Ухвала суду № 83527711, 01.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17138/17

1-кп/755/686/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "01" листопада 2018 р.

Колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Федосєєва С.В.

суддів Арапіної Н.Є., Курила А.В.

при секретарі Неділько Л.Л.

за участю прокурора Марункевич Н.В.

захисників Павлія А.Г., Козоріза С.В.

обговоривши поставлене головуючим, в порядку ст. 331 КПК України, питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та розглянувши клопотання захисника Павлія А.Г. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, судом на обговорення учасників судового розгляду було поставлено питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні захисник Павлій А.Г. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Клопотання мотивоване тим, що станом на 01.11.2018 року ОСОБА_1 понад рік знаходиться під вартою ( з моменту затримання - 15.06.2017 року).

Згідно стандартів (Європейського суду з прав людини вагомість доказів може бути важливим фактором, що свідчить про наявність в минулому і зараз серйозних ознак вини, само по собі не може служити виправданням тривалого тримання під вартою (Дереджі проти Туреччини. Н.38), відсутність роботи або сім`ї не дає підстав вважати, шо особа схильна до повторного вчинення злочинів (Сулаоя против Є стон і ї, п.64), ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Яжинський проти Польщі, п.43).

Під час розгляду зазначеної справи прокурором не доведено наявність обставин, які б свідчили про те, що заявлені прокурором ризики не збільшилися, або з`явилися нові, що виправдовували б подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою

Заявлені стороною обвинувачення свідки тривалий час не з`являються у судове засідання, у зв`язку з чим не допитуються судом.

Захисник наголошує, на тому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, застосовані при обранні та продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні, у обвинуваченого на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, він раніше не судимий.

У обвинуваченого ОСОБА_1 є постійне місце проживання в м. Києві та близькі родичі, які можуть надавати йому допомогу при перебуванні під домашнім арештом для нормального проживання.

Захисник Козоріз С.В. заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. При цьому зазначив, що прокурором не було доведено існування жодного зазначеного ризику передбаченого ст. 177 КПК України.

Також, слід врахувати особу обвинуваченого, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки у місці свого проживання. Обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час знаходиться під вартою, на даний час ризики зменшились, свідки по даному кримінальному провадженні до суду не з`являються.

Крім того, захисник Козоріз С.В. просив в разі задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 визначити останньому заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений підтримав думку захисників.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд прийшов до наступного:

відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. Перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих обвинуваченому правопорушень, на даний час існують ризики того, що знаходячись на волі ОСОБА_1 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, відсутні.

Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватими, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність у обвинуваченого родини й утриманців, наявність місця проживання в м. Києві, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, наявність чи відсутність судимостей.

Одночасно, суд при вирішенні питання стосовно запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначає розмір застави у межах, щодо особи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, твердження захисника Павлія А.Г. про недопустимість доказів на яких ґрунтується обвинувачення, суд на даний час перевірити не може, оскільки в судовому засіданні зазначені докази не досліджувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 199, 331, 376 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів, тобто до 30 грудня 2018 року включно.

Визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - що становить на момент винесення ухвали - 352400 грн.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р - 37318005112089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим у провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення

застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджую внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинуваченим ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Суддя 1

2