Ухвала суду № 83526390, 30.07.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8233/18

№ провадження 1-кп/646/343/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.19року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова Харківської області у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Марковій О.В.

за участю прокурора Гармаша М.С.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Мельниченка Є.О.

захисника Бежко М.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі місцевого суду кримінальне провадження, зареєстроване 14.07.2018 за №12018220060001260 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 125 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України, клопотання представника потерпілого Мельниченка Є ОСОБА_4 О ОСОБА_4 та прокурора Гармаша М.С.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 125 КК України та ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України.

Прокурор Гармаш М.С. в судовому засіданні заявив клопотання про привід обвинуваченої ОСОБА_5 , мотивуючи її неявкою в судове засідання без поважних причин.

В судовому засіданні представник потерпілого - адвокат Мельниченка Є.О. заявив клопотання про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання посилаються на те, що в рамках кримінального провадження стосовно обвинувачених подано цивільний позов про стягнення спричиненої шкоди. Також просив застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 привід для доставлення її до суду, у зв`язку з неявкою до суду без поважних причин.

Потерпілий ОСОБА_1 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник Бежко М.С. та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти заявленого клопотання представника потерпілого, посилаючись на те, що обвинувачена ОСОБА_7 ОСОБА_8 продовжує перебуває на стаціонарному лікуванні, що підтверджується наданими медичними документами.

Суд, розглянувши клопотання про накладення арешту на майно та привід обвинуваченої у судове засідання, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження для забезпечення мети досягнення дієвості цього провадження є привід.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений час. Привід може бути застосований до обвинуваченого.

Відповідно до ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового судового засідання і вживає заходів щодо забезпечення його прибуття до суду та має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик до суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

У відповідності до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

Як вбачається з листа № 1063 від 29.07.2019 головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17 Харківської міської ради ОСОБА_9 , Грецька-Миргородська ОСОБА_10 проходить стаціонарне лікування з 12.07.2019 та по теперішній час. Також зазначив, що тимчасове залишення на час проходження стаціонарного лікування ОСОБА_5 лікувального закладу не рекомендується.

Беручи до уваги, що привід пов`язаний із обмеженням невід`ємного права кожного на свободу та особисту недоторканність, передбаченого ст. 29 Конституції України, суд, виходячи із конституційного принципу незалежності суду, безпосередньо дослідивши та надавши оцінку всім важливим для вирішення даного питання обставинам, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та представника потерпілого про привід обвинуваченої.

Щодо клопотання представника потерпілого Мельниченка Є.О. про накладення арешту на все майно обвинувачених, слідчий суддя приходить приходить до наступного.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається у тому числі з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України, у цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Згідно з вимогами ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, у тому числі правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В кримінальному провадженні прокурором Гармашом М.С. заявлено цивільні позови на загальну суму 15409,41 грн., питання про їх прийняття на разі не вирішено.

Крім того, матеріали клопотання не містять даних, щодо співмірності вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, що суперечить положенням частини 8 статті 170 КПК України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги підстави, мотиви та передчасність клопотання, суд дійшов висновку про відмову в задоволення клопотання представника потерпілого Мельниченка Є.О. про накладання арешту на все майно обвинувачених.

Керуючись статтями 131, 138, ч. 3 ст. 142, 144, 187, 323, 372 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Гармаша М.С. і представника потерпілого Мельниченка Є.О. про привід обвинуваченої ОСОБА_3 у судове засідання – відмовити.

У задоволенні клопотання представника потерпілого Мельниченка Є.О. про накладання арешту на все майно обвинувачених - відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: Єжов В.А.