Рішення № 8352861, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/1809.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Експедиторська Компанія»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»

простягнення 90 290, 32 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Кас’янов І.М. –представник за довіреністю від 01.01.2010 року; Від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Експедиторська Компанія»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»про стягнення заборгованості у розмірі 47 272, 80 грн. та пені у сумі 43017, 52 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідно до укладеного між сторонами договору-доручення № 2801 від 01.01.2008 року та заявки-договору № 3 від 26.09.2008 року позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу на суму еквівалентну 5450 дол. США. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, відповідач зобов’язання з оплати послуг виконав не у повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 47272, 80 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 43017, 52 грн. за прострочення оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.01.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2010 року надав суду оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної № 305/1, яка була залучена до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 25.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 25.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010 року відкладено розгляд справи до 09.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2010 року надав пояснення по суті справи, відповідно до яких зазначив, що вартість наданих послуг збільшилася враховуючи збільшення вартості послуг, які потрібно було сплатити третім особам. Крім того, сторонами було підписано договір про погашення заборгованості, відповідно до якого відповідач визнав борг у сумі 47272, 80 грн.

Представник відповідача у судове засідання 09.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 25.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Експедиторська Компанія»(далі – експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»(далі - замовник) був укладений договір-доручення на надання транспортно-експедиційних послуг № 2801 (далі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов’язання від свого імені і за рахунок експедитора, організувати перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування внутрішньоторгових вантажів замовника.

Відповідно до п. 2.1.1 договору експедитор зобов’язується організувати перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів замовника згідно його заявок, які підписанні експедитором (після підписання заявок обома сторонами, вони становляться невід’ємними частинами договору).

26.09.2008 року сторони підписали та скріпили печатками заявку-договір № 3 до договору, відповідно до якої позивач повинен був здійснити організацію перевезення вантажу за маршрутом Шанхай (Китай) –Бровари (Україна). Вартість послуг становить 5450, 00 дол. США.

30.09.2008 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія навколо світу»(надалі - перевізник) договір на перевезення № 28 від 30.09.2008 року, відповідно до якого перевізник за дорученням позивача зобов’язується здійснити своїм автотранспортом перевезення 40 футовим контейнером вантаж, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»за маршрутом Одеса –Київ –Бровари та здати вантаж отримувачу –Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач».

Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної № 305/1, наявної в матеріалах справи, позивач здійснив перевезення вантажу за вищезазначеним маршрутом. Вантаж, 22.10.2008 року, був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач», що підтверджується підписом та печаткою вантажоодержувача на накладній.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 (п’яти) банківських днів з дати виставлення експедитором замовнику відповідного рахунку.

Згідно із п. 3.3 договору, оплата послуг експедитора, а також компенсація його фактичних витрат пов’язаних з виконанням договору, здійснюється замовником, в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. Сума договору складається із суми виставлених рахунків. Всі банківські витрати і комісії по перерахуванню коштів –за рахунок замовника.

Позивач виставив для оплати відповідачу рахунки-фактури № СФ-00258 від 02.10.2008 року на суму 34790, 68 грн., № СФ-00262 від 08.10.2008 року на суму 500, 00 грн. та № СФ-00266 від 22.10.2008 року на суму 1600, 00 грн., що еквівалентно становило 7577, 00 дол. США.

В своїх поясненнях по суті спору позивач зазначив, що вартість наданих послуг збільшилася враховуючи збільшення вартості послуг, які потрібно було сплатити третім особам.

Так позивач вказав, що відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг визначається згідно обумовлених в заявках ставок. В залежності від зміни економічних умов та фактично наданих як основних, так і додаткових послуг, сума вартості послуг може відповідно змінитися.

12.11.2008 року відповідач сплатив на користь позивача 5100, 00 грн., а саме: 1600, 00 грн. по рахунку-фактурі № СФ-00262, 500, 00 грн. по рахунку-фактурі № СФ-00262 та 3000, 00 грн. по рахунку-фактурі № 00258.

Таким чином, залишилась не сплаченою сума у розмірі 31790, 68 грн. по рахунку-фактурі № СФ-00258, що еквівалентно становило 6694, 00 дол. США.

22.12.2008 року сторони підписали та скріпили печатками договір про погашення заборгованості, відповідно до якого встановили, що заборгованість відповідача по оплаті за надані послуги згідно договору доручення № 2801 від 01.01.2008 року та заявки-договору № 3 від 26.09.2008 року на 22.12.2008 року становить 47272, 80 грн. (еквівалент 6000 дол. США по курсу НБУ на дату підписання договору).

Пунктом 3 договору про погашення заборгованості передбачено, що відповідач зобов’язується оплатити заборгованість згідно наступного графіку: еквівалент 3000, 00 дол. США до 01.03.2009 року, еквівалент 3000, 00 дол. США до 01.04.2009 року.

Відповідач у зазначені строки заборгованість не погасив, таким чином, станом на день подання позовної заяви борг відповідача перед позивачем становить 47272, 80 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно –експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання договору щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та визнаний відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 47 272, 80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 43 017, 52 грн. пені за порушення строків оплати наданих послуг.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що у випадку затримки оплати послуг експедитора, замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, без обмеження строків нарахування пені.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був здійснити розрахунок за у строк до 01.03.2009 року та 01.04.2009 року відповідно, тому нарахування пені починається з 02.03.2009 року та 02.04.2009 року.

Як зазначалося вище, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені становить:

23636, 40 грн. * 24% * 105 (з 02.03.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 1631, 88 грн.

23636, 40 грн. * 22% * 58 (з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 826, 30 грн.

23636, 40 грн. * 20,5% * 19 (з 12.08.2009 року по 30.08.2009 року) / 365 = 252, 23 грн.

23636, 40 грн. * 24% * 74 (з 02.04.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 1150, 09 грн.

23636, 40 грн. * 22% * 58 (з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 826, 30 грн.

23636, 40 грн. * 20,5% * 49 (з 12.08.2009 року по 29.09.2009 року) / 365 = 650, 49 грн.

Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені становить 5337, 29 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»(03142, м. Київ, пр. Перемоги, 136, оф. 34; код ЄДРПОУ 32558485), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Експедиторська Компанія»(65059, м. Одеса, вул. Малиновського, 15; код ЄДРПОУ 34736734) заборгованість у розмірі 47 272 (сорок сім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 80 коп., пеню у сумі 5 337 (п’ять тисяч триста тридцять сім) грн. 29 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 526 (п’ятсот двадцять шість) грн. 12 коп., та 137 (сто тридцять сім) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 23.02.2010 року