Рішення № 8352618, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/817.02.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Інтертранс», м. Київ ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ Простягнення 20767,64 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаКравецька М.А. пред. по довір.

Від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості та пені на загальну суму 20767,64 грн. згідно укладеного Договору № 136/ВЮ102 від 30.03.2009р. на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом, у міжнародному сполученні за маршрутом Україна Данія, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобовязань щодо здійснення своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.01.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р., розгляд справи було відкладено на 17.02.2010р., у звязку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача надав уточнення позовних вимог, у звязку з частковим погашенням відповідачем суми боргу та уточнений позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2009 року між сторонами було укладено Договір № 136/ВЮ102 на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого позивач, як перевізник, зобовязався доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем, як експедитором, вантаж (згідно із транспортною накладною) до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відповідач зобовязався сплатити за перевезення вантажу встановлену сторонами плату, а також інші підтверджені витрати, повязані з перевезенням вантажу.

Відповідно до п. 2.2. Договору конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в транспортній заявці, що є невідємною частиною даного Договору.

Ціна послуг з перевезення встановлюється сторонами у договорі-заявці, який є невідємною частиною даного договору; загальна вартість Договору становить суму вартості послуг з перевезень, наданих згідно договорів-заявок та сплачених згідно виставлених рахунків-фактур.

При здійсненні експортно-імпортних перевезень в договорі-заявці окремо визначається як складова оплати вартість перевезень по території України з врахуванням ПДВ (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 10 днів з часу отримання документів, що підтверджують виконання перевезення. Відповідач зобовязаний підписати акт виконаних робіт на протязі 5 днів з часу отримання документів, що підтверджують виконання перевезення, або надати мотивовані письмові заперечення. У випадку ненадання таких заперечень та неповернення підписаного акту виконаних робіт сторони вважають акт виконаних робіт підписаним.

Згідно з п. 6.3. Договору порядок оплати за перевезення визначається в кожному конкретному випадку відповідно до транспортної заявки, а саме: повна передоплата, часткова передоплата, оплата за копіями провізних документів, оплата за оригіналами провізних документів, оплата в момент доставки.

За перше перевезення та перевезення по території України (внутрішні перевезення) здійснюється попередня оплата в розмірі 100%. Інші умови оплати, викладені в договорі-заявці, є недійсними (п. 6.4. Договору).

У відповідності до умов Договору та на підставі заявок № 06/05/1 від 06.05.2009р.(№ КІ091890/03054 від 06.05.2009р.), вартість 9255,89 грн. та № 18/05 від 18.05.2009р.(№ КІ092134/0388 від 19.05.2009р.), вартість 9500,95 грн., позивач здійснив перевезення вантажів відповідача.

Належне виконання позивачем взятих за Договором зобовязань підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу: CMR № 088408 (№ КІ091890) згідно заявки № 06/05/1 від 06.05.2009р.(№ КІ091890/03054 від 06.05.2009р.); CMR № 088425 (№ КІ092134) згідно заявки № 18/05 від 18.05.2009р.(№ КІ092134/0388 від 19.05.2009р.).

Згідно з п. 6.2. Договору позивач склав акти виконаних робіт по заявках на перевезення, а саме: Акт № 1890 від 19.05.2009р. та Акт № 2134 від 29.05.2009р., які разом з документами, що підтверджують виконання позивачем перевезення вантажів автомобільним транспортом, направив для підпису відповідачу. Належним чином засвідчені копії цих документів долучено до матеріалів справи.

Факт отримання відповідачем вищезазначених документів підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Так, документи, що підтверджують здійснення позивачем перевезення згідно заявки № 06/05/1 від 06.05.2009р.(№ КІ091890/03054 від 06.05.2009р.), були отримані відповідачем 17.06.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03271714, а документи, що підтверджують здійснення позивачем перевезення згідно заявки № 18/05 від 18.05.2009р.(№ КІ092134/0388 від 19.05.2009р.), були отримані відповідачем 22.06.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3272362.

На день розгляду справи у суді акти виконаних робіт так і не були підписані відповідачем. Також не були надані мотивовані заперечення щодо відмови у їх підписанні у строки, обумовлені сторонами у п. 6.2. Договору. У звязку з цим акти виконаних робіт вважаються, у відповідності з п. 6.2. Договору, підписаними сторонами.

У відповідності до п. 6.2. Договору оплата за надані послуги перевезення вантажу згідно заявки № 06/05/1 від 06.05.2009р.(№ КІ091890/03054 від 06.05.2009р.) повинна бути здійснена до 29.06.2009р., а згідно заявки № 18/05 від 18.05.2009р.(№ КІ092134/0388 від 19.05.2009р.) до 02.07.2009р.

В порушення взятих на себе зобовязань за Договором щодо здійснення своєчасної та повної оплати за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, зокрема п. 3.1.8. Договору, відповідач не здійснив своєчасної та повної оплати.

На день розгляду спору, заборгованість відповідача перед позивачем обліковується наведеним розрахунком, перевірена з даними фактичної оплати та становить 13756,84 грн.

До матеріалів справи залучена додаткова довідка бухгалтерії позивача станом на 16.02.10р. ,що засвідчує наведений розрахунок заборгованості .

Між сторонами було укладено два Договори на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 19/09/1/747 від 19.09.2008р. та в подальшому, Договір № 136/ВЮ102 від 30.03.2009.

Позивач вказує, що Договір в 2009 році був укладений на прохання відповідача при наявності неоплачених штрафних санкцій за попереднім Договором .

Позивачем на замовлення відповідача було забезпечено подачу під завантаження транспортних засобів для перевезення вантажів на підставі заявок-договорів на перевезення: №19/09/1 від 19.09.08. в кількості 4 автомашини; №19/09/2 від 19.09.08. в кількості 2 автомашини.

26 січня 2010 року позивач звернувся до ТОВ «Сі Ті Сі», який на договірній основі здійснював супутникові спостереження за місцем знаходження автомобілів позивача, щодо отримання інформації (супутникові дані) про місце знаходження автотранспортних засобів на 23.09.2008р. та 24.09.2008р. Дані імпортовані з програмного забезпечення системи моніторингу та диспетчеризації рухомих об'єктів.

Так, по заявці-договору №19/09/1 від 19.09.2008р. завантаження мало відбутися 23.09.2008р. до 10:00 год. в м. Маріуполь. Автомобілі №ВС 7200 / ВС 1022 XX та №ВС 1890 АВ / ВС 1891, по яким наявні неоплачені штрафні санкції, відповідно до даних супутникової компанії прибули на місце завантаження раніше запланованого часу, але як відомо завантажені не були. Крім того, відповідачем не були попередньо здійснені повідомлення про відмову від завантаження.

По заявці-договору №19/09/2 від 19.09.2008р. завантаження мало відбутися 24.09.2008р. до 10:00 год. в м. Маріуполь. Один автомобіль (№ВС 6698 АВ / ВС 1010 XX) прибув за місцем завантаження раніше запланованого часу. Але також завантаженим не був. Що стосується другого автомобіля (№ВС 3396 АВ / ВС 0481 XX), то тут варто зазначити, що водій був повідомлений про відмову від заявки до прибуття на місце завантаження у м. Маріуполь менше ніж за 24 год., хоча і був перенаправлений менеджером до м. Кременчук.

Тоді як відповідно до п. 10 заявки, на відповідача покладається штраф за відмову від заявки-договору, якщо він не повідомив про це іншу сторону в строк до 24 год. в письмовій формі.

Відповідно до умов Договору перевізник (позивач) взяв на себе обов'язок забезпечити подачу під завантаження справний транспортний засіб, цілком готовий до перевезення обговореного вантажу в погоджений сторонами термін (п. 3.2.1.), що й було здійснено.

При наявності вже підтверджених сторонами заявок-договорів на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, відповідач відмовився від завантаження чим порушив п. 3.1.1 Договору .

Порушення умов Договору покладає на винну сторону відповідальність. А оскільки, конкретні умови по кожному перевезенню обумовлювалися в транспортній заявці, що є невід'ємною частиною Договору (п. 2.2. Договору), то відповідно до п.10 заявки, в разі відмови від вже підтвердженої заявки-договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 500 грн.

З 6-ти автомобілів наданих позивачем відповідачу, лише один був завантажений та здійснив перевезення вантажу. Штрафні санкції по одній заявці були сплачені відповідачем в червні 2009 року. Таким чином, доводи позивача підтверджуються документально і неоплаченими залишаються з 6-ти тільки 4-ри рахунки, а саме: №КІ 4826 на суму 500 грн.; №КІ 4828 на суму 500 грн.; №КІ 4862 на суму 500 грн.; №КІ 4865 на суму 500, грн.

Відповідно до ст. 307 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантажу до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

В порушення взятих на себе зобовязань за Договором, зокрема п. 3.1.8. та п. 6.2. Договору, та вищезгаданих норм законодавства відповідач не здійснив своєчасної та повної оплати.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 13756,84 грн. доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того , позивач просив суд стягнути на його користь пеню за порушення відповідачем строків взаєморозрахунків у розмірі 2017,08 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У п. 7.7. Договору передбачено, що у разі невиконання сторонами термінів взаєморозрахунків, винна сторона сплачує пеню за погодженням з іншою стороною, а у разі відсутності такого погодження у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 грн. суми штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання. Враховуючи вищевикладене та загально відомий економічний стан господарюючих субєктів суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені, штрафу) на 50 відсотків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню. Щодо витрат на отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі 54,40 грн., суд вважає вказану вимогу необґрунтованою, оскільки, вказані витрати не відносяться до судових, і крім того, отримання даного доказу є обовязком позивача щодо підтвердження дійсних реквізитів та даних про відповідача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Інтертранс»(03049, м. Київ, вул. Фурманова, 1/7, код ЄДРПОУ 32461684), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - основну суму заборгованості у розмірі 13726 (тринадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 84 коп., пеню у розмірі 1008 (одна тисяча вісім) грн. 54 коп., штрафні санкції у розмірі 1000 (одна тисяча) грн., 207 (двісті сім) грн. 68коп. витрати по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Дата підписання рішення 23 лютого 2010 року.