Ухвала суду № 83527739, 14.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12967/16-к

1-кп/755/343/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "14" червня 2019 р.

Колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Федосєєва С.В.,

суддів Арапіної Н.Є., Курила А.В.,

секретаря судового засідання Неділько Л.Л.

за участю прокурорів Пивоваренка Ю.М.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників: Мостовенка С.В., Святини І.А., Старова А.В.

перекладача ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні питання доцільності продовження строку дії застосованого запобіжного заходу в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Дніпровським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , так як закінчується раніше визначений ухвалою суду строк.

При обговоренні питання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених мотивуючи тим, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зникли, а строк дії запобіжних заходів закінчується.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Захисники Святина І.Л. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, одночасно просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. При цьому зазначив, що всі процесуальні дії проведені, тому підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Мостовенко С.В. та обвинувачений ОСОБА_5 просили продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник Старов А.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що доводи прокурора не обґрунтовані, при цьому просив звернути увагу на розумні строки розгляду справи, а тому просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зауваживши, що він не вбачає жодного факту доведення обставин зазначених прокурором.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали судового провадження, судова колегія приходить до наступного:

відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) ст. 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття під варту так як і тримання під вартою має бути конче необхідним для забезпечення присутності особи в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети п. 28 «Хайредінов проти України»

Крім того, позбавлення особи може бути виправданим, «якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню особами правопорушення».

Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких. Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих обвинуваченому правопорушень, на даний час існують ризики які були встановлені під час обрання та продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати. Із урахуванням факту смерті потерпілого ОСОБА_6 , на думку прокурора з`явилися нові підстави для продовження строків тримання обвинувачених під вартою. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов`язаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілих, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі. Застосування інших альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, на думку прокурора, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення тяжкого злочину, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, постійної реєстрації та місця проживання на території України не має, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ряд з яких відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, зареєстрований на території міста Києва, офіційно не працює, законних джерел доходу не має, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Враховуючи дані про особи обвинувачених, обставини вчинення кримінальних правопорушень, роль кожного у них, обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі пов`язаних із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілих, за які законом передбачене покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, підвищену суспільну небезпечність злочинів, відсутність тісних соціальних зв`язків обвинувачених та достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні їм запобіжного заходу та його продовженні, суд вважає, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики, а сааме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого злочину, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не зменшилися та існують на даний час, тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні.

Крім того, суд при прийнятті рішення стосовно продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дослідив всі обставини, які свідчать на користь або проти такої вимоги, існування розумної підозри, що зареєстровані особи вчинили злочин, враховуючи вище викладене у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченим з тримання під вартою на будь-який інший не пов`язаний з триманням під вартою.

При цьому судова колегія, вважає за доцільне залишити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 в силі, та визначені раніше, обов`язки без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 183, 199, 331, 376 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів, тобто до 12 серпня 2019 року включно.

Продовжити строк дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме заборонити ОСОБА_5 , залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово та зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 , який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09 год 45 хв 18 квітня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді

1

2