДЧОРЕ і додатками до ДЧОРЕ, що є його невід`ємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього договору. У разі внесення змін до ДЧОРЕ, які матимуть наслідком неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ та умовами цього договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ.

За змістом п.3.2 договору позивач продає, а відповідач купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього договору) та в точках обліку різниці перетоків електричної енергії, в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до цього договору «Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку». Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки.

За приписами п.4.1 укладеного сторонами договору відповідач надає позивача повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Умовами п.4.1.1 договору передбачено, що повідомлення про добове (по годинах) споживання електричної енергії надається відповідачем електронною поштою на адресу позивача до 9-ї години дня, попереднього до розрахункового.

Повідомлення про місячне (по годинах) споживання електричної енергії надається відповідачем електронною поштою на адресу позивача до 25-числа місяця, попереднього до розрахункового.

Повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним зв`язком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов`язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт/год) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн), а також розміри оплати по декадах або етапах.

За приписами п.4.15 договору, в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв`язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п.4.1.1 цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб.

Підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. договору передбачено, що в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно п.4.1.1. цього договору з врахування п. 4.15 цього договору) на величину, що перевищує 5,0%, нарахувати ЕК штраф в розмірі 5% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

Цей договір укладено на термін з 01 квітня 2007 року до 31 грудня 2007 року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору (в редакції додаткової угоди від 22.06.2007 №4192/02 )(п.11.6 договору).

Додатковою угодою від 28.01.2009 №5289/01 сторони доповнили розділ 4 договору новими пунктами: 4.15.1. та 4.15.2, розділ 6 пунктами: 6.14.1, також внесено зміни в п.5.10.1, 5.11, 6.3, 6.3.1, 6.5, 7.3.2, 7.3.5, 7.3.6, 7.4.4., 7.7, 8.2.

Зокрема в підпункті 7.4.4. п.7.4., встановлено новий розмір штрафу за відхилення від фактичного обсягу купівлі електричної енергії - 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

Додатковою угодою від 28.03.2014 №11057/03 сторони внесли зміни в статтю 13 договору “Юридичні адреси та реквізити сторін” ЕК: “Поштова адреса:92702, м.Старобільськ Луганської обл., вул.Горького, 123”.

В додатковій угоді від 26.12.2018 №16072/01, якою викладено нову редакцію договору в частині найменування, ліцензії та статусу ЕК, який діятиме з 01.01.2019, сторони домовились, що порядок розрахунків за куповану 31.12.2018 (включно) електричну енергію ЕК у ДП згідно з договором, взаємовідносини та відповідальність сторін за порушення умов договору в частині купівлі-продажу електричної енергії, що мали місце у цей період, визначаються умовами договору, що діяли в редакції до 01.01.2019.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов п.4.1.1 договору ТОВ “ЛЕО” скеровано позивачу повідомлення від 27.06.2018 №07 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії України, у липні 2018 року на рівні 78000000 кВт/год на загальну суму 546576 грн. Вказане повідомлення зареєстровано позивачем 27.06.2018 за №9733.

А також повідомлення від 28.08.2018 №09 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії у вересні 2018 року на рівні 75000000 кВт/год на загальну суму 58555261 грн. Вказане повідомлення зареєстровано позивачем 31.08.2018 за №9854.

Водночас, з огляду на передбачене умовами п.4.15 договору право відповідача на корегування замовленого обсягу купівлі електричної енергії, 11.07.2018 ним направлено позивачу повідомлення від 11.07.2018 №07 (скориговане), в якому визначено обсяг купівлі електроенергії у липні 2018 року на рівні 86000000 кВт/год вартістю 13240096 грн, яке зареєстровано позивачем 13.07.2018 за №9766. А також повідомлення від 14.09.2018 №09 (скориговане) в якому визначено обсяг купівлі електроенергії у вересні 2018 року на рівні 85000000 кВт/год вартістю 74422161 грн, яке зареєстровано позивачем 14.09.2018 за №9866.

На виконання умов договору сторони підписали акти купівлі-продажу електроенергії:

-від 31.07.2018 за липень 2018 року обсягом 80053,517 тис. кВт/год на загальну суму 8804306,64 грн;

-від 30.09.2018 за вересень 2018 року в обсягом 76896,019 тис. кВт/год на загальну суму 78741771,62 грн.

Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій з відповідача у сумі 74654,15 грн, посилаючись на умови договору та мотивуючи позов тим, що замовлений обсяг місячного споживання електричної енергії відповідно до повідомлення відповідача не відповідає фактичному споживанню енергоносія.

Зокрема, відповідно до повідомлення від 27.06.2018 №07 (з урахуванням коригування в повідомленні від 11.07.2018 №07) замовлений обсяг електроенергії становив 8600000 кВт/год, фактично споживач у липні 2018 року спожив -80053,517 тис. кВт/год, що на 5946483 кВт/год менше від заявленого.

Відповідно до повідомлення від 28.08.2018 №09 (з урахуванням коригування в повідомленні від 14.09.2018 №09) замовлений обсяг електроенергії становив 8500000 кВт/год, фактично споживач у вересні 2018 року спожив -76896,019 тис. кВт/год, що на 8103981 кВт/год менше від заявленого.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки, на думку відповідача, наявні підставі для звільнення його від відповідальності, у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, в підтвердження яких відповідач посилається на сертифікат торгово-промислової палати від 22.08.2014 №2563/05-4.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю за таких підстав.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а уповноважена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище за текстом рішення, у відповідності до повідомлень відповідача (з урахуванням коригування) ним визначався місячний обсяг купівлі електроенергії у липні 2018 року - 8600000 кВт/год та у вересні 2018 року - 8500000 кВт/год.

Водночас, згідно актів купівлі-продажу електроенергії за спірний період, фактичний обсяг купівлі електричної енергії відповідачем за липень 2018 року становив 5946483 кВт/год на суму 8804306,64 грн, а за вересень 2018 року 76896019 кВт/год - на суму 78741771,62 грн.

Вказане свідчить, що відповідачем допущено відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого:

-у липні 2018 року на 6,91% (в бік зменшення);

-у вересні 2018 року на 9,53% (в бік зменшення).

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно з підп.7.3.3 п.7.3 договору від 28.03.2007 №3969/02 відповідач несе відповідальність за невідповідність місячного обсягу електричної енергії, що ЕК купила у ДПЕ, обсягу електричної енергії, який ЕК замовила.

За приписами підп.7.4.4 п.7.4 укладеного сторонами договору ДПЕ має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п.4.1.1 цього договору з врахуванням п.4.15 цього договору) на величину, що перевищує 5,0% нарахувати ЕК штраф у розмірі 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

Як вище встановлено судом, відповідачем допущено відхилення фактичного обсягу купівлі електроенергії від замовленого у липні 2018 року на 6,91%, у вересні на 9,53% (в бік зменшення), у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф у загальному розмірі 74654,15 грн.

Здійснений позивачем розрахунок є арифметично вірним.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність форс-мажору та звільнення його від стягнення штрафу за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається і представники сторін підтвердили такі обставини, що 31.08.2015 №11572/01 на виконання постанови КМУ від 07.05.15 №263, між сторонами укладено договір на постачання електроенергії на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Представники сторін повідомили, що на неконтрольовану територію постачання електроенергії здійснюється за договором 31.08.2015 №11572/01, а за договором від 28.03.2007 №3969/02 сторони виконують свої обов`язки по купівлі-продажу електроенергії на території, яку контролює державна влада. Матеріали справи свідчать, що сторони не скористались домовленостями, викладеними в п. 9.2 договору, і продовжили виконувати взяті на себе зобов`язання за договором від 2007 року без внесення в нього змін.

Таким чином, правовідносини та дії сторін по купівлі-продажу електроенергії з перебігом часу змінились, починаючи з серпня 2014 року і в подальшому – з вересня 2015 року, а змін до договорів не внесли. Тому сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.08.2014 №2563/05-4 про форс-мажорні обставини, на який посилається відповідач як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором від 28.03.07 №3969/02, не може вважатись належним доказом настання форс-мажорних обставин. Здійснюючи свою діяльність за договором від 28.03.07 №3969/02, відповідач з вересня 2015 року діє у звичайних умовах на території, яка контролюється державною владою, і застосовувати сертифікат від серпня 2014 року для звільнення від відповідальності не має права.

За таких обставин наведені відповідачем доводи щодо причин відхилення фактичного обсягу електроенергії у спірний період не були і не могли бути предметом дослідження Торгово-промисловою палатою України на час видачі сертифіката від 22.08.2014 №2563/05-4.

Стосовно наведених сторонами - кожною в цілях захисту власних інтересів - судових рішень суд зазначає, що преюдиціального характеру додані до справи рішення судів не мають. Суд самостійно оцінює обставини спору та докази сторін по конкретній справі, що є підставою для постановлення судом рішення.

На підставі викладеного, позов слід задовольнити повністю.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1921 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд,

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою “Луганське енергетичне об`єднання” (91021, м.Луганськ, квартал Гайового, буд.35-А, код ЄДР 31443937) на користь державного підприємства "Енергоринок" (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.27, код ЄДР 21515381) штраф у сумі 74654,15 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 грн, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 08.08.2019.

Суддя Р. Шеліхіна